Історія української літератури раннього модернізму

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ

КУРС

Семінарське заняття №1

Тема 1: Особливості літературного процесу на зламі віків. Модернізм як напрям (2 год.)

Мета: Засвоїти поняття про особливості літературного процесу кін. ХІХ – поч. ХХ століття, про модернізм, його прикмети, етапи розвитку.

План

1. Суспільно-культурний розвиток України на межі 19 – 20 століть (див.: Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку // Зібрання творів: У 50 т. – Т. 41).
2. Традиційництво і новаторство (див.: Франко І. Старе й нове в сучасній українській літературі // Зібрання творів: У 50 т. – Т. 35).
3. Модернізм як напрям. Його основні риси. Філософське підґрунтя. Етапи розвитку (тези про український і європейський модернізм: Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – С. 11 – 175).
4. Особливості українського модернізму.
5. Літературна дискусія щодо модернізму (законспектувати про літературну дискусію: Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – С. 168 – 175; виписатитези: Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999. – С. 58 – 68; див. також статтю, що започаткувала літературну дискусію щодо раннього модернізму: Єфремов С. В поисках новой красоты // Літературно-критичні статті. – К., 1993).

 

Література

1. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. (про український і європейський модернізм див. с. 11 – 175, про літературну дискусію див. с. 168 – 175).

1. Кузьменко В. Історія української літератури ХХ – поч. ХХІ ст. У 3 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – Т. 1. – 592 с.
2. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія. – К.: Академвидав, 2006. – 504 с. – С. 178 – 278.
3. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. – К., 1994. – С. 3 – 19.
4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 688с.
5. Клочек Г. Про деякі закономірності переходу реалізму в модернізм (До опозиції: театр корифеїв – театр Леся Курбаса)// Наукові записки. – Вип. 47. – Кіровоград, 2002. – С. 18-24.
6. Мельник В. Суворий аналітик доби. – К., 1994. – С.18 – 94.
7. Моклиця М. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. – Луцьк: Вежа, 2002. – 390 с.
8. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ століття: Україна і Польща. – К: Основи, 2002.
9. Наливайко Д. Про співвідношення “декадансу”, “модернізму”, “авангардизму” // Слово і час. – 1997. – №11 – 12. – С.44 – 49.
10. Пахаренко В. Нарис української поетики. – К., 1997. – 320 с.
11. Поліщук Я. Історична й аісторична орієнтації в літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Дивослово. – 1999. – №8. – С.2 – 3.
12. Хропко П. Оновлення української літератури на шляхах модернізму // Дивослово. – 1999. – №10. – С.36 – 40.
13. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999. – С. 60 – 68; 97 – 105.

15. Франко І. З останніх десятиліть ХІХ віку // Зібрання творів: У 50 т. – Т. 41.

16. Франко І. Старе й нове в сучасній українській літературі // Зібрання творів: У 50 т. – Т. 35.

1. Єфремов С. В поисках новой красоты // Літературно-критичні статті. – К., 1993.

Завдання для обов’язкового виконання

1. Підготуватися до усних відповідей, використавши матеріали лекції та джерела, зазначені у списку літератури.
2. Законспектувати (виписати тези) вказані фрагменти з підручника Коваліва Ю. «Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.».

Форми контролю

Усне опитування, перевірка конспектів.

 

 

*У списку літератури виділені жирним шрифтом джерела, на які варто звернути увагу при підготовці до семінарського заняття.

Семінарське заняття №2

Тема 2: Іван Якович Франко (2 год.)

Мета: Засвоїти поняття про неоромантику як течію модернізму. Навчитися аналізувати твори І.Франка, визначати основні прикмети стилю.

План

1. Сутність неоромантики як течії модернізму (конспект про неоромантику: Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – С. 182 – 185).

2. “Тричі мені являлася любов...”. Збірка “Зів’яле листя”. Риси модернізму (неоромантики) у збірці. Аналіз поезій “Тричі мені являлася любов”, “Безмежнеє поле в сніжному завою...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені у сні...”, “Як почуєш вночі край свойого вікна...”, “Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...”, “Червона калино, чого в лузі гнешся...”, “Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...”. “Легенда про вічне життя”: змістовий зв’язок твору з поезіями збірки «Зів’яле листя», драматизм людських стосунків, роздуми про доцільність безсмертя людини, взаємність почуттів, досягнення щастя. (Самостійно письмово проаналізуйте кілька обраних вами поезій і дайте відповідь на такі питання: 1. У «Зів’ялому листі» автор передав усі етапи розгортання почуття нерозділеного кохання. Як саме? Як цьому «сприяв» поділ на три жмутки? Які почуття, переживання є ключовими в кожному жмутку? 2. Які образи є ключовими в ліричних творах збірки «Зів’яле листя»? 3. Які виражальні мовні засоби найчастіше використовує письменник? У чому особливості лексики, якій він надає перевагу? Які тропи (епітети, порівняння, метафори, персоніфікації, гіперболи, алегорію, символи, іронію тощо) вживає автор (наведіть приклади, випишіть, вказавши назву поезії)? Як будує фразу, які стилістичні фігури її увиразнюють (повтори, інверсії, риторичні запитання/звертання, паралелізми, антитези, градації тощо)? Чи прагне поет до звукової виразності тексту, чи стежить за милозвучністю, чи використовує асонанс і алітерацію, чи вдається до звуконаслідувань (наведіть приклади)? Оригінальність побудови строфоїдів з усіченою стопою. 4. У якій метричній системі віршує поет? Яким розмірам надає перевагу? Чи є його рима оригінальною? Чи є у збірці білі вірші, верлібри?).

3. Пролог “Великі роковини”: ідея створення, композиція, образ козака Невмираки, актуальність твору.

4. Поема І. Франка “Похорон”: образна система, філософська проблематика, символи. (Будуйте виступ за таким орієнтовним планом (обов’язково наводьте приклади з аналізованого твору(!): 1. Схарактеризуйте образ головного героя твору. 2. Схарактеризуйте промовців на бенкеті і значення їхніх тостів-промов. 3. Чому відбулася зрада, чим може бути виправдана вона? Поясніть слова: «І близька вже була моя побіда,/Та я пізнав, що се побіда мас,/Брутальних сил, плебейства і нетями,/А так не хтів я побідити вас». 4. З якою метою використаний композиційний прийом похорону/сну, яка його роль і значення? 5. Яку ідею хотів донести читачам автор твору? 6. Які філософські проблеми порушив? 7. Звукові образи музики і тиші: розкрийте їх символічне значення).

5. Філософські та національно-політичні ідеї у поемі “Мойсей”. Ідея прологу до поеми. Образ Мойсея. Символіка. (Аналізуючи текст поеми, дайте відповіді (підкріплені цитаціями з твору) на такі питання: 1. Історію якого народу оповідає І. Франко у тексті поеми? 2. До якого народу звертається автор у пролозі? 3. У чому особливість побудови цього твору, які композиційні прийоми використовує автор? Який конфлікт кладе в основу сюжету? Чи послідовно розгортає всі компоненти сюжетної лінії? Яким є сюжет: напруженим, гострим, швидким у зміні подій, чи зовнішня дія у творі невиразна, а найважливішим є психологічний розвиток? Які позасюжетні елементи композиції найчастіше застосовує автор: портрети, пейзажі, авторські відступи, прологи, епілоги і які особливості цих елементів? 4. Що означає ім’я «Мойсей»? Розкажіть Біблійну історію про народження пророка. 5. Якими засобами творення образу-характеру Мойсея переважно послуговується письменник (портрет, авторська характеристика, розповідь про вчинки героя, його психологічне зображення)? Як автор індивідуалізує мовлення головного героя? 6. Розкажіть дві легенди, використані автором у творі. Яке їхнє символічне значення? 7. Хто такий Азазель? Розкрийте символізм цього образу. 8. Як був покараний Мойсей і за що?).

6. Новела І. Франка “Сойчине крило”. (1. Схарактеризуйте різні емоційні типи головних героїв: образ героя-адресата як уособлення боротьби між «естетом» і «живим чоловіком» та неоднозначність образу Марії. 2. Прокоментуйте особливості композиції та змісту твору: етапи страдницького шляху героїні – еволюція настроїв і світогляду героя. 3. Назвіть риси модернізму (зокрема неоромантики) в новелі).

7. Повість І. Франка “Перехресні стежки”: образна система, проблематика, головна ідея твору. (Проаналізуйте текст повісті, застосувавши прийом «щоденник подвійних нотаток». Суть прийому: проведіть вертикальну лінію посередині чистого аркуша паперу, у процесі читання/аналізу твору ліворуч записуйте епізоди/цитати, характеристику образу із тексту, які вразили найбільше, а праворуч – їх прокоментуйте (що саме в цій цитаті привернуло увагу, на які думки вона наштовхнула, які запитання викликала, яке значення мають ці слова для розкриття головної ідеї твору/для характеристики персонажа тощо).

8. Соціально-психологічна драма І. Франка “Украдене щастя”: фольклорна основа твору («Пісня про шандаря»), соціально-психологічний конфлікт у п’єсі, майстерність зображення трагічної долі героїв. Сценічна історія п’єси. (Проаналізуйте текст твору, застосувавши прийом «щоденник подвійних нотаток»).

Література

1. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1 (про «Зів’яле листя» див. с. 286 – 301); Т. 2 (про «Сойчине крило» див. с. 107 – 111; про «Перехресні стежки» див. с. 132 – 135).

2. Білецький О. Поезія Івана Франка// Білецький О. Від давнини до сучасності. Вибрані праці: У 2 т. – К., 1960. – Т. 1.

3. Бовсунівська Т., Собецька І. Феноменологічна проекція збірки Івана Франка “Зів’яле листя” // Дивослово. – 1999. – №5. – С. 2 – 7.

4. Бойко Ю. До проблеми розвитку Франкового стилю // Вибрані праці. – К., 1992.

5. Возняк М. Велетень думки і праці. – К., 1958.

6. Горак Р. Дорога до оселі духу// Українська мова та література. – 2000. – Ч. 48. – С. 8-9.

7. Горак Р. Феномен Івана Франка// Українська мова та література. – 2001. – Ч. 23-24 (червень).

8. Гундорова Т. Проявлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.

9. Гундорова Т. Франко – не каменяр. – Мельбурн, 1996.

10. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. – К, 1992.

11. Зеров М. Франко – поет // Твори: У 2 т. – Т.2. – К., 1990.

12. Євшан М. Іван Франко //Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика. – К.: Основи, 1998. – 658 с. – С. 135 – 153.

13. Кобилецький Ю. Творчість Івана Франка. До сторіччя з дня народження (1856 – 1956). – К, 1965.

14. Луцак С. Історіологічність образних домінант письменника (на матеріалі творчості Івана Франка) // Слово і час. – 2003. – № 5. – С. 31 – 38.

15. Маланюк Є. Пролог, не епілог (1856-1956) // Франко Іван. Вибір поезій. – Париж, 1956.

16. Маланюк Є. Франко незнаний // Книга спостережень. – К., 1995.

17. Науменко Н. Інтертекстуальність музичного символу в образній структурі тексту (в новелах І.Франка, О.Кобилянської, М.Яцкова) //Січ. – 2002. – №11. – С. 20-25.

18. Панченко В. Іван Франко – літературний критик //Наукові записки. – Вип. 27. – Серія: Філол. науки. – Кіровоград, 2000. – 380 с. – С. 255-267.

19. Погребенник В. Іван Франко // Українська мова та література. – 1998. – №21 – 24. – 44 с.

20. Сеник Л. Філософські мотиви “Зів’ялого листя” І.Франка// Українське літературознавство. – Львів, 1988. – Вип. 50. – С. 18-24.

21. Скоць А. Генієві народу – пролог до “Мойсея” // Дзвін. – 1990. – Ч.8.

22. Скоць А. Творчі засади Івана Франка у використанні стародавніх джерел// Франко І. Статті і матеріали. – Львів, 1964. – Зб. 11. – С. 114 – 129.

23. Спогади про Івана Франка. (Збірник). – К.: Дніпро, 1981. – 413 с.

24. Сулима В. Наукове й художнє осмислення Біблії у творах Івана Франка / Сулима В. Біблія і українська література. – К.: Освіта, 1998. – 400 с. – С. 232-251.

25. Ткачук М. Моралізація суб’єкта в ліричному наративі Івана Франка //Літературознавство. Фольклористика. Культурологія: Наук. зап. каф. укр. л-ри та компаративістики. – Черкаси: Брама, 2004. – Вип. 3. – 172 с. – С. 13 – 33.

26. Франко З. Іван Франко – не атеїст // Людина і світ. – 1991. – Ч.1.

27. Червак Б. Наперед, українці. – К., 1994.

28. Шерех Ю. Другий “Заповіт” української літератури // Третя сторожа. – К., 1993.

Завдання для обов’язкового виконання

1. Вивчити матеріал лекції, присвяченій творчості І. Франка.
2. Підготувати ґрунтовні відповіді на питання семінарського заняття.
3. Обов’язково прочитати і мати при собі на занятті тексти творів, що стануть предметом аналізу на семінарі.
4. Законспектувати про неоромантику: Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – С. 182 – 185.

5. Виписати тези зі статті І. Франка «Із секретів поетичної творчості».

 

Форми контролю

Усне опитування. Перевірка конспектів.

Семінарське заняття №3

Тема 3: Леся Українка (1871-1913) (4 год.)

Мета: Засвоїти біографію Лесі Українки, основні прикмети її творчості. Навчитися аналізувати твори. Вміти розкрити основні теми і мотиви віршів, схарактеризувати композиційні та ритмомелодійні особливості, образи-символи, алегоричні образи. Вміти визначати основні проблеми, порушені в драматичних творах мисткині, характеризувати образну систему, символи тощо.

План

1. Три періоди творчості Лесі Українки (див.: Зеров М. Леся Українка// Зеров М. Твори: У 2-х т. – К, 1990. – Т. 2. – С. 359 – 401). Поетичні збірки «На крилах пісень» (цикли поезій: “Сім струн”,“Подорож до моря” та ін.), «Думи і мрії» (цикли поезій: “Мелодії”, “Невільничі пісні”), «Відгуки» (цикл «Ритми» та ін.).

2. Волюнтаризм Лесі Українки. Утвердження незламності духу людини, культу волі, мужності, саможертовності, оптимізму попри все: аналіз творів “Хто вам сказав, що я слабка...”, “Contra spem spero!”, “Епілог”. Символічність образів, світоглядна декларація сильної вольової особистості, образотворчий прийом контрасту. (Про волюнтаризм Лесі Українки див.: Донцов Д. Поетка українського рісорджіменту // Українське слово. – 1994. – Т. 1. – С. 166 – 172).

3. Громадянська лірика Лесі Українки (ідея патріотизму у віршах “І все-таки до тебе думка лине...”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, “Сторононько рідна! коханий мій краю!..”). Поєднання патріотичних мотивів із співчуттям до болю інших народів у поезії “Дим”.

4. Утвердження високої місії мистецтва у суспільстві (аналіз віршів “Поет під час облоги”, “Слово, чому ти не твердая криця”, “Де поділися ви, голоснії слова”): образ ліричного героя, його ідеали; художні засоби.

5. Філософська лірика (аналіз поезії “To be or not to be?..”).

6. Релігійність поетеси. Утвердження духовної цінності почуття любові у віршах інтимної лірики. Аналіз поезій “Ви щасливі, пречистії зорі...”, “Не дорікати слово я дала...”, “Все, все покинуть, до тебе полинуть”, “Хотіла б я тебе, мов плющ обняти...”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”, «Квіток, квіток…», поезії в прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами...” (адресати інтимних віршів поетеси; образ ліричної героїні; особливості художнього відтворення почуттів (тропи, фігури, фоніка).

7. Пейзажна лірика Лесі Українки (аналіз віршів «Хвиля», «Стояла я і слухала весну...», «Нічка тиха і темна була»).

Завдання:

Аналізуючи лірику Лесі Українки, дайте відповіді на такі питання: 1. Які почуття, переживання, образи є ключовими в поезіях Лесі Українки? 2. Які виражальні мовні засоби найчастіше використовує письменниця? У чому особливості лексики, якій вона надає перевагу? Які тропи (епітети, порівняння, метафори, персоніфікації, гіперболи, алегорію, символи, іронію тощо) вживає авторка (наведіть приклади, випишіть, вказавши назву поезії)? 3. Як будує фразу, які стилістичні фігури її увиразнюють (повтори, інверсії, риторичні запитання чи звертання, паралелізми, антитези, градації тощо)? Чи прагне поетка до звукової виразності тексту, чи стежить за милозвучністю, чи використовує асонанс і алітерацію, чи вдається до звуконаслідувань (наведіть приклади)? 4. У якій метричній системі віршує поетка? Яким розмірам надає перевагу? Чи є її рима оригінальною?

8. Прикмети неоромантики та неокласицизму у творчості Лесі Українки (аналіз драм “Одержима”, “У пущі”, “Оргія”, “Касандра”, “Камінний господар”).

Аналізуючи драматичні твори, дайте відповіді на такі питання:

“Одержима”: 1. Біблійна основа твору. 2. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам. 3. Визначте риси неоромантики у творі, як-от: а). Особливий інтерес до сфери несвідомого, гри таємничих сил у людській душі. Емоційно-інтуїтивний пошук істини. б). Першорядне значення художньої деталі. Символомислення. в). Туга за високою досконалістю, аристократизм духу, намагання жити за критеріями ідеалу. г). Змалювання неповторної індивідуальності, докладний аналіз внутрішнього світу людини, відтворення настроїв, психічних станів. ґ). Звернення до фольклору, міфології, давньої історії, біблійних тем. Ліризм. д). Культ активності, дієвості.

“У пущі”: 1. Розкрийте проблему ролі митця і мистецтва у суспільстві, порушену у творі. 2. Який девіз був написаний на італійській статуетці Річарда? 3. Чому Річард не повертається до Італії, куди кличе його Антоніо?

“Оргія”: 1. Розкрийте проблему національної честі і національного поневолення, порушену в драматичній поемі. 2. Чому авторка назвала свого головного персонажа «Антей», поясніть міфологічне походження цього героя. Що символізує собою Антей? 2. Хто поділяв і не поділяв погляди Антея? Розкажіть про життєві позиції Евфрозіни, Хілона, Федона, Неріси. 3. Поясніть символізм сцени/розмови Прокуратора, Мецената і Префекта про мову і школу. 4. «Оргія» і сьогодення незалежної України: проблема політичної, економічної, культурної деколонізації. 5. Поясніть символізм смерті Антея. Розкажіть про заочну дискусію Лесі Українки і В.Винниченка, наслідком якої стали драма «Оргія» і роман «Хочу!».

“Касандра”: 1. Як у творі представлена проблема правдивого і лжепророцтва? 2. Дар віщування – благо чи прокляття? Що найтяжчим було для Кассандри? 3. Як оточуючі сприймали її пророкування? 4. Чому, на вашу думку, Лесю Українку називають українською Кассандрою?

“Камінний господар”: 1. Поясніть символ камінного. 2. Над ким у творі «камінне» має владу, а над ким ні? 3. Розкажіть про трикутник Анна – Дон Жуан – Долорес. Хто є справжнім «дон Жуаном» у творі? Які дві грані людської душі представляють Анна і Долорес? 4. Характеротворча роль сну донни Анни. 5. Хто, на вашу думку, ближчий Лесиній душі – Анна чи Долорес? Чому Анна виведена на перший план, а Долорес відійшла в тінь? Чи могло бути інакше?

9. Фольклорно-мiфологічна основа сюжету, філософська ідея, символіка образів, художні особливості драми-феєрії “Лісова пісня” (законспектувати: Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002 (про “Лісову пісню”).

10. Риси неоромантики у драматичній поемі “Бояриня”. (Дайте відповідь на такі питання: 1. Які два шляхи стосунків України з Росією представлено у творі, які герої репрезентують їх? 2. Чому головна героїня не боялася їхати жити в Росію? 3. Назвіть усі етапи зламу головної героїні на чужині. 4. Шлях компромісів, обраний Степаном, чи правильний він, висловіть власну думку. Яку роль виконував Степан при дворі, як називали його там? 5. Фізична смерть Оксани і духовна смерть Степана: чому так сталося? 6. Два епізоди на початку і в кінці твору, коли героїня дивиться на руки. Розкажіть про це. Який образ-символ використала авторка?).

Література

1. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – С. 379 – 397.

2. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія. – К.: Академвидав, 2006. – 504 с. – С. 178 – 278.

3. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 264 с.

4. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // У кн.: Вибрані праці. – К., 1992.

5. Диба А. Він був другом її ідей (Леся Українка та С. Мержинський) // Українська мова і література в школі. – 1990. – Ч. 1.

6. Диба А. Леся Українка на київській сцені // Слово і час. – 1999. – №6. – С. 33 – 36.

7. Диба А. “Сяйво далекої зірниці”. До проблеми особистісного і творчого феномену Лесі Українки // Українська мова та література. – 2001. – Ч. 17.

8. Диба А. Питання особистісного і творчого феномену Лесі Українки // Наша віра. – 2000. – №3. – С. 13.

9. Донцов Д. Поетка українського рісорджіменту // Українське слово. – 1994. – Т. 1. – С. 166 – 172.

10. Драй-Хмара М. Бояриня // Дзвін. – 1991. – Ч. 2.

11. Євшан М. Леся Українка // Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика. – К.: Основи, 1998. – 658 с. – С. 153 – 166.

12. Зборовська Н. Жіноче письмо на порубіжні віків (Леся Українка, Оксана Забужко) // Січ. – 2004. – №2. – С. 32 – 38.

13. Зборовська Н. Моя Леся Українка / Есей. – Тернопіль: Джура, 2002. – 228 с.

14. Зеров М. Леся Українка // Зеров М. Твори: У 2-х т. – К, 1990. – Т. 2. – С. 359 – 401.

15. Качуровський І. Завуальована молитва // Слово і час. – 1993. – Ч. 12.

16. Кудрявцев М. Драма ідей в українській новітній літературі ХХ ст. – Кам’янець-Подільський, 1997.

17. Мазур І. Розгляд драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” // Українська мова і література в школі. – 1990. – Ч. 2.

18. Моклиця М. Драматургія Лесі Українки в контексті європейської філософської думки початку століття // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури. – Луцьк, 2001.

19. Михида С. Якому Богу служити? Або: хто відвертіший? // Наукові записки. – Вип. 47. – Серія: Філол. науки. – Кіровоград, 2002. – 312 с. – С. 76 – 84. (Леся Українка і В. Винниченко)

20. Панченко В. Три етюди про кохання // Панченко В. Магічний кристал. – Кіровоград, 1995. – С. 86 – 91.

21. Панченко В. “Я не буду загрожувати переходом в чужу літературу...” (Загадка генези драматичної поеми Лесі Українки “Оргія”) / Дзеркало: Драматична поема Лесі Українки “Оргія” і роман В.Винниченка “Хочу!”. – К.: Факт, 2002. – 320 с. – С. 5 – 19.

22. Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002 (про “Лісову пісню”) (конспект).

23. Поліщук Я. Відлуння античного міфу (“Касандра” Лесі Українки) // Слово і час. – 1999. – №8. – С. 18 – 27.

24. Скупейко Л. Ad fontes: міфопоетична парадигма “Лісової пісні” Лесі Українки // Вісник Черкаського університету. – Вип. 57. – Черкаси, 2004. – С. 27 – 35.

25. Скупейко Л. Пролог як міфообраз світу ab origine в „Лісовій пісні” Лесі Українки // Слово і час. – 2003. – №2. – С. 22 – 31.

26. Скупейко Л. Казка і міф у драмі Лесі Українки „Лісова пісня” // Січ. – 2000. – №8. – С. 55 – 65.

27. Сулима В. Єврейські мелодії дочки Прометея / Сулима В. Біблія і українська література. – К.: Освіта, 1998. – 400 с. – С. 251 – 264.

28. Українка Леся. Оргія / Дзеркало: Драматична поема Лесі Українки “Оргія” і роман В.Винниченка “Хочу!”. – К.: Факт, 2002. – 320 с. – С. 21 – 89.

29. Франко І. Леся Українка // У кн.: Літературно-критичні статті. – К., 1950.

Завдання для обов’язкового виконання

1. Вивчити матеріал лекції.

2. Опрацювавши джерела, зазначені в списку літератури, підготувати ґрунтовні відповіді на питання семінарського заняття.

3. Обов’язково прочитати твори, вказані в списку. Підготувати їх докладний аналіз, мати тексти творів.

4. Законспектувати статтю.

Форми контролю

Усне опитування, перевірка конспектів.

Семінарське заняття №4

Тема 4: Творчість поетів літературної групи “Молода Муза” (2 год.)

Мета: Опанувати матеріал про творчість поетів літературної групи “Молода Муза”. Вміти аналізувати поетичні твори.

План

1. Символізм. Естетичні концепції Едгара По та Шарля Бодлера (стислий конспект: Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – С. 186 – 194; див.: Пахаренко В. Нарис української поетики. – К, 1997. – С. 51 – 53).
2. Початки символізму в українській літературі. Творчість Миколи Вороного – перша декларація ідей і форм символізму. Мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком”, заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті (аналіз вірша «Іванові Франкові»). Єдність краси природи і мистецтва у вірші М. Вороного «Блакитна Панна», художні ознаки неоромантизму і символізму у творі. Поетика символізму у вірші «Інфанта».
3. Поява групи “Молода Муза”. Стосунки “Молодої Музи” з класичною українською літературою. Іван Франко і “молодомузівці”.
4. Суть мистецької концепції “Молодої Музи”. Особливості поетики: символістські тенденції; культ поезії як краси; версифікаційне оновлення поезії; досконала метафорика; філософічність; песимізм у сприйманні світу (письмово проаналізуйте 2 – 3 поезії на вибір, визначте риси символізму в них, такі як: а) відчуження від реальної дійсності, заглиблення у сферу ідеальності, б) ідея самоцінності мистецтва, в) мистецтво натяку, г) намагання відшукати «відповідності» між реальним і таємничим світами, ґ) войовничий бунт проти консервативної суспільної моралі, д) загострений волюнтаризм, е) естецтво (захоплення формою, яка має служити вираженню Ідеї або Таємниці, що криється у глибині матеріальних речей; недооцінка змісту), є) якісно новий спосіб висловлювання, ж) культ екзотичних, заборонених тем, з) увага до несвідомого, сексуальності, садо-мазохістських виявів).
5. Петро Карманський. Життя і творчість.
6. Творчість Василя Пачовського.
7. Мистецький спадок Богдана Лепкого.

Література

1. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с. – С. 186 – 194.
2. Ільницький М. Краси свічадо // Розсипані перли. Поети “Молодої Музи”. – К, 1991. – С. 5 – 17.
3. Ляхович З. Художньо-естетичний феномен “Молодої Музи” // Українське літературознавство. – Вип. 59. – Львів, 1994. – С. 124 – 135.
4. Пахаренко В. Нарис української поетики. – К, 1997. – С. 51 – 53.
5. Погребенник В. Поети-“молодомузівці” та фольклор // Слово і час. – 1990. – №9. – С. 56 – 61.
6. Рубчак Б. Пробний лет (Тло для книги) // Розсипані перли. Поети “Молодої Музи”. – К, 1991. – С. 17 – 41.
7. Українське слово. Хрестоматія. – К, 1994. – Т. 1. – С. 241 – 255; 286 – 297.

Завдання для обов’язкового виконання

1. Вивчити матеріал лекції. Опрацювавши джерела, зазначені у списку літератури, підготувати ґрунтовні відповіді на питання семінарського заняття.
2. Законспектувати статтю.
3. Підготувати письмову відповідь на 4 питання.
4. Мати тексти віршів письменників «Молодої Музи».

Форми контролю

Усне опитування. Перевірка конспектів.

Семінарське заняття №5

Тема 5: Олександр Олесь (1878 – 1944) (2 год.)

Мета: Знати основні події життєвого і творчого шляху Олександра Олеся. Вміти аналізувати твори письменника (визначати провідні мотиви поезій, пояснити ритмомелодійні особливості, художні засоби (контраст, антитеза, символ тощо), поетичні жанри, аналізувати образну систему).

План

1. Неоромантичні і символістські тенденції у творчості Олександра Олеся. Інтимна лірика митця. Прагнення гармонії людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій, майстерність у відтворенні настрою і почуття (поезії “Любов”, “Чари ночі”, “Тайни ночі”, “Сьогодні стрінемось...”, “Ти знов прийшла” та інші).
2. Творчість Олександра Олеся в епоху революції 1905 – 1907 років. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів (аналіз поезій “Айстри”, “Три менти”, “О слово рідне! Орле скутий!”, “Яка краса: відродження країни!” та ін.).
3. Період еміграції. Тема ностальгії, голоду у творчості О. Олеся. Аналіз поезій (збірки «Чужиною», «Кому повім печаль мою», цикл «Голод»).

Завдання:

Література

1. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. – К.: Академія, 2013. – Т. 1. – 512 с.
2. Грушевський М. Поезія Олеся // Українське слово: У 4-х т. – К, 1994. – Кн. 1. – С. 257 – 265.
3. Євшан М. Червоні маки (Про п’єсу О.Олеся “По дорозі в казку”) // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К, 1998. – С. 446 – 448.
4. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. – К, 1990.
5. Мороз Л. Про символізм в українській драматургії // Сучасність. – 1993. – № 4.
6. Неврлий М. Олександр Олесь: Життя і творчість. – К, 1994.
7. Пархомик Р. Спроба літературного аналізу драматичної поеми Олександра Олеся “По дорозі в казку” // Українське літературознавство. – Вип. 59. – Львів, 1994. – С. 87 – 100.
8. Петров В. Проблема Олеся // Українське слово: У 4-х кн. – К, 1994. – Кн. 1. – С. 275 – 285. Радишевський Р. Журба і радість Олександра Олеся // Олесь О. Твори: У 2-х т. – К, 1990. – Т. 1. – С. 5 – 46.
9. Радишевський Р. Олександр Олесь – співець журби і радості // Олесь О. Лірика. – К, 1998. – С. 3 – 65.
10. Филипович П. Олесь // Филипович П. Літературно-критичні статті. – К, 1991.

Завдання для обов’язкового виконання

1. Вивчити матеріал лекції.
2. Опрацювавши джерела, зазначені у списку літератури, підготувати ґрунтовні відповіді на питання семінарського заняття.
3. Мати тексти творів О. Олеся.

Семінарське заняття №6

Тема 6: Життєвий і творчий шлях Ольги Кобилянської (2 год.)

Мета: Опанувати матеріал про життя і творчість О. Кобилянської, навчитися аналізувати твори письменниці.

План

1. Ідея жіночої емансипації у творчості О. Кобилянської. Повісті „Людина” (1891), „Царівна” (1895) (1. Історія написання творів, особливості композиції. 2. Олена Ляуфлер і Наталка Верковичівна: спільне та відмінне. 3. Поясніть представлені у творах ідеї краси вільної душі, аристократизму духу. 4. Проблема руйнування традиційних ґендерних ролей: порівняльна характеристика чоловічих і жіночих персонажів у творах).

2. Проблема статі у творчості О. Кобилянської (новели „Valse melancolical”, “Природа”, “Некультурна”, “Битва” (1. З аконспектувати: Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1999. – 447 с. – С. 78 – 83 («Сексуальність»); 2. Проаналізуйте тексти творів, випишіть епізоди/цитати, які вразили найбільше, прокоментуйте їх).

3. Повість О. Кобилянської “Земля”:

· психологічне трактування вічних проблем (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі,

· риси символізму у творі,

· модерністична проблема сакрально-містичного зв'язку людини із землею, проблема влади землі, село – місто, влада долі над людиною; земля як головний персонаж і джерело головного конфлікту твору, розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі;

· трагічна історія родини Федорчуків: життя Івана та Марії; новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства: порівняльна характеристика протилежних психотипів Сави та Михайла;

· Михайло – Анна, Сава – Рахіра: дві історії любові;

· Анна і її дитина як уособлення надії на майбутнє;

· глибокий психологізм і символізм твору: філософські роздуми, ліричні сцени, пейзажі, художні деталі, символи (танець Анни і Михайла, Анни і Петра, ліс, криваве видіння, теля, кривавлення рани, свічка тощо).

4. Повість “В неділю рано зілля копала...” – блискучий вияв поетики неоромантизму:

· Особливості композиції. Дві сюжетні лінії;

· Трагічна доля Маври;

· Причини внутрішньої роздвоєності Гриця;

· Тетяна і Настка: порівняльна характеристика персонажів;

· Кольорова символіка твору.

Література

Завдання для обов’язкового виконання

1. Підготувати ґрунтовні відповіді на питання семінарського заняття.

2. Обов’язково прочитати та письмово проаналізувати вказані у списку твори, відповідаючи на проблемні запитання.

3. Законспектувати статтю.

4. Звернути особливу увагу на виділені в списку літератури джерела.

Форми контролю

Усне опитування. Перевірка конспектів.

Семінарське заняття №7

Тема 7: Життя і творчість Михайла Коцюбинського (2 год.)

Мета: Засвоїти матеріал про імпресіонізм в літературі та образотворчому мистецтві, основні події життєвого і творчого шляху М. Коцюбинського. Навчитися розпізнавати й аналізувати імпресіоністичні новели.

План

 

1. Імпресіоністична новелістика Михайла Коцюбинського:

а). Дослідження таємниці внутрішнього світу людини (“На камені”, “Дебют”, “Сон”, “На острові”, “Хвала життю”, “Лялечка”, “Поєдинок”, “Під мінаретами” та ін.).

б). Тоталітарна влада і революційність (“Persona grata”, “Невідомий”, “Сміх”, “Він іде”, “Подарунок на іменини”): (проблематика творів; роль назви твору в розкритті його змісту; імпресіоністичність у побутописанні).

Завдання:

Досліджуючи вказані новели, письмово визначте в них ознаки імпресіонізму, як-то:

формування образу світу на сенсорній основі, колекціонування кольорів, звуків без оцінювання їх за моральною шкалою;

об’єктивізація всезнаючого автора;

відмова від ідеалізації;

ущільнення і подрібнення хронотопу;

втрата сталості/цілісності характеру;

увага до несподіваних рис/небуденної поведінки героїв;

послаблена роль сюжету;

передача зорових, слухових, дотикових вражень як взаємозалежних;

зміна характеру пейзажу/портрету;

важлива роль художньої деталі;

нові мовні засоби.

2. Повість „Тіні забутих предків”:

· джерела, історія написання, вибір назви повісті, фольклорно-етнографічна основа твору,

· проблематика твору: життя і смерть, добро і зло, людина і природа, невмирущість почуття любові, мрія і дійсність, життя людини і фатум тощо;