Доповнення та зміни в робочій програмі

НА 20 - 20 н.р.

У робочу програму внесені типі зміни та доповнення:

1.

2.

3.

Унесені зміни та доповнення схвалені на засіданні кафедри (протокол № ___ від «» ________________ 20 ____ р.).

 

Завідувач кафедри _________________

(підпис)

 

4. Інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних, лабораторних занять (методичні вказівки до семінарських і практичних занять, інструкції до лабораторних занять)

 

Семінарські заняття № 1 – 4

Тема: Теоретичні засади феномену східного деспотизму

Методичні рекомендації

У процесі підготовки до семінарських занять студентам необхідно опрацювати тексти рекомендованих джерел, праці античних авторів та спеціальну літературуй на цій основі уяснити суть питань, включених до плану семінарських занять та відповісти на контрольні запитання. При цьому особливо важливим є опрацювання розділів монографії Л. С. Васильєва «Феномен восточного деспотизма: структура управления и власти».

 

Семінарське заняття № 5 – 7.

Тема: Форми державної організації у народів Сходу

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя.

Звернути увагу на те, що досвід Стародавнього Сходу демонструє взаємозв’язок природного виробничо-бізнесового і політичного факторів суспільного життя. Стереотип східного деспотизму, підстав для виключення якого не має, сприяв спрощеним характеристикам різних за організаційним і цивілізаційним вимірами державних спільнот. Навчальна література, на жаль, переймається переважно їх хронологічною констатацією, узагальнено оцінюючи їх як ранньокласові, рабовласницькі, деспотичні. Тим часом, на території вже Стародавньої Месопотамії виявив себе драматизм співіснування типологічно різних форм історичного життя людей, зорієнтованих на цінності поля і полісу, храму і громадської самоорганізації. Важливо підкреслити, що вони не тільки змагалися між собою, але й живили один одного і саме ці видимі і сховані процеси і склали головну парадигму всесвітньої історії.

При вивченні другого питання теми необхідно уважно розглянути періодизацію історії Стародавнього Єгипту.

Слід поглиблено проаналізувати специфічні та самобутні природно-кліматичні умови країни, які значною мірою і зумовили неквапливість її соціально-економічного розвитку та беззаперечно вплинули в подальшому на її політичне, релігійне та культурне життя.

Використовуючи джерела необхідно простежити процеси розвитку в Стародавньому Єгипті сільського господарства та його організацію, становлення ремесла і ремісничого виробництва, проаналізувати напрямки торгових експедицій єгиптян, з'ясувати та порівняти особливості політичного устрою та соціально-економічних відносин в добу Раннього та Стародавнього Царств.

Вивчаючи питання що стосується правління ХІ-ХІІІ династій, слід звернути особливу увагу на особливості внутрішньо-політичної та соціальної обстановки в державі, що значно вплинула на специфіку управління фараонів вказаних династій. Важливо розглянути причини кризового стану в державі, що зумовлювалась різким скороченням царських володінь та економічним і політичним посиленням номової знаті.

Приступаючи до розгляду соціальної структури Середнього царства Єгипту, необхідно вияснити наскільки стійким було становище фараонів. Необхідно дослідити структуру адміністративного апарату, з’ясувати наскільки міцними були позиції правителів номів. Необхідно детально проаналізувати виникнення класового суспільства та держави в долині Нілу. Доцільно також виокремити та з’ясувати основні класові протиріччя в рабовласницькому Єгипті періоду Середнього царства, охарактеризувати основні джерела рабства, порівняти становище в суспільстві трудового населення Єгипту (селян, ремісників, рабів), дослідити форми соціального протесту трудящих мас.

Аналізуючи причини завоювання Єгипту гіксосами потрібно звернути особливу увагу на причини внутрішнього характеру, та політичну обстановку в країні, які призвели до швидкого завоювання даних територій кочівниками-гіксосами. Розглядаючи наслідки гіксоського панування, необхідно виділити і позитивні сторони іноземного володарювання для подальшого розвитку Єгипетської держави.

Вивчаючи питання про боротьбу Єгипту проти гіксоського панування особливу увагу слід приділити методам та організації управління державою фараонами ХVII та ХVIII династії Секененрою та Яхмосом І, дослідити суть та наслідки воєнної реформи проведеної фараонами даних династій, що суттєво вплинули на звільнення Єгипту від гіксоської експансії.

Аналізуючи релігійно-політичну реформу Аменхотепа ІV ретельно дослідити не тільки її суть і значення але і проаналізувати реакцію египетського суспільства та верхніх ешелонів влади на появу радикальних змін в релігійній та соціальній сфері, сконцентрвавши увагу на негативних наслідках її проведення.

Досліджуючи особливості соціально-економічного устрою Єгипт доби Нового Царства розглянути роль і значення жрецтва, що досягла апогею свого суспільного престижу. Розглядаючи питання економічного стану Єгипту доби Нового Царства проаналізувати зміни в основних галузях господарства та торгівлі.

При вивченні питань що стосуються останнього періоду в історії Єгипту- доби Пізнього Царства, виділити основні причини що призвели до стрімкого послаблення його внутрішніх та зовнішніх позицій і сприяли швидкому загарбанню Єгипту персами та греко-македонцями.

При вивченні третього питання детального розгляду потребує питання дослідження особливостей політичної історії Ассирійської держави в ІІ тис. до н. е. Слід звернути особливу увагу на те, що політичний устрій держави в цей час являв собою перехідну стадію від військової демократії до монархії.

Розглядаючи питання про особливості суспільного ладу, слід охарактеризувати різні верстви та стани ассирійського суспільства, звернути увагу на те, що різкого поділу на соціальні стани в Ассирії не відбулося, в ньому переважали патріархальні стосунки.

Характеризуючи економічний потенціал Ассирії, звернути увагу на значення посередницької торгівлі в житті держави.

Проведений аналіз характеристики управління та реформаторської діяльності ассирійських царів Тіглатпаласара ІІІ та Саргона І дасть можливість з'ясувати типові риси Стародавньої Ассирійської держави як схіхної деспотії.

При аналізі причин кризи і падіння Ассирійської імперії головну увагу варто зосередити на внутрішніх факторах, що сприяли посиленню децентралізації влади в країні, а також з'ясувати основні причини зовнішньої агрессії сусідніх країн, що призвели до остаточного падіння могутньої держави. Зауважити, що на недостатньому рівні знаходилася система організації внутрішньої торгівлі.

Характеризуючи суспільно-політичний устрій країни, потрібно виділити ряд його особливостей, а саме те, що Хеттська імперія, будучи організованою на федеративних засадах, мала монархічну форму правління, при цьому високе становище займала цариця, яка виконувала також функції верховної жриці. Слід звернути увагу і на причини політичної нестабільності держави хеттів, одним з факторів якої була специфічна, недосконала традиція престолонаслідування. Важливим є аналіз системи землеволодіння і землекористування та з’ясування особливостей хетського рабства, а також специфіки патріархально-сімейного устрою хеттів.

У процесі вивчення джерел з історії стародавньої Персії необхідно виділити відомий напис Дарія І на Бехістунській скелі та роботу грецького історика V ст. до н.е. Геродота«Історія у дев’яти книгах», яка містить безліч цінних відомостей з історії Перської держави та греко-перських воїн.

У подальшому необхідно зосередитись на таких важливих питаннях, як становлення держави Ахеменідів, як імперії, причин її політичної кризи, шляхи її подолання. Досить виразними при цьому виступають політичні реалії приходу Дарія І до влади, шляхи її легітимізації. Вивчаючи його реформи, радимо розмежувати завойовницьку політику, методи та форми поневолення інших держав, зокрема, областей Середньої Азії, Фракії, Македонії, північно-західної частини Індії і засоби мирного врегулювання життя надзвичайно строкатого культурно-соціального населення. Зразки об’єктивного історичного аналізу як Сходу так і Еллади дає Геродот. Необхідно розглянути уривки із «Історію» Геродота, що дасть можливість студентам з’ясувати, яким чином була організована як експлуатація так і примирення підкорених персами областей. Відомості, приведені Геродотом з цих питань, доповнять напис про будівництво палацу в Сузах та уривок із «Економіки» Ксенофонта, грецького письменника кінця V – початку IV в. до н.е., який також предметно, зацікавлено досліджував культурну і державну традиції стародавніх персів.

Наступним етапом у процесі вивчення теми має стати розгляд власне реформ здійснених Дарієм І, зокрема в галузі управління та економіки (податково-грошова, військово-адміністративна) та аналіз їх наслідків і значення. При вивченні цього питання потрібно звернути увагу на те, що проведення реформ Дарієм І було зумовлене рядом причин, зокрема відсутність міцних зв'язків між частинами перського царства, проблемою подолання відчуження не тільки соціального, але й релігійно культурної. При цьому слід враховувати й те, що Дарій І не був впевнений у надійності своєї влади тому мусив вдатися до цих заходів з метою централізації влади в державі, вирішуючи зазначені проблеми переважно силовими, деспотичними методами. Критика останніх не повинна знецінити високий рівень організації, комунікативності життя небаченої за масштабами держави, свідоме прагнення Дарія І використати комерційні важелі, найдревнішу пошту, релігійну толерантність, залишаючись проповідником бога світла, добра. Радимо особливо вдумливо підійти до різноманітної літератури, яка висвітлює витоки та зміст найдревнішої пам’ятки духовної культури – Авести, яка мала вплив на всі світові релігії, ввібравши драматичний досвід взаємо існування різних форм життя, актуалізуючи проблему морального вибору людини.

З метою усвідомлення особливого статусу хеттів серед народів Стародавнього Сходу й розуміння ролі та значення хетської традиції в порівнянні з шумеро-вавилонською й єгипетською традиціями, необхідно, насамперед, розглянути питання щодо його витоків на основі детального аналізу джерельної бази. Зосередити увагу слід на специфіці хетських писемних пам’яток, які здебільшого представлені історичними та політичними текстами: царськими анналами, міжнародними договорами, дипломатичною кореспонденцією, документами соціально-економічного змісту, юридичними актами, релігійними текстами тощо. Особливої уваги заслуговує розгляд хетського варіанту договору між єгипетським фараоном Рамзесом ІІ та хетським царем Хаттусілісом ІІІ, який відображає політичне партнерство на паритетних засадах.

Предметної характеристики потребує питання географічного розташування стародавньої Анатолії – півострова між Чорним і Середземним морями, який по праву називають мостом між Європою та Азією. Слід звернути увагу на те, що Анатолія – це регіон кліматичних контрастів між побережними та внутрішніми територіями, які істотно позначалися на господарському побуті населення.

Розглядаючи питання про розвиток економіки хетів, слід звернути увагу на той факт, що основою їхнього економічного життя було сільське господарство, особливе місце в якому належало скотарству. Аналізуючи розвиток ремесла, необхідно виділити високий рівень розвитку таких його галузей як, ковальство, гончарство, теслярство, кравецтво. Характеризуючи розвиток торгівельних відносин у хетській державі потрібно зауважити, що на недостатньому рівні знаходилася система організації внутрішньої торгівлі.

При підготовці до четвертого питання необхідно головну увагу зосередити на аналізі специфіки державності в Стародавньому Китаї, розглянути структуру органів центральної і місцевої влади, їхні функції, становище чиновників органів влади. Варто звернути увагу на характерні спільні риси в системі державного управління і суспільного устрою Китаю від деспотичних систем державної влади і суспільного устрою інших східних народів.

При підготовці до п’ятого питання потрібно той факт, що джерельна база вказаного регіону вкрай обмежена та представлена майже виключно писемними пам’ятками. З релігійно-філософських пам’яток які містять інформацію про релігійне та громадсько-правове життя староіндійського суспільства, найбільшу цінність являють священні книги Веди, релігійно-філософські та наукова трактати Сутри та Шастри. Цінним історичним джерелом, що стане у нагоді студентам при вивченні даного питання є «Артхашастра» та «Закони Ману»,але потрібно враховувати, що ці першоджерела суттєво відрізняються від раніше відомих джерел і носять яскраво виражений класову направленість. Вони створювались та редагувались на протязі ряду віків і до нас дійшли в пізніх редакціях. Ці джерела відображають суспільні відносини довготривалого періоду розвитку з нашаруваннями різних епох існування рабовласницького суспільства в Індії. Не можливо оминути і такі грандіозні епічні поеми як «Махабхарата» та «Рамаяна», які є справжньою енциклопедією побуту й традицій стародавніх індійців.

При зясуванні історичних умов створення Індської держави, увага має бути приділена розгляду унікальності основних вогнищ Індської цивілізації – міст Мохенджо-Даро та Хараппи та заселенню Північної Індії аріями й виникнення держав у долині Гангу саме у Ведійський період, адже саме цей період посідає важливе місце історії Індії, як період закладення соціальних та економічних умов для розвитку цивілізації.

Значну увагу потрібно приділити висвітленню і характеристиці системи варн, як найдавнішої форми стратифікації індійського населення, виділити основні заняття, права та обов’язки членів кожної варни, проаналізувати взаємовідносини між членами різних варн, зрозуміти особливості стародавньоіндійської общини та сімейних відносин, дослідити і виділити специфіку індійського рабства та інших форм соціальної залежності, розкрити принципову відмінність кастового ладу від варн, та з’ясувати їх вплив на подальший історичний, соціально-політичний, економічний, культурно-релігійний розвиток країни.