Вопрос размытый, мало информации, но легко что-то рассказать

Прохоров «Социология журналистики»

Виконання завдань, які стоять перед пресою, радіо і телебаченням, вимагає від журналістів, щоб вони самі були людьми добре інформованими. Це важлива професійна вимога. Професійний рівень працівників редакцій з цієї точки зору аналізувався у ряді досліджень, в основному на базі самооцінок самих журналістів.

Окремо треба зупинитися на методах і методиці збору інформації у процесі спілкування з людьми. Взагалі, всі без виключення проведені дослідження свідчать: для журналістів являє значну професійну цінність можливість постійного спілкування з людьми, і вони високо орієнтовані саме на міжособистісне джерело інформації. Можливість спілкуватися з новими цікавими людьми стоїть на одному з першим місць серед мотивів вибору журналістської професії та задоволеністю нею. Характерно, що легше і швидше встановлюють такий контакт журналісти з великим професійним досвідом.

Соціологічні дослідження показують, що у принципі складності роботи журналістів з джерелами інформації викликаються, як правило, не якимись об'єктивними причинами. Їх подолання перш за все пов'язане з удосконаленням професійної підготовки, організаційно-творчої роботи у редакції. Крім того, потребує удосконалення сама система професійного інформування журналістів, організація різних інформаційних служб для потреб редакції.

Тепер зупинимось на створенні журналістських матеріалів. На цьому етапі творчої роботи журналістів реалізуються їх уявлення про важливі напрямки у діяльності органу комунікації, про свої творчі завдання, аналізується, становиться тканиною конкретного матеріалу та сума фактів, яка була отримана у ході роботи з джерелами інформації. Соціолога цікавить, як сукупний продукт журналістської діяльності — зміст газети, передач радіо і телебачення, так і окремі його складові — журналістські матеріали. Контент-аналіз, тобто якісно-кількісний аналіз, обох складових може переслідувати різні завдання: якою мірою адекватно відбивається у змісті матеріалів дійсність, яку мірою реалізуються завдання редактора, очікування, інтереси аудиторії, яка структура матеріалів тощо. Перспективно вивчення того, як у текстах масової комунікації відбиваються професійні орієнтації їх творців, характеристики особистості журналіста. Такого роду даними реальної поведінки журналістів було б важливо доповнити ті характеристики вербальної поведінки (думки, погляди, позиції, настанови), котрі вже якусь мірою вивчені соціологією масової комунікації.

 

Радіоаудиторія: шляхи, способи вивчення та впливу.

«Радіожурналістика» Александр Шерель

Аудиторія - це частина суспільства (групи населення) або все суспільство в їх відносинах зі ЗМІ. Конкретний зміст поняття «аудиторія» залежить від того, що взяти за точку відліку. Підстав для класифікації аудиторії існує декілька. Аудиторія може виділятися за найрізноманітнішими ознаками, а саме:

- За коштами інформації: аудиторія друку, радіо, телебачення; в кінці XX століття стала формуватися аудиторія Інтернету;
- За рівнями каналу: аудиторія загальноросійського (федерального), республіканського, крайового, обласного, районного радіо;
- Аудиторії програми, радіостанції, радіожурналу, рубрики, циклу, навіть ведучого;
- За соціально-демографічними ознаками (вік, стать, національність, освіта, релігійна приналежність, професія і т.д.): молодіжна, жіноча, робоча, військова, російськомовна аудиторії.

Соціологи ЗМІ виділяють «реальну» і «потенційну» аудиторії. Знання того, хто реально слухає і хто може стати слухачем тієї чи іншої станції або програми, досить істотно для працівників радіо.