Тема: «корифеї українського театру хіх ст. »

Проектна група: студенти

Актуальність: театральне мистецтво має великий вплив на формування моральних якостей особистості. Сьогодні в умовах соціально-економічної та політичної кризи особливого значення набуває саме культурний розвиток молоді, від якого залежатиме стабілізація зазначених процесів у соціумі, а також розвиток міжкультурних зв’язків.

Діяльність корифеїв українського театру створила фундаментальні основи для розвитку театрального мистецтва в Україні. Великого значення для сучасного мистецтва театру набувають ідеї, засади та традиції, які були покладені в основу їх діяльності, а також вплинули на формування напрямків розвитку сучасної художньої культури в Україні.

Мета: дослідити історію розвитку й становлення українського театру ХІХ ст. Поглибитизнання про діяльність корифеїв, їх внесок у розвиток української культури.

Завдання: визначити основні етапи розвитку українського театрального мистецтва та його роль у національно-культурному відродженні України; дослідити творчі здобутки українського театру корифеїв; проаналізувати особливості художнього стилю в діяльності видатних діячів національної сцени.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: мультимедійна презентація, наукове дослідження.

Рефлексія.

ТЕМА: Розвиток української літератури у ХІХ столітті. Творча спадщина М. Старицького: п’єса «За двома зайцями»

Проектна група: студенти

Актуальність: Література ХІХ століття становить цікаву сторінку в розвитку української культури, оскільки це період запеклої боротьби української інтелігенції за збереження української мови та національної самобутності. В умовах шаленої реакції М. Старицький починає активну літературну та театральну діяльність.Він був справжнім учителем молодих українських письменників, відігравав велику роль в організації літературного і громадського життя 90-х років ХІХ ст. М. Старицький зробив значний внесок у розвиток і збереження національної культури.

 

Мета: дослідити особливості літературної думки у ХІХ столітті, зокрема творчості М.Старицького (п’єса «За двома зайцями»); простежити світобачення автора через образи героїв п'єси.

Завдання: розглянути особливості розвитку української літератури в ХІХ столітті; дослідити творчість М. Старицького, визначити провідні теми; з’ясувати значення творчості М. Старицького для розвитку української культури; підготувати сценарій п’єси «За двома зайцями» зі своїм баченням цієї історії.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: сценарій за п’єсою М. Старицького «За двома зайцями», відеопрезентація.

 

Рефлексія.

Критерії оцінювання

1. Значущість і актуальність висунутих проблем.

2. Змістовність.

3. Сутнісна аргументація.

4. Відповідність темі та повнота її розкриття.

5. Креативність.

6. Естетичність.

7. Активність кожного учасника.

8. Синергійний ефект.

9. Міжпредметні зв’язки.

 

 

Індивідуальне завдання оцінюються 7-ма балами відповідно до критеріїв оцінювання.

 

Тематика наукових робіт

1. Духовний світ особистості й надіндивідуальні форми духовної культури.

2. Мова в системі культури.

3. Екологічні проблеми й культура.

4. Роль освіти та виховання в розвитку культури.

5. Роль національної культури у формуванні менталітету нації.

6. Проблема особистості в культурі ХХ століття.

7. Людина ­– синтез інтелекту й творчості.

8. Молодіжні проблеми: конфлікт між особистістю і соціумом.

9. Мова та культура в сучасному соціумі.

10. Роль національної культури в процесах державотворення.

11. Народні традиції та їх роль у формуванні культурної ідентифікації.

12. Інформаційні технології як важливий фактор розвитку особистості.

13. Духовна культура як серцевина національної ментальності.

14. Культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.

15. Українська мова – основа культури українського народу.

16. Моральна культура особистості.

17. Українська народна творчість як засіб формування національної свідомості.

18. Український національний характер як феномен національної культури.

19. Духовні цінності в структурі національної самосвідомості: українські реалії.

20. Формування національної свідомості засобами народної педагогіки.

21. Формування творчої особистості в процесі національного виховання.

22. Роль церкви в процесах духовного відродження української нації.

23. Соціокультурні аспекти формування мовної особистості.

24. Українська національна ідея як детермінанта державотворчих процесів.

25. Роль духовної культури у формуванні сучасного фахівця.

26. Роль ідеалу в житті людини.

27. Роль традицій у збереженні самобутності культури.

28. Динаміка розвитку етносоціальних відносин в Україні на сучасному етапі.

29. Ненормативна лексика як філологічна і соціальна проблема.

30. Політична культура як елемент культури соціуму.

31. Культура спілкування як компонент загальної культури особистості.

32. Комунікативна культура як домінанта професійної компетентності фахівця.

33. Діалог культур і євроінтеграція.

34. Молодіжна мобільність та міжкультурний діалог.

35. Особливості комунікативної культури фахівця податкової сфери.

36. Культура ділового спілкування як невід’ємна складова професійної діяльності.

37. Формування комунікативної компетентності як ознаки професійної культури особистості.

38. Проблема моральної свободи у творчості Г. Сковороди.

39. Національна ідея – крок до консолідації нації.

40. Роль сучасного термінотворення у формуванні фінансової культури студентів.

Наукове дослідження -це форма пізнання, цілеспрямоване систематичне вивчення об’єкта дослідження за допомогою методів та засобів науки, яке завершується формулюванням нових знань про об’єкт дослідження. Наукове дослідження є складним, багатоаспектним, суперечливим процесом, який у кожному випадку має свою логіку, методику та організацію.