Види, таксономія, ідентифікація та класифікація небезпек .

Для аналізу, узагальнення і розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків небезпек класифікують безпосередньо їх, джерела і фактори, які негативно впливають на людину.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу "все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе та підпадати небезпеці також може все живе і неживе.

Джерелами (носіями) небезпек є:

1) природні процеси і явища;

2) елементи техногенного середовища;

3) людські дії, що створюють у собі погрозу небезпеки.

Небезпеки існують у просторі та часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.

Небезпеки за своєю природою можуть бути:

1. потенційними (тобто прихованими),

2. перманентними (постійними, неперервними),

3. тотальними (загальними, всеохоплюючими).

Сфера небезпек визначається в основному галуззю практичної діяльності людини і включає до свого складу:

§ Номенклатуру небезпек;

§ Таксономію небезпек;

§ Сферу прояву небезпек.

1. Номенклатура небезпек. Номенклатуру небезпек (перелік, склад, список небезпек) доцільно представляти в декількох рівнях: глобальна (загальнолюдська) небезпека, загальнодержавна, регіональна, галузева (групова), місцева (локальна) та індивідуальна небезпеки (Слайд).

До загальної номенклатури небезпек (в алфавітному порядку) входить: алкоголь, аномальна температура повітря, аномальна вологість, рухомість, барометричний тиск повітря, аномальне освітлення, аномальна іонізація, вакуум, вибух, вибухові речовини, втома, шум, електромагнітне поле, емоційне перевантаження, отруйні речовини тощо.

Локальну номенклатуру небезпек складають: вулканічна активність, жорсткість води, постійно високі (низькі) температури, підтоплення ґрунту тощо.

До галузевої слід віднести: підвищену іонізацію, загазованість, запиленість, вібрації, пожежонебезпека, підвищена місткість токсинів тощо.

Місцева номенклатура небезпек визначається специфікою виробничої діяльності того чи іншого об’єкту.

Індивідуальна номенклатура небезпек практично для будь-якого об’єкту визначається низьким професійним рівнем, невідповідністю психофізіологічних характеристик, низьким рівнем практичних навиків, порушеннями правил та норм поведінки тощо.

При виконанні конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (виробництв, цехів, робочих місць, професій тощо). Такі номенклатури міститься повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації.

2. Таксономія небезпек – це класифікація і систематизація небезпек за певними ознаками, що упорядковує та систематизує вимоги при вивченні небезпеки. Перелік можливих небезпек нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається повним. З метою аналізу, узагальнення і розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, які їх породжують, чинників, які безпосередньо приводять до негативного впливу на людину. Залежно від конкретних потреб існують різні ознаки класифікації - за походженням, локалізацією, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину і т.п.

Класифікація небезпек життєдіяльності людини, за найбільш типовими ознаками наступна.

1. За походженням небезпеки бувають:

- Природні

- Техногенні

- Соціально-політичні

- Комбіновані

2. За дією на людину:

- Фізичні

- Хімічні

- Біологічні

- Психофізіологічні

3. За локалізацією (середовищем виникнення):

- Літосферні

- Атмосферні

- Гідросферні

- Космічні

4. За характером прояву (часом і частотою прояву):

- Постійні

- Випадкові

5. За завданими збитками:

- Соціальні

- Технічні

- Екологічні

- Економічні

Метою класифікації небезпек, які відбулися або можуть відбутися в прогнозований час, є створення ефективного механізму їхньої оцінки і визначення ступеня реагування на відповідних рівнях управління.

 

Рекомендована література

1. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 320с.

2. Буралев Ю.В., Павлова Е.И. Безопасность жизнедеятельности на транспорте. М.: "Транспорт", 1999 г.

3. Чирва Ю.О., Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2001.-304 с.

4. Конопелько Г.Л., Кургузов В.П. Охорона життя на морі. М.: Транспорт; 1990 р.

5. Міжнародна конвенція по охороні людського життя на морі "СОЛАС-74".

6. Міжнародна конвенція з пошуку та рятування на морі, 1979 р.

 

Питання для самоконтролю:

До Лекції № 2.

1. Сформулюйте основні типи особистості.

2. Сформулюйте основні методи безпеки людини.

3. Назвіть основні компоненти системи «людина-життєве середовище».

4. Охарактеризуйте середовище життєдіяльності людини.

5. Назвіть основні шляхи впливу діяльності людини на навколишнє середовище.

6. Чим характеризується таксономія небезпек? Номенклатура небезпек?

7. Сформулюйте класифікацію небезпек життєдіяльності людини за найбільш типовими ознаками.