Зразок виконання та оформлення навчального проекту

ТЕМА: «Вишивана душа українського народу»

Актуальність:українська народна вишивка відображає світогляд, художню творчість та історичний розвиток українського народу. Закодована у знаково-символічних графемах міфопоетична картина світу наших предків, відтворювана впродовж віків щораз іншими матеріалами і техніками, збереглася до наших днів в орнаментальній системі вишивки традиційного одягу та ужиткової тканини українців.

Дослідження традиційної вишивки сприятиме вивченню етногенезу та етнокультурних зв’язків українського народу, формуванню й еволюції національних традицій та звичаїв, духовної культури загалом.

Мета: дослідити мистецтво вишивки в різних регіонах України; простежити особливості технології вишивки; використання кольорів та візерунків в певному регіоні; показати, що вишивка відтворює все життя українського народу; познайомити з мистецтвом високого естетичного змісту; сприяти формуванню національно-патріотичної свідомості.

Завдання: систематизувати всі відомості про історію мистецтва вишивки; дослідити особливості вишивки в певних регіонах України; простежити техніку вишивки; дослідити особливості використання кольорів і символів; виховувати любов до культурно-історичної спадщини українського народу.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: наукове дослідження; презентація особливостей мистецтва вишивки в різних регіонах України, виставка.

Рефлексія.

ТЕМА: «Традиції писанкарства в Україні»

Актуальність: Стратегія відродження української національної культури й історії диктує необхідність невідкладного вирішення комплексу завдань зі створення, збереження, поширення та вивчення духовних досягнень нації, серед них і писанкарства. У зв'язку з цим актуалізується необхідність в поглибленому дослідженні такого виду народного мистецтва, як писанкарство. Про тяглість народних традицій свідчить виготовлення писанок, яке збереглось із давніх часів і до наших днів. Важливим фактором культурного розвитку є сприяння розвитку писанкарства, заповнення маловідомих сторінок історії українського народного мистецтва. Хоча деякі аспекти питання висвітлені в літературі, та в дослідженні вперше систематизовано відомості про традиції писанкарства на Україні, зокрема більшу увагу приділено Чернігівщині.

Метою навчального проекту є намагання розкрити особливості українського писанкарства, розглянувши їх в історичному, технологічному та регіональному ракурсах.

Завдання: висвітлити традиції писанкарства, писемні та археологічні джерела його розвитку; проаналізувати основні етапи підготовки до розпису; визначити особливості орнаменту та символіки писанок; простежити регіональні особливості в техніці української писанки; розглянути сучасний стан писанкарства та визначити перспективи його розвитку; довести важливість цього традиційного мистецтва для українського народу не тільки в Україні, а й за її межами.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: наукове дослідження, презентація, виставка писанок різних регіонів.

Рефлексія.

ТЕМА: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине…» (Кобзарство ХХ ст.)

Проектна група: студенти

Актуальність: відродження України як держави неможливе без духовного оновлення її народу, для чого необхідно формувати нові духовно-ціннісні орієнтири, що сприятиме культурному відтворенню нації, переходу до культури злагоди. У духовному оновленні важливим є повернення ідеалів, вироблених попередньою історією, продукування нових традицій.

Український народ протягом віків оберігав, примножував, передавав від покоління до покоління свої звичаї та традиції – народні знання, народну мудрість, народне мистецтво. Без них немає народу, духовності, культури. Зберегти, відтворити й примножити мистецькі традиції – це один із шляхів до відновлення історичної пам ' яті, формування національної свідомості, до незалежної Української держави.

Скарбницею української традиційної культури є кобзарське мистецтво, в якому втілено не тільки любов до Батьківщини, самовідданість діянь та звершень в ім'я свого народу, а й споконвічні його цінності: правда, краса, справедливість, добро, пошана до батьків.

Мета: дослідити розвиток кобзарського мистецтва протягом історії; простежити традиції мистецтва кобзарів; розкрити надзвичайну духовну спадщину кобзарства; показати, що кобзарі – носії та хранителі кращих традицій українського народу.

Завдання: простежити історію виникнення кобзарства; проаналізувати становлення кобзарського мистецтва та його здобутки; з'ясувати особливості розвитку кобзарства на Чернігівщині, Київщині, Полтавщині, Харківщині, Сумщині, а також в Ірпені; визначити творчі здобутки видатних кобзарів минулого та нової формації.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: створення сценарію музичної композиції, присвяченої творчості видатних кобзарів минулого та нової формації.

Рефлексія.