Форми зовнішньоекономічної діяльності

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.

Міжнародна торгівля. Найбільш істотною характеристикою торгівлі є товарообіг – обіг товарів, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання. Це сукупність актів купівлі та продажу товарів. Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів. Імпорт (від лат. importo – ввожу) – ввезення товарів або капіталів у країну з-за кордону. Експорт (від лат. exporto – вивожу) – вивезення товарів або капіталів за кордон.

Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту зовнішньоторговельного сальдо. Воно повинно бути позитивним, що дає змогу країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестування їх в своїй або чужій країні. В Україні цей показник з 1996 р. позитивний.

У світовому торговому обігу лідирують США, хоч країни ЄС за сумарним товарообігом перевершують США; друге місце після США, займає Японія. Високими темпами в останні роки розвивалась торгівля ряду країн «третього світу»: ОПЕК та «Нових Індустріальних Країн» Південно-Східної Азії. На Республіку Корея, Сінгапур, Тайвань припадає половина вартості експорту країн, що розвиваються, та біля 1/3 імпорту. Біля 60% світового експорту товарів припадає на розвинуті країни, у цих же країнах реалізується до 60% світового експорту товарів і лише 14% надходить до країн, що розвиваються. Країни ЄС збільшили імпорт енергоносіїв, зменшивши ввезення сировини та продовольчих товарів. У зовнішній торгівлі країн ЄС перевага віддається партнерам по Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), хоч товари США також активно впроваджуються на європейський ринок.

Зниження матеріало- та енергомісткості виробництва у розвинених країнах світу, що зумовило зменшення попиту на сировину, змусило країни, які спеціалізуються на його експорті, шукати нові сфери діяльності у межах міжнародного розподілу праці. Росте питома вага хімічної промисловості у міжнародній торгівлі; це пов’язано зі значним розширенням асортименту штучних та синтетичних матеріалів.
1995 року створена всесвітня торговельна організація (ВТО). Її членами є 128 країн. Функція ВТО – підписання багатосторонніх угод за загальними правилами торгівлі. Кредитування та інвестування. Кредитування – надання кредиту. Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів. Інвестиції – капіталовкладення. Інвестиції іноземні – довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки. Найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Західної Європи.

Прямі інвестиції у 1999 році склали 800 млрд дол., на розвинені країни приходилося 460 млрд дол., на країни, що розвиваються – 166 млрд дол. Домінують серед інвесторів економічно розвинені країни (649 млрд. дол); потік інвестицій з країн, що розвиваються, дещо менший. Інвестиції в країни Східної Європи досягли 19 млрд дол.

Мусульманські країни інвестували в економіку США та Західної Європи понад 800 млрд дол. Більше половини цих коштів належить Саудівській Аравії.

Серед країн світу щорічно проводиться рейтінг ступеню сприятливості для інвесторів. В ньому враховуються: політична та економічна стабільність, інфляція, рівень безробіття тощо. У першу десятку відповідно входять: Люксембург, Швейцарія, США, ФРН, Нідерланди, Франція, Австрія, Велика Британія, Японія, Фінляндія. Поміж 180 країн Україна займає 129 місце, Росія – 159, Куба – 177.

До найбільших країн – боржників у світі належать: Мексика (125 млрд дол), Китай (111), Росія (110), Бразилія (100).

Зовнішній борг України на 01.06.1999 р. дорівнював 12,4 млрд дол., в тому числі: Росії – 2 млрд дол., МВФ – 2,4; СБРР – 1,2; ЄБРР – 0,07; країнам ЄС – 0,35 млрд дол.

Науково-технічна співпраця може набувати наступних форм:

1. Експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу.
2. Кооперація країн у створенні нової техніки й технології з подальшим її впровадженням та використанням.

3. Спорудження за рубежем заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки.

4. Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів.

5. Оренда нового обладнання – лізинґ.

6. Технічне навчання персоналу країн-імпортерів технологій.

7. Обмін передовим технічним досвідом.

8. Спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень.

9. Технічна допомога при опануванні нових виробництв.

10. Науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Продаж ліцензій – тобто авторських прав на використання запатентованих винаходів на території країн, де вони захищені патентами. Є ще термін «ноу-хау» (англ. Know-how – знаю як). Обмін ліцензіями став важливим елементом міжнародних економічних стосунків: він досягнув 10% світового зовнішньоторговельного обороту.

Діє спільна українсько-російсько-казахська програма запуску космічних кораблів, експлуатації космічної станції “Мир” та будівництва нової космічної станції (за допомогою США та інших країн) – «Альфа». Утворено спільне українсько-російське підприємство «Космотран» для комерційних запусків космічних супутників.

За програмою «Sea-Lunch» (морський старт), в якій приймають участь Україна, США, Норвегія та Росія з плаваючої платформи «Одіссей» здійснюються запуски космічних кораблів біля о. Різдва в Океанії за допомогою українських ракетоносіїв «Зеніт».

Спільне підприємництво – порівняно розповсюджена форма зовнішньоекономічної діяльності. В світі є десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом; в Україні зареєстровано понад тисячу. Окрім економічних вигод у вигляді отримання інвестицій або нових технологій, спільне підприємництво пом’якшує й політичні проблеми, бо країна, що вклала капітал в економіку іншої країни, буде зацікавлена у сталості. Сфера діяльності спільних підприємств в Україні – будівництво, туризм, торгівля, посередницькі послуги, промислове виробництво.

Італійська фірма «Фіат» утворила в Кременчуці СП «Iveco–КрАЗ» з виробництва вантажівок. В Київській області налагоджено збирання МАЗів. В Ірані створюється СП з Росією з виробництва літака ТУ-334. Японська компанія Nisso Ivai Co інвестувала 70 млн дол. в реконструкцію нафтопереробного заводу в Дрогобичі (виробництво бензину «євросупер») і буде брати участь в будівництві нафтопроводу Одеса–Броди.
Експорт та імпорт послуг. До них відносяться: міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків та страхових компаній, послуги охорони здоров’я, навчання, торговельно-технічна діяльність тощо. Провідну роль у наданні послуг (80%) відіграють розвинені країни.

Торгівля інженерно-консультаційними послугами «інжиніринґ» – надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру. Найбільшого розвитку інжиніринґ одержав у галузі капітального будівництва. Провідними експортерами цього виду послуг є фірми США, Канади, Великої Британії, Франції, ФРН та Японії. Сюди входить проектування об’єкту, вивчення ринку, установка і випробування обладнання, набір та підготовка кадрів, послуги з реалізації продукції, сприяння в організації реклами, розробка методів утилізації відходів тощо.

Туризм. Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий; на перший вид припадає 70%. Основний потік туристів переміщується у межах розвинених країн. Для Іспанії та Австрії туризм – одна з основних експортних галузей, вона дає відповідно 30% та 80% прибутків від експорту. Провідне місце туризм займає в Італії, Франції, Швейцарії, Ізраїлі. В Україні переважає маршрутно-пізнавальний туризм.

Прибутки від туризму в світі в 1998 р. становили понад 445 млрд дол, чисельність туристів дорівнювала 625 млн чол. Найбільші прибутки отримали: США – 75 млдр дол;Франція – 27,,9; Італія – 30, Іспанія – 28, Велика Британія – 19,9, ФРН – 19 млрд дол.

В Україні у 1997 році туристами були 15 млн чол. (сума в’їзду та виїзду), в тому числі до нас приїхало 2,6 млн іноземних туристів. прибуток склав 350 млн дол. і 1090 млн грн.
Організація спортивних турнірів та змагань також відноситься до однієї з форм зовнішньоекономічної діяльності, бо об’єднує зусилля та фінанси багатьох країн-учасниць. Найбільш масштабними є літні та зимові Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи з хокею, футболу, фігурного катання, шахів, тенісу, велоспорту тощо.

Культурна співпраця передбачає організацію виставок картин або експозицій провідних музеїв світу, музичні та пісенні конкурси, фестивалі, обмін творчими колективами, спільне вивчення культурних та історичних цінностей (стародавні піраміди, розкопки доісторичних поселень), обмін кіно-, відео- та аудіопродукцією.