Семінар 1. Формування території і складу населення на українських землях з давніх часів – до кінця XVIII ст.

Семінар 2. Зміни території і складу населення на українських землях в ХІХ-ХХ ст.

2.1. Етнічний склад українських земель та розселення українців у Російській імперії.

2.2. Населення західноукраїнських земель у ХІХ ст.

2.3. Формування території УНР та Української держави в часи національної революції 1917-1921 рр.

2.4. Зміни в кордонах України в 1921-2016 рр.

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючись до першого питання, необхідно вирішити такі проблеми:

- адміністративне облаштування українських земель в складі Російської імперії;

- ареали розселення українців в складі Російської імперії та динаміка його змін у ХІХ – на початку ХХ ст.;

- етнічні меншини на українських землях в складі Російської імперії: розселення та кількісний склад.

У другому питанні слід звернути увагу на такі аспекти:

- причини та історичні корені багатоетнічності Галичини у ХІХ – на початку ХХ ст.;

- етнічні межі розселення українців у Австрійській імперії;

- особливості розселення та соціальної приналежності поляків, євреїв та німців у Галичині в ХІХ – на початку ХХ ст.

- гуцули, бойки та лемки як етнографічні групи українського населення;

При підготовці третього питання потрібно висвітлити:

- територіальні межі УНР в часи Центральної ради та їх зміни;

- територія та кордони Української Держави Павла Скоропадського;

- зміни території УНР часів Директорії;

- особливості етнічного портрету українських земель часів Національної Революції 1917-1921 рр.

У четвертому питанні слід зосередитись на таких проблемах:

- межі та адміністративне облаштування УСРР та УРСР в 1921-1939 рр.

- формування нових кордонів УРСР в перше повоєнне десятиліття.

- проблема демаркації кордонів України в сучасну добу;

- територіальні претензії інших держав та шляхи їх нейтралізації.

Теми рефератів:

1. Польські повстання 1831 і 1863 рр. на українських землях Російської імперії.

2. Становище євреїв на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст.

3. Кримські татари у ХІХ ст.

4. Шляхи зростання російського населення на українських землях у ХІХ – на поч. ХХ ст.

5. Особливості адміністративного устрою Галичини у складі Австрійської імперії.

6. Кордони ЗУНР та їх зміни в ході польсько-української війни 1918-1919 рр.

7. Єврейська громада Галичини у ХІХ ст.

8. Територія УНР в часи діяльності Центральної Ради.

9. Кордони Української Держави Павла Скоропадського.

 

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – Київ, 2005;

2. Географічний фактор в історичному процесі. – К., 1990;

3. Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної українськоїнації ХІХ – ХХ ст. - Київ, 1996;

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – Львів: Світ, 1991;

5. Дністрянський М. Вступ до історичної географії України: Цикл лекцій. – Львів, 2007;

6. Дністрянський М.С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій. – Львів: Світ, 1992;

7. Дністрянський М. Україна в політико-географічному вимірі / М.С. Дністрянський. – Львів, 2000;

8. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. – Львів, 2006;

9. Заставний Ф. Демографічні втрати України. Голодомори, війни, еміграції. – Львів, 2003;

10. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. – Львів, 2005;

11. Картографія та історія України: Збірник наукових праць. – Львів, Київ, Нью-Йорк, 2000;

12. Козловський А. Встановлення українсько-польського кордону (1941 – 1951 рр.). – Львів, 1998.

13. Копчак В.П., Копчак С.И. Население Закарпатья за 100 лет (1870 – 1970 рр.). – Львов, 1977.

14. Круль В. Історична географія Західної України: конспект лекцій. – Чернівці, 1999.

15. Лаврів П. Історія Південно-Східної України. – Львів, 1992.

16. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995;

17. Магочій П. Ілюстрована історія України. – К., 2012;

18. Мицик Ю. А., Бажан О. Г., Власов В. С. Історія України: Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008;

19. Сергійчук В. Етнічні межі та державний кордон України. – К., 2000;

Теми рефератів

1. Особливості реалізації політики воєнного комунізму на українських землях.
2. Голодомор 1932-1933 рр. як акт геноциду українського народу.
3. Самоорганізація українців у міжвоєнний період на землях в складі Польщі.
4. Карпатська Україна: одноденна українська держава.
5. Репресії радянської влади на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
6. Генерал-полковник Михайло Кирпонос – портрет українця на тлі епохи.
7. Нацистський терор під час окупації Україні.
8. Нацистські концтабори та їхні в'язні.
9. Проблема колабораціонізму під час Другої світової війни.
10. Ідейна платформа та трагедія дивізії «Ваффен СС-Галичина».
11. Радянський партизанський рух і УПА: вороги чи союзники.
12. Ціна перемоги: втрати українців за часи Другої світової війни.
13. Особливості комуністичного тоталітаризму в Україні в перше післявоєнне десятиліття.
14. Політика «десталінізації» та її наслідки.
15. Суспільно-політичне життя періоду «застою» в СРСР та його вплив на життя в Україні.

 

 

Список літератури

1. Аркуша О. Г. Галицький сейм: виборчі кампанії 1889 і 1895 р – Львів, 1996. – 173 с.

2. Бойко М. П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення. – Дніпродзержинськ, 2006. – 451 с.

3. Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка: навч. посіб. / упоряд. О. І. Руденко, Н. Б. Петренко. – К., 1998.

4. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин / П. Голубенко. – К., 1993.

5. Дзюба І. Шевченкофобія в сучасній Україні. – Київ, 2006. – 60 с.

6. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка / П. Зайцев. – К., 2004

7. Історія української культури / за заг. ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

8. Мудрий М. Виборчі кампанії до Галицького Сейму: суспільство, політика та міжнаціональні відносини (60-70-ті роки ХІХ ст.) // Республіканець. – Львів, 1995. - №1-2. – С. 35-42.

9. Мудрий М. Місцеве самоврядування Галичини в контексті українсько-польських взаємин (друга половина ХІХ ст.) // Україна в минулому. – Львів, 1996. – Вип.9. – С. 77-102.

10. Петрів Р. В. Східна Галичина у складі Австрійської імперії: (історико-правовий аспект). – Івано-Франківськ, 2009. – 254 c.

11. Сарбей Віталій Григорович Національне відродження України – Київ, 1999. – 335 с. – (Україна крізь віки; т. 9).

12. Сушко Р. В. Хроніка нищення української мови: від доби Романових – до сьогодення. – Київ, 2012. – 71 с.

13. Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси: в 3-х томах / редакційна рада: В.М. Литвин (голова ради)... [та ін.]; відповідальний редактор В.А. Смолій; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ, 2004. – 3 т.

14. Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання: збірник документів і матеріалів (1847-1914) / упорядник Геннадій Боряк; Інститут історії України НАН України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Київ: 2015. – 807 c.

15. Щербаківський В. Українське мистецтво / В. Щербаківський. – К., 1996.

16. Яценко М. Т. Українські поети–романтики / М. Т. Яценко. – К., 1987.

 

Теми рефератів

1. Особливості політики «освіченого абсолютизму» Марії-Терезії та Франца-Йосифа в Галичині наприкінці ХVІІІ ст.;
2. Українсько-польське суперництво в Галичині під час «весни народів» 1848 – 1849 років;
3. Спроби українсько-польського компромісу та політика «нової ери» 1890 – 1895 років;
4. Ідеї слов’янофільства та діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
5. Діяльність Т. Шевченка в контексті українського національного відродження;
6. Особливості українсько-польського співіснування на Правобережжі. Діяльність В. Антоновича;
7. Україна та польські антиросійські повстання ХІХ ст.;
8. Проект «Великої російської нації» та українське питання в Російській імперії в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.;
9. Перша світова війна та «українське питання»;
10. Художні стилі в українській культурі ХІХ ст.
11. Український літературний романтизм.
12. «Енеїда» Івана Котляревського – перший твір нової української літератури.
13. Літературна спадщина Тараса Шевченка в національній та світовій культурі.
14. Український професійний театр корифеїв.
15. Микола Лисенко – основоположник української класичної музики.
16. «Руська трійця» та її роль у відродженні культури в Західній Україні.
17. Юрій Федькович – зачинатель культурного відродження Буковини.
18. Місце і роль Івана Франка в українській культурі.
19. Українські художники XIX – початку XX ст. (Микола Ярошенко, Микола Пимоненко, Костянтин Трутовський, Олександр Литовченко та інші).
20. Українці в російській культурі XIX ст.

 

Теми рефератів

1. Пантікапей – столиця Боспорського царства;

2. Політичне життя, традиції та побут мешканців античної Ольвії;

3. Київ – «мати міст руських». Давньоруська історія Києва;

4. Міста на Русі як центри ремесла та торгівлі;

5. Теорії виникнення міст в Київській Русі;

6. Давньоруська історія Чернігова;

7. Давньоруська історія Переяслава;

8. Володимир – стольний град Волинського князівства;

9. Історія єврейської громади середньовічного Львова;

10. Історія вірменської громади середньовічного Львова;

11. Цех у середньовічному Львові;

12. Історія магдебурзького права на українських землях;

13. Замки Волині, Галичини та Поділля в XVІ – XVІІ ст.;

14. Феномен Успенського братств в історії ранньомодерного Львова;

15. Руський квартал у Львові: життя в міському просторі XVІ – XVІІ ст.

 

Теми рефератів

1. Львів – столиця «Королівства Галичини та Лодомерії»;

2. Фабрично-заводська промисловість Львова 70-х – 80-х років ХІХ ст.;

3. Українське населення «австрійського» Львова: структура зайнятості;

4. Австрійська архітектура Львова;

5. Львів в історії українського кооперативного руху в Австро-Угорській імперії;

6. Порто-франко Одеса та її торгово-економічні зв’язки із великими портами Європи;

7. Структура українського населення Одеси. Національні організації у місті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.;

8. Харків – столиця українського національного відродження першої половини ХІХ ст.;

9. Промисловий переворот у містах Південно-Східної України;

10. Національна ідентичність та етнічні традиції українського села;

11. Традиційний український фольклор: пісні, свята, ритуали;

12. Українізація Львова в післявоєнний період. Зустріч міста та села;

13. Радянські свята та нововведення в радянських містах України;

14. Повсякденне життя та побут у радянському місті;

15. Пострадянська спадщина на прикладі Донецька: між українцем та «радянською людиною».

 

Теми рефератів

1. Історія створення Цісарсько-королівської Технічної академії в контексті промислово-технічної революції першої пол. ХІХ ст;

2. Львівська Політехніка під час «весни народів» 1848 – 1849 років;

3. Діяльність студентських товариств у Львівській Політехніці в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.);

4. Лаврентій Жмурко (1824–1889) – один із творців львівської математичної школи;

5. Юліан-Октавіан Захарієвич (1837-1898) – основоположник Львівської архітектурної школи;

6. Роман Гостковський (1837–1912) та кафедра теорії залізничного транспорту;

7. Історія Політехнічної вищої школи (1877 - 1914);

8. Політехнічна школа, як складова частина європейської технічної науки;

9. Максиміліан Губер (1872–1950) та підвалини теоретичної й практичної механіки;

10. Максиміліан Туллє (1853–1939) і Кароль Скібінський (1849–1922) та їх школи мостобудування й будівельної механіки;

11. Іван Левинський (1851–1919) – творець української течії львівської сецесії;

12. Л. Бодашевський — один із перших дослідників броунівського руху мікроскопічних часток;

13. Ю. Ріхтер — перший професор із гідробудування;

14. Наукові досягнення вчених Львівської політехніки у післявоєнний період (1946 – 1985 рр.);

15. Наука у Національному університеті «Львівська політехніка» на сучасному етапі.

 

Семінар 1. Формування території і складу населення на українських землях з давніх часів – до кінця XVIII ст.

1.1. Давнє населення на українських землях.

1.2. Київська Русь-Україна: формування кордонів та проблема етнічного складу держави.

1.3. Українці в складі Корони Польської, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

1.4. Кордони та населення держави Війська Запорозького.

Методичні поради для самостійної роботи:

Відповідь на перше питання висвітлюємо згідно з такої схеми:

- розселення ранніх землеробських племен на території України. Трипільська культура;

- грецьке населення міст-полісів Північного Причорномор’я та Криму;

- міграції та територія розселення в степах Північного Причорномор’я кочових племен кіммерійців, скіфів і сарматів. Держава Велика Скіфія;

Розкриваючи друге питання, доцільно розглянути:

- розселення літописних слов’янських племен на території України;

- територіальні зміни та етнічний склад Київської Русі від Олега до Володимира та Ярослава;

- територія та кордони найбільших князівств Русі в часи феодальної роздробленості XI – перша половина XIII ст.;

- кордони та територіальні зміни в Галицько-Волинській державі.

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

- адміністративно-територіальний устрій та склад населення українських земель у складі Корони Польської у другій половині XIV-XVI;

- адміністративно-територіальні зміни та етнічний склад населення на українських землях в складі Великого князівства литовського у другій половині XIV-XVI;

- зміна адміністративного статусу частини українських земель внаслідок утворення Речі Посполитої.

У четвертому питанні розглядаємо:

- формування кордонів держави Війська Запорізького в часи Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648-1657 рр.;

- особливості етнічного складу населення держави Війська Запорізького;

- територіальні зміни в українській козацькій державі в часи Руїни, поділ держави на лівобережний та правобережний гетьманати і його наслідки;

- кордони та населення Гетьманщини, Слобідської України та Запорізької Січі у XVIІІ ст.

Теми рефератів:

1. Етнічна приналежність та територія розселення Трипільської культури.

2. Етнічно-мовні особливості населення грецьких міст Північного Причорномор’я.

3. Територія та етнічний склад Великої Скіфії.

4. Формування західних кордонів Київської Русі в часи Володимира та Ярослава.

5. Територіальне розширення Галицько-Волинської держави за правління Лева Даниловича.

6. Територіально-адміністративний статус Київської землі у складі ВКЛ.

7. Територіально-адміністративні зміни в Галичині впродовж 14 – першої половини 15 ст.

8. Зборівський договір 1649 року та його вплив на формування кордонів козацької держави.

9. Особливості територіально-адміністративного устрою Війська Запорозького.

10. Люблінська унія 1569 року та її вплив на територіально-адміністративний устрій українських земель.

11. Територіальні зміни на українських землях в період «Руїни».

12. Особливості адміністративно-територіального становища Слобідської України в 17 – 18 ст.

 

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. – Біла Церква, 2013. – 234 с.;

2. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998. – 336 с.;

3. Баран В.Д. Історичні витоки українського народу – К., 2005. – 208 с.;

4. Видейко М. Ю. Украина: от Антов до Руси. – К., 2009. – 240 с.

5. Войтович Л. Лев Данилович: князь галицько-волинський (бл. 1225 – бл. 1301) – Львів, 2014. – 312 с.;

6. Гладилін В.М.Найдавніше населення на території України // Давня історія України. — Т. 1. — К.,1997. — С. 17–44;

7. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя – К., 1991. – 560 с.;

8. Залізняк Л. Стародавня історія України – К., 2012 – 542 с.

9. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. – К., 1985. – 184 с.;

10. Крикун М. Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел – К., 1993. – 186 с.

11. Ричка В.М. Про адміністративно-територіальний устрій давньоруських земель у ХІ-ХІІ ст. // Український історичний журнал. – 1983. – № 2. – С. 94-100;

12. Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998. – 319 с.;

13. Русина О. Студії з історії Києва та Київської землі: [збірка статей] / НАН України, Ін-т історії України. – К., 2005. – 346 с.

14. Сегеда С.П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України – К., 2012. – 432 с.

15. Сергієнко Г.Я., Смолій В.А. Історія України (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) – К., 1993. – 256 с.;

16. Україна: литовська доба, 1320-1569 / [авт.: Олена Русіна... [та ін.]. – Київ, 2007. – 178 c.;

17. Україна крізь віки: в 15 т. – Т. 2 Античні держави Північного Причорноморя / С. Д. Крижицький, В. М. Зубар, А. С. Русяєва; НАН України. Ін-т археології. – К., 1998. – 351 с.