Вплив діяльності людини на навколишнє середовища

2.5.1.Вплив діяльності людини на планетарні, космічні ресурси

Забруднення природного середовища можуть бути:

1) природними

2) штучними

Природні забруднення бувають:

А) неземними, до яких відносять космічний пил і космічне випромінювання;

Б) земними (виверження вулканів, вивітрювання гірських порід, пилові бури, лісові пожежі й ін.).

Однак, завдяки дивній стійкості природа з цими забрудненнями відносно легко справляється і повертається в рівноважний стан.

Тільки штучне забруднення(глобальні впливи людини на природу) приводить до корінних змін у природному балансі середовища.

Атмосфера Землі і, насамперед,кисень атмосфери і її озоновий шар є планетарними, космічними ресурсами. Вільний кисень, як продуктом життєдіяльності, сам підтримує життя на Землі.

Нерозумно витрачаючи і знищуючи кисень повітря у своїй життєдіяльності, людство підводить себе до неминучої загибелі.

Проілюструємо це декількома цифрами.

Щорічно в результаті фотосинтезу (на суші - ліса, в океані - планктон) утворюється 120-190 млрд. т О₂. Повне відновлення О₂; через живу речовину відбувається тільки за 2000 років. Запас вільного кисню в атмосфері – 1,5 х 10¹⁵ т.

У результаті життєдіяльності людини:

1). знижується продукування кисню із-за:

- знищення лісів і, насамперед, тропічної зони;

- гноблення і знищення планктону океанів і морів при забрудненні останніх нафтопродуктами (щорічно в гідросферу скидається до 10 млн. т нафти, яка забруднює 1 млн. м3 морської води);

- розширення областей "мертвих морів" з високим змістом сірководню із-за надлишку органіки, за рахунок скидань відходів в океан.

2). З іншого боку, людство використовує кисень, як виробничу сировину. Наприклад, при згорянні 1т вугілля витрачається кисню стільки, скільки вистачило б людині на 10 років. За даними вчених за 1969 р. на спалення пальних матеріалів було витрачено 14 млрд. т О₂,тобто 12% щорічно вироблюваного при фотосинтезі.

При цьому людство забуває, що потреби людини для подиху допускають зниження його концентрації в повітрі не більш 1%.

По підрахунках учених промисловість США споживає кисню більше, ніж його виділяє рослинний світ цієї країни. Це значить, що найбільша країна світу живе на "кисневому утриманні" інших країн і світового океану.

3). По-третє, кисень витрачається на створення і збереження озонового шару - надійного щита Землі від космічної радіації.

У процесі своєї життєдіяльності людина руйнує цей надійний захист по двох основних напрямках.

По-перше, нерозумно витрачаючи кисень атмосфери, порушує встановлену рівновагу, що веде до зменшення утворення озону.

По-друге, руйнує озон, викидаючи в атмосферу різні відходи виробництва і, насамперед, фреони, хлорфторвуглеці, що в атмосфері під дією сонячних променів розкладаються з утворенням атомів хлору. Кожен атом хлору знищує до однієї тисячі молекул озону. При щорічному виробництві промисловістю 600 тисяч тонн цих речовин уже через 50-60 років відбудеться істотне виснаження озонового шару планети.

Останнім часом учені-метеорологи б'ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж будь-коли в минулому. В основному це зумовлено діяльністю людини: спалюванням вели кої кількості вугілля, нафти, газу, а також уведенням в дію атомних електростанцій; спалюванням органічного палива, а також унаслідок знищення лісів у атмосфері накопичується вуглекислий газ. За останні сто років вміст вуглекислого газу в повітрі збільшився на 17%. У земній атмосфері він діє як скло в теплиці чи парнику: він вільно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, але втримує її тепло. Це спричинює нагрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект, який може спричинити глобальну екологічну кризу.

Адже, збільшення середньої температури Землі усього на 2-3°С приведе до різкого танення льодовиків Арктики й Антарктиди з надмірним затопленням материкової частини планети Земля. Небажані наслідки цього людство сьогодні не може навіть повною мірою оцінити.