Інститут харчових виробництв.

До складу інституту входять 5 кафедр:

- кафедра встаткування харчових виробництв;

- кафедра холодильної й торговельної техніки;

- кафедра загально інженерних дисциплін;

- кафедра філософських наук;

- кафедра економіки і управління інноваційною діяльністю.

Факультет маркетингу, торгівлі і митної справи.

- кафедра маркетингу й комерційної справи;

- кафедра експертизи в митній справі;

- кафедра товарознавства й експертизи непродовольчих товарів;

- кафедра товарознавства й експертизи продовольчих товарів;

- кафедра українознавства;

- кафедра вищої й прикладної математики.

Факультет ресторанно-готельного бізнесу.

До складу факультету входять 4 кафедри:

- кафедра технології харчування;

- кафедра організації й керування якістю ресторанного господарства;

- кафедра хімії;

- кафедра туризму.

Також до складу університету входять такі структурні підрозділи, як:

1) Севастопольський економіко-технологічний факультет Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановского (СЕТФ ДонНУЕТ) почав свою діяльність в 1998 році й здійснює підготовку фахівців із заочної форми навчання в місті Севастополі.

2) Маріупольський учбово-консультаційний центр Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановского здійснює підготовку фахівців із заочної форми навчання в місті Маріуполь.

3) Луганський навчальний центр почав свою діяльність в 2003 році й здійснює підготовку фахівців із заочної форми навчання в місті Луганську.

4) Криворізький навчальний центр Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського.

Організація навчального процесу в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського здійснюється на підставі Закону України „Про вищу освіту”, нормативних документів Міністерства Освіти і науки, молоді та спорту України та нормативних документів ДонНУЕТ.

Викладач організує навчальний процес вивчення модулю та оцінки здобутків студентів відповідно до нормативних актів Міністерства Освіти і науки, молоді та спорту України та нормативних документів ДонНУЕТ. Для оцінки засвоювання кожного змістового модулю викладач у робочої програмі навчальної дисципліни (модулю) здійснює розподіл балів (100 балів) між змістовими модулями, а усередині кожного змістового модулю – за темами кожного змістового модулю.

Усередині кожної теми певного змістового модулю бали розподіляються між різними видами навчальних занять (семінарських та практичних занять, лабораторних робіт, СРС тощо) та контрольними заходами (під час поточного модульного контролю) за допомогою шкали оцінювання змістових модулів

Викладач повинний ознайомити студентів з порядком розподілу балів та шкалою оцінювання змістових модулів по дисципліні.

Під час навчання викладачем здійснюється оцінювання засвоєння студентом кожного змістового модуля та модуля в цілому за бальною системою згідно з шкалою та критеріями оцінки здобутків студентів ЕСТS. Вивчення кожного змістового модулю завершується поточним модульним контролем шляхом тестування. Вивчення модулю в цілому завершується підсумковим модульним контролем у формі заліку або іспиту.

Оцінка за кожний змістовий модуль визначається яка сума балів, отриманих студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях, виконання СРС та інших видів робіт, та балів за результатів поточного модульного контролю, який завершує вивчення змістового модулю.

Результати засвоювання студентом модулю в цілому оцінюються за 100-бальною шкалою, але в наступний час в ДонНУЕТ порядок підрахунку балів залежить від форми підсумкового модульного контролю за дисципліною (залік або іспит).

По дисципліні, вивчення котрої завершується заліком, проведення заліку окремо та нарахування балів на проведення заліку не передбачається. Тому загальна оцінка за результатами засвоєння модулю в цілому складається як сума балів, отриманих по кожному змістовому модулю (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 – Приклад розподілу балів, що нараховуються студентам (підсумковий модульний контроль – залік)

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)	Змістовий модуль 2 (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумко- вий контроль (в балах)	Сума (в балах)
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5
						-

Якщо по дисципліні передбачається іспит, то 100 балів (максимальна оцінка) розподіляється таким чином: 60 балів - на засвоєння змістових модулів та 40 балів - на складання іспиту (табл. 6.2). Тому загальна оцінка по модулю визначається як сума балів, отриманих студентом по кожному змістовому модулю, та балів за результатами підсумкового модульного контролю (складання іспиту).

Таблиця 6.2 - Приклад розподілу балів, що нараховуються студентам (підсумковий модульний контроль – іспит)

Змістовий модуль 1 (поточне тестування)	Змістовий модуль 2 (поточне тестування)	Загальна кількість балів по змістовим модулям	Підсумко- вий контроль (в балах)	Сума (в балах)
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5

 

Для організації своєчасного проведення поточних модульних контролів з дисциплін у директораті інституту складається графік поточного контролю знань з дисциплін по окремим групам студентів на основі інформації, яка надається викладачами дисциплін. Директорат доводить графіки поточного модульного контролю до відома старост та тьюторів груп студентів.

Для контролю результатів засвоєння студентами змістових модулів та проходження поточних модульних контролів викладач дисципліни заповнює допоміжну відомість поточного контролю, в котрій відображуються відповідні бали, які отримані студентом протягом вивчення змістових модулів та контрольних заходів по дисципліні.

Для контролю результатів засвоєння модулю в цілому викладач заповнює відомість контролю успішності поточного та підсумкового модульного контролю.

Для планування навчального навантаження, контролю її виконання з боку студента, оцінки здобутків студентів під час навчання директоратом сумісно з тьютором групи складаються індивідуальні навчальні плани студентів, які заповнюються викладачами кожний семестр протягом всього періоду навчання.

Індивідуальний навчальний план студент включає такі розділи:

1. Титульний аркуш з реквізитами ВНЗ.

2. Аркуш з фотографією студента, на якому зазначаються дані про студента, дані про галузь, напрям підготовки, спеціалізацію, освітньо-кваліфікаційний рівень, за якими навчається студент, указується інститут, група (шифр), календарний термін навчання та форма навчання. Підписується студентом, директором інституту та першим проректором університету.

3. Переліки навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані за кожний семестр кожного курсу навчання (Додаток Г). У переліку указується набор нормативних дисциплін та дисциплін за вибором, обсяг навчального навантаження у годинах та залікових кредитів ЕСТS по кожної дисципліні, підсумкова оцінка за кожною дисципліною за національною шкалою та шкалою ЕСТS, підпис викладача та дата проведення підсумкового модульного контролю.

4. Результати державної атестації.

5. Рішення Державної кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації з певного напряму підготовки та видання диплому студенту, яке затверджується підписами членів та Голови ДКК.

 

Форми організації навчання: аудиторні (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття) і позааудиторні (самостійна та індивідуальна робота студентів). Організаційно-методичне забезпечення навчання в умовах ECTS. Технології навчального процесу: традиційні, новітні, інноваційні, інтерактивні.

Розрізняють наступні форми учбово-наукових робіт студентів:

1. Учбово-наукові (учбово-дослідницькі) роботи, які виконують студенти під час навчання у відповідності до навчального плану.

1.1) реферати;

1.2) звіти з проходження практики;

1.3) роботи кваліфікаційного характеру:

- курсові роботи;

- дипломні роботи (за ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр»).

2. Наукові роботи.

2.1) есе – вільне викладення поглядів автора щодо певних питань, проблем, явищ;

2.2) публікації – для оприлюднення, ознайомлення науковців із основними результатами дослідження, а також встановлення пріоритетів автору у відповідній галузі досліджень:

- тези;

- статті.

Реферат – коротке викладення змісту одного або декількох документів за означеною темою. Обсяг реферату 10-15 сторінок.

Реферати поділяють на інформативні та розширені (зведені, оглядові).

Інформативний реферат найбільш повно та в стислій формі розкриває зміст документа, містить фактичні та теоретичні відомості. В ньому вказується предмет та об’єкт дослідження, мета роботи; наводяться основні результати; викладено дані про методи та умови дослідження; вказані пропозиції автора відносно використання результатів, нова інформація про явища і таке інше.

Розширений (зведений, оглядовий) реферат містить дані, що містяться в певної кількості документів по заданій темі, що викладено у вигляді взаємопов’язаного тексту.

Розширений реферат зазвичай має таку структуру:

- вступ – обґрунтування актуальності теми, її особливості, значущість теми для розвитку конкретної науки або в практичній діяльності;

- розділи (не більше 3-4) – викладення результатів основних теоретичних, експериментальних досліджень різних вчених за темою. Визначається сутність проблеми, основних причини, що обумовили її розвиток, а також недостатньо досліджені аспекти проблеми. Проводиться поглиблений аналіз сучасного стану явища, тлумачення основних поглядів та позицій науковців та практиків по рішенню проблеми. Виявляються нові гіпотези, наводиться аналіз із практики. Викладається власна думка за проблемою;

- висновки – умозаключення, думки, оцінки та пропозиції дослідника;

- перелік літератури – список нормативно-правових та літературних джерел, які були використані автором в ході дослідження, та на які є посилання в рефераті.

Викладення матеріалу в рефераті повинно бути стислим, конкретним, чітким, взаємопов’язаним.

Звіт з проходження практики – складається за результатами проходження практики та містить викладення результатів за результатами дослідження та опрацювання конкретних ділянок робот, виконання певних завдань, в результаті яких були отримані нові практичні навички, знання, які можуть бути в подальшому застосовані практично.

Зазвичай звіт з проходження практики складається з 30-40 сторінок та включає в себе розділи, що передбачено програмою практики за видами робіт.

Курсова робота – самостійне учбово-наукове дослідження студента, яке виконується по окремій дисципліні та визначається її розділами у відповідності до учбового плану ВНЗ. Вона виконується з метою закріплення, поглиблення та узагальнення отриманих знань за дисципліною та застосування їх на практиці для вирішення конкретних проблем в даній галузі.

Обсяг курсової роботи – 35-40 сторінок.

Захист роботи проводиться у відповідності до встановленого графіку в присутності комісії у складі 2-3-х членів кафедри.

Термін збереження таких робіт – 5 років.

Дипломна робота – це кваліфікаційне учбово-наукове дослідження, яке виконується на завершальному етапі освіти в ВНЗ. При тому, дипломна робота завершує освіту за ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр».

Основна мета такої роботи – показати не лише рівень професіональних знань, але й рівень наукової кваліфікації, вміння самостійно проводити науковий пошук та рішати наукові завдання.

Дипломна робота має комплексний характер та пов’язана із використанням набутих знань, навичок, вмінь за спеціальними дисциплінами для вирішення конкретних виробничих, наукових та інших завдань. В більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента.

Тематика курсових та дипломних робіт розробляється кафедрами ВНЗ щорічно або коректується та затверджується на засіданні кафедри.

Щорічно розробляються та затверджується на засіданні кафедри плани-графіки виконання та захисту таких робіт. Контроль за виконанням робіт полягає на наукових керівників та завідуючих кафедр. Керівництво курсовими та дипломними роботами здійснюється кваліфікованими викладачами кафедри. Для успішного їх виконання розробляються та затверджуються методичні вказівки.

Структура курсової, дипломної роботи наступна:

- титульний аркуш – за встановленим зразком зі вказанням виду роботи, дисципліни (якщо це курсова робота), теми, виконавця та керівника;

- зміст – структура робота зі вказанням сторінок, з яких починаються розділи;

- вступ – обґрунтування актуальності теми роботи, коротка історія проблеми, характеристика об’єкта та предмета дослідження, мети роботи, вказання методів дослідження, визначення інформаційних джерел, структури роботи (кількість розділів, таблиць, рисунків, графіків);

- 1 розділ – теоретичний;

- 2 розділ – аналітичний;

- 3 розділ – рекомендації на підставі проведених раніше досліджень;

- висновки – коротке викладення та узагальнення результатів дослідження, шляхів вирішення означених проблем;

- перелік літератури – список нормативно-правових та літературних джерел, які були використані автором в ході дослідження, та на які є посилання;

- додатки – графічний матеріал, форми звітності, первісні дані, які ілюструють роботу, або є першоджерелами для проведення аналітичного дослідження.

Обсяг дипломної роботи за ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» – 80-90 сторінок, за ОКР «Магістр» – 100-120 сторінок.

Захист дипломної роботи проводиться у відповідності до встановленого графіку на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії, вона може проводитися як в ВНЗ, так і на підприємствах, організаціях, якщо тема має для них прикладний інтерес.

Термін збереження таких робіт – 70 років.

Есе - вільне викладення поглядів автора щодо певних питань, проблем, явищ з посиланням на первісні джерела. Обсяг такої роботи 2-5 сторінки.

Тези – кратко, точно та послідовно сформовані основні ідеї, думки, положення наукової роботи дослідника.

Тези доповіді - це опубліковані до початку наукової конференції матеріали попереднього характеру, який містить викладення основних положень наукової доповіді. Обсяг тез – 2-3 сторінки машинописного тексту.

Наукова стаття – це наукова робота, яка публікується в конкретних журналах (періодичних виданнях) або в наукових збірках. Стаття містить викладення проміжних або кінцевих результатів дослідження, освітлює конкретне та окреме питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить результати доступними спеціалістам. Оптимальний обсяг статті – 6-12 аркушів машинописного тексту.

Стаття має чітку структуру:

- анотація – стислий виклад результатів дослідження (3-4 рядки) українською, російською та англійськими мовами;

- вступ - огляд сучасного стану проблеми, означення актуальності теми;

- викладення матеріалу – безпосереднє викладення результатів дослідження автора, його умозаключення з посиланням на матеріали, які було використано в ході дослідження;

- висновки – викладення наукових результат автора за результатами дослідження, які містять узагальненні та систематизовані висновки та пропозиції;

- подальші перспективи та напрями дослідження – автор повинен визначити напрями, в яких він буде вести подальші наукові розробки на підставі отриманих результатів статті;

- перелік літератури – список нормативно-правових та літературних джерел, які були використані автором в ході дослідження, та на які є посилання по ходу статті.

На статтю обов’язково надається рецензія доктора наук, яка засвідчує актуальність та важливість проведеного дослідження та його результатів.