Короткий конспект з курсу «Казначейська справа»

Короткий конспект з курсу «Казначейська справа»

Рис.1. Схема касового виконання державного бюджету за доходами

(банківська та казначейська системи)*

* складено за [1]

Запроваджена 1997 р. казначейська система касового виконання бюджетів передбачала, що Державне казначейство України доводить до головних розпорядників бюджетних коштів затверджені обсяги фінансування в розрізі кодів бюджетної класифікації. На підставі отриманої інформації головні розпорядники формували розподіл бюджетних асигнувань між підвідомчими установами за територіями та затверджували кошторис доходів і видатків. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження на отримання доходів і проведення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій.

Державне казначейство України на засадах розподілу бюджетних коштів, отриманого від головних розпорядників, перераховувало кошти територіальним управлінням казначейства для забезпечення фінансування видатків державного бюджету. Одержані кошти зараховували на реєстраційні рахунки розпорядників коштів, відкриті в органах казначейства, для їхнього обліку та витрачання. Водночас рахунки бюджетних організацій та установ в комерційних банках були закриті.

Для оплати видатків розпорядники бюджетних коштів подавали до органів казначейства платіжні доручення разом із документами, які підтверджували цільове використання бюджетних коштів (рахунки, накладні, акти виконаних робіт тощо). Органи казначейства перевіряли правильність заповнення розрахункових документів, доцільність видатків, наявність коштів на реєстраційному рахунку та оформляли документи скріплюючи, їх печаткою.

Відповідно до порядку, визначеного 1997 р., кошти державного бюджету були зосереджені на бюджетних рахунках, відкритих для органів Державного казначейства в установах уповноважених банків та Національного банку України. З цих рахунків банки оплачували платіжні документи органів казначейства, тобто проводили оплату видатків розпорядників бюджетних коштів за придбані товари, отримані послуги та виконані роботи, а також на підставі грошових чеків видавали готівку їхнім уповноваженим особам.

Для мінімізації впливу ризиків банківської діяльності на процес обслуговування бюджетних коштів, відповідно до Закону України „Про Національний банк України”, уряд та органи місцевого самоврядування зобов’язані зберігати бюджетні кошти у Національному банку на рахунку, відкритому для Державного казначейства України. Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначені договором між Національним банком та Державним казначейством України. Усі послуги з обслуговування бюджетних коштів Національний банк надає безоплатно.

З 2001 р., після набуття Державним казначейством статусу учасника системи електронних платежів Національного банку, повнофункціонально запрацювала казначейська система касового обслуговування державного бюджету. З метою зарахування податків та зборів відкрито доходні рахунки на балансі обласних управлінь Державного казначейства України, що дало змогу консолідувати бюджетні кошти та кошти позабюджетних фондів на єдиному казначейському рахунку. Для обслуговування розпорядників бюджетних коштів органи казначейства відкривають реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки, з яких проводять платежі бюджетних організацій на підставі підготовлених і поданих ними платіжних доручень у безготівковій формі безпосередньо на користь суб’єктів господарювання, що виконали роботи чи надали послуги. Механізм казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та видатками відображено на рис. 1, 2.

У 2003 р. на казначейське обслуговування переведено всі місцеві бюджети. Отже, фактично процес формування казначейської системи обслуговування бюджетних коштів в Україні завершився.

Сьогодні в Україні в ході виконання державного та місцевих бюджетів застосовують казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів, відповідно до законодавства;

2) контроль за бюджетними повноваженнями в процесі зарахування надходжень бюджету, взяття бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів та проведення платежів за цими зобов’язаннями;

Рис. 2. Схема касового обслуговування державного бюджету України за видатками (банківська, змішана та казначейська системи)

3) ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) виконання інших операцій з бюджетними коштами.

Сьогодні організацію та проведення казначейського обслуговування бюджетних коштів забезпечує Державна казначейська служба України на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку України. Для зарахування доходів та проведення операцій за дорученням бюджетних установ рахунки відкривають в органах Державної казначейської служби. Таким способом вдалося зосередити в одній фінансовій установі і доходний, і видатковий потоки бюджетних коштів, що дає змогу уряду контролювати їхнє цільове використання та оперативно управляти фінансовими ресурсами держави.

 

Тести

1. У світовій практиці виділяють такі системи касового обслуговування бюджетів:

а) європейську та американську;

б) банківську, фінансову та інвестиційну;

в) банківську, змішану та казначейську;

г) банківську та бюджетну.

2. Відповідно до Закону України „Про Національний банк України” кошти державного та місцевих бюджетів зберігають:

а) на рахунках Державної казначейської служби тільки в Національному банку України;

б) на рахунках Державної казначейської служби в Національному банку України та уповноважених банківських установах;

в) на рахунках Міністерства фінансів України та органів місцевого самоврядування тільки в Національному банку України;

г) на рахунках бюджетних організацій в установах уповноважених банків.

3. Єдиний казначейський рахунок – це:

а) рахунок, відкритий Державній казначейській службі України в Національному банку для обліку коштів та проведення розрахунків у системі електронних платежів;

б) рахунок, відкритий Державній казначейській службі України в Національному банку для обліку та консолідації коштів бюджетних коштів в іноземній валюті;

в) рахунок, відкритий Міністерству фінансів України в Національному банку для консолідації коштів державного та місцевих бюджетів та їхнього обліку;

г) рахунок, відкритий у державному банку для консолідації коштів державного та місцевих бюджетів та їхнього обліку.

4. Учасником системи електронних платежів Національного банку України не може бути:

а) Центральний апарат Державної казначейської служби України;

б) Головне управління Державної казначейської служби України в м. Київ;

в) Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області;

г) управління Державної казначейської служби України в м. Червоноград.

5. Для роботи в системі електронних платежів Національного банку України Державній казначейській службі України та її головним управлінням відкривають в центрі оброблення системи електронних платежів:

а) кореспондентські рахунки;

б) казначейські рахунки;

в) технічні рахунки;

г) поточні рахунки.

6. Передавання початкових платіжних документів та отримання виписок з рахунків між Головними управліннями та районними управліннями Державної казначейської служби відбувається за допомогою:

а) АРМ СЕП;

б) електронної пошти;

в) АС „Казна - Доходи”;

г) системи „Клієнт - банк”.

7. Платежі до державного бюджету в іноземній валюті зараховують на:

а) бюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби;

б) валютні рахунки казначейської служби, відкриті в Національному банку та уповноважених банках;

в) валютні рахунки казначейської служби, відкриті тільки в ПАТ „Укрексімбанк”

г) платежі до державного бюджету в іноземній валюті взагалі не зараховують.

8. Регулятивний капітал комерційного банку, який може проводити виплату готівки розпорядникам бюджетних коштів, повинен становити не менше:

а) 20 млн грн;

б) 30 млн грн;

в) 50 млн грн;

г) 100 млн грн.

9. Тимчасово вільні бюджетні кошти можуть бути розміщені на депозитних рахунках у комерційному банку, статутний капітал якого перевищує:

а) 5 млрд грн;

б) 10 млрд грн;

в) 20 млрд грн;

г) 50 млрд грн.

10. Вартість позики, яку органи місцевого самоврядування можуть брати в комерційних банках для покриття тимчасових касових розривів, не може перевищувати:

а) 10 % річних;

б) розмір облікової ставки НБУ;

в) в 2,5 раза облікову ставку НБУ;

г) 120 % облікової ставки НБУ.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 р. № 2456-VI.2. Деякі питання касового виконання Державного бюджету України: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2001 р. № 200.3. Марченко О. Державне казначейство України найбільший учасник у системі електронних платежів Національного банку України / О. Марченко // Казна України. – 2009. – № 3. – С. 14 – 16.4. Про залучення банків України до касового обслуговування з метою оплати готівкою чеків органів Державної казначейської служби України у 2012 - 2014 роках: Наказ Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 р. № 1587; 5. Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 р. № 320;6. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів: Наказ Державного казначейства України від 28 листопада 2000 р. № 119;7. Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок: Наказ Державного казначейства України від 26 червня 2002 р. №122;8. Про затвердження порядків розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка шляхом придбання облігацій внутрішньої державної позики і розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитних рахунках: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 65;9. Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті: Наказ Державного казначейства України від 24 липня 2001 р. № 126;10. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету: Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013р. № 43;11. Про затвердження Порядку обслуговування Державним казначейством установ України, які функціонують за кордоном: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 998;12. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами: Наказ Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012р. № 1407;13. Про затвердження Порядку отримання та погашення позик на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевого бюджету у фінансових установах: Наказ Міністерства фінансів України від 9 серпня 2002 р. №627.14. Про затвердження Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 6;15. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. № 679-ХІV16. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2346-ІІІ;17. Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 15 вересня 1999 р. № 1721;18. Савченко А. Система електронних платежів нового покоління/ А. Савченко, І. Івченко, В. Михайлова // Вісник НБУ. – 2007. – № 2. – С. 2 - 4. 19. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. – К.: КНЕУ, 2005. – 556 с.;20. Юрій С.І., Стоян В.І., Даневич О.С. Казначейська система: Підручник: 2-ге вид. змінене. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2006. – 818 с.

Операції з коштами від повернення до загального/спеціального фонду державного бюджету бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитами, в тому числі залученими державою або під державні гарантії

Процедура повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої із загального/спеціального фонду державного бюджету на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії, та сплати відсотків за користування ними (у разі сплати таких відсотків) здійснюється відповідно до закону про Державний бюджет України, інших нормативно-правових актів.

Операції із зарахування коштів, що надходять як повернення кредитів та відсотків за користування ними (у разі сплати таких відсотків), і відображення їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку виконання державного бюджету здійснюються в установленому законодавством порядку.

Міжбюджетні трансферти

Перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам (базова дотація, субвенції, стабілізаційна та додаткові дотації), реверсної дотації, а також перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами здійснюється органами Казначейства відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, інших нормативно-правових актів України та рішення відповідної ради про місцевий бюджет.

Суми міжбюджетних трансфертів, зарахованих на рахунки загального фонду місцевих бюджетів, спрямовуються на особові рахунки головних розпорядників бюджетних коштів з подальшим перерахуванням на рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами, з яких згідно з встановленим порядком направляються на рахунки з обліку надходжень до загального фонду місцевих бюджетів. У разі якщо головні розпорядники коштів відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, кошти направляються на рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами.

У разі здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів за рахунок цих міжбюджетних трансфертів кошти направляються на видатки відповідного бюджету.

Реверсна дотація до державного бюджету з місцевих бюджетів перераховується органами Казначейства щодекади рівними частинами в останній день декади відповідно до розпису державного бюджету з рахунків загального фонду місцевих бюджетів на підставі меморіальних документів, сформованих територіальними органами Казначейства.

У разі незабезпечення в повному обсязі щодекадного перерахування реверсної дотації її неперерахований обсяг перераховується органами Казначейства в наступні дні після закінчення відповідної декади.

Фінансовими органами розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів для перерахування реверсної дотації органам Казначейства не подаються.

Суми міжбюджетних трансфертів, зарахованих на рахунки спеціального фонду місцевих бюджетів, спрямовуються на особові рахунки головних розпорядників бюджетних коштів з подальшим перерахуванням на рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами, з яких згідно з встановленим порядком направляються на рахунки з обліку надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів. У разі якщо головні розпорядники коштів відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, кошти направляються на рахунки для обліку операцій з міжбюджетними трансфертами.

У разі здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів за рахунок цих міжбюджетних трансфертів кошти направляються на видатки відповідного бюджету.

Залишки коштів субвенцій, наданих із загального фонду державного бюджету, не використані на кінець бюджетного періоду, перераховуються в останній робочий день такого періоду органами Казначейства до державного бюджету.

Залишки коштів субвенцій, наданих із спеціального фонду державного бюджету, на кінець бюджетного періоду органи Казначейства зберігають на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення відповідно до вимог статті 57 Бюджетного кодексу України.

У наступному бюджетному періоді зазначені кошти відображаються за кодом класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання (за типом кредитора) "на початок періоду".

Залишки коштів субвенцій з одного місцевого бюджету іншому, не використані на кінець бюджетного періоду, перераховуються в останній робочий день такого періоду органами Казначейства до бюджету, з якого вони надані, якщо інше не передбачено рішенням про місцевий бюджет, з якого надані субвенції.

В окремих випадках, встановлених законодавством, за міжбюджетними трансфертами проводяться взаємні розрахунки (казначейські клірингові розрахунки) на підставі спільних протокольних рішень, договорів.

На виконання нормативно-правових актів щодо перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, змін до розпису асигнувань державного бюджету, розпорядчих документів головних розпорядників коштів державного бюджету за міжбюджетними трансфертами органи Казначейства перераховують кошти міжбюджетних трансфертів з рахунків місцевих бюджетів до державного бюджету на підставі платіжних документів, сформованих органами Казначейства, у порядку, зворотному їх отриманню.

У разі проведення видатків за одним кодом тимчасової класифікації видатків за рахунок коштів субвенцій та за рахунок коштів місцевих бюджетів, які обліковуються на одному рахунку, розпорядники бюджетних коштів щомісяця до 03 числа місяця, що настає за звітним, надають до органів Казначейства інформацію про надходження та використання коштів.

Короткий конспект з курсу «Казначейська справа»