Тема4. 1. Порядок і принципи фінансування БУ.

Тема4. 1. Порядок і принципи фінансування БУ.

Основним джерелом коштів бюджетних установ є:1) держ. бюджет;2)місцеві бюджети(обл.., районні, міські…). Фінансування бюджетних установ – це виділення грошових коштів із відповідних бюджетів на видатки відповідно до кошторисів бюджетних установ. Бюджетні асигнування – це грошові кошти, які виділяють з бюджету на рік з розбивкою по кварталах та місяцях відповідно до затверджених кошторисів бедж. установ. фінансування бюдж.установ здійснюється на наступних принципах: 1)фінансуванн я Б.У є кошторисним і має плановий характер. Кошторис – це основний планово-фінансовий документ установи в якому розписані статті доходів і видатків установи на поточний бюджетний рік. Кошти з бюджету виділяються відповідно до затвердженого кошторису в міру виконання планових обсягів робіт. Не допускаються видатки які не передбачені кошторисом. 2)Обгрунтованість кошторису видатків за видами і напрямами бюджетних асигнувань. Цей принцип забезпечується шляхом бюджетного нормування норми. 3)Цільовий характер бюджетних асигнувань. Цей принцип забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації видатків. Кошти із бюджету надаються в розпорядження керівників міністерств, відомств, органів місц.адміністрації і керівників окремих Б.У., які наз. – розпорядники кошів бюджету. Розпорядників коштів розрізняють 3-х рівнів або ступенів: 1)ГРК – головні розпорядники коштів. 2)РК (2-го ступеня) – розпорядники коштів 2-го ступеня. 3)РК (3-го ступеня) – розпорядники коштів 3-го ступеня. До ГРК відносяться: 1) по держ.бюджету – міністри і керівники центр.органів виконавчої влади; 2) по місц.бюджетах – керівники відділів обл.., міськ, і районних адміністрацій. ГРК розподіляють бедж кошти між нище стоячими РК і витрачають кошти на централізовані заходи та на утримання апарату управління. РК 2ст. – це керівники, які одержують кошти на видатки своєї установи та розподіляють суми коштів призначених для переведення підвідомчим їм установам. РК 3-го ст. – це керівники, які одержують кошти тільки на видатки своєї установи. Вище стоячі РК здійснюють постійний контроль за використанням коштів підпорядкованими їм Б. У. і отримують звітність про здійснення видатків. З 1997 р. в Укр. фінансування Б.У. здійсюєть за 2-ма формами: 1)за відомчою структурою; 2)через органи казначейської служби.

План рахунків б.о. бюджетних установ та його структура.

 

План рахунків складається з 8 класів – балансових рахунків і 1 позабалансового класу.

Кл 1 – Необоротні активи – обліковуються ОЗ, інші необоротні активи та нематеріальні активи (всі рахунки 1кл активні, крім 13).

Кл 2 – Запаси – об’єднує рах. для обліку оборотних активів – активні.

Кл 3 – Кошти, розрахунки та інші активи – включаються рахунки для відображення поточних фінансових активів – активні.

Кл 4 – Власн капітал – включ рахунки призначені для обліку фондів, визначення результатів виконання кошторисів – пасивні.

Кл 5 – Довгострокові зобов’язання – призначений для обліку зобов’язань установи, які виникають у процесі звичайної діяльності і нехарактерні для діяльності бюджетних установ і погашення яких здійснюється після завершення поточного бюджетного року – пасивні.

Кл 6 – Поточні зобов’язання – включаються рахунки призначені для обліку зобов’язань установи, які виникають в процесі її звичайної діяльності і погашення якої відбудеться протягом поточного бюджетного року – пасивні.

Кл 7 – Доходи – призначені для обліку доходів одержаних установою за рахунок Загального і Спеціального фонду – пасивний.

Кл 8 – Витрати – об’єднує рахунки призначені для обліку фактичних витрат ЗФ і СФ – активні.

 

Облік касових видатків

Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. До касових видатків відносяться також суми грошових коштів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для подальших розрахунків із постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.

Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях — меморіальних ордерах. Синтетич­ний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках.

Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточ­ним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків. За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків.

Аналітичний облік НА.

Аналітичний облік НА бюджетних установ ведеться за місцем їх зберігання (експлуатації) та бухгалтерії за наступними типовими формами:

ОЗ-1 (бюджет) "Акт прийняття-передачі основних засобів",

ОЗ-2 (бюджет) "Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих
та модернізованих об'єктів",

ОЗ- 3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів",

ОЗ- 4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів",

ОЗ-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури",

ОЗ-6 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах",

ОЗ-8 (бюджет) "Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)",

ОЗ-9 (бюджет) "Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах",

ОЗ-10 (бюджет) "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів",

ОЗ-11 (бюджет) "Інвентарний список основних засобів",

ОЗ-12 (бюджет) "Відомість нарахування зносу на основні засоби".

Кожному НА присвоюється інвентарний номер, який має 8 знаків:Перші 3 – означають № субрахунка;4-ий - № підгрупи;Останні 4 – порядковий № предмета у підгрупі.

Іншим необоротним активам (наприклад білизна, постільні речі, взуття) присвоюються номенклатурні номери, що мають 7 знаків:Перші 3 - № субрахунку;4-ий – підгрупу5-7 – порядковий № підгрупи.Предмети маркеруються штампами незмивною фарбою.

 

Облік зносу НА.

Згідно чинного законодавства на НА бюджетної установи здійснюється нарахування зносу.

Знос нараховується і обліковується на:1) будинки і споруди;2) передавальні пристрої;3) машини та обладнання;4) ТЗ;5) інструменти, прилади, інвентар;6) робочу худобу;7) на багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку.

Знос не нараховується на:

- земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель;

- будинки й споруди, які є унікальними пам’ятниками архітектури та мистецтва;

- продуктивна та племінна худоба, службові собаки, декоративні та піддослідні тварини;

- багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку;

- документація з типового проектування;- експонати тваринного світу (у зоопарках та інших аналогічних установах);- бібліотечні фонди;- музейні та художні цінності;- білизна, постільні речі, одяг і взуття;- природні ресурси;

- на НА, які знаходяться за кордоном.

У системі рахунків бухгалтерського обліку зазначена операція відображається за рахунком № 13 «Знос необоротних активів» за субрахунками:- № 131 «Знос основних засобів»;- № 132 «Знос інших необоротнх активів»;

- № 133 «Знос нематеріальних активів».

Знос визначається в останній робочий день грудня у грн без коп. за повний календарний рік у відповідності до встановлених норм.

Для нарахування зносу НА поділяється на:

- групу 1: № 103, 106 (підгрупа 4).

- групу 2: № 104 (крім підгруп 1, 2), тільки автомобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку № 105, інструменти та інвентар на субрахунку № 106 (крім підгрупи 4), інвентарна тара № 117.

- групу 3: № 104 (підгрупи 1, 2), № 105 (крім автомобільного транспорту й запчастини до нього), № 107 (підгрупа 1), № 108, № 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.

Норми зносу визначаються відповідно до ідентифікації об’єкта щодо наведених груп і становлять:

- для групи 1—5 %;- для групи 2—25 %;- для групи 3—15 %.

Для розрахунку зносу в бухгалтерії на підставі даних інвентарних карток відкривається Відомість нарахування зносу ф. № ОЗ-12 (бюджет). Дані заносяться в книгу «Журнал-головна».

 

Склад і класиф.видатків БУ

1) Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів. Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом. Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарні постачальникові за продукти харчування — касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, — фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати заробітної плати — касові видат­ки, а сума нарахованої заробітної плати — фактичні видатки. Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видат­ки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими. Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією: функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків;

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

3) економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків;

4) програмно-цільовим методом формування бюджету.

 

5,3.Облік факт.видатків. Облік фактичних видатків ведеться на двох активних синтетич­них рахунках та їх субрахунках:

· № 80 «Видатки загального фонду»;

· № 81 «Видатки спеціального фонду».

До рахунка № 80 відкриваються такі субрахунки:

№ 801 «Видатки із державного бюджету на утримання ус­танови та інші заходи». На цьому субрахунку протягом року обліковуються фактичні видатки на рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Після закінчення року субрахунок № 801 закривається списанням проведених протягом року видатків у дебет субрахунка № 431 «Результати виконання кошторису за загальним фондом».

· № 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи». На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки, проведені установами за рахунок коштів, одержаних із місцевого бюджету на виконання заходів, передбачених кошторисом даної установи. Після закінчення року видатки із субрахунка № 802 списуються в дебет субрахунка № 431 «Результати виконання кошторису за загальним фондом». № 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги». На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, які здійснені за рахунок надходжень, отриманих установою відповідно до кошторису як плата за послуги. Після закінчення року видатки із субрахунка № 811 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

· № 812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень» — обліковуються фактичні видатки спеціального фонду за кошторисами установ у частині інших джерел власних надходжень. Після закінчення року видатки із субрахунка № 812 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

· № 813 «Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду» — обліковуються фактичні видатки спеціального фонду кошторису установи в частині інших надходжень спеціального фонду. Після закінчення року видатки із субрахунка № 813 списуються в дебет субрахунка № 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

 

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, за кожним кодом функціональної класифікації видатків, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка. У бюджетних установах тимчасово вільні кошти спеціального фонду можуть бути спрямовані на видатки, які згідно з кошторисом мають фінансуватися за рахунок коштів загального фонду (заробітна плата, стипендії, грошове утримання).

 

6. 5.обл витр. на виготовл.експерементальних пристроїв

Планування витрат на проведення НДР здійснює планово-еконо­мічна чи планово-виробнича служби науково-дослідної установи за окремими темами у вигляді адресного розрахунку кошторисної вартості та в цілому у формі зведеної калькуляції кошторисної вартості НДР Облік та калькулювання НДР виконують позамовним методом. Здійснення витрат відбувається за умов затвердженого тематичного плану наукової установи, факту укладання договору та надходження авансу замовника. Облік витрат здійснюється відповідно на підставі первинних документів, оформлених у встановленому порядку з зазначенням адресності здійснених витрат — шифру теми на кожному з документів.

У системі бухгалтерських рахунків для обліку витрат призначено активні субрахунки:

· № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;

· № 826 «Витрати до розподілу».

На субрахунку № 823 відображаються прямі витрати та накладні після розподілу на виконання НДР за договорами з підприємствами й організаціями. На дебет субрахунка відносяться всі витрати, за кредитом відображається фактична вартість виконаних НДР і зданих замовникові. Отже, залишок на субрахунку № 823 на кінець року може бути виключно за незакінченими роботами.

Субрахунок № 826 призначений для обліку витрат, які в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певну тему або на собівартість відповідної НДР. За дебетом відображаються витрати, за кредитом — їх списання в кінці місяця та розподіл на субрахунку № 823.

Аналітичний облік витрат на НДР ведеться в картці обліку фактичних витрат на проведення НДР, яка складується за кожною НДР згідно з калькуляційними номенклатурами статей (табл. 7.2).

Облік праці та заробітної плати ведеться залежно від системи організації оплати праці, рівня механізації обліково-обчислю­вальних робіт та інших умов. Заробітну плату за проведення відповідних НДР обчислюють на підставі оформлених належним чином нарядів, табелів, відомостей обліку відпрацьованого часу або обсягу виконаних робіт та інших документів за встановленою формою.

 

6.6.обл.витр. по заготівлі і переообці матер. Облік матеріалів (сировина, напівфабрикати, основні та доп матеріали, паливо) здійснюється за цінами придбання без ПДВ.Облік вик. дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння ведеться відповідно до встановленого порядку. В основу бух об покладено кількісний (кількісно-сортовий) і грошовий облік вик матеріалів у структурних підрозділах і на складах. Документи первинного обліку на вик матеріалів оформляють ті посадові особи, на яких покладено відповідальність за їх цільове використання. Матеріали, необхідні для проведення НДР, відпускаються за масою, об’ємом, площею чи кількістю відповідно до чинних норм використання та за наявності належно оформлених документів. Вартість витрачених матеріалів списується за фактичними витратами відповідно до документів чи звітів, що підтверджують ці витрати.Вартість виконуваних робіт та послуг, що їх надають дослідні виробн, які не мають самостійного балансу, визначається на підставі фактичної суми витрат. Щомісяця зазначені суми відносяться на витрати для проведення відповідної НДР. Видатки на поточний ремонт будівель, споруд, обладнання та інвентарю, що здійснюється у звітному році, включ до витрат звітного року в міру їх виконання. Вартість поточного обслуговування обладнання та інших основних засобів включ до витрат на утримання та поточний ремонт будівель, споруд, обладнання. Витрати на проведення НДР включаються до їх вартості за той звітний період, в якому їх здійснено, незалежно від часу оплати.Прямі витрати відповідно до документів первинного обліку включаються до собівартості НДР. Накладні витрати щомісяця розподіляються пропорційно до заробітної плати персоналу, зайнятого проведенням НДР. Фактичні витрати на здійснення заходів з охорони праці які не належать до капітал робіт, включ до накладних витрат..Фактична с/в закінчених НДР визначається на підставі даних картки обліку фактичних витрат підсумовуванням витрат за калькуляційними статтями за весь період виконання НДР. Вартість НДР крім зазначених статей містить і прибуток.З метою проведення аналізу використання коштів в організації на підставі картою витрат складається звіт про виконання кошторису витрат на проведення НДР та зведена відомість витрат на проведення НДР. Остання виконує, зокрема, роль інструмента звірки даних синтетичного й аналітичного обліку витрат за рахунком № 823 за яким ведеться відповідна накопичувальна відомість.Залишене у виконавця після завершення чи припинення НДР обладнання, дослідні зразки, макети, придбані чи виготовлені, мають бути проінвентаризовані та оприбутковані на баланс виконавця як безоплатне отримання майна. Знос предметів за період проведення НДР визначається комісією на підставі чинних норм зносу або експертним шляхом і відобр на відповідних рахунках бух обл.. Витрати щодо незавершеного виробн складаються з витрат, які здійснені безпосередньо організацією під час проведення НДР, і витрат на роботи, виконані сторонніми підприємствами, установами й організаціями та окремими особами.Витрати на НДР, проведення яких припинено з різних причин, мають залишатися на балансі організації за фактичною вартістю до вирішення питання про списання цих витрат.Завершені та прийняті НДР після оплати списуються з балансу організації в кореспонденції рахунків № 723 «Реалізація НДР за договорами» і № 823 «Витрати на НДР за договорами».

 

Обл.видатків до розподілу

Облік витрат здійснюється відповідно на підставі первинних документів, оформлених у встановленому порядку з зазначенням адресності здійснених витрат — шифру теми на кожному з документів.

У системі бухгалтерських рахунків для обліку витрат призначено активні субрахунки:

· № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;

· № 826 «Витрати до розподілу».

Субрахунок № 826 призначений для обліку витрат, які в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певну тему або на собівартість відповідної НДР. За дебетом відображаються витрати, за кредитом — їх списання в кінці місяця та розподіл на субрахунку № 823.

Окрему статтю витрат становить оплата за науково-дослідні, дослідно-конструкторські, експериментальні, лабораторно-аналітичні та інші роботи, виконані сторонніми спеціалізованими підприємствами і організаціями, якщо такі роботи наукова установа не може виконати своїми силами або вважає недоцільними. З виконавцями цих робіт наукова установа укладає окремий договір. До статті Накладні витрати відносять витрати, які на момент їх здійснення неможливо економічно доцільним методом зарахувати безпосередньо на собівартість конкретної теми. Це витрати, повязані з управлінням, обслуговуванням та організацією НДР установи в цілому. Такі витрати збирають накопичують на окремому субрахунку 826 Витрати до розподілу і періодично, як правило, щомісячно, розподіляють і списують на собівартість окремих замовлень тем пропорційно витратам на оплату праці основних виконавців.

 

Тема4. 1. Порядок і принципи фінансування БУ.

Основним джерелом коштів бюджетних установ є:1) держ. бюджет;2)місцеві бюджети(обл.., районні, міські…). Фінансування бюджетних установ – це виділення грошових коштів із відповідних бюджетів на видатки відповідно до кошторисів бюджетних установ. Бюджетні асигнування – це грошові кошти, які виділяють з бюджету на рік з розбивкою по кварталах та місяцях відповідно до затверджених кошторисів бедж. установ. фінансування бюдж.установ здійснюється на наступних принципах: 1)фінансуванн я Б.У є кошторисним і має плановий характер. Кошторис – це основний планово-фінансовий документ установи в якому розписані статті доходів і видатків установи на поточний бюджетний рік. Кошти з бюджету виділяються відповідно до затвердженого кошторису в міру виконання планових обсягів робіт. Не допускаються видатки які не передбачені кошторисом. 2)Обгрунтованість кошторису видатків за видами і напрямами бюджетних асигнувань. Цей принцип забезпечується шляхом бюджетного нормування норми. 3)Цільовий характер бюджетних асигнувань. Цей принцип забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації видатків. Кошти із бюджету надаються в розпорядження керівників міністерств, відомств, органів місц.адміністрації і керівників окремих Б.У., які наз. – розпорядники кошів бюджету. Розпорядників коштів розрізняють 3-х рівнів або ступенів: 1)ГРК – головні розпорядники коштів. 2)РК (2-го ступеня) – розпорядники коштів 2-го ступеня. 3)РК (3-го ступеня) – розпорядники коштів 3-го ступеня. До ГРК відносяться: 1) по держ.бюджету – міністри і керівники центр.органів виконавчої влади; 2) по місц.бюджетах – керівники відділів обл.., міськ, і районних адміністрацій. ГРК розподіляють бедж кошти між нище стоячими РК і витрачають кошти на централізовані заходи та на утримання апарату управління. РК 2ст. – це керівники, які одержують кошти на видатки своєї установи та розподіляють суми коштів призначених для переведення підвідомчим їм установам. РК 3-го ст. – це керівники, які одержують кошти тільки на видатки своєї установи. Вище стоячі РК здійснюють постійний контроль за використанням коштів підпорядкованими їм Б. У. і отримують звітність про здійснення видатків. З 1997 р. в Укр. фінансування Б.У. здійсюєть за 2-ма формами: 1)за відомчою структурою; 2)через органи казначейської служби.