Вплив діяльності людини на водні, ґрунтові і кліматичні ресурси

Ми живемо на самій водяній планеті Сонячної системи, але 97% усієї вологи - це сильно солона вода, що не може використовуватися для пиття, потреб промисловості і сільського господарства.

Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

Це головна складова частина всіх живих організмів.

За участю води здійснюються численні процеси в екосистемах.

Води світового океану - основний клімато-утворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» погоди для всієї планети.

Вода - один з головних видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством.

Основним джерелом водопостачання для людини є річковий стік, який на території України розподіляється нерівномірно: 70% стоку припадає на північно-західну частину держави, де проживає біля 40% населення, а 30% - на Донецький, Придніпровський та Південний регіони, в яких проживає біля 60% населення.

Головне джерело води для України - р. Дніпро. Велике занепокоєння викликає стан малих річок України. їхня роль величезна: досить згадати, що 90% населених пунктів держави розташовано саме в долинах малих річок і користується їхньою водою.

Підземні води мають не менше значення для забезпечення населення водою. В Україні близько 70% населених сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод (колодязів).

У результаті життєдіяльності людство нераціонально використовує прісну воду.

Ми стаємо свідками того, коли натуральна питна вода перетворюється в товар торгівлі і дорогоцінну сировину.

Людина в процесі життєдіяльності забруднює поверхневі і підземні води шкідливими речовинами, мікроорганізмами, теплом.

Найбільшими забруднювачами вод є: нафтопереробна і нафтодобувна промисловість, стоки із сільгоспугідь, господарсько-побутові стоки, промислові та зливові стоки і т.п.

У розвинутих країнах щорічно на 1 чоловіка витрачається 1000м³ води. На усі види водопостачання (водозабір) у світі витрачається 6000км³ води. Незважаючи на великий природний круговорот самоочисної води Природа не встигає самоочищатися, порушується історично сформована рівновага, і, як наслідок, людству загрожує дефіцит чистої доброякісної води.

На пасовищах світу годується близько 3 млрд. голів худоби, що щорічно дає людству 0,29 ^х 10¹⁵ ккал (16,5 млн. т білку) у продуктах тваринного походження.

Участь морів і океанів у харчуванні людини в даний час невелика: 47,2 млн.т. Усі ці ресурси взаємозалежні між собою і створені життям. Продуктивність природи (швидкість утворення біомаси) складає 83 млрд. т білка, з них 53 млрд. т дають материки і 30 млрд. т - моря й океани.

Уже сьогодні 4/5 населення Землі харчуються недостатньо чи неправильно, а 90% населення Африки голодує.

При бурхливому рості населення світу (збільшення на 1,5-2% у рік), коли до 2050р. очікується 12-15 млрд. людей, проблема харчування людства стає складною проблемою.

Щоб збільшити обсяг продуктів харчування, необхідно збільшити посівні площі. Однак, нерозумна діяльність людини привела до того, що із сівозміни за історичний час загублено назавжди 20 млн. км² площ і орні землі складають всього 15 млн. км².

Така картина обумовлена тим, що:

1) придатна для орної обробки земля зайнята містами, дорогами, будівництвом. Наприклад, у США 50% орних земель зайнято на ці потреби;

2) великі втрати орної землі обумовлені ерозією (вітрової і водяної);

3) інтенсивна вирубка лісів приводить до руйнування ґрунтів. За останні 10 тисяч років людина знищила 2/3 усіх лісів. Усе це приводить до порушення рівноваги і природа не встигає самовідновлюватися.

Ученими встановлено, що для утворення чорноземного ґрунту шаром товщиною в 1см необхідно від 50 до 100 років.

Активна негативна діяльність людини впливає і на біопродукцію рік, морів і океанів.

Скидання забруднених вод знижує рівень кисню, що міститься у воді, це у свою чергу, викликає загибель бактерій і ріст змісту сірководню у воді. Для живності гідросфери дуже небезпечні солі важких металів (свинцю, цинку, срібла), що потрапляють до водоймищ з промислово-побутовими скиданнями, а також пестициди і добрива зі стоками із сільгоспугідь.

Усе це вказує на те, що само відбудовний потенціал природи не справляється з навантаженням, нав’язаним нерозумною діяльністю людини. Така діяльність веде до того, що ресурси біосфери, ресурси харчування будуть не збільшуватися, а різко скорочуватися.