Облік поточних біологічних активів

 

Переважна більшість промислових підприємств, які мають у своєму складі аграрні підрозділи, що займаються рослинництвом і тваринництвом, можуть використовувати й інші рахунки бухгалтерського обліку запасів.

Сільськогосподарська діяльність підприємств регулюється П(С)БО30 "Біологічні активи". Згідно П(С)БО 30 біологічний актив - це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та (або) додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

П(С)БО 30 регулюється визнання та оцінка біологічних активів, доходи та витрати сільськогосподарської діяльності, розкриття інформації про біологічні активи у примітках до річної фінансової звітності.

До рахунку 21 "Поточні біологічні активи" відкриваються наступні субрахунки (табл. 7.8).

 

Таблиця 7.8. Субрахунки, що відкриваються до рахунку 21 "Поточні біологічні активи"

Шифр та наз­ва субрахунку	Характеристика субрахунку
211 "Поточні біологічні активи рос­линництва, які оцінені за справедливою вартістю"	Ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшувані на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо)
212 "Поточні біологічні активи тва­ринництва, які оцінені за справедливою вартістю"	Ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшувані на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (породами) поточних біологічних активів
213 "Поточні біологічні активи тва­ринництва, які оцінені за первісною вартістю"	Ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Аналітичний облік ведеться за видами (породами) поточних біологічних активів

 

Рахунок 21 " Поточні біологічні активи " може кореспондувати: за дебетом - з кредитом рахунків 1, 2, 3, 4, 6 та 7 класів, за кредитом - з дебетом рахунків 1, 2, 3, 8 та 9 класів, які визначені Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від ЗО. 11.99 р. № 291.

 

Облік оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів

Поняття МШП

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спеціальне взуття тощо.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

 

Класифікація МШП

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи (рис. 7.5).

 

 

Рис. 7.5. Класифікація малоцінних засобів для цілей бухгалтерського обліку

 

Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів та їх вартість амортизують. Необоротні малоцінні активи обліковуються згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби", на такі активи не розповсюджується дія П(С)БО 9 "Запаси".

На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних і швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Між оборотними та необоротними малоцінними та швидкозношуваними предметами є багато спільного, тому бухгалтерам необхідно добре засвоїти особливості обліку кожного з них, відобразити їх в обліковій політиці підприємства (зокрема, обрати варіант нарахування зносу, виділити окремі групи, встановити ціновий критерій тощо) з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.