Тести для підготовки до складання заліку

1. Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у такій формі:

1. усній;

2. письмовій, а у випадках, встановлених законом, може укладатися усно;

3. письмовій;

4. письмовій і підлягає нотаріальному посвідченню;

5. конклюдентній.

 

2. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату):

1. особисті немайнові права на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2. право на одержання винагороди за використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3. виключне право на результат творчої діяльності;

4. об’єкт права інтелектуальної власності;

5. дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію)

 

3.Якщо ліцензійним договором не передбачено вид ліцензії, то вважається, що за цим договором надається:

1. виключна ліцензія;

2. невиключна ліцензія;

3. одинична ліцензія;

4. субліцензія;

5. перехресна ліцензія.

 

4. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на:

1. територію усіх держав, які є учасницями Договору про заснування ВОІВ;

2. територію держав - членів Європейського Союзу;

3. територію області України, в якій був підписаний ліцензійний договір;

4. територію держав – учасниць Паризької конвенції з охорони промислової власності;

5. територію України.

 

5. У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається:

1. укладеним на невизначений строк;

2. укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на 5 років;

3. неукладеним;

4. укладеним на 10 років;

5. укладеним на 5 років

 

6. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за договором про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, переходить у власність:

1. замовника;

2. творця;

3. творця і замовника як об’єкт їхньої спільної сумісної власності;

4. роботодавця;

5. творця і замовника як об’єкт їхньої спільної часткової власності.

7. Майнові права інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва, створеного за договором про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, залишаються за:

1. автором, якщо інше не встановлено договором;

2. замовником, якщо інше не встановлено договором;

3. підрядником, якщо інше не встановлено інше;

4. ліцензіатом, якщо інше не встановлено договором;

5. ліцензіаром, якщо інше не встановлено договором.

 

8. Чи впливає укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на ліцензійні договори, які були укладені раніше:

1. має наслідком їх припинення;

2. не впливає;

3. впливає у випадках, передбачених законом;

4. не впливає, якщо це передбачено в умовах попередньо укладених ліцензійних договорів;

5. має наслідком їх недійсність.

 

9. Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який:

1. здійснив державну реєстрацію користувача;

2. здійснив державну реєстрацію правоволодільця;

3. здійснює державну реєстрацію правочинів;

4. здійснює державну реєстрацію прав інтелектуальної власності;

5. здійснює державну реєстрацію речових прав.

 

10. Якщо правоволоділець зареєстрований в іноземній державі, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який:

1. здійснив державну реєстрацію користувача;

2. здійснив державну реєстрацію правоволодільця;

3. здійснює державну реєстрацію правочинів;

4. здійснює державну реєстрацію прав інтелектуальної власності;

5. здійснює державну реєстрацію речових прав.

 

11.У відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір комерційної концесії лише з моменту:

1. підписання договору;

2. державної реєстрації користувача;

3. державної реєстрації договору;

4. державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності, що входять до комплексу прав, що є предметом договору;

5. державної реєстрації правоволодільця.

 

12. Користувач та субкористувач (за договором комерційної субконцесії) відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду:

1. солідарно;

2. субсидіарно;

3. у частках, що визначаються відповідно до ступеня їх вини;

4. у рівних частках, якщо інше не передбачено договором комерційної концесії;

5. у рівних частках, якщо інше не передбачено договором комерційної субконцесії.

 

13. За договором комерційної концесії правоволоділець за вимогами, що пред’являються до користувача у зв’язку з невідповідністю якості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем, несе:

1. солідарну відповідальність;

2. субсидіарну відповідальність;

3. відповідальність, визначену договором;

4. обмежену відповідальність;

5. часткову відповідальність.

14. Згідно договору комерційної концесії за вимогами, що пред’являються до користувача як виробника продукції (товарів) правоволодільця, правоволоділець відповідає з користувачем:

1. частково;

2. солідарно;

3. субсидіарно;

4. колективно

5. обмежено.

 

15. Користувач, який належним чином виконував свої обов’язки, має право на укладення договору комерційної концесії на новий строк:

1. на тих же умовах;

2. на умовах, визначених в договорі;

3. на найбільш вигідних йому умовах;

4. на умовах, погоджених сторонами;

5. на умовах, найбільш вигідних правоволодільцю.

 

16. У відносинах з третіми особами сторони у договорі комерційної концесії мають право посилатися на зміну договору лише з моменту:

1. нотаріального посвідчення цієї зміни;

2. офіційної публікації про таку зміну;

3. досягнення згоди сторонами щодо цієї зміни у належній формі;

4. підписання сторонами додаткової угоди до договору комерційної концесії;

5. державної реєстрації цієї зміни, якщо не доведуть, що третя особа знала або могла знати про зміну договору раніше.

 

17. Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за:

1. один місяць, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

2. три місяці;

3. три місяці, якщо більш тривалий строк не встановлений договором;

4. шість місяців;

5. шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

 

18. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, дія договору:

1. не припиняється;

2. не припиняється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося;

3. призупиняється;

4. припиняється;

5. продовжується.

 

19. У випадку припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії, користувач, якщо інше не встановлено договором, має право вимагати:

1. внесення змін у договір;

2. розірвання договору;

3. укладення нового договору;

4. відшкодування збитків;

5. відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати.

 

20. Вклади учасників простого товариства за вартістю вважаються:

1. рівними;

2. пропорційними їх часткам у статутному капіталі простого товариства;

3. рівними, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин;

4. рівними, якщо інше не передбачено засновницьким договором простого товариства;

5. рівними, якщо інше не встановлено у статуті простого товариства.

 

21. Якщо договір простого товариства не пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями:

1. солідарно усім своїм майном;

2. частиною свого майна, визначеного у договорі простого товариства;

3. в межах свого вкладу;

4. усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно;

5. у повному обсязі усім своїм майном.

 

22. Якщо договір простого товариства пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення відповідають:

1. усім своїм майном пропорційно до вартості їх вкладів у спільне майно;

2. солідарно;

3. частково - в межах свого вкладу;

4. субсидіарно;

5. частково - пропорційно до розміру своєї частки.

 

23. Учасник простого товариства, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати:

1. повернення йому цієї речі на підставі виконавчого напису нотаріуса за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів;

2. повернення йому цієї речі в судовому порядку за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів;

3. відшкодування вартості речі;

4. повернення йому цієї речі або заміни на іншу річ того ж роду і тієї ж якості;

5. виплати йому подвійної вартості речі.

 

24. Якщо строк (термін) виконання завдання, за яке публічно обіцяно винагороду, не встановлений, воно вважається чинним протягом:

1. трьох місяців;

2. шести місяців;

3. тридцяти днів;

4. одного року;

5. розумного часу відповідно до змісту завдання.

 

25. У разі зміни завдання, за яке публічно обіцяно винагороду, особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати:

1. розумну плату;

2. відшкодування збитків, завданих у зв’язку із зміною завдання;

3. публічного вибачення;

4. виплати винагороди (нагороди) у повному обсязі відповідно до первісних умов;

5. виплати частини винагороди (нагороди) за частину виконаного завдання.

 

26. Конкурс, на який засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників, називається:

1. приватний конкурс;

2. спеціальний конкурс;

3. персональний конкурс;

4. закритий конкурс;

5. індивідуальний конкурс.

 

27. Розмір відшкодування шкоди, завданої майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, не може перевищувати:

1. вартості врятованого майна;

2. реальної вартості знищеного чи пошкодженого майна особи, яка рятувала від реальної загрози майно іншої особи;

3. 100 мінімальних заробітних плат;

4. 53 тис.грн;

5. вартості майна, яке рятувалось.

 

28. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується у повному обсязі:

1. цією фізичною особою, а в разі її смерті - спадкоємцями;

2. Фондом соціального страхування від нещасних випадків;

3. уповноваженим органом державної влади з надзвичайних ситуацій;

4. державою;

5. НАСК „Оранта”.

 

29. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою:

1. в розмірі, який покриває необхідні витрати на лікування та посилене харчування потерпілої фізичної особи;

2. в повному обсязі;

3. в повному обсязі, але в межах вартості майна, що рятувалось;

4. частково у розмірі, що визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення;

5. з урахуванням майнового становища власника (володільця) майна, що рятувалось.

 

30. Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність:

1. відшкодовується власником (володільцем) цього майна;

2. відшкодовується державою;

3. відшкодовується НАСК „Оранта”;

4. відшкодовується лише за умови, що майно було фактично врятоване;

5. не відшкодовується.

 

31.Об’єктами, дозвіл на використання яких може надаватись за ліцензійним договором, можуть бути:

1. ділова репутація;

2. бази даних;

3. географічні зазначення;

4. комерційний досвід;

5. інформація;

6. винаходи;

7. ділові зв’язки.

 

32.Сторонами ліцензійного договору є:

1. продавець ліцензії;

2. ліцензіар;

3. правоволоділець;

4. творець;

5. ліцензіат;

6. ліцитатор;

7. покупець ліцензії.

 

33. Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору:

1. у разі, коли до закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт залишилось менше, ніж п’ять років;

2. у разі порушення ліцензіатом інших умов договору;

3. коли інша особа запропонує йому більший розмір виплат за використання об’єкта права інтелектуальної власності, порівняно з розміром виплат, передбачених ліцензійним договором;

4. у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об’єкта права інтелектуальної власності;

5. у разі припинення чинності патенту (свідоцтва);

6. у разі недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору;

7. у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору.

 

34. Ліцензія може бути оформлена як:

1. довіреність;

2. складова частина довіреності;

3. окремий документ;

4. письмове повноваження;

5. складова частина заявки;

6. складова частина ліцензійного договору;

7. складова частина патенту (свідоцтва).

 

35. Невиключна ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності має такі ознаки:

1. виключає можливості видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

2. не виключає можливості видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

3. видається не більш як двом ліцензіатам;

4. виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією;

5. не виключає можливість ліцензіара у будь-який момент відкликати таку ліцензію;

6. не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією;

7. видається лише одній особі.

 

36. Типові ліцензійні договори можуть затверджувати:

1. сторони ліцензійного договору;

2. організації колективного управління;

3. патентні повірені;

4. уповноважені відомства;

5. споживчі спілки;

6. творчі спілки;

7. професійні спілки.

 

37. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: «За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату)…»:

1. дозвіл на використання об’єкта права промислової власності (ліцензію);

2. виключне право на результат творчої діяльності;

3. дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію);

4. об’єкт права інтелектуальної власності;

5. на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону;

6. на умовах, визначених актами цивільного законодавства та моральними засадами суспільства;

7. на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог

 

38. Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Згідно Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ліцензійний договір на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) повинен містити такі умови:

1. якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, повинна бути не нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва (ліцензіара);

2. ліцензіар не втручатиметься у діяльність ліцензіата;

3. ліцензіат не повинен конкурувати з ліцензіатом;

4. якість товарів і послуг, виготовлених ліцензіатом, повинна відповідати державним стандартам;

5. ліцензіар здійснюватиме контроль за тим, щоб якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не була вищою від якості товарів і послуг власника свідоцтва (ліцензіара);

6. ліцензіар здійснюватиме контроль за тим, щоб якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не була нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва (ліцензіара);

7. якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, повинна бути нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва (ліцензіара).

 

39. Згідно Закону України «Про авторське право та суміжні права» передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі:

1. авторського концесійного договору;

2. авторського договору про передачу невиключного права на використання твору;

3. ліцензії;

4. авторського договору замовлення;

5. авторського договору про передачу виключного права на використання твору;

6. авторського договору про передання (відчуження) майнових авторських прав на твір;

7. договору прокату.

 

40. Сторонами у договорі про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності є:

1. ліцензіар;

2. творець;

3. покупець;

4. ліцензіат;

5. підрядник;

6. замовник;

7. користувач.

 

41. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: «За договором про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець – письменник, художник тощо) зобов’язується…»:

1. використовувати об’єкт права інтелектуальної власності;

2. створити об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника);

3. та дозволити використання цього об’єкта другій стороні (замовнику);

4. та в установлений строк;

5. виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника);

6. та передати виключні майнові права на цей об’єкт другій стороні (замовнику);

7. провести за завданням другої сторони (замовника) наукові дослідження.

 

42. У договорі про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності повинно бути зазначено:

1. вид ліцензії;

2. способи використання об’єкта права інтелектуальної власності замовником;

3. умови використання об’єкта права інтелектуальної власності творцем;

4. обмеження прав творця щодо створення інших об’єктів у майбутньому;

5. умови використання об’єкта права інтелектуальної власності замовником;

6. способи використання об’єкта права інтелектуальної власності творцем;

7. розмір авансу, що передається творцеві.

 

43. Державна реєстрація ліцензійних договорів здійснюється на вимогу:

1. ліцитатора;

2. будь-якої заінтересованої особи;

3. ліцензіара;

4. винахідника;

5. ліцензіата;

6. патентного повіреного;

7. Державного департаменту інтелектуальної власності.

 

44. Сторони за договором комерційної концесії мають назву:

1. концесіонер;

2. правоволоділець;

3. відчужувач;

4. ліцензіар;

5. ліцензіат;

6. користувач;

7. концесієдавець.

 

45. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути:

1. фізичні особи;

2. територіальні громади;

3. повнолітні дієздатні фізичні особи;

4. іноземні держави;

5. фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності;

6. юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності;

7. юридичні особи.

 

46. Користувач за договором комерційної концесії може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах:

1. погоджених із правоволодільцем;

2. визначених законодавством;

3. встановлених користувачем;

4. визначених договором комерційної концесії;

5. погоджених з Держкомпідприємництва;

6. встановлених договором комерційної субконцесії;

7. встановлених користувачем, якщо це не суперечить законодавству України.

 

47. У разі смерті правоволодільця його права та обов’язки за договором комерційної концесії переходять до спадкоємця за умови, що він:

1. має досвід у використанні об’єктів права інтелектуальної власності;

2. зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як суб’єкт підприємницької діяльності;

3. повідомить користувача про зміну правоволодільця;

4. повідомить користувача про зміну правоволодільця і користувач не матиме заперечень;

5. підпише додатковий договір до основного договору комерційної концесії про зміну правоволодільця;

6. передасть свої права і обов’язки особі, яка має право займатися підприємницькою діяльністю;

7. внесе зміни у договір комерційної концесії щодо найменування право володільця.

 

48. У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця, якщо користувач не вимагає:

1. розірвання договору;

2. укладення нового договору;

3. внесення змін у договір;

4. визнання договору недійсним;

5. зменшення плати за договором;

6. відшкодування збитків;

7. укладення додаткового договору.

 

49. Спільна діяльність може здійснюватися:

1. на основі злиття двох чи більше юридичних осіб в одну юридичну особу;

2. на основі об’єднання вкладів учасників;

3. виключно на основі об’єднання вкладів учасників;

4. без об’єднання вкладів учасників;

5. шляхом приєднання однієї юридичної особи до іншої юридичної особи;

6. виключно з метою отримання прибутку;

7. виключно зі створенням юридичної особи.

 

50. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання:

1. об’єднати свої зусилля;

2. об’єднати свої вклади;

3. координувати свої дії

4. спільно діяти;

5. зі створенням юридичної особи;

6. з метою, не пов’язаною з особистим, домашнім, сімейним чи іншим подібним споживанням;

7. з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

 

51. Користування спільним майном учасників простого товариства здійснюється:

1. у порядку, що встановлюється статутом простого товариства;

2. за спільною згодою учасників;

3. за рішенням, за яке проголосувало більшість учасників

4. через спеціально створений орган;

5. у порядку, що встановлюється за рішенням суду, - в разі недосягнення учасниками згоди щодо користування спільним майном;

6. кожним учасником на власний розсуд;

7. у порядку, що встановлюється учасником (учасниками), частка якого (яких) перевищує 75 відсотків.

 

52. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: “За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти …”:

1. з метою одержання прибутку;

2. без створення юридичної особи;

3. зі створенням чи без створення юридичної особи;

4. зі створенням юридичної особи;

5. з метою реалізації спільного проекту;

6. для досягнення певної мети, що не суперечить законові;

7.на основі об’єднання вкладів.

 

53. У відносинах із третіми особами повноваження учасника простого товариства вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується:

1. розпискою;

2. довіреністю, виданою йому іншими учасниками;

3. довіреністю, виданою йому уповноваженим органом простого товариства;

4. наказом керівника простого товариства;

5. договором простого товариства;

6. установчим актом простого товариства;

7. паспортом.

 

54. У відносинах із третіми особами учасники простого товариства не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа:

1. не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2. була необачною при виборі контрагента;

3. знала про наявність таких обмежень;

4. не ознайомилася із засновницьким договором простого товариства;

5. могла знати про наявність таких обмежень;

6. не була належним чином проінформована про наявність таких обмежень;

7. допустила грубу необережність.

 

55. Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена:

1. у засобах масової інформації;

2. у вигляді публічної оферти;

3. органам публічної влади;

4. іншим чином визначеному колу осіб;

5. двом чи більше конкретним особам;

6. іншим чином невизначеному колу осіб;

7. юридичною особою публічного права.

 

56. У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися:

1. дії чи бездіяльності;

2. багаторазової дії;

3. разової дії;

4. необмеженої кількості дій одного виду, які не можуть вчинятися різними особами;

5. необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами;

6. необмеженої кількості подій;

7. необмеженої кількості дій одного виду, які може вчинити лише заздалегідь відома особа.

 

57. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: «Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити … та»:

1. умови договору;

2. завдання;

3. час початку виконання завдання;

4. швидкість виконання завдання;

5. особу, яка повинна виконати завдання;

6. умови надання винагороди;

7. спосіб публічної обіцянки винагороди.

58. Конкурс (змагання) має право оголосити:

1. юридична особа;

2. фізична особа за умови, що вона зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності;

3. тендерний комітет;

4. фізична особа;

5. юридична особа, яка одержала ліцензію на здійснення такої діяльності;

6. журі;

7. конкурсна комісія.

 

59. Засновник конкурсу повідомляє про його умови:

1. в день початку конкурсу;

2. одночасно з оголошенням про конкурс;

3. коли звернулась достатня кількість осіб;

4. усім, хто виявив бажання брати участь у конкурсі;

5. лише тим, хто на його думку зможе зберегти це в таємниці;

6. персонально кожному, хто виявив бажання брати участь у конкурсі;

7. тим, хто підтримує учасників конкурсу.

 

60. Істотними умовами оголошення конкурсу є:

1. кількість учасників;

2. предмет конкурсу;

3. склад конкурсної комісії (журі);

4. нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві;

5. кількість призових місць;

6. час початку конкурсу;

7. час закінчення конкурсу.

 

61. Виберіть договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, які регулюються Главою 75 Цивільного кодексу України:

1. ліцензійний договір;

2. договір комісії;

3. договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;

4. договір факторингу;

5. договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

6. договір про передання особистих немайнових прав інтелектуальної власності;

7. інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності;

8. договір франчайзингу;

9. інший договір щодо розпоряджання особистими немайновими правами інтелектуальної власності.

 

62. Цивільний кодекс України передбачає такі види ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності:

1. безпатентна;

2. виключна;

3. одинична;

4. генеральна;

5. супутня;

6. перехресна;

7. невиключна;

8. патентна;

9. відкрита.

63. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: «У ліцензійному договорі визначаються …»:

1. найменування органу, який видав ліцензію;

2. вид ліцензії;

3. особисті немайнові права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, які надаються за договором;

4. місце укладення договору;

5. сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо);

6. розмір, порядок і строки виплати плати за використання об’єкта права інтелектуальної власності;

7. відповідальність сторін;

8. інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір;

9. порядок виплати дивідендів.

 

64. За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою:

1. отримання послуг;

2. виготовлення певного виду товару;

3. досягнення соціального ефекту;

4. використання об’єктів права інтелектуальної власності;

5. вчинення певних дій;

6. надання послуг;

7. продажу певного виду товару;

8. збільшення прибутку;

9. купівлі певного товару.

 

65. Предметом договору комерційної концесії є:

1. дозвіл на здійснення певного виду господарської діяльності;

2. право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо);

3. дозвіл на будівництво та (або) експлуатацію автомобільних доріг;

4. право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру;

5. право на використання комерційного досвіду;

6. товар, який створений на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) у майбутньому;

7. особисті немайнові права;

8. право на використання ділової репутації;

9. майно.

 

66. Предметом договору комерційної концесії є:

1. право на використання комерційного досвіду;

2. будівництво та (або) експлуатація автомобільних доріг;

3. найменування юридичної особи;

4. право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо);

5. розробка родовищ корисних копалин;

6. підприємство як єдиний майновий комплекс;

7. товар, який створений на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) у майбутньому;

8. право на використання ділової репутації;

9. одержаний від здійснення підприємницької діяльності прибуток.

 

67. Правовласник за договором комерційної концесії зобов’язаний:

1. не конкурувати з користувачем;

2. не надавати додаткові послуги користувачеві;

3. передати користувачеві комерційну документацію;

4. передати користувачеві технічну документацію;

5. регулювати верхню чи нижню межу ціни товару (робіт, послу), передбаченого договором;

6. надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії;

7. забезпечити нотаріальне посвідчення договору;

8. проінформувати користувача та його працівників з питань, пов’язаних із здійсненням наданих користувачеві за договором комерційної концесії прав;

9. слідкувати за обслуговуванням покупців (замовників), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі.

 

68. Користувач за договором комерційної концесії зобов’язаний:

1. забезпечити державну реєстрацію договору;

2. забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правовласником;

3. використовувати торговельну марку та інші позначення правовласника визначеним у договорі способом;

4. передати правовласнику технічну та комерційну документацію, необхідну для здійснення ним прав, що надаються за договором;

5. надавати правоволодільцеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

6. не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію

7. інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

8. дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

9. рекламувати товари (роботи, послуги) правоволодільця.

 

69. В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, зокрема:

1. обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

2. обов’язок користувача продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників);

3. визначення правоволодільцем ціни товару, її верхньої чи нижньої межі;

4. обов’язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав;

5. право правоволодільця втручатися в оперативно-господарську діяльність користувача;

6. обов’язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

7. право користувача продавати товари виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі;

8. обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення;

9. право користувача продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників).

 

70. Договір комерційної концесії припиняється у разі:

1. конкуренції користувача з правоволодільцем;

2. припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;

3. незабезпечення правоволодільцем якості товару;

4. надання користувачем додаткових послуг покупцям;

5. оголошення користувача неплатоспроможним (банкрутом);

6. оголошення правоволодільця неплатоспроможним (банкрутом);

7. незабезпечення правоволодільцем державної реєстрації договору;

8. одержання користувачем аналогічних прав від конкурентів правоволодільця;

9. припинення права правоволодільця, користування яким надано за договором комерційної концесії.

 

71. Вставте пропущене у наведеному положенні Цивільного кодексу України: «За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються …»:

1. управляти певним майном;

2. передати певне майно (товар);

3. спільно діяти;

4. на основі об’єднання вкладів;

5. без створення юридичної особи;

6. зі створенням юридичної особи;

7. для досягнення певної мети, що не суперечить законові;

8. виплатити певну грошову суму;

9. з метою одержання прибутку.