ТОП 10:

Рекомендаціі до використання методів



Дослідження показали, що контурний аналіз добре використовувати в тих випадках коли в першу чергу необхідно зекономити на впровадження автоматизованої системи. Його можна використовувати в таких місцях де заздалегідь відомо що буде стабільне і добре освітлення а цільовий об’єкт буде значно відрізнятися від фону. Також його необхідно використовувати в таких випадках, коли потрібно дуже часто або навіть динамічно додавати нових еталонів у базу, тому що інші методи для цього не придатні. Метод дозволяє регулювати чутливість детектування і це є не мало важливим в тих випадках де необхідно максимально точно детектувати цільовий об’єкт. Він вирішує проблему коли необхідно розпізнати об’єкт у будь-якому куті нахилу або масштабі. Працює дуже швидко, і не потребує великих апаратних ресурсів. Може застосовуватися в охоронній сфері та у військових цілях для виявлення і слідкування за об’єктами, або в медицині при розпізнаванні проблемних зон на медичних зображеннях, а ще можна використовувати для розпізнавання дорожніх знаків що може знизити значну кількість аварій на дорогах.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Тема дипломної роботи «Алгоритми контурного аналізу, в задачах комп’ютерного зору». Кінцевим продуктом даного проекту є створення системи, що дозволяє аналізувати ефективність роботи алгоритмів контурного аналізу в задачах комп’ютерного зору.

Тому розділ охорони праці повинен містити вимоги до робочого місця користувача, розрахунки безпеки роботи з ЕОМ.

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на усі підприємства, установи, організації, юридичних осіб, незалежно від форми власності, відомчої приналежності, видів діяльності і на фізичних осіб, що здійснюють розробку, виробництво і застосування електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів у тому числі і на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ, чи виконують обслуговування, ремонт і наладку ЕОМ.

Також необхідно дотримуватись загальних вимог, що пред’являються до приміщень в яких будуть експлуатуватися ЕОМ, а саме:

Облаштування робочих місць з ВДТ (відео дисплейний термінал) повинне забезпечити:

· Належні умови освітлення і відсутність відблисків.

· Оптимальні параметри мікроклімату.

· Належні ергономічні показники.

· Враховувати наявність шуму і вібрації, рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, електростатичного поля, наявність пилу, озону і оксидів азоту.

Внутрішні поверхні приміщення повинні виготовлятися з матеріалів дозволених для обробки приміщень.

Розміщення робочих місць ВДТ ЭВМ в підвальних і цокольних поверхах забороняється. Приміщення з ВДТ повинні мати природне і штучне освітлення. Природне освітлення повинне здійснюватися через світлові отвори, орієнтовані переважно на північ, північний захід. На робочих місцях з ВДТ КЕО (коефіцієнт природного освітлення) має бути не менше 1.5%. Приміщення з ВДТ мають бути обладнані системами опалювання, вентиляції і кондиціонуванням повітря. Віконні отвори мають бути обладнані регульованими пристосуваннями: це жалюзі, фіранки і зовнішні козирки.

Для обробки приміщень забороняється використовувати матеріали, що виділяють в повітря шкідливі речовини (ДСП, шпалери, що миються, паперовий пластик).

В цілях створення комфортних умов праці, для кожного працюючого підбирають висоту і кут нахилу клавіатури, екрану і сидіння. Робоче місце зазвичай розташовуються на висоті 74 см від підлоги. Відстань між бічними поверхнями комп'ютерів має бути не менше 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного комп'ютера до екрану іншого повинно бути не менше 2,5 м; клавіатура повинна мати матове покриття з коефіцієнтом віддзеркалення 0,4. Встановлюються 15 - хвилинні перерви через кожні 1 - 2 години.

Згідно з заданим варіантом розміри приміщення становлять: ширина – а = 10 м; довжина – b = 18 м; h = 3 м, тому площа приміщення становить 180 м2, а обсяг – 540 м3. Отже максимальна кількість робочих місць складає 27 , що не суперечить нормам: не менше 6 м2 або 20 м3 на 1 людину.

Електробезпечність - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля й статичної електрики. Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є: забезпечення неприступності струмоведучих частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику; електричний поділ мережі; усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах, кожухах і інших частинах електроустаткування, що досягається застосуванням малих напруг, використанням подвійної ізоляції, вирівнюванням потенціалу, захисним заземленням, звірофермою, відключенням та ін.; застосування спеціальних електрозахисних засобів - переносних приладів і пристосувань; організація безпечної експлуатації електроустановок.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поділяються на три категорії:

· приміщення без підвищеної небезпеки;

· приміщення з підвищеною небезпекою;

· особливо небезпечні приміщення.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку, до цього типу і відноситься наше приміщення. Це – сухе приміщення, без пилу, з нормальною температурою повітря і з ізолюючими (наприклад, дерев'яними) підлогами.

Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо-пожежонебезпечних приміщеннях.

Одним з засобів захисту від ураження електрострумом є захисне заземлення. Заземленням називається навмисне електричне з'єднання металевих не струмонесучих частин, які можуть виявитися під напругою, із заземлюючим пристроєм.

Призначення захисного заземлення — знизити напругу, обумовлена «замиканням на корпус» до безпечного рівня й попередити поразку людини електричним струмом.

Захисне заземлення використовують у трифазних три провідних мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю й вище 1000В з будь-яким режимом нейтралі.

Захисне заземлення в електричних колах із заземленою нейтраллю не завжди може забезпечити безпеку їх експлуатації, тому що аварійний струм, який перейшов на корпус у випадку пробою ізоляції може не викликати миттєвого спрацьовування плавких запобіжників через опір (хоч і незначного) заземлювача.

Таким чином, за деякий час корпус буде перебувати під напругою, достатнім для поразки струмом людини, яка торкнеться доти , поки його не відключать вручну. Тому в таких випадках застосовують інший вид захисту - занулення.

Зануленням називають приєднання корпусів і інших металевих частин електроустаткування, що звичайно не перебувають під напругою, до неодноразово заземленого нульового проводу живильної мережі. При введенні в схему нульового проводу збільшується струм, що протікає через захисне обладнання, завдяки чому забезпечується його спрацьовування.

Призначення заземлення нейтрали - зниження до безпечного значення напруги щодо землі нульового проводу й усіх приєднаних до нього корпусів при випадковому замиканні фази на землю.

Призначення повторного заземлення нульового захисного провідника зменшення небезпеки поразки людини струмом, що виникає при обриві цього провідника й замиканні фази на корпус за місцем обриву.

Проведемо розрахунок штучного захисного заземлення згідно заданого завдання.

d – діаметр одного заземлювача, d = 0,03м;

y - кліматичний коефіцієнт, враховуючий сезонні коливання опору ґрунту, y = 1,1;

ρгр = 100 Ом*м – питомий опір ґрунту (вапняк);

L – довжина одного заземлювача, L = 2 м;

L' – відстань між заземлювачами , L'/L = 3 м;

t0 – глибина траншеї, t0 = 0,5 м.

Визначаємо розрахункове значення питомого опору ґрунту:

,Ом∙м. , Ом∙м

Визначаємо опір одного вертикального заземлювача:

,Ом

,Ом

Задаємося довжиною вертикального заземлювача:

, м

Визначаємо кількість вертикальних заземлювачів:

, шт.

Округляємо отриману кількість заземлювачів до найближчого стандартного значення (2,4,6,10,20,40,60,100): , шт.

Визначаємо опір системи вертикальних заземлювачів:

, Ом

де - коефіцієнт використання вертикального заземлювача,

Вибираємо систему розподілу вертикальних заземлювачів в ряд. При розміщенні в ряд довжина полоси дорівнює:

Опір з’єднувальної смуги(шини):

, Ом

Визначаємо опір системи заземлення:

, Ом

Висновок: 1,6<4, Rcист<Rтр, тобто ми отримали заземлення, яке задовольняє умовам.

Усі підприємства поділяють за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою на категорії:

- Категорія А: вибухонебезпечні;

- Категорія Б: вибухопожежонебезпечні;

- Категорія В: пожежонебезпечні;

- Категорія Г: виробництва, що використовують матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані.

- Категорія Д: виробництва, що використовують негорючі речовини й матеріали в холодному стані. Категорія виробництва по пожежній небезпеці визначає вимоги до конструкцій і плануванню будинку, організації пожежної охорони і її технічної оснащеності, до режиму й експлуатації.

Розглянуте в даній роботі приміщення належить до категорії Д.

На проектованому підприємстві в якості пожежних звідників застосовуються автоматичні теплові пожежні звідників типу ДТЛ, які включаються з датчиками охоронної сигналізації в загальну лінію.

Застосування автоматичних засобів виявлення пожеж є одним з основних умов забезпечення пожежної безпеки в машинобудуванні, оскільки дозволяє оповістити черговий персонал про пожежу і місце його виникнення.

Пожежні сповідники перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповідників, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).

Як засоби пожежогасіння на даному об'єкті застосовуються вуглекислотні вогнегасники, призначені для гасіння спалахів установок напругою до 1000 В. У вуглекислотних вогнегасниках застосовують зріджений двоокис вуглецю. Вогнегасна дія його полягає в розбавленні повітря і зниженні у ньому змісту кисню до концентрації, при якій припиняється горіння. Вогнегасний ефект обумовлюється втратами теплоти на нагрівання двоокису вуглецю і зниженням теплового ефекту реакції.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння слід установлювати спеціальні пожежні щити (стенди). Щит пожежний комплектується однією пожежною кошмою (пожежним покривалом), одним ящиком для піску об`ємом 0,5 або 1,0 або 3,0 м3, трьома вогнегасниками, трьома баграми, двома ломами, двома лопатами, двома сокирами.

До систем автоматичного пожежогасіння відносять системи сигналізації з димовими, тепловими, газоаналізаторними або полум’яними датчиками.

Розрахувати кількість робочих балонів Nб, необхідну для пожежогасіння у приміщенні довжиною 18 м, шириною 10 м та висотою 3 м. Як засіб пожежогасіння приймається вуглекислота у вогнегасниках.

Вогнегасна концентрація газової суміші для вуглекислоти Gв=0,7 кг/м3. Концентрація засобу гасіння ρ=0,625 кг/л.

Кількість вогнегасного газового складу G­г (кг) визначається за залежністю

, кг

Vn - об’єм приміщення, Vn=540

Кy- коефіцієнт, що враховує особливості процесу газообміну, витік вуглекислоти скрізь нещільності приміщення, приймається за 1.35.

Потрібна кількість робочих балонів Nб (од.) із вуглекислотою визначається наступним чином:

Vб=25 л - об’єм балону;

Р=0.625 кг/л- щільність засобу гасіння;

αh=1 коефіцієнт наповнення

Кількість резервних балонів слід приймати рівним числа робочих балонів.

Nобщ=Nб+Nрез=35+35=70, од

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають або зменшують вплив шкідливих виробничих факторів на працюючих.

Умови праці осіб, що працюють із ПК, відповідають I і II класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці по показниках шкідливості й небезпеки факторів виробничого середовища.

До санітарно-гігієнічних вимог також відносять рівень шуму та вібрації, освітлення на робочому місці.

Для забезпечення норми рівня шуму в виробничих приміщеннях і на робочих місцях приймають шумопоглинаючи засоби, такі як негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5- 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення.

Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених у «СН 3044-84 Санітарні норми вібрації робочих місць».

Приміщення з ЕОМ повинне мати природне і штучне освітлення. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ або північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Вікна приміщень з ВДТ повинні мати регулюванні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення.

Розрахунок загального розмірного освітлення у виробничому приміщенні с заданими розмірами, виходячи з розміру зорової роботи і норм освітленості відповідно до вимог СНиП II-А-9-78, за наступними вхідними даними:

Напруга в мережі 220В, коефіцієнти вибиття стелі ρп=50%, стін ρс=30%.

Hр= Н - hроб.п – hпідв., м|м-код|

 

Н – висота приміщення, Н=2,5м

hроб - висота робочої поверхні (у якості робочої поверхні вибирається стіл, стандартна висота якого hроб=0.75…0.8 м );

hпідв. - висота підвішування світильника. hпідв=0, м

Нр= 3 – 0,8 = 2,2 м.

Приблизна кількість світильників:

, шт.

А, В- розмір приміщення;

L- відстань між центрами світильників,

L/Нр=1.4

, м

, шт.

(округляю до найближчого парного числа)

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку визначаємо індекс приміщення і:

Нр- висота від світильника дот робочої поверхні, м

Задавшись значенням коефіцієнту віддзеркалення від стелі ρп=50% і коефіцієнтом віддзеркалення від стін ρс=30%, відповідно від типу світильника і отриманого індексу приміщення по таблиці знаходжу коефіцієнт використання світлового потоку =62.

Розрахунковий світловий потік одного світильника з люмінесцентними лампами або лампами розжарювання:

, лм

де Eн – нормована освітленість для даного типу приміщення, м;

S – площа приміщення, м2;

k – коефіцієнт запасу для даного приміщення;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп z=1,1

- коефіцієнт використання світлового потоку.

, лм

 

В одному світильнику використовуються 4 лампи ЛД 40=2340, вибрані по таблиці. Розрахуэмо світловий потік однієї лампи:

 

, лм

Електрична потужність всієї освітлювальної системи:

, Вт

n- кількість ламп в одному світильнику, шт.;

Рл- потужність однієї лампи, Вт.

3200, Вт

Для перевірки правильності вибору марки лампи визначаю відхилення дійсного світлового потоку від розрахункового:

%

Фд- дійсний світловий потік одного світильника, лк

Фр- розрахунковий світловий потік одного світильника, лк.

%

Доступний діапазон відхилення Δ=-10%....+20%.

Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнанні системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжної вентиляцією. Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених ВДТ, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Розрахунок потужність системи вентиляції у приміщенні з заданими параметрами, з урахуванням максимального розташування робочих місць із персональними комп’ютерами . Розмір приміщення згідно варіанта. Кількість комп’ютерів та людей визначається за нормативами, відповідно до площі об’єму 540м3.

Далі розраховується витрати повітря при надходженні надлишкового тепла за формулою:

,

де - продуктивність системи вентиляції, ;

- питома теплоємність повітря при постійному тиску;

- щільність повітря;

- температура повітря, що видаляється, .

Для перехідного періоду року та роботи «легкої 1б» (робота, яку виконують сидячі, або зв’язаний із невеликим переміщенням, які не потребують великих фізичних затрат, тепловиділення порядку 175 Вт) температура повітря повинна бути у діапазоні 22-24 °С;

Δtраб=8 °С – робоча різниця температур, °С;

tпр температура припливного повітря, °С.

Визначається за формулою:

,

Розрахунок загальної кількості тепла, що надходить у приміщення шукаю за формулою:

,Вт

Qо.с.- теплоприпливи від навколишнього середовища, Вт

Qпк-теплоприпливи від устаткування , Вт;

Qл-теплоприпливи від людей, Вт;

Qосв- тепло припливи від освітлення, Вт;

qпк=400 Вт - кількість тепла, що надходить від одного комп’ютера;

qч=170 Вт - тепловиділення від однієї людини;

gо.с=20 Вт - кількість тепла, що приходить на 1 м3 об’єму приміщення від навколишнього середовища;

gосв=10 Вт - кількість тепла, що приходить на 1 м2 площини приміщення від штучного освітлення.

Qо.с=V*20=540*20=10800 Вт

Qпк=400* n=400*27=10800 Вт

Qл=170*n=170*27=4590 Вт

Qосв=10*S=10*180=1800 Вт

,кВт

 

,

Далі визначається настановна потужність електродвигуна для вентилятора за формулою:

, кВт,

де - коефіцієнт запасу ( );

- аеродинамічний опір вентилятора, ;

- ККД вентилятора (приймається );

- ККД приводу, який, у разі клинової передачі, дорівнює 0,9.

1,7 , кВт

Одним із аспектів санітарно-гігієнічних вимог є умови напруженості трудового процесу, тому необхідно враховувати норми праці і відпочинку для працівників. Згідно з Кодексом законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі шкідливих умов праці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не може перевищувати 36 год. на тиждень. Законодавством також установлюється скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень.

Робота програміста належить до категорії 1а, які виконуються сидячи та супроводжуються незначним фізичним напруженням.

Також необхідно дотримуватись заходів по медичній профілактиці професійних та вірусних захворювань. В нашому випадку робочім персоналом – є програмісти. Для запобігання вірусних чи професійних захворювань необхідний щорічний плановий медогляд. При виявлені захворювань зазначається лікування окремих працівників.

Перша допомога при ураженні електрострумом повинна бути надана негайно, безпосередньо на місці події. По-перше, слід негайно припинити вплив на людину електричного струму: висмикнути вилку з розетки, вимкнути рубильник, автомат, запобіжні пробки, відкинути оголений дріт і т. п. У момент відключення струму слід передбачити страховку потерпілого від падіння, якщо поразка електричним струмом сталося на висоті.

Поки напруга не знята, ви теж можете постраждати при дотику до потерпілого. Скористайтеся ізолюючим матеріалом: Сухими гумовими рукавичками, щоб відтягнути потерпілого в бік, або дерев'яною палицею, щоб відкинути оголений провід. Після цього слід викликати «швидку допомогу», а самим оцінити стан потерпілого. Якщо важких ушкоджень із втратою свідомості немає, слід дати заспокійливе та знеболювальне (5-10 крапель настоянки валеріани або корвалолу, 0,1 г анальгіну), теплий чай. При важких пошкодженнях з втратою свідомості необхідно постійно контролювати дихання і серцебиття потерпілого. У разі зупинки серця потрібно не гаючи ні секунди починати штучне дихання «рот у рот" і непрямий масаж серця. Іноді серцеву діяльність вдається відновити різким ударом долонею по грудині.

Переконавшись у відновленні серцевої діяльності та дихання, потрібно накласти сухі асептичні пов'язки на ділянки електроопіку. При можливих переломах - накласти шини на місця перелому підручними засобами.

Якщо після звільнення від дії струму ознаки життя у потерпілого відсутні, треба негайно розпочати штучне дихання і закритий масаж серця і продовжувати, не перериваючи, до прибуття «швидкої». При цьому зігрівайте потерпілого ковдрою, одягом, грілками.

У тому випадку, якщо до приїзду медичних працівників дихання і серцеву діяльність вам вдалося відновити, накладіть на уражену ділянку суху стерильну пов'язку. При невеликому опіку використовуйте звичайний бинт, при поширеному - чисті простирадла або тканину. Не слід наносити на місце опіку лікарських засобів - ні рідин, ні мазей, ні порошків!

Всіх уражених електрострумом треба доставити в лікувальний заклад, причому обов'язково на ношах незалежно від самопочуття. Так необхідно зробити тому, що може знову наступити розлад серцевої діяльності та дихання.

ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА ДИПЛОМУ

 


 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.36 (0.021 с.)