Алгоритм виконання наукового дослідження

1. Визначення науковоїпроблеми і теми дослідження.

2. Формулювання мети, завдань, предмета та об’єкта дослідження.

3. Збір, опрацювання фактичного матеріалу, визначення наукової новизни.

4. Аналіз та оформлення результатів наукового дослідження.

5. Висновки та рекомендації з метою їхнього подальшого використання в практичній діяльності (практична значущість).

 

 

Вимоги до написання та оформлення наукових статей, тез

Структурні елементи наукової статті:

- визначення проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важлиими науковими чи практиними завданнями;

- аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття;

- формулювання цілей статті (визначення завдання);

- виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

- висновки з даного наукового дослідження і перспективи подальших пошуків у даному напрямку.

 

Правила оформлення наукової статті

- у правому верхньому куті розміщуються прізвище, ім’я, по батькові автора та наукового керівника; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора та керівника;

- назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще - до п'яти);

- стаття повинна містити анотацію, у якій коротко висвітлюється основні поняття досліджуваної проблеми;

- після анотації подають ключові слова (опорні поняття), які розв’язують наукову проблему статті, їх може бути 3-6;

- слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

- недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

- не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін.; перелік тих чи інших думок, положень, елементів, позицій слід починати з нового рядка, з малої букви, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

- у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі;

- цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

- усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячують викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

- стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомендаціями.

Тези та їх оформлення

Тези (від thesis – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, наукової статті або іншої наукової праці.

Тези доповіді – це опубліковані на початку конференції (з'їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді.

Обсяг тез може бути в межах 2–3 сторінок друкованого тексту через 1,5–2 інтервали.

Алгоритм тези можна подати так:

Теза - обґрунтування - доказ - аргумент - результат - перспектива.

Тези доповіді, будь-якої наукової публікації оформляють

згідно з вимогами:

- у правому верхньому куті розміщуються прізвище, ім’я, по батькові автора та наукового керівника; за необхідності вказуються відомості, що доповнюють дані про автора та керівника;

ЗРАЗОК

Бабенко Марина Петрівна,

студенка Київського професійно педагогічного коледжу ім. Антона Макаренка

Науковий керівник:

Оверченко Валентина Іванівна

СВІТ ШУКАЄ ЕНЕРГІЮ

Зміст тез

Список використаних джерел:

 

- назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку, положення (3-5 слів);

- послідовність викладу змісту може бути такою: актуальність дослідження; стан розробки проблеми в науці й практиці; основна ідея, положення, висновки, результати дослідження та їх практичне значення. В тезах зазвичай не використовують цитати, обмежують цифровий матеріал.

Рекомендована література

Основна література

1. Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.

2. Антонович Д. Українська культура – К.: Либідь, 1993.

3. Античность как тип культуры. – М., 1988.

4. Аполлонова лютня: поети ХУІІ – ХУІІІст./ Передмова В. Яременка. – К., 1982.

5. Бачинин В. А. Духовная культура личности. – М., 1986.

6. Білецький П.О. Українське мистецтво ІІ пол.. ХУІІ – ХУІІІ ст. К., 1988.

7. Богуцький Ю.П., Андрущенко В.П., Безвершук Ж.О., Новохатько Л.М. Українська культура в європейському контексті. – К., 2007.

8. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України // Старожитності. – 1991. – Ч. 2–6.

9. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

10. Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1996.

11. Волков Г. Три лика культуры. – М., 1986.

12. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин. – К., 1993.

13. Гренченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000.

14. Губерначук С. Українська мова і трипілля. – К., 1998.

15. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1913.

16. Грушевський М. Предок. – К., 1990.

17. Грушевський М.С. Історія України–Руси. – Львів, Відень, 1937. – К., 1998. – Т. 1 – 10.

18. Грушевський М.С. Історія української літератури: У 2 т. – К., 1993.

19. Давня історія України: У 2 кн. Кн. 1.– К., 1994; Кн. 2. –К., 1995.

20. Дорощук Н. Культурницька діяльність українства між двома революціями (1907–1917рр.) //»Київська старовина». – 2000. – № 2.

21. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХУІ –ХУІІІ. –К., 1983.

22. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., 1989.

23. Зубалій О.Д., Рященко Д.С. Освітній рух в Україні у добу національно-державного відродження (1917–1920рр.) //»Український історичний журнал». –1998. –№ 3.

24. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVII ст. / За ред. О.Мишанич. – К., 1993.

25. Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

26. Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

27. Історія світової культури: Навч. посіб./ Кер. авт. кол. Л.Т.Левчук. – К., 1994.

28. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І.Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін./ За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К., 1999.

29. Історія української художньої культури: Підручник для студентів. – Х., 1999.

30. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К., 2000.

31. Иконникова С.Н. Диалог о культуре. –Л., 1987.

32. Искусство в мире духовной культуры. – К., 1985.

33. Кант И. Собр. соч.: в 6 том. Т.6. – М., 1996.

34. Карпова П.О. Звідки береться культура? – К., 1990.

35. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ –ХХ ст. Соціально-політичний портрет. – К., 1993.

36. Київська Русь: культура, традиції. – К., 1982.

37. Кониський Г. Історія русів. – К., 1991.

38. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – 2003.

39. Крип’якевич Іван. Всесвітня історія: У 3 кн. – К.: Либідь, 1995.

40. Культура в общественной жизни. – М., 1976.

41. Культура і побут населення України. – К., 1991.

42. Левчук Л.Т., Гриценко В.С., Єфіменко В.В. Історія світової культури. – Вид. 2-ге перероб. і доп. – К., 1998.

43. Лобачевський Б.В., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини ХІХ– початку ХХ ст. – К., 1980.

44. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

45. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

46. Марсове поле. Кн. 1.: Героїчна поезія на Україні Х– І пол. ХУІІ ст. / Упоряд. В. Шевчук. – К., 1988.

47. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.

48. Плачинда С. Лебедія (Як і коли виникла Україна). – К., 2008.

49. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – Харків. Основа, 1999.

50. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

51. Русанівський В.М. Культура українського народу: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1994.

52. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К., 1993.

53. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1981.

54. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій /А.К. Бичко, Б.І. Бичко, Н.О. Бондар та ін. – К., 1993.

55. Українська культура: історія і сучасність: Навчальний посібник. / За редакцією Черепанової С.О. – Львів: Світ, 1994.

56. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін. – К., 2000.

57. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під загальною редакцією Заблоцької К.В. – Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001.

58. Українське народне малярство ХІІІ – ХХст. Світ очима народних митців: Альбом / Упоряд. В. Свєнціцька, В.Откович. – К., 1991.

59. Чмихов М.О. Давня культура: Навч. посіб. – К., 1994.

60. Шиш Н.А. Культурно-національне питання на Україні у ХІХ ст. // «Український історичний журнал». – 1991. – № 3.

Додаткова література

 

1. Библер В.Г. От науковедения к логике культуры. – М., 1991.

2. Гендич П.П. Всемирная история искусств. – М., 1996.

3. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000.

4. Голубенко П, Україна і Росія в світлі культурних взаємин. – К., 1993.

5. Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М., 1998.

6. Дейвіс Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

7. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1987.

8. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

9. Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.

10. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. – М., 1988 – 1994.

11. Культурология: История мировой культуры. – М., 1998.

12. Кун Н.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.

13. Любимов Л. Искусство древнего мира: книга для чтения. – М., 1980.

14. Манхейм К. Человек и общество в век преобразований. – М., 1991.

15. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. – К., 1997.

16. Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. – К., 1994.

17. Огієнко І. Українська церква. Нариси історії української православної церкви. – К., 1993.

18. Орлов А. Общеобразовательная культура. – М., 1986.

19. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства. – К., 1996.

20. Фохт-Бабушкин Б. Искуство и духовный мир человека. – М., 1982.

21. Фрид Г. Музыка – общение – судьбы. – М., 1987.

22. Хейзинга Й. Человек играющий. – М., 1992.

23. Храпченко М. Познание литературы и искуства.– М., 1987.

24. Художественная культура и развитие личности. – М., 1982.

25. Человек в мире художественной культуры. – К., 1986.

26. Яранцева Н. Принадлежит будущему. – К., 1986.