Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004-№2 С. 32-33

Висновок

Слід зазначити, що це досить складне визначення свідчить про те, що дотепер ще не зрозумілі закономірності існування внутріш­нього середовища і його мінливості.

Зовнішнє і внутрішнє середовища діалектично єдині. Коли на організм діють надзвичайні подразники, він сам активно формує таке внутрішнє середовище, яке дозволяє оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.

Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Од­нією зі складових такого апарату є інтероцептивний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутріш­нього середовища, але і про діяльність внутрішніх органів людини. Цей апа­рат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. В даний час відомо, що внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів. Вони знаходяться на внутріш­ній поверхні судин, у слизистих оболонках майже у всіх порожнинах внутріш­ніх органів, у товщині їхніх стінок і на їхній поверхні.

Необхідно відзначити, що механізм дії інтероцептивного аналізатора ще розкритий далеко не повністю і пояснюється складністю і непевністю відчут­тів, проте це не зменшує значення аналізаторів внутрішніх органів для життє­діяльності людини.

З вищесказаного можна зробити не тільки теоретичні, а й практичні висновки. Кожен з нас знає про необхідність гігієни органів відчуття їх рецепторі, про необхідність їх збереження та гігієни. А з небезпеками з якими стикається людина небезпечні і трапляється як вдома так і на робочому місці.

Використана література:

1. Гаврик Є.О. Забезпечення умов праці на виробництві –К.: Освіта, 2000. ст.23-35

2. Гунський А.І. Цивільна оборона – К.: Просвіт, 2004. ст 35-39

3. Денисенко Г.П. Безпека життєдіяльності людини Л.: ОМА, 2000. ст 203-222

4. Щедрій Я.Я. Техніка безпеки – К.: Мін світ, 2003, ст. 2-9

5. Мацюк Р.І. Безпека життєдіяльності та охорона праці – Львів: Кредо, 2001. ст 200-210

6. Сиденко В.К. Охорона праці Харків: Ранок, 2004. ст. 20-30

7. Штиря Р.О. Безпека життєдіяльності К.: Пролісок, 2003, ст. 12-19

8. Профіт В.Е. Небезпечні випадки// Все про все -2003-№3 С.2-8

9. Сидоренко В.С Вплив шкідливих умов виробництва на організм // Все про все -2003 -№4 С. 6-12

Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004-№2 С. 32-33

Ароматизатори харчові: класифікація

Натуральні ароматизатори

До цієї групи ароматизаторів відносяться речовини, одержувані в ході фізичного впливу на натуральна сировина.

Під фізичним впливом маються на увазі такі способи, як пресування, дистиляція, екстракція. В якості сировини може виступати будь-який натуральний продукт рослинного або тваринного походження.

Так, натуральний полуничний ароматизатор виходить шляхом пресування ягід полуниці. Натуральний аромат апельсина отримують в ході вилучення з апельсинової шкірки ефірного масла (екстракція). А ось аромат цибулі або часнику можна отримати після того, як з вичавленого соку буде видалена вся вода (дистиляція).

Проте в Росії тлумачення терміна «натуральний ароматизатор» дещо відрізняється від прийнятого в Європі.

Згідно з ним, натуральним ароматизатором може називатися речовина, до складу якого крім натурального ароматизатора входить ще й смакоароматична препарат. А це означає, що натуральні харчові ароматизатори не такі вже нешкідливі, як може здатися при першому прочитанні слова «натуральний».

Штучні ароматизатори

Це повністю хімічні смакоароматичні сполуки, які не мають природних аналогів.

Види ароматизаторів

Ароматизатор може бути натуральним, штучним, ідентичним натуральному штучний ароматизатор. До ароматизаторів, ідентичних натуральним відносяться ванілін, кетон малини, етилацетат, амілацетат, етілформіат та інші.

Ароматизатори поділяють:

• По агрегатному стану - рідкі, порошкоподібні, пастоподібні, емульсійні.
• Залежно від сфери застосування - напійні, кондитерські, гастрономічні, олійно-жирові тощо.
• За способом виготовлення - композиційні (композиції з індивідуальних речовин і їх сумішей), реакційні (технологічні), коптильні.

Картонні ароматизатори

Картонними ароматизаторами називають вироби з картону, просочені ароматичними ароматами. Картонні ароматизатори використовують для ароматизації приміщень або салону автомобіля. Вперше були виготовлені в США, компанією Carfreshner, мали форму ялинки, виробляються і по цей день.

 

 

Висновок

Слід зазначити, що це досить складне визначення свідчить про те, що дотепер ще не зрозумілі закономірності існування внутріш­нього середовища і його мінливості.

Зовнішнє і внутрішнє середовища діалектично єдині. Коли на організм діють надзвичайні подразники, він сам активно формує таке внутрішнє середовище, яке дозволяє оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.

Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Од­нією зі складових такого апарату є інтероцептивний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутріш­нього середовища, але і про діяльність внутрішніх органів людини. Цей апа­рат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. В даний час відомо, що внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів. Вони знаходяться на внутріш­ній поверхні судин, у слизистих оболонках майже у всіх порожнинах внутріш­ніх органів, у товщині їхніх стінок і на їхній поверхні.

Необхідно відзначити, що механізм дії інтероцептивного аналізатора ще розкритий далеко не повністю і пояснюється складністю і непевністю відчут­тів, проте це не зменшує значення аналізаторів внутрішніх органів для життє­діяльності людини.

З вищесказаного можна зробити не тільки теоретичні, а й практичні висновки. Кожен з нас знає про необхідність гігієни органів відчуття їх рецепторі, про необхідність їх збереження та гігієни. А з небезпеками з якими стикається людина небезпечні і трапляється як вдома так і на робочому місці.

Використана література:

1. Гаврик Є.О. Забезпечення умов праці на виробництві –К.: Освіта, 2000. ст.23-35

2. Гунський А.І. Цивільна оборона – К.: Просвіт, 2004. ст 35-39

3. Денисенко Г.П. Безпека життєдіяльності людини Л.: ОМА, 2000. ст 203-222

4. Щедрій Я.Я. Техніка безпеки – К.: Мін світ, 2003, ст. 2-9

5. Мацюк Р.І. Безпека життєдіяльності та охорона праці – Львів: Кредо, 2001. ст 200-210

6. Сиденко В.К. Охорона праці Харків: Ранок, 2004. ст. 20-30

7. Штиря Р.О. Безпека життєдіяльності К.: Пролісок, 2003, ст. 12-19

8. Профіт В.Е. Небезпечні випадки// Все про все -2003-№3 С.2-8

9. Сидоренко В.С Вплив шкідливих умов виробництва на організм // Все про все -2003 -№4 С. 6-12

Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004-№2 С. 32-33