Безперервність економічної освіти

Підґрунтям безперервної еко­номічної освіти є економіка як наука, шо віддзеркалює законо­мірності складної економічної си­стеми. При цьому знання органі-заційно-економічнкх відносин і відповідних галузей допоможуть створювати матеріальні блага, а знання соціально-економічних відносин і загальної економічної теорії дадуть змогу так організу­вати процеси відтворення всіх ре­сурсів, щоб неухильно підвищувати суспільний добробут.

На кожному етапі безперерв­ної економічної освіти для кож­ної людини зміст і форма освіт­нього процесу повинні віддзерка­лювати задоволення потреб осо­бистості відповідно до особливос­тей еіапу та професії. З цієї точ­ки зору усіх,?гго навчається, мо­жна поділити:іа дві гру.іи: фахів­ців, для яких економіка є основ­ним предметом діяльності (про­фесійні економісти і підприємці, менеджери та інші управлінські кадри) й індивіди, для яких еко­номічна наука є засобом усвідо­млення їх економічного стани-внша на виробництві і в суспіль­стві, удосконалення умов їх жит тя, підвищення добробуту та всебічного розвитку особистості. Для кожної і цих груп зміст економі­чної освіїд має бути різним.

Початкові економічні знання засвоюються в дошкільному віці через емошйно-естетичне сприй­няття основ домашнього господар­ства та розвиток навичок дбайли­вого ставлення до матеріальних цінностей, природних багатств, сприйняття реальних економіч­них явиш, усвідомлення життєво необхідних потреб, а також озна­йомлення з елементарними відо­мостями про економічні стосун­ки людей. Цей процес відбуваєть­ся під час активної діяльності, ко­ли діти оволодівають умінням бе­режливого ставлення до предме­тів, шо їх оточують, і створення умов для їх нормального викори­стання.

Загальна середня освіта дає змо­гу школярам здобути базові еко­номічні знання, оволодіти елеме­нтами економіки, шоб викорис­товувати їх для вирішення жит­тєвих ситуацій. Знання про взає­мозв'язки між компонентами еко­номічних знань і людською дія­льністю потрібні для сприйняття цілісного економічно-предметно-просторового середовиша, яке їх оточує і є основою здорового спо­собу життя.

Зміст шкільної економічної осві­ти структурується за блочно-модульним принципом навчання і сприяє розвитку економічної культури та формуванню економі­чного мислення.

Економічні знання мають від­дзеркалювати нові економічні яви­ща й поняття, формувати вміння і навички економічного аналізу і розрахунків, розвивати творчі здібності учнів. Шкільна еконо­мічна освіта є базою для її пода­льшого розвитку і поглиблення.

Економічна освіта педагогіч­них вищих навчальних закладів, де готують майбутніх учителів, повинна мати високий загальний рівень економічної культури і економічних знань, щоб форму­вати в учнів наукове економічне мислення, яке виявляє об'єкти­вну істину - відображає еконо­міку всебічно, цілісно, з ураху­ванням соціальних орієнтирів, на противагу егоїстичній ринковій психології, яку помилково сприймають як економічне мис­лення.

Професійна економічна освіта студентів вищих навчальних за­кладів І — II рівнів акредитації спрямована на опанування спеці­альними фаховими знаннями про економічні закономірності та отри­мання практичних умінь і назн-чок для застосування їх у майбу­тній трудовій діяльності. Вона ре­алізується через формування за-іальних уявлень про економіку, п елементи і перетворюючу роль виробничої діяльності, набуття п'офесійних знань щодо наслід­ків економічної діяльності.

Економічна освіта у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації має за мету підготовку фахівців-економістів із сучао-мм світоглядом, професійними знан­нями інноваційного характеру, вміннями їх практичного викори­стання при розв'язанні сошально-економіч; их проблем на базі по­стійної самоосвіти.

Бакалавр має ґрунтовну соціально-гуманітарну, природни­чо-наукову, загальноекономічну та професійну підготовку, а також спеціальні вміння і навички, до­статні для самостійного виконан­ня переважно стереотипних, час-іково діагностичних завдань, ви­конання економічних розрахун­ків, підготовки та опрацювання інформації, на підставі якої при­ймаються управлінські рішення.

Спеціаліст має глибокі знання про функціонування і розви­ток соціально-економічної систе­ми, її рівнів, прогнозування змін і оцінку соціальні» наслідків еко­номічних трансформацій, уміння самостійно аналізувати і моделю­вати типові економічні ситуаїш в мікро- і макропредмегі ю-просто-ровому середов'^'і з орієнтацією на керування;<г:аш,ши, якісно виконувати комплексні економі­чні експертизи, приймати прак-і;.чні поточні рішення.

Магістр має розвинутий апарат наукового дослідження, нау­ково-педагогічні вмінш та цілісні знання про функціонування і розвиток соціально-економічної сис­теми, її рівнів, прогнозування змін; оцінку соціальних наслідків еко­номічних трансформацій, уміння самостійно аналізувати і моделю­вати типові економічні ситуації в мікро– і макропредметно-просторовому середовищі з орієнтацією на керування останніми, якісно виконувати комплексні економі­чні експертизи, приймати прак­тичні поточні рішення.

Система безперервної економі­чної освіти охоплює післядипломну економічну освіту, метою якої є підвищення рівня еконо­мічних знань, ознайомлення з но­вітніми досягненнями економіки у всіх сферах людської діяльнос­ті. Базовий зміст післядипломної освіти полягає у формуванні су­часного уявлення про економіку предметно-просторового середо­вища, його склад, функціонуван­ня, стан та перспективи розвит­ку; розумінні понять і законів еко­номіки, відомостей про основні перспективні напрями економіч­них досліджень і господарських трансформацій; знанні правових аспектів економічної діяльності.

Основним засобом реалізації змісту освіти є педагогіка співпраці і соціального партнерства, яка від­бувається в освітянському процесі через безпосередній контакт того, хто навчається, з тим, хто навчає. Соціалізація особистості не може повноцінно відбуватися без спіл­кування з викладачем, що було б рівноцінним відриву навчання від виховання. Всі інші засоби є по­хідними і допоміжними.