Економічна інтеграція. Економічні союзи

Економічна інтеграція – це об’єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв’язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція – форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція виявляється у державних формах об’єднання країн. Наприклад, Європейський Союз, ОПЕК, Всесвітня торгова організація, Європейська асоціація вільної торгівлі тощо. Одначе при цьому економіка інтегрованих країн втрачає своє національне обличчя, самобутність. Економічна інтеграція сприяє посиленню взаємозв’язку та взаємодоповнюваності національних господарств на основі міжнародного поділу праці. Інтеграційний процес характеризується:

1. Планомірною зміною структури окремих країн, координацією співпраці держав, узгодженою ув’язкою асортименту продукції у країнах співдружності, а також спільним використанням науково-дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці. Внаслідок цього прискорюється науково-технічний процес, повніше використовуються сировинні ресурси, підвищується ефективність функціонування національних господарств.

2. Створенням та удосконаленням міжнародної співпраці, що поглиблює міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва.

3. Активізацією ролі внутрішньої економічної політики у створенні умов для поглиблення ефективності господарських зв’язків з іншими країнами. Це виражається у перебудові економік поєднаних країн, скерованій на реалізацію взаємних та міжнародних норм якостей та стандарту.

Економічні спілки або союзи можуть бути реґіональними (Європейський союз, Латиноамериканська асоціація інтеграції, Організація Центральноамериканських держав тощо); спеціальними, наприклад МАГАТЕ, товарно-виробничими (ОПЕК, Міжнародна спілка електрозв’язку); інвестиційними – Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Союзи також бувають військово-політичними: НАТО, СЕНТО, СЕАТО.

Реґіональні економічні спілки.

Європейський союз утворився 1992 року, до його складу увійшли 12 країн ЄЕС і 3 країни з ЄАВТ. Європейська економічна спільнота – ЄЕС – заснована у 1957 році Римським договором, у якості основної ідеї задекларувала: сталий збалансований зріст, гармонійний економічний розвиток та підвищення рівня життя населення. При цьому був створений спільний ринок промислових та сільськогосподарських товарів, лібералізовано вивезення капіталу, створено єдиний ринок робочої сили, усунуто митні бар’єри.

ЄЕС – реґіональна організація, до якої входили 12 держав: ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Велика Британія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія..
Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) створена 1960 року для задоволення спільних інтересів країн, які не ввійшли до «Спільного ринку». До асоціації входять: Ліхтенштейн, Швейцарія, Норвегія та Ісландія.

Загальний обсяг торгівлі країн ЄС становить 40% світового. Країни ЄС повинні зменшити свій державний борг, знизити рівень інфляції. Для розв’язання фінансових питань створений Європейський банк у Франкфурті-на-Майні.

Теоретики Об’єднаної Європи розробили концепцію «технологічної Європи», що передбачає поглиблення науково-технічної інтеграції. Основою її стане спільна науково-технічна політика країн-членів спільноти. До ЄС дотепер увійшли: Австрія, Бельгія, Велика Британія, ФРН, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція – разом 15 країн. В майбутньому до ЄС можуть увійти ще 25 країн Західної та Східної Європи, а на перспективу – всі європейські країни. Норвегія після референдуму з цього питання не вступила до ЄС, вважаючи, що цей інтеграційний союз зачепить її економічні та національні інтереси.

Співдружність незалежних держав (СНД) створена у 1991 р., входять 12 країн; мета – координація діяльності країн – членів.

З 1 січня 1994 року набрала чинності угода про вільну економічну зону між США, Канадою, та Мексикою – Північно-Атлантична зона вільної торгівлі, що охоплює територію понад 20 млн кв. км з населенням 360 млн чол. У світі є чимало інших економічних, політичних, фінансових спілок. Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ) створена у 1980 р.; входять Арґентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі та Еквадор. Мета – ліквідація торговельно-митних обмежень усередині реґіону, стимулювання індустріалізації, формування передумов спільного ринку. Штаб-квартира – у Монтевідео. Латиноамериканська економічна система – «Панамський договір» (ЛАЕС) – створена у 1975 р. 27 країнами Латинської Америки. Штаб-квартира у Каракасі (Венесуела). Організація американських держав (ОАД) – створена у 1948 р. Входить 35 латиноамериканських держав, США та Канада. Мета – координація торгівлі, співпраця. Штаб-квартира Вашингтон. Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) – створена у 1961 р.; входять Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, ФРН, Швейцарія, Швеція та Японія – 21 держава. Мета – координація економічної та фінансової політики, розвиток торгівлі. Штаб-квартира – Париж. Рада співпраці арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) – заснована у 1981 р. Мета – координація та інтеграція країн, зміцнення зв’язків у економіці, політиці, освіті та культурі. Входять: Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія. Штаб-квартира – Ер-Ріад. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) – створена у 1967 р.; входять Індонезія, Сінгапур, В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Таїланд, Філіппіни, Малайзія, Бруней. Мета – сприяння розвитку соціально-економічної співпраці країн. Штаб-квартира – Джакарта. Асоціація реґіональної співпраці Південної Азії (СААРК) – створена у 1985 р. Входять: Бангладеш, Бутан, Пакистан, Індія, Мальдівська Республіка, Непал, Шрі-Ланка. Мета – сприяння соціально-економічному та культурному розвитку країн, розширення багатосторонньої співпраці. Штаб-квартира – Катманду. БЕНІЛЮКС – економічна спілка Бельгії, Нідерландів та Люксембургу, підписано у 1958 р. на 50 років; мета – створення єдиної валюти, усунення митних бар’єрів.

 

Загальносвітові об’єднання.

Конференція ООН по торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) – заснована 1964 р.; бере участь 186 держав, у тому числі Україна. Штаб-квартира – у Женеві. Економічна та соціальна рада ООН – створена у 1946 році, складається з 54 держав, у тому числі України, керує діяльністю шести реґіональних комісії ООН. Економічна та соціальна комісія ООН для Азії та Тихого океану – створена у 1947 р, складається з 39 держав та 10 асоційованих членів. Штаб-квартира – Бангкок. Економічна комісія ООН для Африки (ЕКА) – створена у 1958 році; складається з 53 держав. Штаб-квартира – Аддис-Абеба. Економічна комісія ООН для Європи – створена у 1947 році, включає 55 європейські держави (у тому числі Україну), а також США й Канаду. Штаб-квартира – Женева. Економічна та соціальна комісія ООН для Західної Азії (ЕСКЗА) – створена у 1973 році, складається з 13 арабських держав. Штаб-квартира – Амман. Економічна комісія ООН для Латинської Америки та Карибського басейну – створена у 1948 році, входить 41 держава Латинської Америки, а також США, Велика Британія, Франція, Нідерланди, Канада, Іспанія, Португалія. Штаб-квартира – Сантьяго. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 році. Входять 134 країни. Мета – надання кредитів урядам країн, що розвиваються, на особливо пільгових умовах. Допомога МАР надається переважно країнам з річним прибутком менше за 480 дол. Штаб-квартира – Вашингтон.

Товарно-виробничі об’єднання.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) – створена у 1960 році, входять 12 держав. Створена для узгодження політики країн-експортерів нафти. Всесвітня продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) – заснована 1945 р. як орган ООН. Мета – координація у системі ООН діяльності, пов’язаної з міжнародною співпрацею у галузі виробництва продовольства та торгівлі ним. Складається з 169 держав-членів. Штаб-квартира – Рим.

Спеціальні об’єднання.

Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ) – засноване у 1957 р. Створене для використання атомної енергетики у мирних цілях. Штаб-квартира – Відень. Міжнародна торгова палата (МТП) – неурядова організація, що об’єднує торгові палати, спілки підприємств та окремі великі фірми більше ніж з 100 країн. Мета – сприяння усуненню перешкод у міжнародній торгівлі, закордонних капіталовкладеннях, економічному зростанні країн. Штаб-квартира – у Парижі. Рада Європи (РЄ) – міжнародна організація консультативного типу, заснована 1949 р. Об’єднує 43 країни Європи (включно з Україною). Займається проблемами співробітництва у соціальній, науковій, культурній, гуманітарній та правовій сферах. Штаб-квартира – Страсбург (Франція).

Світові фінансові об’єднання.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – спеціалізована організація при ООН, заснована у 1944 р. Мета – координація валютно-фінансової політики країн-членів та надання позик. Входить 181 держава, у тому числі Україна. Штаб-квартира – Вашингтон.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – створений у 1945 році, 180 членів (у тому числі Україна), штаб-квартира – Вашингтон. Мета – стимулювання довгострокового збалансованого розвитку країн.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – створений у 1990 р., 57 членів (в тому числі Україна). Штаб-квартира – Лондон, мета – підтримка країн Центральної та Східної Європи у переході до ринкової економіки.

У сучасній геополітичній та економічній обстановці актуальним стає формування нового економічного об’єднання – Чорноморський район економічної співпраці або Чорноморського економічного союзу (ЧЕС). Сучасна економічна ситуація у Чорномор’ї створила передумови для формування нового економічного простору, у межах якого можливо розв’язувати проблеми вільної торгівлі, змішаної економіки, поліпшення екологічної ситуації. 23 лютого 1992 року у Стамбулі підписана Декларація про створення Парламентської асамблеї Чорноморської економічної співпраці. До ЧЕС входять 11 країн: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Україна, Туреччина.

В 1993 році створений Карпатський Єврореґіон. До нього увійшли Угорщина, Польща, Україна, Словаччина. Мета – координація господарської та зовнішньоекономічної діяльності, створення сприятливих умов для інтеграції. Інтеграційні процеси – тенденція, що визначає світовий поділ праці.