Функції євровалютного міжбанківського ринку

— розподільна. Банки в одній країні, які отримують кошти від депонентів, можуть переміщати їх ліквідність іншим банкам для остаточного надання позик чи інвестицій.

— хеджування, з допомогою якого банки можуть продавати і купувати активи та зобов'язання в інвалюті з різними термінами дії. Ця функція дає їм змогу страхувати свої відкриті позиції від ризику несприятливих змін процентних ставок і курсів валют.

-ринок забезпечує зручний механізм здійснення позики коштів для кредитування статей балансу.

- забезпечує рух коштів через міжбанківський ринок. Це дає змогу уникнути виконання резервних вимог, депозитних страхових зборів, мінімізуючи вартість коштів.

Джерела попиту та пропозиції на євровалютному ринку

Вклади в євровалютах в основному короткострокові, оскільки більшість вкладів становлять міжбанківські, які мають переважно короткостроковий характер.

Ринок євровалют існує для заощаджень і термінових, а не поточних вкладів.

Основним джерелом пропозиції євровалют (переважно євродоларів, на які припадає левова частка всіх євровалют) є:

• іноземні країни чи особи, які зберігають долари поза США (валюти за межами країни—емітента цієї валюти);

• ТНК — міжнародні фірми із запасами готівки, що перевищують поточні потреби;

• європейські банки з запасами іноземної валюти, що перевищують поточні потреби;

• резерви країн з позитивним зовнішньоторговельним балансом, (Японія, Тайвань, Німеччина тощо).

Учасники ринку:

· міжнародні фінансові організації;

· центральні та комерційні банки;

· уряди та урядові відомства;

· небанківські установи (брокерські фірми, страхові компанії, ділові корпорації, багаті особи).

67.Чинники привабливості та джерела пропозиції євровалют на євроринку

Євровалютний ринок — це ринок банківських вкладів найважливіших конвертованих валют світу.

Чинники привабливості ринку евровалют

є відсутність державного регулювання.

є різниця у процентних ставках порівняно з національними ринками.

До пільг, що надаються при здійсненні операцій на ринку евровалют, належать:

• звільнення банків від необхідності резервувати частину кредитних ресурсів у центральному банку, якщо вони залучені з євроринку;

• звільнення процентів за євровалютними вкладами від податків.

Джерела попиту та пропозиції на євровалютному ринку

Вклади в євровалютах в основному короткострокові, оскільки більшість вкладів становлять міжбанківські, які мають переважно короткостроковий характер.

Ринок євровалют існує для заощаджень і термінових, а не поточних вкладів.

Основним джерелом пропозиції євровалют (переважно євродоларів, на які припадає левова частка всіх євровалют) є:

• іноземні країни чи особи, які зберігають долари поза США (валюти за межами країни—емітента цієї валюти);

• ТНК — міжнародні фірми із запасами готівки, що перевищують поточні потреби;

• європейські банки з запасами іноземної валюти, що перевищують поточні потреби;

• резерви країн з позитивним зовнішньоторговельним балансом, (Японія, Тайвань, Німеччина тощо).

 

 

68. Функції та операції євровалютного міжбанківського ринку

Євровалютний ринок — це ринок банківських вкладів найважливіших конвертованих валют світу.

Функції

1)розподільна. Банки в одній країні, які отримують кошти від депонентів, можуть переміщати їх ліквідність іншим банкам для остаточного надання позик чи інвестицій.

2) хеджування, з допомогою якого банки можуть продавати і купувати активи та зобов'язання в інвалюті з різними термінами дії. Ця функція дає їм змогу страхувати свої відкриті позиції від ризику несприятливих змін процентних ставок і курсів валют.

3)полягає в тому, що ринок забезпечує зручний механізм здійснення позики коштів для кредитування статей балансу.

4)забезпечує рух коштів через міжбанківський ринок. Це дає змогу уникнути виконання резервних вимог, депозитних страхових зборів, мінімізуючи вартість коштів.

Ринок євровалют охоплює

-міжбанківські операції й угоди з небанківськими клієнтами. Суть операцій на цьому ринку полягає в тому, що комерційні банки, розміщені поза сферою національного обігу валют, приймають за певний процент депозити в цих валютах, а потім переус-тупають ці кошти за більш високим процентом іншому банкові чи небанківському позичальникові.

Операції проводяться з таких категорій: 1. Денні гроші (одноденні позики — оплата здійснюється протягом 24 годин); щоденні гроші (позики до запитання, безстрокові позики.); термінові клади).2. Узаконені права, наприклад гарантійні векселі уряду -" комерційні папери 3. Кредити з постійною (твердою) ставкою та роловерні кредити.

-Арбітражні операції з евровалютами

Зовнішній – діяльність банку, який придбав внутрішні кошти шляхом випуску великих депозитних сертифікатів і редепонує їх у своїх офшорних філіях.

Внутрішній – проводиться, коли банки переміщують свої кошти з внутрішніх джерел на зовнішні

-приймають євродепозити;

-видають короткострокові кредити первинним позичальникам;