Проанализируйте цель и последствия установления государством цен «потолка» и цен «пола».

Відповідь.

Цены «потолка» устанавливаются с целью защиты интересов потребителей, т.к. установившаяся равновесная цена не устраивает потребителей, не дает им возможности приобрести достаточное количество данного товара. Поэтому государство устанавливает заведомо заниженные цены, т.е. цены ниже равновесия. Это приводит к нарушению рыночного равновесия. На рынке появляется дисбаланс между величиной спроса и величиной предложения: величина спроса превышает величину предложения, появляется ситуация дефицита.

Цены «пола» устанавливаются с целью защиты интересов собственников ресурсов или производителей. В этом случае равновесие тоже нарушается: величина предложения увеличивается, а величина спроса уменьшается и на рынке возникает ситуация избытка товара.

Ответ на вопрос может быть дополнен графическим изображением данных ситуаций, а также направлениями действий государства для ликвидации искусственно созданных ситуаций дефицита и избытка.

 

 

Возможно ли определить экономическую эффективность производства с помощью кривой производственных возможностей?

Відповідь.

С помощью кривой производственных возможностей (КПВ) возможно определить экономическую целесообразность.

КПВ - это геометрическое место точек объединения альтернативных количественных значений двух благ, которые могли бы быть произведены при условиях полного использования всех имеющихся благ.

КПВ характеризует потенциальные возможности общественного производства при условии полной занятости (использовании всех имеющихся ресурсов) и полного выпуска (эффективного использования всех доступных ресурсов при данных технологиях).

Если точка, которая характеризует комбинацию выпуска двух товаров, находится на КПВ, то она характеризует эффективный выпуск.

Если точка находится в пределах кривой - неэффективное использование ресурсов.

Если за пределами КПВ - не достижимая цель при данных ресурсах и технологиях.

Таким образом, поскольку КВМ показывает максимально возможный объем производства конкретного блага, то эта граница помогает осуществить выбор наиболее эффективного использования ресурсов для производства более желательных благ для общества и с наименьшими затратами.

 

3. «Конкуренція пожвавлює торгівлю, але вбиває прибуток». Поясніть це висловлення на прикладі ринку досконалої конкуренції.

Відповідь.

Характерними ознаками чистої (досконалої конкуренції) є присутність на ринку дуже великої кількості продавців; продаж стандартизованих товарів; відсутність не цінової конкуренції; відсутність законодавчих, фінансових, технологічних перешкод для входження у галузь нових фірм і для виходу з галузі частини виробників; висока поінформованість продавців і покупців про ситуацію на ринку і рівень цін.

Найбільш типовими прикладами ринків, який наближається за своїми характеристиками до ринку досконалої конкуренції є ринок сільськогосподарської продукції, ринки акцій тощо.

Відсутність бар‘єрів на входження у галузь дає можливість усім бажаючим приймати участь у торгівлі, бажаючи отримати прибуток. В короткостороковому періоді фірми отримують додатний економічний прибуток. Проте рівновага на ринку досконалої конкуренції досягається лише у довгостроковому періоді, коли фірми отримує лише нормальний прибуток. Виробляючи такий обсяг продукції, за якого МR=P=MC=ATC.

P MC

ATC

MR=P

Q

 

4. Якщо вважати навчання виробничим процесом (цільова функція – обсяг отриманих знань; якість із метою спрощення не враховується), то що варто вважати чинниками виробництва? Капіталоінтенсивною чи трудоінтенсивною є технологія навчання, що застосовується у вашій школі?

Відповідь.

Процес перетворення ресурсів у товари та послуги описують за допомогою виробничої функції.

Виробнича функція відображає залежність між витратами факторів виробництва та максимально можливим обсягом виробництва блага.

Виробнича функція визначає технологію - спосіб поєднання різних ресурсів і описує множину технічно ефективних варіантів виробництва.

Обсяг виробленої фірмою продукції та наданих послуг залежить від кількості використаних ресурсів – праці, капіталу, сировини і матеріалів тощо.

Аналітичний вигляд виробничої функції: Q = f (x₁,x₂,…,x_n).

В аналітичному вигляді виробничу функцію найчастіше записують як Q=f(L,K), де Q – обсяг випуску продукції, L і K – обсяги праці і капіталу. Це двофакторна виробнича функція, яка будується виходячи з наступних припущень:

1. Фактори є взаємодоповнюваними (тобто за відсутності одного з двох ресурсів виробництво не можливе взагалі – гіпотеза про абсолютну необхідність основних факторів виробництва).

2. Обсяг продукції збільшується зі збільшенням кількості одного з факторів – гіпотеза монотонності.

3. У певних межах фактори є взаємозамінними, тобто відсутність деякої кількості одного з них можна компенсувати збільшенням кількості іншого – гіпотеза

Відомим прикладом двофакторної виробничої функції є виробнича функція Коба-Дугласа Q=f(L,K)= А*L^α*K^β, де L і K – обсяги праці і капіталу, А, α, β – додаткові константи, які характеризують технологію виробництва.

Графічно виробничу функцію описують за допомогою ізокванти.

Ізокванта – крива, кожна точка якої показує різні можливі комбінації факторів, за яких виробляється однаковий обсяг продукції. Рівняння ізокванти можна записати у вигляді Q=f(L,K)=const.

К

L

Освіта як виробничий процес, передбачає застосування ресурсів для надання послуг.

У цьому процесі задіяні таки основні ресурси як труд (труд викладачів) та капітал (засоби виробництва – комп’ютерна техніка, обладнання, будівлі та ін.).

У процесі надання освітніх послуг найбільш важливу роль відіграє людський фактор, отримання знань у школі невідривно пов’язане з вчителем. Тобто, ми вважаємо, що в теперішній час в освітянському процесі застосовуються трудоінтенсивні технології, але розвиток інформаційних технологій, internet-технологій пов’язаний з необхідністю використання комп’ютерів, застосування методик дистанційного навчання роблять освітній процес більш капіталоінтенсивним.