Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Ой у полі могила з вітром говорила
Ой у полі могила з вітром говорила: – Повій, вітре буйнесенький, щоб я не змарніла.
Щоб я не змарніла, щоб я не зчорніла, Щоб на мені трава росла та ще зеленіла.
– Повію, повію, як сам розумію, В чистім полі край дороги калину посію.
Росла там калина в самоті єдина, А Бог знає, що за мати поховала сина.
Поховала сина мати-Україна, Ніхто за ним не заплаче – молода дівчина.
А вітер не віє, і сонце не гріє, Тільки в степу край дороги могила чорніє.
Піють півні, піють другі
Піють півні, піють другі, А я в коршмі п’ю. Піють треті, ще й четверті – Я додому йду.
Піють треті, ще й четверті – Я додому йду, Зустрічаю діверочка В вишневім саду.
"Ой братова-братовенька, Братова моя, Виготував невірний друг На вас нагая!"
"Діверочку, мій братіку, Прошу ж я тебе, Як буде мя мій друг бити, Борони мене!"
"Ой братова-братовенька, Я вам догоджу, Як буде вас мій брат бити, Я ще й подержу!"
Верховино, світку ти наш Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело.
Ой немає краю, краю На ту Верховину! Коби мені тут побути Хоч одну годину!
З верха на верх, а з бору в бір З легкою в серці думкою, В чересі крис, в руках топір, Буяє леґінь тобою.
Єсть у мене топір, топір, Ще й кована бляшка, Не боюся того німця, Ані того ляшка!
Ей, що ми там Поділля край! Нам полонина – Поділля, А бори – степ, ялиця – май, А звіра голос весілля!
Черемоше, Черемоше, Бистра твоя вода! Дівчинонько хорошая, Гарна твоя врода!
Віють вітри, віють буйні
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться... Ой як болить моє серце, А сльози не ллються! Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поможуть сльози горю, Серцю легше буде; Хто щасливим був часочок, Повік не забуде. Єсть же люди, що і моїй Завидують долі: Чи щаслива ж та билина, Що росте у полі?.. Що на полі, на пісочку, Без роси на сонці... Тяжко жити без милого І в своїй сторонці! "Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, Прийди, подивися! Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю". До кого ж я пригорнуся І хто приголубить, Коли тепер нема того, Який мене любить?.. Думи мої, думи мої
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, – Де ж мені вас діти!.. В Україну ідіть, діти, В нашу Україну, Попідтинню сиротами, А я – тут загину. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу... Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину. Заповіт
Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сем’ї великій, В сем’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. І шумить, і гуде
І шумить, і гуде, Дрібний дощик іде. – Ой хто ж мене, молодую, Та й додому одведе? Обізвався козак На солодкім меду: – Гуляй, гуляй, дівчинонько, Я й додому одведу. – Не веди ж ти мене, Не прошу я тебе, Бо лихого мужа маю, Буде бити мене. Козак од’їжджає
Козак од’їжджає, Дівчинонька плаче: "Куди їдеш, козаче? Козаче-соколе, Візьми мене із собою На Вкраїну далеку!" "Дівчинонько мила, Що ж будеш робити На Вкраїні далекій?" "Буду хустки прати, Зеленого жита жати На Вкраїні далекій!" "Дівчинонько мила, Що ж будеш ти їсти На Вкраїні далекій?"
"Сухарі з водою, Аби, серце, із тобою На Вкраїні далекій!" "Дівчинонько мила, Де ж будеш ти спати На Вкраїні далекій?" "В степу під вербою, Аби, серце, з тобою На Вкраїні далекій!"
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-06; просмотров: 332; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.251.72 (0.014 с.) |