Тактика переслідування підозрюваних по гарячих слідах.

Затримання осіб, підозрюваних у здійсненні злочину, здійснюється при наявності однієї з підстав, зазначених у ч.1 ст.106 УПК. В усіх випадках, коли отримані дані дають підстави підозрювати особу в здійсненні злочину, вона може бути затримана тільки при спробі до втечі, а також коли нема можливості установити особистість підозрюваного чи він не має постійного місця проживання.

Тобто міліціонер перед тим, як прийняти остаточне рішення про затримання особи, підозрюваного в здійсненні злочину, повинний чітко собі усвідомити, чи будуть у цьому випадку його дії правомірні.

Треба сказати, що переслідування підозрюваних у здійсненні злочину по свіжих слідах, як правило здійснюється без попередньої підготовки.

При втечі злочинців або осіб, підозрюваних у здійсненні злочину, після доповіді черговому організуються їхнє переслідування і затримання.

Тактичні способи переслідування можуть бути різними:

- безпосереднє переслідування;

- по слідам;

- по напрямку;

- паралельне переслідування.

Безпосереднє переслідування ведеться в умовах, коли міліціонери бачать злочинців, що тікають, чи останні знаходяться в полі їхнього зору.

Переслідування по слідам ведеться тоді, коли переслідувані особи залишили сліди чи інші ознаки напрямку свого руху.

Переслідування по напрямку організується в тому випадку, якщо є дані про імовірність напрямку руху розшукуваних осіб.

Паралельне переслідування ведеться при наявності необхідних сил і засобів і повинне бути організоване при усіх вищевказаних способах переслідування. Воно повинно вестися праворуч і ліворуч, на деякому віддаленні від основного напрямку, з метою перехоплення переслідуваних по найкоротших напрямках їхнього виходу до визначених рубежів (об'єктам), місцям укриття і т.п.

При відсутності слідів і інших ознак напрямку руху розшукуваних осіб, пошук ведеться по ймовірних напрямках і в місцях їхнього можливого укриття. При надходженні даних, на підставі яких зважується питання про затримку підозрюваного, у першу чергу треба оцінити суспільну небезпеку злочину, можливу спробу опору і у залежності від цього, обрати тактичний прийом затримки.

Потрібно враховувати, що опір затримуваного не завжди обумовлюється суспільною небезпекою злочину. Маються факти, коли особи, підозрювані в малозначних злочинах, чинять збройний опір.

Однак випадки надання опору з боку осіб, підозрюваних у тяжких злочинах, зустрічаються частіше. Тому, якщо виникає необхідність затримати особу, підозрювану в тяжкому злочині, варто бути готовим до збройного опору.

Дії по затримці злочинців і осіб, підозрюваних у здійсненні злочину, жадає від працівників міліції високої пильності, витримки й уміння швидко орієнтуватися в обстановці і строго дотримуватися законності.

Працівник міліції при виявленні підозрюваних осіб, установлює за ними спостереження, не викликаючи сторожкості в підозрюваних і навколишніх осіб. Приймаючи рішення про затримку громадянина потрібно чітко усвідомити правомірність своїх дій, намітити план затримки і визначити найбільш зручний для цей момент. При цьому необхідно враховувати:

- особистість затримуваного і можливі наслідку у випадку, якщо він буде залишений на волі;

- можливі ускладнення при затримці, що можуть виникнути, якщо з боку затримуваного, його спільників і співучасників буде зроблений опір;

- імовірність збройного опору;

- умови застосування фізичної сили і зброї, якщо в цьому виникне необхідність.

При переслідуванні по свіжих слідах міліціонер повинний привести зброю в бойову готовність, відкрити кобуру і пересунути її ближче до пряжки чи ременя мати пістолет у руці, а при необхідності перекласти в більш зручне місце, не забуваючи при цьому про міри особистої безпеки на випадок збройного чи фізичного опору, як з боку злочинців, так і з боку спільників, що знаходяться поблизу.

У ході переслідування і пошуку злочинців, останні, щоб сховати свою участь у злочині, можуть викинути знаряддя злочину, речі потерпілих і особисті речі, цінності й інші предмети, що можуть бути речовинними доказами. Тому необхідно обов'язково оглядати місцевість по напрямку переслідування.

Не менш важливим фактором є місцевість, на якій здійснюється переслідування, уміти читати залишені сліди злочинця.

Ефективність і кінцевий результат тактичних дій по «гарячих» слідах залежить від рівня їхньої організації і виконання. Під сказаним варто розуміти не тільки забезпечення швидкого прибуття працівника міліції на місце події і затримки злочинця, але і добре обмірковане використання інформації про характер і обставини злочину, можливих дій злочинця при затримці, варіантах дій працівника міліції.