Умови, за яких показано надання медичної допомоги

Амбулаторні умови: І ланка (загальна) – підозра лікарями урологами, гінекологами, дермато-венерологами, отоларингологами, офтальмологами, інфекціоністами, ревматологами, неврологами, пульмонологами та сімейними лікарями у хворого ІД з проявами герпес вірусної (1/2 тип) інфекції та скерування його на консультацію до лікаря –імунолога; ІІ ланка (спеціалізована) - діагностика, диференціальна діагностика,амбулаторне лікування (І ступінь ІН (імунна недостатність), 1-2 ФК (функціональний клас), реабілітація, диспансерне спостереження, профілактичні заходи в т.ч. вакцинація. При ІІ-ІІІ ступенях ІН та 3 ФК, проявах автоімунних та /або алергічних ускладнень скерування хворого на стаціонарне лікування в імунотерапевтичне відділення чи на спеціалізовані імунотерапевтичні ліжка медичного центру клінічної імунології та алергології; при відсутності центру – в діагностичні, терапевтичні, інфекційні відділення інших медичних установ.

Спеціалізовані стаціонарні умови: діагностика, диференціальна діагностика, лікування ІД (ІІ-ІІІ ступені ІН, 3 ФК), виявлення та лікування поліавтоімунних та алергічних ускладнень в імунотерапевтичних відділах чи на спеціалізованих імунотерапевтичних ліжках, палатах інтенсивної терапії (герпесвірусна пневмонія, енцефаліт, синдром Стівенса-Джонсона тощо) медичних центрів клінічної імунології та алергології, скерування хворого на імунореабілітаційне лікування (за показами) в імунореабілітаційний відділ або на амбулаторне лікування в консультативно-поліклінічний відділ медичних центрів клінічної імунології та алергології; при відсутності центру – в діагностичні, терапевтичні, інфекційні, реанімаційні (за показами) відділення інших медичних установ з консультативним заключенням та рекомендаціями лікаря-імунолога; після стаціонарного лікування - скерування хворого на амбулаторне лікування в кабінет лікаря-імунолога поліклінік.

Критерії діагностики

КЛІНІЧНІ

¨ Затяжні гострі, підгострі, часто рецидивуючі (6 і більше разів протягом року), мляво перебігаючі хронічні герпетичні хвороби (вірусів 1/2 типів) шкіри та слизових, урогенітальної, респіраторної, травної та нервовї систем, тривалі (більше 14 днів) герпетичні ураження слизових (множинні міхурцеві висипання, з наступним формуванням болючих ерозій та афт), шкіри (множинні міхурцеві висипання в зоні інервації нервами шкіри на помірно набряклому і гіперемійованому тлі), прояви свербіжу та печії

¨ Атипові форми герпетичного ураження шкіри (абортивна, набрякова, зостериформна, герпетиформна екзема з геморагічно-некротичним та ерозивним перебігом)

¨ Регіонарна лімфаденопатія (більше двох місяців)

¨ Тривалий субфебрилітет/гіпертермія (більше одного місяця)

¨ Артралгічний синдром

¨ Міалгічний синдром

¨ Синдром хронічної втоми

¨ Можливі периферичні герпетичні нейропатії, вісцеральні герпетичні соматопатії (трахеобронхіт, інтерстеціальна пневмонія, езофагіт, гастрит, гастроентерит, гепатит, панкреатит, цистит, гломерулонефрит), герпетичний енцефаліт, менінгіт

¨ Автоімунні ускладнення (системні васкуліти, ревматоідний артрит тощо)

¨ Алергічні ускладнення (атопічна екзема, багатоформна еритема, бронхіальна астма)

¨ Імунозалежні герпесвірусні репродуктивні ускладнення

¨ Ранній розвиток атеросклерозу

¨ Виключення інших можливих причин імунодефіциту (первинного, ВІЛ- асоційованого тощо)

ЛАБОРАТОРНІ

¨ Виявлення ДНК HSV ½ в зішкрябах слизових, в біологічних рідинах (кров, сеча, спинно-мозкова рідина тощо)

¨ Лімфоцитоз/лімфопенія, моноцитоз в загальному аналізі крові

¨ Зниження числа та порушення функціональної активності Т– і В-лімфоцитів, NK-клітин

¨ Нормальні або незначно підвищені рівні IgG до HSV ½ (менше, ніж у 4 рази) при загостренні герпесвірусної інфекції

¨ Домінування низькоавідних специфічних антитіл

¨ Нормальні або незначно підвищені (менше, ніж в 4 рази) рівні специфічних антитіл після вакцинації (через 3 тижні)