Охорона прав на комерційне (фірмове) найменування.

Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну юридичну або фізичну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Охорона права інтелектуальної власності на комерційне найменування передбачає можливість реалізації заходів, визначених законом, за допомогою яких власник комерційного найменування може в разі необхідності забезпечити відновлення своїх порушених прав, припинити їх порушення та застосувати до порушника інші санкції.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування є:

1) право на використання комерційного (фірмового) найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно
використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Чинність права інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється на момент ліквідації відповідної юридичної особи. Отже право інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування, як правило, існує стільки ж, скільки існує юридична особа - власник такого найменування.

Правова охорона торговельних марок. Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Не можуть отримати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

- державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

- офіційні назви держав;

- емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

- офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

- нагороди та інші відзнаки.

Не можуть отримати правову охорону також позначення, які:

- не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

- є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

- складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

- відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

- марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

- марками інших осіб, якщо ці марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності;

- комерційними (фірмовими) найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них додати подання до Держдепартаменту заявки щодо таких же або
споріднених з ними товарів і послуг;

- кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, марок осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

- знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

Не реєструються як марки позначення, які відтворюють:

- промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

- назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

- прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Право власності на марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Держдепартаменту і продовжується Держдепартаментом за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Держдепартаментом.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення марки та переліком товарів і послуг.

Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Держдепартаментом не прийнято рішення про відмову в реєстрації марки, можливості оскарження якого вичерпані.

Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки до Держдепартаменту. Свідоцтво надає його власнику право використовувати марку та інші права, визначені Законом України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Використанням марки визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший
прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням марки з метою пропонування для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої марку зареєстровано;

- застосування його в діловій документації, в рекламі та в
мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Охорона прав на географічне зазначення. Визначають правові засади охорони прав на зазначення походження товарі в Україні та регулюють відносини, що виникають у зв'язку з їх набуттям, використанням та захистом Цивільний кодекс України (глава 45) та Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів".

Законом встановлено (статті 1 та 6), що зазначення походження товару - термін, що охоплює (об'єднує) такі терміни:

- просте зазначення походження товару;

- кваліфіковане зазначення походження товару.

Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його використання і полягає у недопущенні використання - зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Кваліфікованим зазначенням походження (КЗП) товарів правова охорона надається на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару (послуги) і межами географічного місця його (її) походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Правова охорона надається КЗП товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені цим Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:

а) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

б) вона вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з
інших географічних місць;

г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними
умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного
географічного місця людським фактором;

д) виробництво (видобування) і переробка позначуваного цією назвою товару здійснюються в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови:

а) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар
походить;

б) воно вживається як назва даного товару чи як складова
частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

г) позначуваний цією назвою товар має певні якості,
репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені
характерними для даного географічного місця природними
умовами та/або людським фактором;

д) хоча б основна складова позначуваного цією назвою
товару виробляється та/або переробляється в межах зазначеного
географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правова охорона надається омонімічним зазначенням

походження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж. Не надається правова охорона КЗП товару, що:

а) не відповідає умовам надання правової охорони;

б) суперечить публічному порядку, принципам гуманності
та моралі;

в) є видовою назвою товару;

г) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;

д) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Правова охорона не надається КЗП товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо:

а) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;

б) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній державі.