Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Наукова періодизація історії економіки.

Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економічного аналізу у формуванні економічної культури господарських кадрів. Розвиток економічного мислення на основі вивчення конкретних історичних подій та фактів. Історія економіки у системі наук. Роль історичного методу у вивченні закономірностей економічного розвитку.

Основні розділи науки та навчальної дисципліни: економічна історія країн та регіонів; історія економічної політики та економічної думки; еволюція економічних інститутів (грошей, крелиту, податків, цін та ін.).

Наукова періодизація історії економіки. Різні підходи до періодизації (періодизація Ф. Ліста, Б. Гільдебранта та К. Бюхера, К. Маркса, В. Левитського, П. Мечникова, Е. Мейєра, А. Тойнбі, У. Ростоу). Інституціонально-технологічний та історико-хронологічний підходи до періодизації історії економіки.

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві. Економічний зміст неолітичної революції. Громада - основна форма господарства первісної епохи.

Розклад первіснообщинного ладу. Типи стародавніх цивілізацій. Східне рабство (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай). Поява металевих знарядь праці. Історико-економічне значення Трипільської культури.

Первісні господарські та правові документи (адміністративно-господарські документи Єгипту, звід законів Хаммурапі, “Артхашастра” та закони Ману, економічний зміст конфуціанства).

План семінарського заняття по темах

1. Історія економіки у системі економічних наук.

2. Наукова періодизація історії економіки.

3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.

4. Проблеми взаємодії людини та природного середовища у стародавньому суспільстві.

5. Суть неолітичної революції.

6. Господарство бронзового віку та раннього залізного віку.

7. Історико-економічне значення розвитку господарства первісної доби.

8. Особливості патріархального рабства у Єгипті, адміністративно-господарські документи Єгипту.

9. Особливості патріархального рабства у Месопотамії, звід законів Хаммурапі.

10. Особливості патріархального рабства у Індії. “Артхашастра” та закони Ману.

11. Особливості рабства у Китаї, економічний зміст конфуціанства.

12. Особливості східного рабства.

13. Історико-економічне значення Трипільської культури.

Літературні джерела

[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 60, 71, 72, 74, 81]

Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.).

Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва (античне рабство, Римська держава). Форми власності. Галузева структура економіки, основні форми органцізації виробництва в аграрному секторі та ремісництві. Економічні функції держави та соціально-економічна структура суспільства. Господарсько-технічні досягнення античних держав.

Внутрішня та зовнішня торгівля. Генезис грошей, кредиту та податків.

Економічна думка античності (“Домострой” - Ксенофонта, “Держава” та “Закони” - Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” - Арістотеля, “Землеробство” - Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів, фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.

Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Зародження протофеодальних відносин (система колонату).

 

План семінарського заняття по темі

1. Галузі господарства та суть античного рабства у Греції.

2. Характеристика господарства царського Риму.

3. Формування класичного рабства у республіканському Римі.

4. Економічні відносини та галузі господарства ранньої Римської імперії.

5. Причини та наслідки занепаду Риму.

6. Суть колонату.

7. Економічна думка античності (“Домострой” - Ксенофонта, “Держава” та “Закони” - Платона, “Політика” та “Нікомахова етика” - Арістотеля, “Землеробство” - Катона Старшого, “Про сільське господарство” Варрона та Колумели, проекти аграрних реформ Тіберія та Гая Гракхів).

8. Фіскальні реформи Юлія Цезаря та Октавіана Августа.

9. Господарство українських земель у період від найдавніших часів до V ст.

10. Господарство: Ольвії, Херсонесу, Пантікапеї та інш. міст-полісів Північного Причорномор’я.

Літературні джерела

[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 60, 71, 72, 74, 81]

Тестові завдання для самоконтролю

Завдання № 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:

а) привласнюючий;

б) відтворюючий.

 

Завдання № 2. Основними знаряддями праці періоду палеоліту були:

а) прим. палиця; д) снасті;

б) мікроліти; е) лук і стріли;

в) макроліти; є) рало, соха.

г) складні знаряддя;

 

Завдання № 3. Характерними ознаками “неолітичної революції” були:

а) тваринництво; д) кочове життя;

б) землеробство; е) постійні поселення;

в) ремесло; є) первісні цивілізації.

г) макроліти;

 

Завдання № 4. Вкажіть на спільні риси і відмінності господарства (письмово):

а) Єгипту;

б) Месопотамії;

в) Індії.

 

Завдання № 5. Ідеї мислителів якої країни (країн) стали відправною точкою для сучасної економічної науки:

а) Стародавнього Китаю;

б) Стародавнього Єгипту;

в) Стародавньої Греції;

г) Стародавнього Риму;

д)Стародавньої Індії.

 

Завдання № 6. Економічна думка стародавнього світу характеризується:

а) глибоким теоретичним аналізом тогочасної економічної системи;

б) відображенням стану соціально-економічного і політичного розвитку тогочасних суспільств;

в) самостійністю стосовно інших галузей знань;

г) переважанням натурально-господарського ставлення до економічних питань;

д) визнанням значної ролі держави в економічному житті суспільства;

е) формуванням основ економічної науки.

 

Завдання № 7. Що таке ергестерія? (письмово)

 

Завдання № 8. Що таке трапеза? (письмово)

 

Завдання № 9. Арістотель відносив до сфери хрематистики:

а) землеробство і ремесло;

б) велику торгівлю і лихварство;

в) дрібну торгівлю.

 

Завдання № 10. Хто мав більше соціально-економічних привілеїв у класичному Римі? Чому?

а) нобілі; в) паупери;

б) вершники; г) раби.

 

Завдання № 11. Що таке (пояснити письмово):

а) вілла; в) сальтус;

б) латифундія; г) парцелла.

 

Завдання № 12. Колони це:

а) квазіліони; г) нобілі;

б) вершники; д) паупери.

в) лібертіони;

 

Завдання № 13. В якому році було запроваджено серваж у Римі:

а) 476 р.; в) 395 р.;

б) 332 р.; г) 284 р.

 

Завдання № 14. Назвіть найважливішу економічну проблему стародавньої римської літератури:

а) захист економічних інтересів селянства;

б) рабовласництво і його виправдання;

в) організація та методи господарювання в рабовласницьких латифундіях;

г) збільшення ефективності сільського господарства.

 

Завдання № 15. Визначіть основні галузі господарства трипільської культури:

а) хліборобство; е) будівництво;

б) садівництво; є) бортництво;

в) городництво; ж) риболовство;

г) гончарство; з) збиральництво.

д) ткацтво;

 

Завдання № 16. Галузями життєдіяльності скіфів було:

а) хліборобство; е) гончарство;

б) торгівля; є) ковальство;

в) війни; ж) ювелірна справа.

г) тваринництво;

д) ткацтво;

 

Завдання № 17. Які причини еллінської колонізації Північного Причорномор’я:

а) стратегічна;

б) військова;

в) торгівельно-економічна.

 

Завдання № 18. Які міста-поліси Північного Причорномор”я ви знаєте?

 

Завдання № 19. Центром Боспорського царства було місто:

а) Ольвія; в) Пантікапея;

б) Тірас; г) Танаїс.