Способи одержання експертних оцінок

Враження експертів виявляється при індивідуальному чи груповому опитуванні.

При необхідності оцінювання об’єктів перед експертами зазвичай ставляться такі задачі:

1. Провести ранжирування однорідних об’єктів за ступенем вираженості заданого показника якості.

2. Дати кількісну оцінку показників якості продукції в умовних одиницях (долях одиниць, балах) або оцінити ваги цих показників.

Для вирішення першої задачі частіше застосовують метод попарного співставлення об’єктів, як було показано раніше, а потім, за результатами попарного співставлення, проводиться ранжирування.

Для кількісної експертної оцінки показників якості користуються безрозмірними шкалами – в долях одиниць або балах. Бальна шкала дозволяє приписувати об’єктам кількісної характеристики, що відображають інтенсивність тої чи іншої властивості продукції і визначають її якість. Основною характеристикою бальної шкали є діапазон шкали – кіот кість оціночних точок (бальність). Число градацій визначається характером самої задачі, кваліфікацією експертів, потрібною достовірністю результату. Найбільш поширені 10-ти, 25-ти і 100-бальні шкали.

Принцип створення бальної шкали покажемо на прикладі створення шкали бальних оцінок для віднесення продукції до певної сортності. Для цього:

1. Встановлюють максимальну загальну оцінку продукції в балах.

2. Кожному показнику якості, що входять у прийняту модель якості продукції, експерти присвоюють певну вагу (ваговий коефіцієнт q) і визначають таким чином його роль у формування якості.

3. Виходячи з загальної максимальної оцінки, з урахуванням ваг окремих показників, встановлюють бальну оцінку кожного показника якості.

4. Встановлюють скидки від показників якості ідеальної продукції при різній степені зниження рівня якості. Наприклад, якщо ідеальну якість поверхні виробу оцінюють у 7 балів, то при наявності незначних подряпин вона знижується на 2 бали.

5. Визначають число степенів якості, виходячи з можливих бальних оцінок відповідної якості. Так, наприклад, можуть бути прийняті 4 степені якості: відмінні, добра, задовільна і погана.

 

Обробка даних експертних оцінок якості продукції

Оцінки експертної комісії обробляють з метою знаходження узагальненої оцінки якості продукції. При ранжируванні спочатку необхідно перевірити масив даних, що одержано від експертів, на однорідність.

Для перевірки однорідності масиву даних необхідно розрахувати сумарну оцінку рангів:

, (1)

де j – номер рангу, j = 1, 2, 3, …, n;

n – число рангів;

i – номер експерта, i = 1, 2, 3, …, m;

m – число експертів;

R_ij – ранги, що присвоєні кожним експертом.

Масив даних вважається однорідним, якщо . Значення критичної оцінки суми рангів R_кр можна знайти з табл. 2 для рівня значущості 0,005.

 

Таблиця 2

Число експертів	Кількість рангів
	6,6	1,2	2,2	3,6	5,0	7,1	9,7
	12,6	2,6	4,7	7,6	11,1	15,8	21,6
	21,7	4,5	8,1	13,3	19,7	28,1	38,4
	33,1	6,9	12,4	20,8	30,8	43,8	60,0
	47,0	9,8	17,6	30,0	44,4	63,1	86,5
	63,0	13,1	23,8	40,7	60,5	85,0	115,0
	81,7	17,0	29,8	48,3	73,2	105,0	145,0
	102,6	21,4	37,5	60,9	92,8	135,0	185,0
	126,1	26,3	46,2	75,6	113,8	160,0	225,0
Множник

 

Якщо узгодженість даних достатня, то за оцінками окремих експертів знаходять узагальнену оцінку у вигляді узагальненого ранжирування:

.

Якщо узгодженість даних недостатня, то експертів слід ознайомити з одержаними результатами, підвищити кваліфікацію і провести експертизу повторно.

Значення критичної оцінки знаходять множенням числа, що знайдено в полі таблиці при заданих n і m, на множник з нижнього рядка таблиці.

Приклад. Оцінки 5-ти експертів 7-ми об’єктів виражені наступним чином:

1-й експерт Q₅ < Q₃ < Q₂ < Q₁ < Q₆ < Q₄ < Q₇ ;

2-й експерт Q₅ < Q₃ < Q₂ < Q₆ < Q₄ < Q₁< Q₇ ;

3-й експерт Q₃ < Q₂ < Q₅ < Q₁ < Q₆ < Q₄ < Q₇ ;

4-й експерт Q₅ < Q₃ < Q₂ < Q₁ < Q₄ < Q₆ < Q₇ ;

5-й експерт Q₅ < Q₃ < Q₁ < Q₂ < Q₆ < Q₄ < Q₇ .

Необхідно: за сумою рангів кожного об’єкта побудувати ранжирований ряд, що є результатом групового оцінювання; визначити вагові оцінки членів ряду.

Розв’язок.

1. Для перевірки однорідності масиву знаходимо сумарну оцінку рангів за (1):

R=17956. За табл.2 визначаємо R_кр = 3080. умова R > R_кр виконується. Масив вважаємо однорідним.

2. Заходимо суму рангів для кожного об’єкта:

для Q₁: 4+6+4+4+3=21; Q₅: 1+1+3+1+1=7;

Q₂: 3+3+2+3+4=15; Q₆: 5+4+5+6+5=25;

Q₃: 2+2+1+2+2=19; Q₇: 7+7+7+7+7=35.

Q₄: 6+5+6+5+6=28;

Результат групового оцінювання: Q₅ < Q₃ < Q₂ < Q₁ < Q₆ < Q₄ < Q₇ .

3. Знаходимо вагові коефіцієнти: спочатку шукаємо суму рангів всіх об’єктів, вона дорівнює 140; тоді вагові коефіцієнти:

q₁ = 21/140 = 0,15; q₂ = 15/140 = 0,11; q₃ = 9/140 = 0,06;

q₄ = 28/140 = 0,2; q₅ = 7/140 = 0,05; q₆ = 25/140 = 0,18;

q₇ = 35/140 = 0,25; .

Лекція №3