Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми і методи вивчення радіоаудиторії
Аналіз редакційної пошти. Редакційна пошта може розглядатися як важливий компонент редакційної та журналістської діяльності і як джерело (лист - людський документ) інформації про аудиторію, громадській думці окремих груп або навіть суспільства в цілому. Показники: Аналіз змісту дзвінків до редакції. Ця форма близька до аналізу редакційної пошти. Дзвінки слухачів в ідеалі спочатку фіксуються на плівку, розшифровуються і вже у вигляді письмового тексту потрапляють до рук редакторів, журналістів, дослідників. Зрозуміло, більшість дзвінків направлено до передачі прямого ефіру. При роботі з цим родом інформації виникають ті ж проблеми і використовуються ті ж методи, що й у випадку редакційної пошти. Принципи наукового вивчення радіоаудиторії. Дослідження аудиторії діляться на теоретичні («академічні») і прикладні. Перші мають на меті збір наукових фактів для створення різного роду пояснюють і прогнозуючих концепцій (про вплив інформації на масову свідомість, про особливості формування громадської думки, про виникнення і роль установок у процесі відносини зі ЗМІ). Прикладні дослідження вирішують ряд оперативних питань, що виникають у практичній діяльності (про вплив ритму дня на прослуховування радіопередач, про рівень різного роду рейтингів та ін.) Кожен вид досліджень в певній мірі може виконувати ті й інші завдання. Вивчаються психологічні особливості сприйняття радіопередач (увага, уява, пам'ять і т.д.), соціально-психологічні (вплив групових норм і цінностей на сприйняття інформації, стереотипи), соціологічні (структура аудиторії, її очікування, вимоги, запити, інтереси). Відомі також лінгвістичні, соціолінгвістичні і психолінгвістичні дослідження. На вивчення аудиторії, в тому числі і на дослідницьку задачу, повинні поширюватися фундаментальні наукові принципи. Це загальний підхід до проблеми, який тільки і може дати значимі результати. Спеціальні дослідження радіоаудиторії почалися практично одночасно з появою радіомовлення. Причому вже з самого початку увага приділялася різним групам слухачів (радіомовлення розвивалося як масовий засіб інформації, розраховане на всі верстви населення). У силу ряду причин політичного і ідеологічного характеру соціологічні дослідження в 30-і роки були перервані і відновилися лише на початку 60-х років, тобто після майже 30-річної перерви. Зрозуміло, протягом цього періоду відомості про аудиторію не переставали надходити через редакційну пошту, а також завдяки різним конференціям слухачів, в процесі журналістської практики, зі статистичних публікацій та інших джерел. Природно, за ці роки відбулися значні зміни в складі аудиторії і щодо її до радіомовлення.
Починаючи з 60-х років, незважаючи на соціальні потрясіння в країні, аудиторні дослідження не припинялися, хоча часто їм не вистачало глибини і систематичності. Порівняння соціологічних даних дозволяє простежити зміни соціально-демографічного складу слухачів, їх «аудиторного поведінки», способу життя, ставлення до радіо (потреби, інтереси, очікування, мотиви і т.д.). Принцип історизму у вивченні аудиторії втілюється в моніторингу аудиторних досліджень, тобто в безперервності, довготривалості, порівнянності наукового спостереження, що і дозволяє робити оперативні прогнози та намічати перспективи, а головне - постійно коригувати практику радіомовлення. Другий принцип, який необхідно дотримуватися при дослідженні ЗМІ, - це принцип системності. Він обумовлений тим, що і ЗМІ, і аудиторія є структурами з певними властивостями і кордонами. Дослідники аудиторії розглядають людину як: а) реципієнта (читача, слухача, глядача), тобто тільки в одній з незліченних його ролей; б) представника певної групи, а не окрему особистість. Анкетне опитування. Як і всяке дослідження, анкетне опитування передбачає точну постановку проблеми, вибір предмета та об'єкта, визначення цілей і завдань, інтерпретації понять, розробки програми, способів вимірювання. Інтерв'ю. Це вид опитування, заснований на особистій бесіді інтерв'юера з опитуваним. Багато вимог до анкетування застосовні і до інтерв'ю. Але форму останнього використовують, коли необхідно більш глибоке проникнення в світ особистості, у світ його свідомості. Спостереження. Цей метод заснований на фіксації фактів і подій дійсності очевидцем. Від спостереження в повсякденному значенні цього слова спостереження-метод відрізняється тим, що воно проводиться за спеціально розробленою програмою: оглядаються заздалегідь виділені об'єкти, звертається увага на прояви певних характеристик і якостей. Дослідник використовує особливі одиниці спостереження, застосовує спеціальну техніку фіксування даних (наприклад, на бланках-протоколах).
Аудіометрія. У відомі «технічні» методи дослідження радіоаудиторії, коли спеціальні лічильники підключаються до приймачів і телевізорів за згодою їх господарів і реєструють перегляд і прослуховування передач. Сім'ї, в яких встановлюються такі лічильники, вибираються з ряду соціально-демографічних ознак. Інформація про перегляд і прослуховуванні може надходити в дослідницький центр в автоматичному режимі. Автоматизована і її обробка - дані можуть гранично оперативно враховуватися і використовуватися. Показання лічильників доповнюються щоденниками слухачів і глядачів або інтерв'ю з ними. Однак ці «технічні» способи вивчення радіоаудиторії досить дорогостоющего і застосовуються в основному для вивчення аудиторії комерційного мовлення при розробці принципово нових для даної станції робочих проектів. Меньше, никак – вопрос широкий, я сделал наиболее узко.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 298; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.131.110.169 (0.007 с.) |