Інфра- та ультразвук. Методи та засоби захисту

Інфразвук – це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 20 Гц.

Інфразвук людина не чує, проте відчуває; він надає руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, головний біль. Знижується увага, працездатність. Виникає відчуття страху, загальне нездужання. Існує думка, що інфразвук сильно впливає на психіку людей.

Всі механізми, які працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук. При русі автомобіля із швидкістю більше 100 км/год він є джерелом інфразвуку, який виникає за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні. У машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання, дизельних двигунів.

Згідно нормативним документам, що діють, рівні звукового тиску в октавних смугах з середньо геометричними частотами 2, 4, 8, 16, Гц повинен бути не більше 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц – не більше 102 дБ. Завдяки великій довжині інфразвук розповсюджується в атмосфері на великі відстані. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його виникнення. Серед таких заходів можна виділити наступні:

- збільшення частот обертання валів до 20 і більше оборотів в секунду;

- підвищення жорсткості конструкцій великих розмірів, що коливаються;

- усунення низькочастотних вібрацій;

- внесення конструктивних змін до будови джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; в цьому випадку їх зниження може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції і звукопоглинання.

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерелами ультразвуку є генератори, які працюють в діапазоні частот від 12 до 22 кГц для очищення відливань, в апаратах для очищення газів. У гальванічних цехах ультразвук виникає під час роботи травильних і знежирюючих ванн. Його вплив спостерігається на відстані 25–50 м від устаткування. При завантаженні і вивантаженні деталей має місце контактний вплив ультразвуку.

Ультразвукові генератори використовуються також при плазмовій і дифузійній зварці, різці металів, при напилюванні металів.

Ультразвук високої інтенсивності виникає під час видалення забруднень, при хімічному труїнні, обдуванню струменем стислого повітря при очищенні деталей, при збірці.

Під час промивання і знежирення деталей використовується ультразвук в діапазоні від 16 до 44 кГц інтенсивністю до (б – 7)-104 Вт/м2, а при контролі складальних з'єднань – в діапазоні частот більше 80 кГц.

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску, складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищує стомлюваність.

Ультразвук впливає на людину через повітря, а також через рідке і тверде середовища.

Ультразвукові коливання розповсюджуються у всіх згаданих вище середовищах з частотою більше 16 000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ.

За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 годин за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при впливі від 1/4 до 1 години – на 12 дБ, від 5 до 15 хвилин – на 18 дБ, від 1 до 5 хвилин – на 24 дБ.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, застосовується метод звукоізоляції. Звукоізоляція ефективна в області високих частот. Між устаткуванням і працівниками можна встановлювати екрани. Ультразвукові установки можна розташовувати в спеціальних приміщеннях. Ефективним засобом захисту є використання кабін з дистанційним управлінням, розташування устаткування в звукоізольованих укриттях. Для укриттів використовують сталь, дюралюміній, оргскло, текстоліт, інші звукопоглинальні матеріали.

 

Контрольні питання.

1. До яких негативних наслідків призводить вплив шуму на організм людини?
2. В яких виробничих приміщеннях рівень шуму найбільший?
3. Які методи та засоби захисту від шуму Ви знаєте?
4. Чим відрізняється інфразвук» та ультразвук?

Література.

1. Керб Л.П. Основи охорони праці. К., КНЕУ, 2003.
2. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Знання, 2010. - 373 с.
3. Основи охорони праці. навч. посібник / Р. М. Івах, Я. І. Бедрій, Б. О. Білінський, М. М. Козяр; під ред. Р. М. Іваха. - 4-те вид., переробл. і доповн. - К.: Кондор, 2010. - 462 с.

Лекція 6.5 (2 год. )