Треба йому пару воли продати,

Ой женчикам горілочки нагнати. (2)

А ми вашей горілочки не хочем,

Да найми нам музиченьки, ми поскачем. (2)

А в чужого сокола вже додому пора

А в чужого сокола вже й додому пора,

А в нашого пана ще й думки нема.

Од межи до межи, Боже нам поможи,

Попереду нам, а тоді й людям.

Од межи до межи риба-жаба лєзла, риба-жаба лєзла.

Шоб нашому пригончому голова облєзла, голова облєзла.

V.КОЛИСКОВІ

Ой ну люлі, дитя спати

Ой ну люлі, дитя спати,

А я буду колихати.

Ой спи, дитя, буде путя,

Буде путя, буде доля.

Поки мати прийде з поля,

Да й принесе три квіточки.

Одну квіточку, шоб спати,

А другую – колихати,

А третьою – годувати,

Годуй, мати, да молочком,

Клади доню да під бочком,

Ой шоб спала, не марніла,

На серденько здоровіла,

А-а, а-а-а. (2)

Коту, коту, коточку

Коту, коту, коточку,

Пошоў коток на тей куток,

Да вкрав собе сала шматок,

Е-е, е-е, е.

Люлі, люлі, люлі,

Усєм дєткам по дулі,

А мойму дитяті мед і калачи,

Шоб спало вдень і вночи

Е-е, е-е, е.

Ой на котка –вуркотка

Ой на котка ж ўуркотка,

На Сірожку сон-дрімотка.

Ой ти, котко, ж ўурчи^е-ўурчи^е,

Ти, Сірожка, мовчи-мовчи^е.

Люльоньку ж, люлю, люлю, люлю,

Ой чужим діткам дулю-дулю.

А Сірожки ж калачі,

Щоб спаў удень й ўночи.

Люльоньку ж, люлі, люлі

Люльонько, люлю, люлю.

VI.ВЕСІЛЬНІ

Горда теща, горда

Горда теща, горда,

Да горда теща горда,

Як козиная морда.

По-козині мермиче, (2)

Зятя ў хату не кличе.

Чи кожуха не має (2),

Чи чобот дожидає.

Й ув постоли обувається(2),

На зятьове сподівається.

Йа в постолях довгі волоки(2),

Наробіли тещі мороки.

Чи зять буде, чи не буде,

Шкода мінє да сити [3] буде.

Було літо, було літо, да стала зима

Було літо, було літо, да стала зима,

Посієла чорнобривці, ей, да ўже не пора.

А вже ж мої чорнобривці у бульбашках,

А вже мої подружечки, гей, у дружечках.

А вже ж мої чорнобривці процвітають,

А вже ж мої русі коси, гей, розплітають.

А вже ж мої чорнобривці розцвілися,

А вже ж мої русі коси розплелися.

Випроводжай мене, ненько, випроводжай

Випроводжай мене, ненько, випроводжай,

Йа що маєш мені дати, то давай.

Дай же мені ти подушки пухові,

Дай мені штирі радні шовкові,

Бо не буду ночувати з тобою,

Приєхали ще вчора за мною –

Шевчики, кравчики ше й кравці,

Багацькі сини і паничі.

Ой ріпнули ворітенька,- свати йдуть,

Ой ріпнули ворітейка - свати йдуть,

Вийди-вийди, матюнко, попитай.

Вийди-вийди, матінко, попитай,

Коли люди торгують, то й отдай.

Вийшла-вийшла матінка, спитала,

Сторгувала донечку, й отдала.

Ой чого плачеш,чого жалуєш

-Ой чого плачеш, чого жалуєш, молодая Маруся? (2)

Ой чи жаль тобі батька старого, чи подвір’ячка свого? (2)

-Ой не жаль мені батька старого, ні подвір’ячка свого. (2)

Тільки жаль мені коси русої, ще й дівочої краси. (2)

34. Що я в свого батенька на одході

Да шо я в свого да батенька на виході,

Посадила орішину на городі.

Да рости-рости й, орішино, аж до неба,

Держав мене рідний батько, поки треба.

Да рости-рости й, орішино, йаж до стріхи,

Держав мене рідний батько для потіхи.

Да рости-рости й, орішино, розвивайся,

Живи-живи мій батько, розживайся.

VII.ЗВИЧАЙНІ

Ой на горі сонейко гей закотає

Ой на горі сонейко, гей, закотає,

Ой на морі козак, гей, потопає.(2)

Не потопай, козаченько, ой бо й загинеш,

Кого вєрно любиш, ой, то й покинеш.(2)

Не загину, дівчинонько, ой, не загину,

Кого вірно люблю - ой, не покину.(2)

Ой із-за гори дощик, з-за гори дрібненький

Ой із-за гори дощик, ой з-за гори дрібненький,

Ой з-за гори дрібненький, ой з вітром холодненький.

Дощик землю росить, а дочка ж неньку просить:

-Ой віддай мене, ненько, ой, в чужу деревеньку.

Де рублені хати, ой де люде ж багаті,

Ой де багато діла, ой туди б я летіла.

Діло б все зробила, та й свекрусі ж я вгодила,

Ой до рідної неньки часто в гості ходила.

Літечко ж минає, а дочки ж немає.

Ой чогось моє серце, ой, з жалю завмирає.

-Запрягай, старенький, ой коня ж вороного,

Та й поїдем, старенький, ой до дитяти свого.

Приїжаєм до двору, ой зять ходе ж по двору.

-Ой здоров-здоров, зяте, ой чужая дитина.

-Здоров-здоров, зяте, ой чужая ж дитина,

Ой скажи ж ти нам, зятю, ой де ж твоя дружина?

-А моя дружина та й лежить заболіла,