Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології

Лекція – 2 години

1. Місце юридичної психології в системі наук, її обʼєкт і предмет.

2. Історія розвитку та сучасні напрями юридичної психології.

3. Принципи і методи юридичної психології.

 

Тема 2. Кримінальна психологія

Лекція – 2 години

1. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування.

 

2. Структура особистості злочинця.

3. Злочинна поведінка та механізми її формування.

 

Тема 3. Психологія юридичної діяльності

Лекція – 2 години

 

1. Психологічна структура юридичної діяльності.

2. Психологічні особливості юридичної діяльності.

3. Психологічна характеристика слідчої діяльності.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології

Семінар – 2 години

1. Місце юридичної психології в системі наук, її обʼєкт і предмет.

2. Історія розвитку та сучасні напрями юридичної психології.

3. Принципи і методи юридичної психології.

 

Тема 2. Кримінальна психологія

Семінар – 2 години

1. Нормативна регуляція поведінки та її вплив на поведінку особистості.

 

2. Поняття особистості злочинця та основні детермінанти її формування.

3. Структура особистості злочинця.

4. Злочинна поведінка та механізми її формування.

5. Психологія злочинних груп.

6. Психологічна характеристика масовидної поведінки.

 

Тема 3. Психологія юридичної діяльності

Семінар – 2 години

 

1. Психологічні особливості юридичної діяльності.

2. Психологічні засади розслідування злочинів.

 

3. Психологічні та організаційно-правові засади судово-психологічної експерттизи.

 

4. Пенітенціарна психологія.

5. Психологія адвокатської діяльності.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Юридична психологія: поняття, обʼєкт, предмет.

2. Структура та напрями юридичної психології.

3. Історія розвитку та етапи юридичної психології.

4. Принципи і методи юридичної психології.

5. Класифікація та характеристика основних методів юридичної психології.

6. Класифікація соціальних норм, характеристика їх різновидів.

7. Поняття, властивості та основні функції соціальних норм.

 

8. Поняття девіантної поведінки та психологічна характеристика її різновидів.

 

9. Поняття особистості злочинця та основні теорії детермінації злочинної поведінки.

 

10. Психологічна характеристика особистості злочинця та основні чинники її формування.

 

11. Роль соціального і біологічного чинників у формуванні делінквентної поведінки.

12. Структура особистості злочинця.

13. Основні етапи формування антисоціальної поведінки.

 

14. Психологічна характеристика способу життя правопорушника.

15. Психологічна характеристика спрямованості злочинця.

 

16. Соціально-психологічні закономірності формування і розвитку злочинної групи.

17. Психологічна характеристика злочинної групи.

18. Основні шляхи обʼєднання осіб у злочинні групи.

19. Психологічна структура злочинної групи.

 

20. Психологічні особливості різних видів злочинних груп: групи неповнолітніх і молоді.

 

21. Психологічні особливості різних видів злочинних груп: групи раніше засуджених.

 

22. Психологічні особливості різних видів злочинних груп: групи розкрадачів державного та приватного майна.

 

23. Психологічні особливості різних видів злочинних груп: групи корисливо-насильницької спрямованості.

 

24. Психологічні особливості різних видів злочинних груп: групи насильницької спрямованості.

25. Специфіка та основні види масовидних форм вияву активності громадян.

 

26. Психологічна характеристика основних різновидів масових скупчень громадян.

27. Психологічна характеристика основних різновидів натовпу.

 

28. Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу: соціальні чинники.

 

29. Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу: соціально-психологічні чинники.

 

30. Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу: індивідуально-психологічні чинники.

31. Склад агресивного натовпу та основні етапи його розвитку.

32. Закономірності динаміки психіки людини в натовпі.

33. Характеристика основних різновидів юридичної діяльності.

 

34. Характеристика допоміжних компонентів структури юридичної діяльності.

35. Психологічна характеристика юридичної діяльності.

36. Психологічна структура слідчої діяльності.

 

37. Психологічні особливості слідчої діяльності.

38. Види та типи задач, що вирішують слідчі при розслідуванні злочинів.

39. Типологія особистості слідчого.

40. Вплив психологічних станів на ефективність діяльності слідчого.

41. Психологічні чинники ефективності огляду місця події.

42. Психологічні чинники ефективності предʼявлення для впізнання.

 

43. Психологічні чинники ефективності відтворення обстановки та обставин події.

44. Психологічні особливості проведення допиту.

 

45. Психологічна характеристика очної ставки.

46. Психологічні чинники, що впливають на ефективність обшуку.

47. Психологічна характеристика затримання.

48. Сфери компетенції судово-психологічної експертизи.

49. Види судово-психологічної експертизи.

50. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи.

 

 

51. Порівняльний аналіз судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи.

52. Комплексні судово-психологічні експертизи: загальна характеристика.

 

53. Комплексні судово-психологічні експертизи: психолого-психіатрична експертиза.

 

54. Комплексні судово-психологічні експертизи: медико-психологічна експертиза.

 

55. Комплексні судово-психологічні експертизи: психолого-технічна експертиза.

 

56. Комплексні судово-психологічні експертизи: психолого-педагогічна експертиза.

 

57. Комплексні судово-психологічні експертизи: психолого-лінгвістична експертиза.

58. Пенітенціарна психологія: предмет та завдання.

59. Психологічна характеристика особистості засуджених.

60. Психологічна типологія засуджених.

61. Динаміка особистості в місцях позбавлення волі.

62. Основні методи психологічної корекції особистості засудженого.

 

63. Характеристика соціальної та психологічної адаптації засуджених в місцях позбавлення волі.

64. Психологічні особливості мікросередовища засуджених.

65. Психологічна характеристика адвокатської діяльності.

66. Сутність загальної психологічної культури адвоката.

67. Психологія особистості адвоката.

68. Складові психологічної підготовленості адвоката.

 

 

СПАДКОВЕ ПРАВО

 

Спадкове право – один з найскладніших з наукової точки зору інститутів цивільного права, в якому відбиваються не лише політичні, економічні та соціальні аспекти життя суспільства, а й родинні та шлюбні відносини.

 

Навчальна дисципліна "Спадкове право" є продовженням однієї з фундаментальних дисциплін "Цивільне право України" і дозволяє студентам поглибити знання щодо загальних положень спадкового права, а також здобути спеціальні знання з актуальних питань реалізації та оформлення спадкових правовідносин.

 

Цивільне законодавство України містить досить значну кількість прогалин, що суттєво знижує можливість належного регулювання спадкових правовідносин, породжує значну кількість спорів між субʼєктами, а судами різних інстанцій неоднаково тлумачаться одні й ті ж норми.

 

Саме тому вивчення дисципліни "Спадкове право" спрямоване перш за все на оволодіння методологією тлумачення та застосування нормативно-правових актів, а також виявлення неузгодженостей між окремими актами цивільного законодавства та окремими їх положеннями.

 

Формами вивчення дисципліни є лекційні, семінарські та практичні заняття. На семінарські заняття виносяться найбільш складні науково-теоретичні та практичні питання. Підготовка до них буде дієвою, якщо студент творчо підійде до вивчення рекомендованих джерел, дасть їм критичний аналіз, висловить власну думку, обґрунтує її прикладами з судової практики. До семінарського заняття студент повинен підготувати короткі виступи з кожного

 

контрольного питання теми.

 

При підготовці до практичного заняття студенти повинні розвʼязати запропоновані задачі. Вирішення задач виконується письмово з обовʼязковою аргументацією та посиланням на відповідні правові норми.

 

Також за бажанням студенти можуть підготувати реферати та доповіді на запропоновані теми.

 

Мета дисципліни –поглиблене вивчення інституту спадкового права,ознайомлення з актуальними питаннями реалізації та оформлення спадкових правовідносин, формування у майбутніх фахівців певних юридичних знань, наукового світогляду та правової культури.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

 

- поняття та зміст основних категорій спадкового права;

 

- джерела правового регулювання;

 

- поняття та зміст спадкових правовідносин;

 

- поняття та склад спадщини;

- час та місце відкриття спадщини;

- особливості відкриття спадщини за комморієнтами;

- особливості спадкування окремих видів майна;

 

- види спадкування;

- особливості спадкування за заповітом;

- особливості спадкування за законом;

 

- порядок прийняття та відмови від спадщини;

 

- зміст норм цивільного законодавства щодо спадкування;

 

- стан науково-теоретичного дослідження проблематики спадкових правовідносин;

 

уміти:

 

- використовувати норми цивільного законодавства щодо спадкування, правильно їх тлумачити та застосовувати для вирішення конкретних життєвих ситуацій;

- аналізувати відносини, що складають суть справи;

 

- приймати обґрунтовані рішення відповідно до норм чинного законодавства.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Спадкове право –це сукупність цивільно-правових норм,які регулюють

 

відносини, що виникають внаслідок переходу майна, а також майнових прав та обовʼязків померлого до інших осіб.

 

Спадкування –це перехід прав та обовʼязків(спадщини)від фізичноїособи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

 

Спадщина –це сукупність прав та обовʼязків,що належали спадкодавцевіна момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

 

Спадковий актив –це сукупність майнових прав спадкодавця,що входятьдо складу спадщини.

 

Спадковий пасив –сукупність обовʼязків спадкодавця,що входять доскладу спадщини.

 

Комморієнти –особи,які померли одночасно або протягом однієї доби,таякі могли б спадкувати одна після одної.

 

Заповіт –це особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті. Спадкова трансмісія –це законодавчо визначений випадок переходу права

 

на прийняття спадщини від спадкоємця, який був закликаний до спадкування, але помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти, до його спадкоємців.

 

Заповідальний відказ –це вид заповідального розпорядження заповідача,що покладає на спадкоємця, у разі прийняття ним спадщини, обовʼязок передати третій особі (відказоодержувачеві) у власність або за іншим речовим правом майнове право або річ, що входить або не входить до складу спадщини.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

			Кількість годин
№		Назви тем		Семі-	Прак-
з/п		Лекції	тичні
		нари
				заняття
1.		Загальні положення спадкового			–
	права
2.		Види спадкування
3.		Здійснення права на спадкування
Всього

 

Форма підсумкового контролю – залік.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

 

1. Конституція України від 28.06.1996 р. (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV від 08.12.2004р.) // Відомості Верховної Ради. – 1996.

– № 30. – Ст. 141.

 

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

 

3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.

 

4. Закон України "Про нотаріат" від 2.09.1993р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

 

5. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 // Офіційний сайт Верховної Ради України (www.rada.gov.ua)

 

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008р. № 7 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ (1972 – 2012 роки): станом на 1.11.2012 р. / упоряд. В.І. Борисова, І.П. Жигалкін, О.М. Сибіга, П.В. Хотенець. – Х.: Право, 2012. – С. 228-239.

 

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 р. № 20 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ (1972 – 2012 роки): станом на 1.11.2012 р. / упоряд.: В.І. Борисова, І.П. Жигалкін, О.М. Сибіга, П.В. Хотенець. – Х.:

 

Право, 2012. – С. 118-125.

 

8. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ (1972-2012 роки): станом на 1.11.2012 р. / Упоряд. В.І. Борисова, І.П. Жигалкін, О.М. Сибіга, П.В. Хотенець. – Х.: Право, 2012. – 376 с.

 

9. Братель О.Г., Пилипенко С.А. Цивільне право України: [Посібник для підготовки до іспитів]. – К.: ФОП Ліпкан, 2010. – 256 с.

 

 

10. Достдар Р. Рецепція права та правові традиції у сучасному спадковому праві України // Право України. – 2010. – № 6. – С. 117-122.

 

11. Заіка Ю.О., Єрух А.М., Козьяков Ю.М., Крат В.І., Кучеренко І.М. Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар: пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій Міністерства юстиції, науковців, фахівців: правникам, нотарям, адвокатам, суддям, викладачам, студентам / Ред. І.В. Спасибо-Фатєєва; Т. 12: Спадкове право. – Х.: Страйд, 2009 – 544 с.

 

12. Заіка Ю.О. Спадкове право України: Навч. посібник. – К.: Істина, 2006. –

216 с.

 

13. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток. Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 288 с.

 

14. Ковальчук Я. Участь у спадщині за заповітом непрацездатних утриманців спадкодавця // Юридичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 58-61.

 

15. Кухарєв О.Є. Поняття та юридична природа заповідального покладення // Вісник НАПрНУ. – 2010. – № 1 (60). – С. 144-153.

 

16. Кухарєв О.Є. Спадкове право України: Навч.-практ. посібник. – К.: Правова єдність, 2011. – 222 с.

 

17. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Кухарєв О.Є. Спадкове право: практика застосування: наук.-практ. посіб. – Х.: Юрсвіт, 2009. – 464 с.

 

18. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: Науково-практичний коментар: У 2-х т. / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – 5-е вид. перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – Т.1. – 832 с.

 

19. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: Науково-практичний коментар: У 2-х т. / За ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – 5-е вид. перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – Т.2. – 1120 с.

 

20. Нелін О.І. Еволюція спадкового права в Україні (історико-правовий аспект): монографія. – К.: ВПЦ "Київський ун-т", 2009. – 365 с.

 

21. Процесуальні та договірні документи у практиці роботи юристів: Науково-практичний посібник / Теньков С.О., Богатиренко О.В., Головатенко О.С. – К.: КНТ, 2012. – 512 с.

 

22. Ромовська З.В. Українське цивільне право. Спадкове право: академічний курс: підручник. – К.: Правова єдність, 2009. – 264 с.

 

23. Ромовська З.В. Українське цивільне право. Загальна частина: Академічний курс: Підручник. – 2-ге вид., допов. – К.: Алерта; КНТ;

ЦУЛ, 2009. – 594 с.

 

24. Спадкове право України / Ю.О. Заіка, Э.О. Рябоконь. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 352 с.

 

25. Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: Наук.-практич. посіб. / За заг. ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. – 1216 с.

 

 

26. Цивільне право України. Загальна частина: Підручник / За заг. ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНТ, 2008. –

480 с.

 

27. Цивільне право: Підручник: у 2-х т. / В.І. Борисова (кер. авт. кол.), Л.М. Баранова, Т.І. Бєгова та ін.; за ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – Х.: Право, 2011. – Т. 1. – 656 с.

 

28. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. Харитонова Є.О. – О: Одиссей, 2011. – 1216 с.

29. Шевченко Я.М. Охорона і захист прав та інтересів фізичних та

юридичних осіб в цивільних правовідносинах: монографія /

Я.М. Шевченко – Х.: Харьков юридический, 2011. – 528 с.

 

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ