Методи оцінки показників якості продукції

 

 

Вимірювальний – на основі технічних засобів вимірювань.

Реєстраційний – на основі спостереження і підрахунку числа подій, що визначаються, витрат або предметів.

Органолептичний – на основі аналізу сприйняття органів почуття.

Розрахунковий – на основі використання теоретичної і (або) емпіричної залежності показників якості продукції від її параметрів або параметрів.

Експертний – на основі рішень, прийнятих експертами.

Соціологічний – на основі збору та аналізу думок фактичних або можливих споживачів продукції.

Вимірювання якості включає в себе два етапи:

1) визначення значень показників якості;

2) порівняння показників якості різних зразків.

 

Оскільки вимірювання якості – це визначення (вимірювання) показників якості та їх порівняння із прийнятими за зразкові, то методи визначення показників якості будуть за своєю суттю інструментальні, експертні та методи порівняння.

Отже, інструментальні методи засновані на фізичних ефектах і використанні спеціальної апаратури. Розрізняють автоматизовані, механізовані і ручні методи. Автоматизовані – більш об’єктивні і точні.

Експертні методи використовують там, де фізичне явище не відкрите або дуже складне для застосування. Як приклад – оцінка якості виступів фігуристів. Різновидом даного методу є органолептичний метод, заснований на використанні органів почуття людини.

Вважається, що вимірювання – це порівняння, а якщо результат одержано теоретичним шляхом, то це не вимірювання, а прогноз.

Методи порівняння. При порівняння можна користуватися трьома шкалами або методами: шкала рівнів, шкала інтервалів, шкала відношень.

При використання шкали рівнів з прийнятою величиною рівня Q порівнюються всі решта величини Q_i за принципом:

.

Наприклад, температура танення льоду Q = 0˚C, виміряна температура Q_і = 50˚C. Отже, температура об’єкта перевищує заданий рівень на 50˚C.

При вимірюванні за шкалою порядку результатом вимірювання є рішення, наприклад, у вигляді ранжированого ряду об’єктів порівняння:

Q₁ < Q₂ < Q₃ < Q₄ < Q₅ < Q₆ .

Ряд є результатом оцінок експертів.

При вимірювання за шкалою відношень, яка зазвичай застосовується для вимірювання фізичних величин, таких як маса, довжина, потужність, величини порівнюють за принципом:

,

де Q_i – вимірювана величина,;

Q – еталонна величина.

 

Експертні методи

При використанні експертного методу для оцінки якості часто застосовують шкалу порядку. Вирішується питання порівняння за принципом “краще або гірше”, “більше або менше”. Інформація про те, у скільки разів краще чи гірше, вже не потрібна.

Попарне порівняння. При створенні шкали порядку або так-званого ранжированого ряду експерти використовують метод попарного співставлення. У таблиці 1 наведено приклад ранжирування у ряд 6-ти об’єктів шляхом попарного порівняння.

 

Таблиця 1. Ранжирування 6-ти об’єктів методом попарного порівняння

№ об’єкта							Результат
	Х
		Х
			Х
				Х
					Х
						Х

 

Це результат роботи одного експерта, який оцінює об’єкти певним чином. Перевага одного об’єкта перед іншим позначена 1, якщо навпаки – 0. Ранжирований ряд (шкала порядку) для об’єктів згідно наведеної порівняльної оцінки буде мати вигляд:

Q₄ < Q₅ < Q₆ < Q₂ = Q₁ < Q₃ .

Можна задіяти кілька експертів, тоді результат буде більш точний. Ранжирований ряд був використаний при створенні 12-бальної шкали інтенсивності землетрусів MSK-64, мінералогічна шкала MOOCA, 5-бальна шкала (12-бальна, 100-бальна) шкала оцінювання знань.