Розгляд і затвердження програми

Базова навчальна програма з фізичного виховання (фізичної культури) проходить експертизу у відповідних комісіях з фізичного виховання Науково-методичної ради Міносвіти і затверджується Міністерством освіти України.

Перед затвердженням органами освіти типових (відомчих) і авторських програм із фізичного виховання (фізичної культури) вони повинні пройти експертизу в науково-методичних комісіях із фізичного виховання певного рівня та Інституті змісту і методів навчання Міністерства освіти України щодо відповідності їх змісту до “Державних вимог до навчальних програм з фізичного виховання”.

 

БАЗОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

УЧНІ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ (6/7 -10 РОКІВ)

Завдання фізичного виховання:

- набуття необхідних знань про особисту гігієну, загартування організму, корисність занять фізичними вправами та іграми;

- виховувати позитивне ставлення до загартування й власної фізичної підготовленості;

- поглиблювати інтерес до занять фізичними вправами, зміцнення свого здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості;

- виховувати позитивні моральні та вольові якості;

- навчати найпростіших способів плавання та пересування на лижах;

- вдосконалювати уміння та навички бігати, стрибати, лазити, метати в ціль та на дальність;

- сприяти розвитку основних фізичних якостей і рухових здібностей;

- формувати правильну поставу та попереджувати плоскостопість.

 

Вимоги до фізичного розвитку, підготовленості і рухової активності:

- мати необхідні знання та уявлення про засоби фізичного виховання і вплив активного способу життя на здоров’я людини;

- засвоїти основні вимоги до занять фізичними вправами, загартування, самоконтролю за своїм фізичним станом;

- систематично виконувати ранкову гігієнічну гімнастику, регулярно відвідувати уроки фізичної культури, брати участь у фізкультурно-оздоровчих заходах в режимі дня та спортивних змаганнях;

- виконувати контрольні вправи і нормативи фізичної підготовленості для свого віку;

- пропливати 12,5-25 м.

Засоби фізичного виховання:

- стройові і загальнорозвиваючі вправи з предметами і без предметів;

- вправи основної, спортивної і ритмічної гімнастики та акробатики;

- гімнастика, легка атлетика, плавання, лижна і туристська підготовка;

- танцювальні вправи, рухливі та спортивні ігри;

- катання на ковзанах, санчатах, велосипедах, самокатах, скейтах;

- пішохідні і лижні прогулянки;

- гігієнічні і загартувальні процедури тощо.

Форми фізичного виховання:

- уроки фізичної культури;

- ранкова гігієнічна гімнастика;

- гімнастика до занять;

- фізкультурні хвилини на загальноосвітніх уроках;

- фізичні вправи та рухливі ігри на великих перервах;

- щоденні фізкультурні заняття в групах продовженого дня;

- фізкультурні паузи під час виконання домашніх завдань;

- щоденні самостійні фізкультурні заняття;

- заняття в фізкультурних гуртках, групах лікувальної фізичної культури і фізичної реабілітації, спортивні секції, спортивні змагання, спортивні свята, туристські походи тощо.

Загальний обсяг усіх форм фізкультурно-спортивних занять на тиждень складає - до 10-12 годин.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт”. – К. – 1994. – 21 с.

2. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України/За ред. М. Д. Зубалія. -2-е вид., перероб. і доп. – К., 1997. – 36 с.

3. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.

4. Єдинак Г.А., Ареф’єв В.Г. Фізична культура в школі – молодому спеціалісту – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. – 306 с.

5. Плахтій П.Д., Зубаль М.В., Мисів В.М. Біологічні основи фізичного виховання студентів: Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2008. – 232 с.

6. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи здоров’я і фізична культура” 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

8. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 248 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про освiту " // Рад. шк. - 1991. - N 9. - С. 5-19.

2. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХI століття") // Освіта. - 1993. - грудень (N 44-45-46).

3. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні: Видання передруковано в ДВПП ДКНТ. 1996. -26 с.

4. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України/За ред. М. Д. Зубалія. -2-е вид., перероб. і доп. -К., 1997. -36 с.

5. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.

6. Богданов Г.П., Козлов В.Й. Занимайтесь всей семьей. – М.: Физкультура и спорт, 1987.

7. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.

8. Вільчковський Е., Борисенко А., Зубалій М. Цвек С., Остапенко О., Стеценко А. Державний стандарт освітньої галузі "Фізична культура і здоров'я"//Фізичне виховання в школі. -1997. -N1. -С3-12.

9. Качеров О., Козетов І. Здорова родина – здорове суспільство Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №2,4. – С.26-29.

10. Комплесная програма физического воспитания учащихся I-X класов общеобразовательной школы. -М,: Просвещение, 1987. -47 с.

11. Кравець В. П. Історія українсьної школи і педагогіки: Навчальний посібник. -Тернопіль, 1994. -357 с.

12. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.

13. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 207 с.

14. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч, 2000. – 248 с.

15. Петровський В., Поліщук Н. Опанування рухових дій дівчатами молодшого шкільного віку // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №4. – С. 29-32.

16. Помиткін Е. О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти. -К.: 1996. -164 с.

17. Рощенко В., Столітенко В. Самостійні заняття учнів фізичними вправами Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №3. – С.15-18.

18. Сарапулова Є. Фізкультхвилинка – це серйозно Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1997. - №4. – С.20-22.

19. Тельтевская Н. В. Проверка и оценка знаний учащихся. -Саратов: Саратовский университет, 1984. -32 с.

20. Теория и методика физического воспитания. Под ред. Ашмарина Б. А. -М.: Просвещение, 1990. -287 с.

21. Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – К: “Радянська школа”, 1986. – 123 с.

22. Шиян Б. М., Папуша В. Г., Приступа Є. Н. Теорія фізичного виховання. -Львів: ЛОНМІО, 1996. - 220 с.

 

Лекція

Тема: Планування навчального матеріалу з предмету «Основи здоров’я і фізична культура» для учнів 1-4 класів

План

1. Основи планування навчального матеріалу

2. Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

3. Домашнє завдання з «Основ здоров’я та фізичної культури»

4. Облік успішності

 

Функції педагогічного планування полягають у передбачувані очікуваного результату і логічно-формалізованому “проектуванні” того, як буде (повинен) розгортатися процес фізичного виховання в конкретних умовах (на основі загальних закономірностей). Досвід роботи з фізичного виховання у школі показує, що найкращих результатів домагаються педагоги котрі сумлінно ставляться до проектування своєї діяльності.

Отже планування – це складання методично обґрунтованої документації, що формує систему навчання і виховання.

На превеликий жаль у практиці плани часто або зовсім невідповідають реальній ситуації, що склалась у школі, або складаються лише для того, щоб пред’явити їх на вимогу керівництва школи, можливим інспекціям.

Процес планування можна уявити у вигляді ряду послідовних операцій, що становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Вчитель хоча це і парадоксально береться до процесу фізичного виховання з кінця, тобто передбачає наслідки своєї діяльності.

Основними функціями планування роботи з фізичного виховання є:

- об’єктивна оцінка індивідуальних передумов досягнення мети;

- перевірка змісту, форм і результатів фізичного виховання;

- порівнянні запланованих і фактично досягнутих результатів;

- виявленні ступеня відповідності або невідповідності між запланованими і виконаними діями та ін.

Складність організації процесу фізичного виховання полягає у тому, що він у деяких випадках носить непередбачуваний характер. Основними причинами незівпадання запланованого із виконаним у процесі фізичного виховання є:

1. Закономірності фізичного виховання мають неоднозначно-зумовлений, а ймовірний характер (іншими словами, вони не виявляються механічно, а допускають залежно від конкретних умов різні варіанти одних і тих же закономірних тенденцій).

2. Наші знання про ці закономірності ніколи не є вичерпними.

3. Реальні життєві ситуації, впливаючи на хід фізичного виховання, вельми варіативні і динамічні.

Вимоги до планування

Основною вимогою яка висувається до планування є його гнучкість (постійний зв’язок планування і контролю, необхідність регулярної корекції планів згідно з конкретними даними контролю).

При складанні конкретних документів планування вчитель зобов’язаний дотримуватись ряду вимог, що висуваються до планування, яке повинно:

· забезпечувати можливість оперативного внесення коректив;

· спиратися на загальні і методичні принципи фізичного виховання;

· бути цілеспрямованим і перспективним (план на певний цикл (серію уроків, чверть, рік) спирається на попередні цикли і готує до наступних);

· бути реальним;

· бути конкретним (чітке визначення етапу навчання, його завдань і відповідних засобів);

· бути наочним (впровадження в практику графічних форм).

Підготовка до процесу планування

Безпосередньо перед тим як взятися за складання планів, вчитель повинен виконати велику підготовчу роботу, що полягає у зборі необхідної інформації. Цю інформацію можна розділити за наступними блоками:

1. Вивчається обсяг матеріалу, який належить засвоїти учням даного класу в навчальному році, його зв’язок з матеріалом суміжних класів. З цією метою аналізується типова навчальна програма.

2. Вивчається склад учнів, стан їхнього здоров’я, рівень знань, технічної і фізичної підготовленості. Багатий матеріал з цього питання дають бесіди з учнями, попереднє тестування і анкетування.

3. Досліджується рівень роботи з фізичного виховання за попередні роки і стан матеріальної бази школи. Водночас визначаються шляхи її розвитку і удосконалення.

4. Знайомляться із загальним планом роботи школи з метою визначання ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи.

5. Вивчаються кліматичні умови населеного пункту, екологічний стан.

6. Опрацьовується календар спортивно-масових заходів району, області. Ця інформація необхідна вчителю для визначення почерговості проходження матеріалу.

7. З’ясовуються загальні і спортивні традиції школи, населеного пункту.

8. Формуються програми вивчення усіх рухових дій.

Документи планування

Державні документи планування:

- навчальний план, що зумовлює кількість годин, відведених на предмет “Фізичне виховання”;

- типова навчальна програма. В типову програму мають право вносити за рішенням своєї ради окремі загальноосвітні школи. Ці зміни окрім урахування кліматичних умов повинні відповідати соціальним і побутовим умовам її реалізації при цьому виняткова увага надається народним іграм і танцям, національним видам спорту.

Навчальні програми постійно удосконалюються і це є ряд причин:

1. Значне поліпшення матеріальної бази, впровадження в навчальний процес досягнень науково технічного прогресу і передового досвіду.

2. Піднесення освітнього цензу вчителя, рівня підготовленості учнів.

3. Постановка суспільством нових завдань щодо фізичного виховання, котрі потребують пошуку нових засобів і форм роботи.

Документи планування, що складаються вчителем

Для ефективного розв’язання завдань фізичного виховання на уроках фізичної культури необхідно створити певну систему планування – завершений, логічно пов’язаний ряд планів, кожен з яких має чітко визначені функції, а в цілому вони дають змогу найдоцільніше побудувати процес фізичного виховання. Оскільки процес фізичного виховання будується у формі великих, середніх і малих циклів, то їхня тривалість, як правило становить маштаби планування, а саме: річний графік навчально-виховної роботи, робочий план на чверть, конспект на урок (декілька уроків).

Річний план-графік навчально-виховної роботи

Складається для кожної паралелі класів. Його функція – рівномірно, доцільно розподілити навчальний матеріал і систематизувати роботу на рік. Складання починається передбаченням результатів, котрі належить здобути до кінця року, та аналізом навчального матеріалу для визначення опорних (основних) вправ і розрахунку часу необхідного для їх засвоєння (складання програми вивчення).

Відомі три способи планування вивчення розділів шкільної програми:

- паралельне - в уроки водночас включають матеріал із різних розділів (комплексні уроки);

- послідовне – передбачає почергове вивчення вправ легкої атлетики, спортивних ігор, гімнастики тощо (предметні уроки);

- змішане – комбінація першого і другого способів, деякі розділи вивчаються паралельно, а деякі окремо.

Графік

навчально-виховної роботи з фізичної культури для учнів __ класу

Зміст навчального матеріалу	Теоретичні відомості	Виховні завдання	І чверть	ІІ чверть

У графу 1 – “Зміст навчального матеріалу” вносяться вправи з програми, ігри, контрольні тести для рівня розвитку фізичних якостей.

У графу 2 – “Теоретичні відомості” записуються лише загальні питання з теорії фізичної культури.

У графу 3 – “Виховні завдання” вносяться заходи і впливи виховного характеру, як до окремих вправ так і розділів вправ.

У графах 4 – проходить планування проходження навчального матеріалу і розвитку фізичних якостей на окремих уроках. Більшість науковців і практиків рекомендують користуватись наступними позначками:

П – повторення;

ПР – попереднє розучування;

Р – поглиблене розучування;

З – закріплення

У – удосконалення;

К – контроль;

ДЗ – домашнє завдання.

Якщо матеріал використовується на уроці у вигляді базового проставляються великі букви, якщо у вигляді допоміжного малі.

У процесі складання річного плану навчально-виховної роботи повинні бути дотримані наступні вимоги, які перевіряються при його аналізі по вертикалі і горизонталі.

По горизонталі перевіряється:

- дотримання наступності засвоєння матеріалу в середині розділів і між ними;

- забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

- поступове підвищення функціональних можливостей організму учнів;

- періодичне повторення вправ на уроці і в самостійних заняттях для міцного засвоєння;

- забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу

По вертикалі:

- використання різноманітних засобів для формування оптимального емоційного стану учнів;

- різнобічний вплив на опорно-руховий апарат і функції організму;

- оптимальне розумове, фізичне і координаційне навантаження;

- відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Заплановане у річному плані уточнюється і конкретизується в етапних планах на четверть, які є фраґментами річного плану і складаються безпосередньо перед початком чергової чверті з урахуванням фактично досягнутого у попередній.

Робочий план

У робочому плані передбачається завдання і засоби основної частини кожного заняття, використовуючи при цьому раніше складені програми навчання. Після визначення змісту основної частини обирають засоби підготовчої. Тут записують характер загальнорозвиваючих вправ, і конкретно вказують які спеціальні вправи будуть запропоновані учням. При плануванні заключної частини завжди потрібно передбачити зв’язок проведення уроку з наступним. Це досягається ляхом націлення учнів на самостійну роботу, спрямовану на закріплення вивченого і підготовку до засвоєння матеріалу на майбутніх уроках. Сюди включають вправи для навчання розслаблятись і вправи на гнучкість. Робочий план відноситься до поточного планування.

Робочий план

з фізичної культури для учнів ______ класу

 

№ уроку, дата	Зміст підготовчої частини уроку	Основна частина уроку	Заключна частина уроку, домашнє завдання

 

Конспект уроку

Конспект уроку відноситься до оперативного планування. Він завершує систему планування уроків і виконує в ній організаційну функцію, розробляється на основі робочого плану для паралельних класів, але зазначаються особливості роботи в кожному з них.

Конспект містить конкретні завдання, які ставляться з врахуванням рівня підготовленості учнів, і записуються під заголовком конспекту. Далі конкретизується зміст навчання де послідовно заносяться вправи, що підлягають вивченню на уроці, теоретичні відомості і домашні завдання. Підкреслюються можливі міжпредметні зв’язки, при потребі – обґрунтовується доцільність даних вправ на уроці.

У наступному стовпці конспекту записують дані про дозування (кількість повторень, час на виконання, довжина дистанції, вага вантажів тощо). Дозування визначається окремо для хлопців і дівчат (за обсягом і інтенсивністю).

У графу організаційно-методичні вказівки записуються: способи управління класом і його групами; розміщення учнів і вчителя під час фраґментів уроку; способи підготовки, роздачі і прибирання інвентаря, приладів, місця їх розміщення; особливості організації ігор; види робіт, які необхідно виконати до початку уроку; шляхи забезпечення техніки безпеки; шляхи взаємодії вчителя і учнів, виховний і оздоровчий вплив, додаткові завдання, форми і методи контролю, вказівки щодо самостійної роботи.

У деяких випадках цей стовпець може бути розділений на два – “Методичні вказівки” та “Організаційні вказівки”.

Вкінці конспекту вказують на необхідне матеріальну базу та місце проведення уроку.

У конспекті можна широко використовувати графічну форму запису вправ.

Конспекти уроку

фізичної культури для учнів ____ класу

Завдання уроку:

1.

2.

3.

№	Зміст навчального матеріалу	Дозування	Організаційно-методичні вказівки

 

Планування позаурочної роботи

Позаурочну роботу реґламентує ряд документів:

1. Загальношкільний річний план позаурочної роботи з фізичного виховання школярів або відповідний розділ в шкільному плані. Він передбачає напрямки діяльності колективу школи і може мати такі розділи:

- аналіз роботи за минулий рік і основні завдання на наступний;

- організаційна робота;

- навчальна робота;

- організація оздоровчих заходів у режимі навчального дня;

- спортивно-масова робота;

- робота за місцем проживання;

- просвітницька діяльність;

- медичний контроль;

- господарська робота.

2. Календар спортивно-масових засобів складається відповідно до календаря районних змагань. У ньому передбачаються всі внутрішкільні змагання (в хронологічному порядку)

3. Розклад секцій. У клітинках проти кожної секції і дня занять проставляють час їх початку і закінчення.

Контроль навчального процесу

Фізичному вихованню властиві наступні види контролю

а) педагогічний контроль – охоплює всі сторони педагогічного процесу, його умови та результати і розглядає їх у взаємозв’язках як єдине ціле. Його основними складовими частинами є система факторів впливу на учнів, контроль стану учнів і ефект впливу. Загалом він повинен співвідношення впливу і його ефекту, оцінити їх відповідність або невідповідність результатам, що планувались, і тим самим дати підстави для прийняття відповідних рішень.

б) самоконтроль – сукупність операцій самоспостереження та інші методи контролю власних дій

в) оперативно-поточний контроль – постійний контроль діяльності розв’язує наступні завдання:

- негайно оцінити передумови виконання запланованого на дане заняття, передусім готовності учнів до реалізації головного з наміченого, проаналізувати показники оперативної працездатності, втоми і відновлення в ході занять;

- проконтролювати риси виконуваних рухових дій, параметри навантажень і відпочинку, освітній, тренувальний і виховний ефект занять;

- дійти загальних висновків про якість заняття, позитивні сторони і недоліки його змісту і методики;

- оцінити зміну показників індивідуального стану в інтервалі між даними і черговими заняттями

Основними способами оперативно-поточного контролю є: 1) пряме інструментальне спостереження, самоспостереження, опитування, самоаналіз; 2) одержання інформації шляхом використання контрольних рухових завдань з визначення поточних результатів їх використання у порівняно стандартних умовах.

г) цикловий і етапний контроль – інтегральна оцінка системи занять, що відбуваються в межах завершеного циклу, отримання інформації необхідної для правильної орієнтації наступних дій.

 

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт”. – К. – 1994. – 21 с.

2. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України/За ред. М. Д. Зубалія. -2-е вид., перероб. і доп. – К., 1997. – 36 с.

3. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.

4. Єдинак Г.А., Ареф’єв В.Г. Фізична культура в школі – молодому спеціалісту – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. – 306 с.

5. Плахтій П.Д., Зубаль М.В., Мисів В.М. Біологічні основи фізичного виховання студентів: Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2008. – 232 с.

6. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Основи здоров’я і фізична культура” 1-11 класи. – К.: Початкова школа, 2001. – 112 с.

7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

8. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 248 с.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про освiту " // Рад. шк. - 1991. - N 9. - С. 5-19.

2. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХI століття") // Освіта. - 1993. - грудень (N 44-45-46).

3. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні: Видання передруковано в ДВПП ДКНТ. 1996. -26 с.

4. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України/За ред. М. Д. Зубалія. -2-е вид., перероб. і доп. -К., 1997. -36 с.

5. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.

6. Богданов Г.П., Козлов В.Й. Занимайтесь всей семьей. – М.: Физкультура и спорт, 1987.

7. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.

8. Вільчковський Е., Борисенко А., Зубалій М. Цвек С., Остапенко О., Стеценко А. Державний стандарт освітньої галузі "Фізична культура і здоров'я"//Фізичне виховання в школі. -1997. -N1. -С3-12.

9. Качеров О., Козетов І. Здорова родина – здорове суспільство Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №2,4. – С.26-29.

10. Комплесная програма физического воспитания учащихся I-X класов общеобразовательной школы. -М,: Просвещение, 1987. -47 с.

11. Кравець В. П. Історія українсьної школи і педагогіки: Навчальний посібник. -Тернопіль, 1994. -357 с.

12. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.

13. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. – 207 с.

14. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч, 2000. – 248 с.

15. Петровський В., Поліщук Н. Опанування рухових дій дівчатами молодшого шкільного віку // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №4. – С. 29-32.

16. Помиткін Е. О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти. -К.: 1996. -164 с.

17. Рощенко В., Столітенко В. Самостійні заняття учнів фізичними вправами Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1998. - №3. – С.15-18.

18. Сарапулова Є. Фізкультхвилинка – це серйозно Фізична культура і здоров’я сім’ї // Фізичне виховання в школі. – 1997. - №4. – С.20-22.

19. Тельтевская Н. В. Проверка и оценка знаний учащихся. -Саратов: Саратовский университет, 1984. -32 с.

20. Теория и методика физического воспитания. Под ред. Ашмарина Б. А. -М.: Просвещение, 1990. -287 с.

21. Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – К: “Радянська школа”, 1986. – 123 с.

22. Шиян Б. М., Папуша В. Г., Приступа Є. Н. Теорія фізичного виховання. -Львів: ЛОНМІО, 1996. - 220 с.

 

Лекція