Блокадою лівоі ніжки пучка Гіса

 

Цей варіант ІХС характеризується затяжним (>20 хв.) ангінозним нападом, що супроводжується:

1) підйомом сегмента ST на 1 мм і більш як мінімум у 2-х суміжних стандартних або посилених відведеннях і/або на 2 мм і більш як мінімум у 2-х суміжних грудних відведеннях;

2) появою повноІ блокади лівої ніжки пучка Гіса.

Якщо визначення рівня маркерів некрозу – тропонинів або МВ-КФК (менш чуттєвий тест) – через 3-12 год. привело до позитивного результату, то ГКС із підйомом сегмента ST можна інтерпретувати як ІМ.

ГКС із підйомом сегмента ST трансформується в Q-ІМ частіше, ніж у не Q-ІМ.

 

 

РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ

До раптової коронарної смерті відносять випадки смерті обумовлені, приблизно, виникненням фибрилляції або асистоліІ шлуночків при відсутності ознак, що дозволяють установити інший діагноз, у тому числі ІМ. При цьому раптовій вважають смерть, що наступила протягом 6 годин від появи перших симптомів захворювання.

 

 

ФАКТОРИ РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВИХ

КОРОНАРНИХ ПОДІЙ

 

До факторів ризику несприятливих коронарних подій – ІМ, смерть – відносять:

- старечий вік;

- чоловіча стать;

- попередній важкий перебіг ІХС, у т.ч. перенесений ІМ;

- дисфункцию лівого шлуночка або хронічну серцеву недостатність;

- цукровий діабет;

- артеріальну гіпертензію;

- інші фактори ризику розвитку атеросклерозу і ІХС.

 

Основні групи лікарських препаратів, використовуваних у лікуванні гострих коронарних синдромів

 

Антиангінальні (антиішемічні) препарати:

1. Нітровазодилататори:

- нітрогліцерин (під язик, усередину, внутрішньовенно, підшкірно);

- ізосорбід динітрат (нітросорбид, ізокет, ізо-мак – під язик, усередину, внутрішньовенно, підшкірно);

- ізосорбід 5-мононітрат (ефокс, мономак, олікард – усередину, внутрішньовенно);

- лінсидомін (внутрішньовенно);

- молсидомін (корватон, сіднофарм – усередину);

- нікардил (данкор – усередину).

2. β-адреноблокатори:

- атенолол (усередину, внутрішньовенно);

- карведілол (усередину, внутрішньовенно);

- метопролол (беталок, локрессор – усередину, внутрішньовенно);

- пропранолол (індерал, обзидан, анаприлін – усередину, внутрішньовенно);

- есмолол (бревилок – внутрішньвенно).

 

3. Антагоністи кальцію:

- верапаміл (ізоптин, фіноптин – усередину, внутрішньовенно);

- дилтиазем (дилзем, карділ –усередину, внутрішньовенно);

- ніфедипін (адалат, коринфар, кардипін –усередину).

4. Фібринолитіки:

- стрептокиназа (кабікиназа – в/в);

- альтеплаза (актилазе – в/в).

5. Антитромботичні препарати:

1) непрямі інгібітори тромбіну: нефракційованих гепаринів (в/в, п/к); низькомолекулярні гепарини: дальтепарин (фрагмін), надропарин (фраксипарин), еноксапарин (клексан);

2) прямі інгібітори тромбіну: гірудин (рекомбінантний), гірулок, аргатробан, іногатран;

3) антитромбоцитарні препарати: ацетилсаліцилова кислота (аспірин);

4) блокатори глікопротеїдних рецепторів: абциксимаб (реопро), ламіфібан, сибрафібан, тирофібан (агграстат), ептіфібамід (інтегрилін);

5) клопідогрель (плавикс), тиклопідин (тиклід).

 

 

Ситуаційне завдання № 1

Xворий 58 років доставлений в приймальне відділення з болями у лівій половині грудної клітки. При клінічному обстеженні крім тахікардії (102 уд./хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ патологічний зубець Q у І, aVL; QS у V₁, V₂, V₃ відведеннях та куполоподібний підйом ST. Який найбільш імовірний діагноз?

+ A. Гострий інфаркт передньої стінки лівого шлуночка

B. Розшарування аорти

C. Варіантна стенокардія

D. Ексудативний перикардит

E. Тромбоемболія легеневої артерії

 

Ситуаційне завдання № 2

У хворого 45 років після значного фізичного напруження з’явився різкий, стискуючий загрудинний біль, який віддає в ліву лопатку При огляді: загальмований, шкіра бліда, волога, губи ціанотичні. ЧД - 24 у хв. В легенях дихання жорстке, хрипів немає. Тони серця глухі, пульс - 115 уд./хв., слабкого наповнення. АТ - 95/75 мм рт.ст. На ЕКГ: підвищення ST у відведеннях І, aVL, V₅-V₆, зниження ST у відведеннях ІІІ, V₁-V₂. Ваш імовірний діагноз?

A. Передній розповсюджений інфаркт міокарда

B. Тромбоемболія легеневої артерії

C. Задньо-діафрагмальний інфаркт міокарда

+ D. Передньо-боковий інфаркт міокарда

E. Передньо-перетинковий інфаркт міокарда

 

Ситуаційне завдання № 3

У пацієнта, який 2 тижні тому переніс інфаркт міокарда, діагностовано синдром Дресслера з характерною тріадою: перикардит, плеврит, пневмонія. Що є причиною формування синдрому Дресслера з сучасних позицій?

A. Зниження резистентності до інфекційних агентів

+ B. Сенсибілізація організму антигенами міокарда

C. Активація сапрофітної мікрофлори

D. Інтоксикація організму продуктами некрозу

E. Викид у кров міокардіальних ферментів

 

 

 

Методичну розробку склав: доцент Ю.М.Крижанівський