Перелік посилань (бібліографічний список)

Додатки можуть бути оформлені як продовження курсового проекту на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини. Склад додатків формується студентом самостійно за результатами виконання розділів проекту та узгоджується з керівником. Разом з тим у додатках рекомендується надати наступні матеріали:

· ескізи базової моделі та моделей-модифікацій;

· розрахунки до побудови креслення деталей базової конструкції;

· креслення деталей базової конструкції в масштабі 1:1 (на міліметровому папері);

· креслення деталей базової моделі в масштабі 1:1 (на міліметровому папері);

· первинні креслення деталей моделей-модифікацій у масштабі 1:1 (на міліметровому папері);

· комплект остаточних лекал на базову модель (на цупкому білому або тонованому папері);

· технічний опис на базову модель;

· зразок (або макет) базової моделі у масштабі 1:1.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Вступ

У вступі студент стисло характеризує особливості сучасного промислового виробництва одягу, зазначає, яких змін зазнали якісні вимоги до одягу, що пов'язані з динамічністю моди, диференціацією споживачів за ставленням до моди та складу гардеробу, рівнем матеріального забезпечення, а також появою нових матеріалів для одягу, поновленням технічного устаткування підприємств.

Також у вступі студент формулює мету й задачі, які він ставить у курсовому проекті як проектувальник.

Обсяг вступу ― 1-2 сторінки.

1 Формування вихідних даних до проектування (вказати вид одягу у множині)

У першому розділі надається опис визначеної групи споживачів, обґрунтовується актуальність обраного виду одягу для даної групи споживачів, оцінюється асортиментна різноманітність виробів у сфері торгівлі та перспективи їх розвитку. Разом з тим студент виконує аналіз напряму розвитку моди, розглядає та формує сукупність вимог до обраного виду одягу, а також надає характеристику рекомендованої групи матеріалів.

Опис групи споживачів

На даному етапі розробки студент формує набір ознак, що характеризують визначену групу споживачів, для яких виконується проектна розробка. Для складання характеристики споживачів керуються основними розмірно-віковими ознаками, типом статури, емоційно-психологічними ознаками (ставлення до моди, вибір стилю в одязі, формування гардеробу), соціальними рисами тощо [2 та ін.].

Розмірна характеристика групи споживачів узгоджується з існуючими розмірними стандартами типових фігур [3-6]. Крім того, надається характеристика статури споживачів, яка формується сукупністю антропоморфологічних ознак, що визначають форму та розміри тіла людини й впливають на композиційно-конструктивне вирішення форми одягу.

Емоційно-психологічні ознаки споживачів формують певний стереотип мислення, поведінки, вподобань, впливають на ставлення до одягу та моди, на сприйняття тих чи інших її елементів, на вибір стилю в одязі тощо.

Соціальні риси людей впливають на їх інтереси, прагнення, які формуються під впливом належності до соціального прошарку, етнічних і демографічних ознак, рівня матеріального забезпечення.

Для отримання додаткових вихідних даних до проектування нових виробів студент може застосувати відомі методи дослідження споживачів одягу. Найпоширенішими з них є спостереження та опитування, основними складовими яких є збір, аналіз та обробка інформації про споживачів. Рекомендується застосувати опитування споживачів, яке може проводитись індивідуально або групами, очно або заочно (телефоном, поштою), усно або письмово. При цьому відомо декілька форм опитування: інтерв'ювання, анкетування, тестування. Анкетне опитування, наприклад, найбільшого поширення набуло в сфері торгівлі.

Надійність і достовірність даних, отриманих в результаті опитування, значною мірою залежать від змісту анкети, яка може складатись із трьох частин: вступу, запитань і даних про респондента. У вступі вказують назву організації, яка проводить опитування, й мету опитування. Питання анкети можуть бути різноманітними за змістом і формою, прямими та непрямими, відкритими та закритими.

Відкриті запитання дозволяють респонденту відповідати довільним чином як за змістом так і за формою, закриті ― допускають відповіді типу «так―ні». Прямі запитання не повинні торкатися особистості респондента. В протилежному випадку краще ставити непрямі запитання. Запитання анкети мають бути зрозумілими, простими, сформульованими короткими реченнями, не повинні допускати двозначності. Порядок їх розташування має бути логічним, а кількість такою, щоби респондент витрачав на відповіді них не більше 10 хвилин. Відповіді на запитання можуть бути якісними (у вигляді характеристик і ознак) та кількісними.

Обсяг вибірки (кількість опитаних споживачів) визначається розрахунковим шляхом, але на практиці вона становить від 100 до 1000 осіб. Зменшення вибірки з 1000 до 100 осіб призводить до збільшення похибки з 3-5% до 10-12%. У даному розділі студентам пропонується проведення пробного анкетного опитування з вибіркою не менше 20 осіб. Залежно від зібраних даних і мети аналізу застосовують різні методи обробки результатів [7-10].

На основі проведеного аналізу спеціальної літератури та результатів анкетного опитування студент упорядковує отримані дані та складає перелік ознак споживачів, які необхідно врахувати при проектуванні заданого виду одягу. Кожна з ознак має декілька варіантів. Розглянувши всі можливі варіанти кожної ознаки, студент вибирає по одному варіанту, які разом утворюють характеристику визначеного типу споживачів.

Формування характеристики типу споживачів доцільно виконувати шляхом розробки матриці ознак, приклад якої надано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Матриця ознак групи споживачів (вказати групу споживачів за статево-віковою ознакою)

Група ознак	Назва ознаки	Варіанти ознаки
Антропо-морфологічні ознаки статури	· Вікова група
· Зріст (Р)
· Обхват грудей третій (ОГІІІ)
· Обхват стегон (ОБ) або обхват талії (ОТ)
	· Повнотна група
	· Тип пропорцій тіла
	· Форма ніг
	·
Емоційно-психологічні ознаки особистості	· Тип темпераменту · Ставлення до моди · Уподобання щодо стилю в одязі · Уподобання щодо кольорової гами матеріалів ·
Соціально-демографічні ознаки	· Місце проживання · Вид діяльності · Рівень матеріального забезпечення ·

В результаті розробки матриці ознак та її опрацювання студент складає характеристику групи споживачів для подальшого проектування.