Сутність і зміст економічної безпеки

Поняття «економічна безпека» є відносно новим в українському лексиконі, хоча воно досить поширене та давно використовується у практичній діяльності на Заході.

В економічній системі країни виділяють такі найважливіші блоки проблем, що дозволяють розкрити зміст економічної безпеки:

1) проблеми, пов'язані зі збереженням і підтримкою народногосподарського комплексу країни. Народногосподарський комплекс країни розглядається як певна система, що складається з підсистем. Дисбаланс зв'язків між підсистемами може призвести до руйнування всієї системи. Тому особливо важливо вчасно виявляти загрози і знаходити оптимальні рішення щодо їхнього недопущення та запобігання ним;

2) проблеми, пов'язані з підтримкою функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях: аварії на життєво важливих об'єктах, землетруси, паводки, буревії тощо. Ці явища здатні струсонути економіку всієї країни, створити загрозу економічної безпеки загалом. Економічні масштаби цих ситуацій вимірюються обсягами прямих і непрямих втрат ВВП та витратами держбюджету на їх подолання;

3) проблеми, пов'язані з перетворенням відносин власності. Відсутність чіткої правової бази породжує корупцію державного апарату, безліч економічних злочинів, криміналізацію економіки і суспільства, різке розшарування суспільства на багатих та бідних;

4) економічні проблеми взаємодії із зовнішнім світом. На сьогодні реальну загрозу Україні становлять не зовнішні фактори, а розвал економічної системи країни. За сучасних умов аналіз внутрішніх факторів і розроблення конкретних ефективних заходів щодо запобігання внутрішнім загрозам найбільш актуальні та значущі.

Сутність економічної безпеки полягає у забезпеченні економічного розвитку з метою задоволення соціальних і економічних потреб громадян при оптимальних витратах праці і природоохоронному використанні сировинних ресурсів та навколишнього середовища.

Отже, економічна безпека – це система забезпечення стійкості економічної системи, що зберігає свою цілісність і здатність до саморозвитку, незважаючи на несприятливі зовнішні і внутрішні загрози.

З метою формування всебічного уявлення про економічну безпеку як категорію економічної науки дослідимо основні її класифікаційні ознаки (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Класифікація видів економічної безпеки

Ознака	Критерії	Характеристики критеріїв
1. За рівнями	1.1. Безпека особи	полягає у формуванні комплексу правових та моральних норм, суспільних інститутів та установ, які нада­вали б їй змогу розвивати і реалізовувати соціально визначені здібності й потреби, не відчуваючи протидії з боку держави та суспільства
1.2. Безпека суспільства	передбачає наявність суспільних ін­ститутів, норм, розвинутих форм суспільної свідомості, що да­ють змогу реалізувати права і свободи всіх груп населення та протидіяти розколу суспільства
1.3. Безпека підприємства	полягає у мінімізації загроз і небезпек функціонування підприємства та забезпечення його розвитку на теперішньому етапі та у перспективних періодах
1.4. Безпека регіону	передбачає створення умов для саморозвитку і прогресу підприємств, організацій та установ регіону з метою посилення рівня його конкурентоспроможності серед інших регіонів країни
1.5. Безпека держави	полягає у забезпеченні розвитку країни, посилення рівня її впливу на світовій арені, розвитку сильних сторін і нейтралізації слабких
1.5. Безпека держави	захищеність життєво важливих інтересів людини й громадянина суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне вияв­лення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

 

 

Продовження табл. 1.1.
2. За об’єктним складом	конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість, її економічна система, а й суспільство, його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуаль­ні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє при­родне середовище та природні ресурси, а також людина і гро­мадянин, їхні конституційні права і свободи.
3. За суб’єктним складом	Президент, законодавчі та виконавчі органи влади, міні­стерства та інші центральні органи виконавчої влади, Націо­нальний банк України, суди загальної юрисдикції, Прокурату­ра України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, громадяни та об'єднання громадян України.
4. За видами	Виробнича; соціальна; матеріальних ресурсів; екологічна; управління; політико-правова; інформаційна тощо.
5. За системою захисту	Захист матеріальних і фінансових цінностей; захист інтелектуальної власності; захист персоналу; захист зовнішнього середовища тощо.

 

Економічна безпека має досить складну внутрішню струк­туру, яка містить три найважливіші елементи:

- економічну незалежність, що означає насамперед мож­ливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, здатність використовувати національні конкурент­ні переваги для забезпечення рівноправної участі держави у міжнародній торгівлі та коопераційних зв'язках;

- стійкість і стабільність національної економіки, яка передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування деста­білізуючих факторів;

- здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спромож­ність самостійно реалізовувати й захищати національні еконо­мічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробни­цтва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розви­вати інтелектуальний та трудовий потенціал країни.

Економічна безпека, як і національна безпека держави в ці­лому, будується на певних принципах. Основні принципи полі­тики економічної безпеки такі:

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина, верховенство права;

- пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні кон­фліктів;

- своєчасність і адекватність заходів захисту національ­них інтересів реальним та потенційним загрозам;

- чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні економічної безпеки;

- баланс і взаємна реалізація інтересів особи, сім'ї, суспіль­ства, держави у забезпеченні економічної безпеки;

- своєчасність та адекватність заходів, пов'язаних із від­верненням загроз і захистом національних економічних інте­ресів;

- надання пріоритету мирним заходам у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного харак­теру;

- інтеграція національної економічної безпеки з міжна­родною безпекою.