Розробка технічного опису на базову модель

Проектування нової моделі завершується розробкою проектно-конструкторської документації. В даному проекті документація на модель складається з остаточних лекал базової моделі на базовий розмір типової фігури та технічного опису (форми бланків - у додатку Д).

У технічному описі на модель надається

· титульна сторінка,

· опис художньо-технічного оформлення зразка моделі,

· таблиця лінійних вимірів базової моделі у готовому вигляді (приклади зображення базових моделей одягу та розрахунку їхніх лінійних вимірів у готовому вигляді - у додатку Д, рисунки Д.1, Д.2, таблиці Д.1 і Д.2 відповідно),

· специфікація деталей,

· конфекційна карта.

До технічного опису додаються остаточні лекала на модель, які оформляються за певними вимогами (див. «Вимоги до оформлення пояснювальної записки та додатків до курсового проекту»).

При виготовленні остаточних лекал на модель студент розробляє рекомендації щодо величин технологічних припусків для виготовлення базової моделі, приклад оформлення якої надано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Рекомендовані величини технологічних припусків для виготовлення базової моделі (вказати вид одягу) [36]

Назва припуску	Величина припуску, см
На зшивання* деталей	1,0
На зшивання деталей з розпрасуванням припусків	1,5-2,0
На обшивання деталей	0,5-0,7
На підгин низу рукава, звуженого до низу або прямої форми	2,0-3,0
На підгин низу рукава, розширеного до низу	0,5-1,0
На підгин низу виробу прямого силуету	4,0
На підгин низу виробу розширеного силуету	0,5-2,0

 

* [36]	Зшивання – ниткове з’єднування при укладанні деталей чи шарів матеріалу лицьовим боком всередину, а зрізів або країв - по один бік від строчки, яка прокладається.
	Пришивання – ниткове з’єднування оздоблення, фурнітури та маркувальних ярликів із виробом.
	Обшивання – ниткове з’єднування деталей з наступним вивертанням.
	Вшивання – ниткове з’єднування деталей за овальним контуром.

Виконання розділу завершується стислими висновками у вигляді узагальненого огляду прийнятих рішень.

3 Розробка моделей-модифікацій базової моделі (вказати вид одягу)

При типовому проектуванні одягу в процесі розробки нових моделей до деталей вихідних конструкцій (ВК) застосовують три типи перетворень [1]:

• без зміни силуетної форми ВК;

• зі зміною силуетної форми ВК;

• перетворення базової конструкції з вшивними рукавами у базові конструкції похідних покроїв (реглану, суцільнокроєного та їх модифікацій тощо).

Отримання базових конструкцій похідних покроїв здійснюється двома способами: розрахунково-графічним або способом шаблонів, які описані у відповідних методичних рекомендаціях.

До перетворень, що не змінюють силуетної форми ВК, відносяться прийоми конструктивного моделювання першого виду:

• просте переведення виточки;

• додаткові членування деталі;

• переведення виточки у лінію членування, що проходить через вершину виточки;

• переведення виточки у лінію членування, що не проходить через вершину виточки;

• переведення виточки у складки;

• переведення виточки у зборку;

• проектування склади по лінії симетрії деталі;

• зміна форми ліній країв деталей (коміра, кишені, лінії низу тощо).

До перетворень, що змінюють силуетну форму ВК, відносяться прийоми конструктивного моделювання другого виду:

• паралельне розширення (звуження) деталі;

• конічне розширення (звуження) деталі.

Застосування перелічених прийомів конструктивного моделювання до деталей вихідних конструкцій дає можливість отримання нових моделей складних форм, у тому числі з драпіруванням. Конструкція нової моделі, розробленої із застосуванням прийомів конструктивного моделювання, має забезпечувати якісну посадку виробу на фігурі людини. Такий результат досягається дотриманням основних принципів конструктивного моделювання:

• використання перевіреної якісної вихідної конструкції;

• збереження монтажних зв'язків між суміжними деталями (монтажних позначок) по змінених і нових лініях членування;

• збереження або обґрунтована зміна балансової характеристики конструкції [13,33-35].