Обмеження економічної оцінки в охороні здоров’я

Економічна оцінка медичних втручань і комплексних програм надзвичайно важлива. Без неї рішення й надалі прийматимуться на основі політичних міркувань, емоцій і безпідставного лобіювання.

Методи комплексної оцінки медичних процедур все ще, на жаль, далеко не досконалі. Складність застосування методів економічного аналізу в охороні здоров’я полягає не тільки в трудношах вибору адекватного методу, але й у визначенні реальних критеріїв результату, дозволяючих оцінити діяльність закладів охорони здоров’я в процесі роботи, а також чітко оцінити вклад в отримані результати медичних технологій чи стандартів лікування на фоні чутливості організму і сильного бажання пацієнта одужати. Але надто критичний підхід, що приводить до відмови від застосування будь-яких критеріїв – очевидна помилка, точніше, оцінка економічної ефективності є дуже дорогою, а помилка при поганому проведенні аналізу обходиться дорожче. Слід завжди заздалегідь вирішити, чи справді очікується велика економія ресурсів чи приріст ефективності, щоб починати економічний аналіз?

Зауважимо, що економічна оцінка не є панацеєю. Вона не здатна виправити помилки клінічних випробувань. Це лише метод критичного осмислення медичних процедур в реаліях життя. Жоден з описаних вище методів не є найкращим і вичерпним. Навпаки, в багатьох дослідженнях економічну оцінку проводять кількома методами. Незважаючи на те, що було опубліковано низку рекомендацій з оцінки економічних досліджень медичних технологій, стандартизація в цій галузі очікується ще не скоро.

Обмеженість застосування комплексної оцінки медичних процедур випливає із сутності самої медичної практики. Виконуючи оцінку, звичайно виходять з припущення, що зекономлені ресурси можуть бути використані для інших ефективних заходів. Насправді система охорони здоров’я, як всяка бюрократична керована система, відповідно до закону Паркінсона витрачає всі виділені кошти. Тому можливо, що зекономлені кошти спрямовуватимуться на інші, ще менш ефективні заходи, корисність яких ніхто не оцінював, наприклад, на підтримку мережі лікувально-спортивних диспансерів. Гроші, зекономлені на рентгенівському апараті можуть бути використані на обладнання нового “люксу” для окремих осіб.

Можливо, правильно виходити з мінімальних передумов: все, корисність чого не доведена, має бути вилучено; якщо переваги нового не доведені, його не слід впроваджувати в практику; якщо ефективність нового елемента не доведена – втручання не повинно ускладнюватися. Результати економічного аналізу, проведеного в розвинутих країнах, мають переноситися у вітчизняне середовище з обережністю - співвідношення цін у наших реаліях радикально відрізняється. Звідси випливає нагальна потреба в розгортанні економічних досліджень щодо окремих втручань з використанням вітчизняних даних.

Економічний аналіз “витрати-корисність” може призводити до несправедливості. Люди старшого віку, хронічні хворі та інваліди в результаті лікування можуть досягати лише обмежених функціональних результатів, оскільки для них ціна рівного ефекту виявляється надто високою. Це результат, який веде до низького пріоритету допомоги інвалідам і вважаються представниками уразливих верств населення несправедливим. Зрештою, простий поділ витрат на роки життя є лише математичною операцією і завжди можна поставити запитання, чому процедура розрахунку саме така, а не більш складна.

Результати економічного аналізу, в якому розглядається ефективність профілактичних процедур, звичайно підтверджують задум авторів - профілактичні процедури виявляються більш продуктивними в розрахунку на одиницю витрат, ніж лікувальні і діагностичні втручання. В таких аналізах бере гору суспільна перспектив, почасти тому люди, занепокоєні ефективним витрачанням обмежених коштів, що виділяються суспільством на медичну допомогу, знову ж наполягають на тому, що потрібно переміщати тягар витрат з лікування захворювань на їх профілактику.

Звичайно економічний аналіз профілактичних втручань не враховує готовність людей виконувати розпорядження, які змінюють їх спосіб життя і віддалені наслідки їх поведінки. Медицина зокрема і суспільство в цілому мають обмежені права на втручання в приватне життя людини, спосіб її життя, звички і поведінку. Саме втручання може викликати спротив вже постільки, поскільки люди незмінно бажають захистити свою приватну власність. Навіть, якщо профілактичне втручання надзвичайно ефективне, як, наприклад, багато видів вакцинопрофілактики, це не означає в перспективі довготривалого зменшення витрат. Навпаки, збільшення тривалості життя призводить до збільшення витрат, а покращання здоров’я населення - до підвищення попиту на ті види медичних втручань, які раніше здавалися не обов’язковими.

Найбільші труднощі економічного аналізу випливають з нестачі відомостей про ціни. Найбільша небезпека при застосуванні методів економічного аналізу виникає через можливість довести, що дорогі ліки кращі, ніж дешеві. Це приваблює виробників і продавців лікарських засобів. В Австралії, наприклад, можливості економічного аналізу були оцінені високо і його застосування оголошено обов’язковим при прийнятті рішення про включення ліків в список тих, що оплачуються. В результаті в Австралії було накопичено досвід використання економічних аналізів. Вдалося і провести аналіз їх якості. Дві третини представлених аналізів містять серйозні помилки. Показано, що в економічних аналізах, які здійснювали виробники лікувальних засобів, систематично переоцінювалися їх переваги. Незважаючи на те, що в кожному конкретному випадку довести навмисне перекручування процедури аналізу важко, відмінність від результатів аналізів, проведених економічно не зацікавленими спеціалістами, разюча. Про можливість маніпуляцій з допомогою економічного аналізу слід пам’ятати. Однак без методів економічного аналізу практично неможливо вирішувати проблеми, пов’язані з ефективністю і якістю, які накопичились в охороні здоров’я.