Сутність та методи оцінки ризику.

Найбільше поширення при оцінці ризику інвестиційних проектів (особливо виробничих інвестицій) отримали такі кількісні методи:

· статистичний метод;

· аналіз чутливості (метод варіації параметрів);

· метод перевірки стійкості (розрахунку критичних точок);

· метод сценаріїв (метод формалізованого опису невизначеностей);

· метод дерева рішень.

· імітаційне моделювання (метод статистичних випробувань, метод Монте-Карло).

Статистичний метод.

Часто виробнича діяльність підприємств планується за середніми показниками параметрів, які заздалегідь не відомі достовірно (наприклад, прибуток) і можуть змінюватися випадковим чином. При цьому вкрай небажана ситуація з різкими змінами цих показників, адже це означає загрозу втрати контролю. Чим менше відхилення показників від середнього очікуваного значення, тим більше стабільність ринкової обстановки. Розрахунок середнього очікуваного значення здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої:

де - середнє очікуване значення;

- очікуване значення для кожного випадку;

- число випадків спостереження (частота).

Аналіз чутливості (метод варіації параметрів).

При використанні даного методу ризик розглядається як ступінь чутливості результуючих показників реалізації проекту до зміни умов функціонування (зміна податкових платежів, цінові зміни, зміни середніх змінних витрат і т. п.). Як результуючих показників реалізації проекту можуть виступати: показники ефективності (NPV, IRR, PI, термін окупності); щорічні показники проекту (чистий прибуток, накопичений прибуток).

де x₁ - базове значення змінними параметрами, x₂ - змінене значення змінними параметрами, NPV₁ - значення результуючого показника для базового варіанту, NPV₂ - значення результуючого показника при зміні параметра.

Метод перевірки стійкості передбачає розробку сценаріїв реалізації проекту в найбільш ймовірних або найбільш «небезпечних» для будь-яких учасників умовах. По кожному сценарієм досліджується, як буде діяти у відповідних умовах організаційно-економічний механізм реалізації проекту, які будуть при цьому доходи, втрати і показники ефективності. Вплив факторів ризику на норму дисконту при цьому не враховується.

Одним з найбільш важливих показників цього методу є точка беззбитковості, що характеризує обсяг продажів, при якому виручка від реалізації продукції збігається з витратами виробництва:

де BEP - точка беззбитковості, у відсотках від виручки від реалізації;

FC - сума постійних виробничих витрат;

MP - маржинальний чи валовий прибуток (усі параметри - за один інтервал планування).

Метод сценаріїв передбачає опис досвідченими експертами усієї множини можливих умов реалізації проекту (або у формі сценаріїв, або у виді системи обмежень на значення головних технічних, економічних та інших параметрів проекту) та відповідають цим умовам витрат, результатів і показників ефективності.

Основним недоліком сценарного аналізу є розгляд лише кількох можливих результатів за проектом (дискретну множину значень NPV), хоча в дійсності число можливих випадків не обмежене.

Як допоміжний інструмент при проведенні сценарного аналізу зручно використовувати метод дерева рішень. Він застосовується в тих ситуаціях, коли рішення, що приймаються в кожен момент часу, сильно залежать від попередніх рішень і в свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій.

Аналіз ризиків з використанням методу імітаційного моделювання (методу Монте-Карло) представляє собою з’єднання методів аналізу чутливості та аналізу сценаріїв на базі теорії ймовірності. Замість того щоб створювати окремі сценарії (найкращий, найгірший), в імітаційному методі комп’ютер генерує сотні можливих комбінацій параметрів (факторів) проекту з урахуванням їх імовірного розподілу. Кожна комбінація дає своє значення NPV, і в сукупності аналітик отримує імовірнісний розподіл можливих результатів проекту. Реалізація цієї досить складної методики можлива тільки за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Серед якісних методів оцінки інвестиційного ризику найбільш часто використовуються наступні:

· Аналіз доречності витрат;

· Метод аналогій;

· Метод експертних оцінок.

Аналіз доречності витрат.

Основою аналізу доречності витрат виступає припущення про те, що перевитрата коштів може бути викликаний одним або декількома з наступних факторів: початкова недооцінка вартості проекту в цілому або його окремих фаз і складових; зміна меж проектування, обумовлене непередбаченими обставинами; відміну продуктивності машин і механізмів від передбаченої проектом; збільшення вартості проекту в порівнянні з початковою внаслідок інфляції або зміни податкового законодавства.

Метод аналогій.

Суть його полягає в аналізі всіх наявних даних по не менш ризикованим аналогічними проектами, вивченні наслідків впливу на них несприятливих факторів з метою визначення потенційного ризику при реалізації нового проекту.

Метод експертних оцінок.