І. Мета, основні завданя та предмет дисципліни

І. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАНЯ ТА ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: надання знань про сутність соціально-політичних процесів, що відбувались у минулому і відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну обумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежність.

Завдання: прищеплення культури історичного мислення, вироблення вмінь аналізувати і оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства у контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, робити аргументовані висновки.

Предмет: історична діяльність і суспільне життя українського народу на різних етапах його існування.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

 

IІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ІІІ. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Література

1. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – К., 1998. – Т. 3.

2. Баран В. Д., Козак Д.Н., Терпиловський Г.В. Походження слов’ян. – К., 1991.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1993.

4. Бунятян К.П. Давнє населення України. – К., 2006.

5. Давня історія України: У 2-х т. – К., 1994.

6. Етнічна історія давньої України. – К., 2000.

7. Залізняк Л. Походження українського народу. – К., 1996.

8. Залізняк Л. Первісна історія України. – К., 1999.

9. Каменный век на территории Украины. – К., 1990.

10. Москаленко О.Ю. Стародавня історія України з археологією. – Ніжин, 2005.

11. Чмихав М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

 

Тема 2. Київська Русь. Її історичне місце в долі українського народу (2 години).

ПЛАН

1. Утворення і розвиток держави у східних слов’ян ІХ – Х ст.

2. Розквіт Київської держави. Реформи Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

3. Державний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі.

4. Причини і наслідки розпаду Давньоруської держави.

 

Реферати:

1. Станово-класова структура давньоруського суспільства.

2. Князь Святослав: людина, полководець, державний діяч.

3. Зовнішня політика Київської Русі.

4. Історичний портрет Володимира Великого.

5. Історичний портрет Ярослава Мудрого.

6. Державницька діяльність Володимира Мономаха.

7. Татаро-монгольська навала на Київську Русь. Встановлення влади Золотої Орди над руськими землями.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте заняття, побут та світогляд східних слов’ян у другій третині І тисячоліття.

2. Проаналізуйте причини виникнення державності у східних слов’ян.

3. Чому саме землі полян стали основою, а Київ – столицею держави Рюриковичів?

4. Розкрийте основні тенденції політичного життя русичів у часи правління перших Рюриковичів (від Олега до Святослава).

5. Визначте причини й наслідки хрещення Київської Русі.

6. «Правління Ярослава значною мірою було продовженням Володимирового: і у зовнішній, і у внутрішній політиці він поглиблював те, що зробив Володимир», - зазначала історик Н.Полонська-Василенко. А як ви вважаєте?

7. Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Олега та Святослава і Володимира та Ярослава. Чим зумовлені виявлені вами кісні відмінності?

8. Чим обумовлено виникнення Галицько-Волинського князівства?

 

Методичні рекомендації

При підготовці відповіді на перше питання зверніть увагу на передумови виникнення держави Київська Русь, визначте місце і роль Києва та полянського князівства у становленні державності слов’ян, зверніть увагу на походження назви «Русь», проаналізуйте теорію «норманського» походження держави Київська Русь. Вкажіть на політичні та економічні особливості розвитку Давньоруської держави в період правління перших князів. Зверніть увагу на те, як формувалася територія Київської Русі, вкажіть на особливості першого об’єднання Київського та Новгородського князівств. Відстежте, які племена, коли і за яких обставин входили до складу Русі, наголосіть на ролі кожного з київських князів у об’єднанні земель довкола Києва. Охарактеризуйте історичні образи Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Розкриваючи друге питання, дайте характеристику політичної структури держави, визначте місце і роль князя, дружини, віча, боярської ради. Покажіть поступову зміну політичних сил з приходом до влади Володимира Великого. Дайте характеристику його внутрішньої політики, наголосіть на історичній обумовленості реформ проведених Володимиром. Проаналізуйте зовнішню політику держави в період правління Володимира Великого. Вкажіть на реформи Ярослава Мудрого, їхнє призначення і наслідки в політичному, культурно-духовному та соціально-економічному житті держави. Зверніть увагу на особливості зовнішньої політики Ярослава.

При підготовці третього питання зверніть увагу на особливості державного устрою Київської Русі, трансформацію влади від дружинно-князівської до монархічної форми правління. Визначте місце й функції князя, боярської ради та вічна на різних етапах розвитку Київської держави. Даючи характеристику соціально-економічного розвитку Русі, слід наголосити на особливостях формування давньоруського феодального суспільства. Дайте характеристику соціальної структури і вкажіть, як вона залежала від права на земельну власність. Проаналізуйте характерні риси економіки Київської Русі. Детально зупиніться на характеристиці сільського господарства, ремесла та торгівлі. Визначте роль міст у господарському житті держави.

При підготовці відповіді на четверте питання важливо звернути увагу на те, що розпад Київської русі – це тривалий і суперечливий процес, спричинений цілим блоком суперечностей, внутрішніх і зовнішніх проблем. З’ясуйте, як вплинула на дестабілізацію політичного становища Русі відсутність чіткої системи спадкування великокнязівської влади. Простежте оформлення тріумвірату братів Ярославовичів. Зверніть увагу на поступове зростання політичної та економічної ролі міст – центрів удільних князівств. З’ясуйте, які князівства першими почали боротьбу за незалежність від Києва і в чому вона полягала. Охарактеризуйте період тимчасової стабілізації під час правління Володимира Мономаха. Готуючи відповідь, простежте процес послаблення ролі Києва як столиці держави і великого князя київського як правителя Русі. Вкажіть на причини боротьби за Київ і її вплив на дестабілізацію внутрішньополітичні та зовнішньополітичні фактори, які зумовили розпад Київської держави та наслідки політичного роздроблення Київської Русі.

Література:

1. Етнічна історія давньої України. – К., 2000.

2. Захарченко П. Київська Русь: Державний устрій, суспільний лад та основні риси права // Історія України. – 2002. – № 7.

3. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

4. Пріцак О. Походження Русі. – Т.1. – К., 1997.

5. Ричка В.М. Київська Русь: проблеми, пошуки, інтерпретації // Український історичний журнал. – 2001. – № 2.

6. Ричка В.М. Київська Русь: проблема етнокультурного розвитку. – К., 1994.

7. Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (ІХ – первая треть ХІІ в.). – К., 1988.

8. Таланин В.И. У истоков Руси: очерки истории ІХ – ХІ вв. – Запорожье, 2001.

9. Толочко О.П. Київська Русь. – К., 1996.

10. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь // Україна крізь віки. – К., 1998. – Т. 4.

 

Методичні рекомендації

Вивчаючи перше питання, необхідно показати, як виникло Галицьке та Волинське князівства, як проходив їх розвиток. Зверніть увагу, як географічне положення вплинуло на політичне та економічне піднесення Південно-Західної України в період занепаду Київської держави. Після аналізу соціально-економічного і політичного ладу Галичини і Волині спробуйте дати відповідь на питання: чому об’єднання здійснили саме волинські князі, а не галицькі?

Характеризуючи період правління галицьких Ростиславичів, слід звернути увагу на те, яку зовнішню та внутрішню політику проводив кожен з них.

Якими шляхами Володимирко (1123 – 1153), а потім Ярослав Осмомисл (1153 – 1187) забезпечували мир і процвітання Галичини?

Далі слід охарактеризувати події, які розгорнулися в Галичині після смерті Ярослава Осмомисла і боротьба між боярами і Володимиром Ярославичем (1187 1198), мадярська окупація, народні повстання. Розкриваючи друге питання, слід згадати, хто і коли здійснив об’єднання Галичини і Волині. Як проходив процес об’єднання Галичини і Волині? Що стосується подальшого піднесення Галицько-Волинського князівства, то проаналізуйте напрями внутрішньої й зовнішньої політики, яку проводив Роман Мстиславович. Проти кого він здійснював походи? Чому сучасники Романа Мстиславовича називали його «повелителем усієї Русі»? Потрібно відзначити, що після смерті Романа Мстиславовича розгорілись чвари між князями, боярські інтриги, посилилось чужоземне втручання, які врешті-решт розвалили державу. Під час розгляду наступної проблеми дайте відповідь на такі питання: як розгорнулись події після смерті Романа? Як проходила боротьба за владу між боярами і Ігоревичами? Хто претендував на галицький престол? Які країни втручалися у внутрішні справи Галичини? Далі слід охарактеризувати період правління Данила Галицького. Яку внутрішню й зовнішню політику він проводив? На які верстви населення спирався Данило в боротьбі з боярами?

Слід розкрити роль Данила Галицького в обороні держави від монголо-татар. Які стосунки встановились між Данилом і монголо-татарами? До кого звертався він за допомогою? Коли вперше виникло питання про відносини між західними українцями та римською церквою? Чим закінчилась організація хрестового походу слов’ян проти монголо-татар? Які наслідки мав військовий похід на Київ?

Характеризуючи зовнішню політику Данила, обов’язково потрібно згадати про стримування польської та угорської експансії. Якими методами він це здійснив?

Підсумовуючи друге питання, потрібно дати оцінку діяльності Данила Галицького. Яка роль у піднесенні соціально-економічного й культурного рівнів західноукраїнських земель? Які висновки можна зробити по другому питанню?

При розкритті третього питання зверніть увагу на те, що спадкоємці Данила Галицького, зберігши політичну цілісність держави, все ж сперечались за верховенство. Тільки на початку XIV ст. усі Галицько-Волинські землі об’єдналися під владою онука Данила Галицького князя Юрія, який домігся відкриття в 1303 р. осібної метрополії з центром в Галичині.

Коли припинила своє існування династія Романовичів? Хто правив Галицько-Волинськими землями після неї? Коли західноукраїнські землі потрапили під владу сусідніх країн?

Розглядаючи останнє питання, покажіть місце і роль Галицько-Волинської держави в українській історії. Наведіть приклади, як обидва князівства зберігали і розвивали київську спадщину. Якими шляхами запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею? Висловіть свої міркування з приводу Галицько-Волинської держави.

Література:

1. Грицак Я. Галицько-Волинська держава. – Галич, 1995.

2. Ісаєвич Я. Князь і король Данило: суспільство, церква, держава (до 800-річчя народження Данила Галицького) // Київська старовина. – 2002. – № 1.

3. Історія української культури / За ред. І.П.Крип’якевича. – К., 1999.

4. Котляр М.Ф. галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. – К., 1998. – Т. 5.

5. Котляр М.В. Давньоруська держава кінця ХІ – початку ХІІ ст. (Від уособиць до стабілізації) // Український історичний журнал. – 1997. – № 13-14.

6. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.

 

 

І. МЕТА, ОСНОВНІ ЗАВДАНЯ ТА ПРЕДМЕТ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: надання знань про сутність соціально-політичних процесів, що відбувались у минулому і відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну обумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежність.

Завдання: прищеплення культури історичного мислення, вироблення вмінь аналізувати і оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства у контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, робити аргументовані висновки.

Предмет: історична діяльність і суспільне життя українського народу на різних етапах його існування.

Зміст дисципліни розкривається в темах:

 

IІ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ