Середній вік (повинен бути вищим за середньосвітовий показник)

Прогресуюча депопуляція населення країни призводить до негативних якісних змін у віковому складі населення, і, насамперед, до його старіння. Співвідношення працездатного і непрацездатного населення країни становить у середньому 60% до 40%.

3. Співвідношення хворих до здорових людей в країні (не повинен перевищувати 5% населення країни)

Однією з негативних тенденцій природних змін населення є зниження рівня здоров’я населення. Так, рівень інфекційних і/або невиліковних захворювань населення країни (туберкульоз, ВІЛ/СНІД, паразитні захворювання, серцево-судинні хвороби, хвороби репродуктивної функції жінок) становить близько 1,5% населення країни, що вище рівня розвинутих країн у 3-5 разів.

Разом з тим, за офіційними даними рівень споживання алкоголю у перерахунку на чистий спирт за рік становить близько 18 літрів. Взагалі не вживають алкоголь 9,3% чоловіків та 19,3% жінок старше 18 років. Вживають тютюн 60,5% чоловіків та 32% жінок.

Рівень освіти

Рівень життя населення характеризується такими критеріями:

1. Доля населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум в країні (не повинен перевищувати 10% населення країни)

Відношення середньодушової заробітної плати до прожиткового мінімуму (повинне бути вище 1)

3. Відношення доходів 10% найбагатших громадян країни до доходів 10% найбідніших громадян (не повинне перевищувати 100%)

Рівень активності ринку праці

Узагальнююча оцінка гостроти кризової ситуації на ринку праці в періоді, що аналізується може оцінюватись за показниками:

1. Рівень загального безробіття (не повинен перевищувати 5-7% працездатного населення країни)

Рівень неповної зайнятості, що характеризує вагу працівників, що знаходяться у відпустках не з власної ініціативи (повинен становити 0)

 

Ресурсно-виробнича безпека

Ресурсно-виробнича безпека – один з найважливіших напрямів економічної безпеки, оскільки у світі небагато держав, спроможних забезпечити повністю своє існування за рахунок власних ресурсів. Тому ресурси і володіння ними є однією з найважливіших причин виникнення конфліктів і протистоянь. Відсутність або неповна забезпеченість ресурсами спричиняє великі збитки економіці країни. Саме тому державне керівництво повинно знати, як уникнути загроз, які створює відсутність ресурсів, як попереджати такий розвиток держави, при якому вона через недостатність ресурсів змушена приймати рішення, що не відповідають її інтересам, загрожують суверенітету і державній цілісності.

Основні загрози у сфері ресурсної безпеки зосереджені у таких напрямах, як:

- рівень наявності та якості природних ресурсів, у т.ч. стратегічного характеру (наявність корисних копалин за видами, наявність водних, лісових, земельних ресурсів тощо);

- рівень росту/спаду промислового виробництва в країні (обсяг виробництва продукції, вага машинобудування та металообробки, вага зносу активної частини основних фондів).

Рівень наявності та якості природних ресурсів визначається шляхом розрахунку наступних індексів:

Індекс розвіданості корисних копалин в країні

Індекс видобутку корисних копалин в країні

3.

Рівень росту/спаду промислового виробництва в країні є одним з найважливіших при формуванні загальної ефективності національної економіки країни. Його оцінку проводять за допомогою критеріїв:

Індексу виробництва валового внутрішнього продукту в країні (через приріст реального ВВП; через приріст номінального ВВП; через приріст купівельної спроможності населення) (показники за кожним способом обчислення повинні перевищувати 1)

2. Індекс виробництва продукції машинобудування та металообробки до загального обсягу виготовленої продукції в країні (повинен становити близько 30% виготовленої продукції)

3. Індекс придатності активної частини основних фондів національної економіки країни (рівень придатності основного капіталу повинен бути не меншим ніж 50%, а індекс придатності повинен бути більшим за 1)

Продовольча безпека

Продовольча безпека – одна з основних умов існування людей, тварин і рослин. Вона отримує особливу актуальність в умовах стрімкого зростання кількості населення Землі. При цьому, виробництво продуктів харчування зростає повільнішими темпами. За даними ЮНЕСКО, близько 600 мільйонів людей щодня лягають спати голодними.

Наявність або відсутність продуктів харчування впливає на фізичний і психічний стан людей, від чого залежить соціальна, політична і економічна стабільність держави. Забезпеченість продуктами харчування залежить від багатьох факторів. На деякі з них людина зовсім не може впливати або впливає лише частково (погодні умови, сонячна активність, природні катаклізми тощо). Але необхідно пам’ятати, що однією з основних умов ефективного державного управління є передбачення, яке полягає у попередженні негативних наслідків зазначених явищ, створенні стратегічних резервів, у т.ч. продовольчих.

Різновидом продовольчої безпеки є питно-водна безпека, оскільки вода є однією з найважливіших потреб людини. Якщо без їжі людина може прожити близько 30 діб, то без води – не може прожити і трьох днів. Не зважаючи, що водою покрито близько 83% площі Землі, кількість питної води є обмеженої, тому за неї йде боротьба. З розвитком людства проблема питної води набуває все більшої значущості, оскільки її кількість і якість скорочуються та погіршуються. Владні державні структури повинні бути готовими до обґрунтування державної точки зору на питну воду і постійне постачання населенню конкретного регіону питної води.

Основними загрозами у наведеній сфері є недостача продовольства та води і погіршення кількісних та якісних характеристик населення країни з цієї причини.

Кількісні параметри виробництва найважливіших видів продовольства, достатні для забезпечення внутрішніх потреб населення країни необхідно формувати виходячи з науково-обґрунтованих обсягів виробництва їжі, резервів а також експортного потенціалу країни. При розрахунку показників наведеної групи варто враховувати медичні і біологічні норми і нормативи доцільності споживання. Основними критеріями продовольчої безпеки держави виступають:

Ступінь середньодушового задоволення потреб у сільськогосподарській продукції до якої відносяться хліб і хлібопродукти, картопля, молоко і молочні продукти, яйця, м'ясо, овочі (повинне бути не менше встановлених медичними нормами на особу).