Фізичне виховання сліпих та слабкозорих дітей

За дослідженням Єраковой Л. А. Показники фізичного розвитку (ФР) школярів, які спостерігалися здійснювався на підставі індивідуальної оцінки конкретних показників, порівняння їх з віково-статевими нормативами, наведеними у спеціальній літературі.

Для загальної характеристики змін показників ФР, зі збільшенням віку, використовували відсоткове співвідношення кількості учнів з відставанням або перевищенням цих показників. Розподіл абсолютних показників довжини і маси тіла, обвіду грудної клітки у віковому аспекті достовірно не відрізняються від значень, характерних для здорових дітей, із деякою скачкоподібністю приросту.

Обмеження рухової активності через відсутність одного із найінфдрмативніших аналізаторів довкілля передбачає не тільки специфіку навчання таких дітей у спеціалізованих закладах системи освіти, але й негативцо відбивається на стані здоров'я. Так, аналіз захворюваності дітей середнього шкільного віку школи-інтернату №5 м. Києва виявив, що разом з основними захворюваннями зорового аналізатора, в обстеженій групі дітей відмічено ряд захворювань, характерних для дитячого віку, єдиною і ключовою особливістю котрих є більш тривалий і важкий перебіг хвороби. Протягом навчального року не хворіли лише 8 % обстежених дітей; 2-3 рази на рік хворіли 70 %. Близько 20% дітей хворіли понад 3 рази на рік із середньою тривалістю захворювання не менше ніж 7 днів

. Адаптація сліпих школярів до умов життя в інтернаті відбувається успішніше для їхньої серцево-судинної системи, ніж для слабкозорих і поступово втрачаючих зір у міру подорослішання і збільшення термінів перебування в інтернаті, про що свідчить більший відсоток-сліпих зі значеннями ЧСС, і АТ,

Аналіз фізичної підготовленості проводився по двох напрямках: виявлення особливостей розвитку рухових якостей дітей з патологіями зору в процесі навчання від молодшого шкільного віку до старшого, та у визначенні подібностей і відмінностей фізичної підготовленості у групах дітей з різним. рівнем зору.

Під час аналізу подібностей та відмінностей виявлено, що віковий приріст та максимальний прояв рухових якостей різний у сліпих та слабкозорих і залежно від рухового тесту змінюється можливість прояву якості. 'Усе вищевикладене дозволяє стверджуватіїГ'що система оцінки рівня розвитку рухових якостей сліпих та слабкозорих школярів вимагає Корекції, як під час відбору контрольних вправ для педагогічного тестування з урахуванням особливостей прояву їхніх • рухових здатностей, так і під час розробки нормативів окремо для тотально сліпих та слабкозорих з урахуванням вікових та статевих особливостей дозрівання організму у певний період шкільного віку.

Головна методологічна проблема процесу фізичного виховання школярів з патологією зору полягає в тому, що ті чи інші захворювання зорового аналізатора потребують визначення загальних і індивідуальних особливостей впливу під час навчання ‘ руховим діям та розвитку рухових якостей з урахуванням індивідуального ступеня втрати зору.

Особливості управління процесом фізичного виховання у спеціалізованих інтернатах для сліпих та слабкозорих дітей проявляються у використанні вчителем фізкультури, тренером з виду спорту та іншими фахівцями галузі, специфічних методичних прийомів навчання руховим діям та розвитку рухових якостей залежно від індивідуальних спроможностей зорового аналізатора, наявності або відсутності у них певної зорової та м'язової пам'яті.

На основі педагогічних спостережень та власного досвіду роботи учителем фізичної культури в спеціалізованому інтернаті виявлено особливості навчання руховим діям у процесі уроків та інших форм фізичного.виховання у розпорядку дня сліпих і слабкозорих учнів, що полягають:

- в особливостях індивідуального підходу, що враховує ступінь і строки втрати зору, а також відсутність або наявність м’язової і зорової пам'яті;

- у диференціації учнів по групах, подібних по ступеню втрати зору або ступеню володіння руховою дією;

- у можливості допомоги слабкозорих для опанування техніки фізичних вправ сліпими учнями.

Під час розвитку рухових якостей необхідно ураховувати особливості рухової сфери дітей з порушеннями зору, але одночасно не можна недооцінювати їхньої спроможності у русі. Завданням педагога є сприяння розвиткові фізичних якостей учнів і зміцненню здоров'я за рахунок, використання різних методичних прийомів та забезпечення безпеки,, ураховуючи особисті нахили учнів та різноманіття засобів і форм фізичного.виховання. Одними з таких засобів є використання різноманітних видів рухової активності (елементів новітніх технологій фітнесу), адаптованих для застосування в сфері фізичного виховання дітей-інвалідів зору

Аналіз стану захворюваності свідчить про наявність більш частих і тривалих за термінами гострих респіраторнйх захворювань серед сліпих і слабкозорих школярів порівняно з однолітками, які не мають патологій зору. У більш 30% учнів спеціалізованого • інтернату діагностовано захворювання серцево-судинної і дихальної систем (аритмія* тахікардія, пролапс мітрального клапану, хронічні тонзиліти, риніти тощо), причому 19,27% ’ з цієї кількості складають сліпі школярі.

Значення функціональних показників серцево-судинної і дихальної систем (ЧСС, АТ, ЖЄЛ тощо) сліпих і слабкозорих школярів, які навчаються в спеціалізованому інтернаті, відповідають віково-статевим нормативам, представленим у спеціальній літературі для дітей, які не мають захворювань зору (крім тих школярів, у яких діагностовано захворювання серцево-судинної і дихальної систем). Оцінка фізичної працездатності за результатами проби Руф’є дозволила виділити такі групи школярів: з добрим рівнем працездатності 12,84%; із середнім - 48,62%; із задовільним - 22,94%; з поганим - 15,60%. [15].