Структурно – логічна схема НАВЧАЛЬНОЇ практики

«УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»

 

Рис. 2.1 Структурно-логічна схема практики

Предмет НАВЧАЛЬНОЇ практики «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»

При проходженні навчальної практики студенти повинні вивчити основні напрямки організації навчального процесу в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Отже, в процесі проходження практики студенти повинні:

· вивчити основні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні;

· ознайомитись з організаційною структурою ДонНУЕТ;

· вивчити законодавчі, нормативні і інструктивні матеріали, які регулюють організацію навчального процесу в ДонНУЕТ;

· розглянути основні складові Болонського процесу та кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

· ознайомитись із складовими соціально-культурної інфраструктури університету;

· визначити основні складові системи студентського самоврядування, що діє в ДонНУЕТ;

· ознайомитись з правилами та принципами роботи в бібліотеці;

· виконати індивідуальне завдання.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»

для студентів 1 курсу, напряму підготовки 6.030508 “ФІНАНСИ І КРЕДИТ”

Спеціалізації «ФІНАНСИ» денної форми навчання

№	Назва теми	Кількість годин за видами занять
Разом	Аудиторні заняття	Позааудиторні заняття
лекції	семінар. і практ.	індиві-дуальні	самост. робота
	Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
	Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
	Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
	Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
	Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
	Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
	Тема 7. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
	Усього годин			-

 

Зміст НАВЧАЛЬНОЇ практики «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»

Теоретична частина

Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

 

Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку. Особливості стратегії інтеграції України у ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, у тому числі вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, працює над практичним поєднанням до Болонського процесу.

Студент повинен ознайомитись із Законом України „Про вищу освіту” та вивчити сутність Болонського процесу, а також складові кредитно-модульної системи організації навчального процесу в ВНЗ України.

Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти до 2010 року. Формування Зони європейської вищої освіти сприятиме створенню умов для вільного переміщення студентів, викладачів менеджерів та дослідників, підвищенню мобільності й розширенню можливостей працевлаштування громадян, а також зростанню міжнародної конкурентоспроможності європейської вищої освіти.

Болонський процес був започаткований 19 червня 1999 р. у м. Болонья підписанням 29 міністрами освіти країн Європи Болонської декларації. Країни-учасниці домовилися про створення Зони європейської вищої освіти (єдиного європейського освітянського та наукового простору) до 2010 р., сформулювали основні завдання та принципи її побудови, узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти. У травні 2005 р. на рівні Міністерства освіти України була підписана декларація про участь вітчизняних навчальних закладів у Болонському процесі.

Хронологія подій Болонського процесу полягає у наступному:

- в 1997 р. під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить на мету створення умов для забезпечення мобільності громадян європейських країн на ринку європейської праці;

- в 1998 р. у Сорбоні чотири країни – Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина – підписали Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на гармонізацію систем вищої освіти цих країн та створення відкритого європейського простору (Спільна декларація про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію, 25 травня 1998 р.);

- в 1999 р. у Болоньї європейськими міністрами освіти була прийнята Болонська декларація щодо формування Зони європейської вищої освіти (Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти, 18-19 червня 1999 р.). Були сформульовані основні завдання та принципи створення Зони європейської вищої освіти;

- в березні 2001 р. в Саламанкі – Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (Саламанка, 29-30 березня 2001 р.);

- в травні 2001 р. в Празі – зустріч європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (До зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, 18-19 травня);

- в Берліні – Конференція міністрів, відповідальних за вищу освіту (Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту, 19-20 вересня 2003 р.).

Побудову загальноєвропейського простору вищої освіти планується завершити до 2010 р.

Болонська декларація містить основні завдання та принципи створення Зони європейської вищої освіти та передбачає конкретну програму дій, що ґрунтується на конкретній меті, термінах і специфічних завданнях.

Основні принципи (шість цілей Болонського процесу) та завдання формування Зони європейської вищої освіти у руслі Болонського процесу полягають у наступному:

1. Уведення двоциклового навчання. Пропонується ввести два цикли навчання (доступеневе і післяступеневе навчання):

- 1-й цикл – до одержання першого академічного ступеня, передбачає навчання протягом не менш 3-х і не більш 4-х років та отримання ступеня бакалавра;

- 2-й цикл – передбачає після одержання першого академічного ступеня бакалавра отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження у національних системах освіти кредитної системи на основі ECTS (Європейської кредитно-трансфертній и акумулюючої системи, Європейської системи перезарахування кредитів). Кредитна система – це система обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. Кредит – це умовна мінімальна стандартна одиниця виміру обсягу навчального завантаження (в годинах) якось частини програми вищої освіти, виконаної студентом підчас навчання (згідно Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО в Лісабоні).

3. Контроль якості освіти шляхом оцінки знань, умінь та навичок випускників (а не лише тривалості або змісті навчання) за допомогою застосовування системи гарантії якості освіти. Така система передбачає встановлення стандартів транснаціональної освіти, а також організацію незалежних акредитаційних агентств (незалежних від національних урядів та міжнародних організацій).

4. Розширення мобільності студентів та викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом шляхом усунення перешкод та створення умов для вільного пересування студентів та викладачів. Для студентів повинен бути забезпечений доступ до можливості одержання освіти й практичної підготовки, а також до супроводжуючих послуг у будь-якої країні, яка приєдналась до Зони європейської вищої освіти; для викладачів, дослідників й адміністративного персоналу повинні бути забезпечені визнання й залік періодів часу, витраченого на проведення досліджень, викладання й стажування в європейському контексті, без завдання збитків їх правам, установлених законом.

5. Сприяння працевлаштуванню випускників. Працевлаштування має бути забезпечене завдяки орієнтації ВНЗ на кінцевий результат (використання знань та умінь випускників на користь усієї Європи), спрощенню професійного визнання кваліфікації випускників. Для забезпечення визнання кваліфікації планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій, реалізація спільних програм навчання, практичної підготовки й проведення наукових досліджень, співробітництва тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до освіти.

Однією із складових Болонського процесу є система ЕСТS.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів (залікових о світних одиниць).

Модуль – це завершена задокументована частина освітньо-професійної програми (ОПП), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи). Тобто модуль – це:

- навчальні дисципліни, за якими передбачається читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, виконання студентами самостійної роботи (СРС), та інших видів робіт (лабораторні роботи, індивідуальна робота, контрольні заходи тощо);

- навчальні та виробничі практики;

- державні атестації (державні іспити, захист дипломних та магістерських робіт);

- інші частини ОПП, що передбачаються навчальними планами підготовки фахівців.

Усі дисципліни (модулі) поділяються на нормативні дисципліни (модулі) за вибором, та дисципліни (модулі), що вивчаються додатково.

Нормативні дисципліни є обов`язковими до вивчення та складають базову (нормативну) частині ОПП. Дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини ОПП. У перспективі студент буде їх обирати з урахуванням власних інтересів для професійної діяльності в майбутньому. Нормативні дисципліни та дисципліни за вибором входять до переліку дисциплін, встановлених ОПП даного напрямку підготовки (спеціальності). Обсяг річного навчального навантаження за ними повинен складати не менше 60 кредитів ЕСТS. Навчальні дисципліни, що вивчаються додатково, не входять у перелік дисциплін, установлений ОПП даного напрямку (спеціальності).

Вивчення студентами модулю завершується підсумковим модульним контролем у формі іспиту або диференційованого заліку.

Кожний модуль-навчальна дисципліна містить у собі кілька змістових модулів (від 2 до 4).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів навчальної дисципліни (модулю), що засвоюється за допомогою відповідних видів занять та методів навчання.. Таким чином, змістовий модуль складається із сукупності взаємопов`язаних тем, які вивчаються студентами за допомогою лекційних, семінарських та практичних занять, СРС та інших видів робіт та відповідних методів навчання. Вивчення студентами кожного змістового модулю завершується проведенням поточного модульного контролю шляхом тестування.

КредитЕСТS – це оцінена й кваліфікована мінімальна стандартна умовна одиниця виміру навчального навантаження студента під час навчання (тобто є числовим еквівалентом оцінки обсягу навчального навантаження студента під час навчання). Кредити ЕСТS використовуються для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, який необхідний для завершення курсу. Один кредит дорівнює 36 годинам. Річне навчальне навантаження теоретичної підготовки студента у ВНЗ України становить 60 кредитів ЕСТS (по 30 кредитів за семестр), або 2160 годин.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина навчання студента (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо), що підлягає обов`язковому оцінюванню та зарахуванню. Інакше кажучи, заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння модулю.

Трудомісткість навчальної дисципліни визначається кількістю залікових кредитів. Наприклад, обсяг навчального навантаження на вивчення дисципліни складає 108 годин, у тому числі лекцій – 18 годин, семінарських та практичних – 18 годин, СРС – 62 години. Тоді, обсяг навчального навантаження на засвоєння дисципліни у залікових кредитах складе 3 залікових кредити (108: 36).

ЕСТS (Європейська кредитно-трансфертна и акумулююча системи, Європейська система перезарахування кредитів) є інструментом, який має сприяти визнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном, гарантувати прозорість навчання і розширити можливості вибору для студентів. Запровадження системи ЕСТS дозволить оцінювати обсяг навчального навантаження, отримувати та продовжувати навчання та отримувати бажану кваліфікацію у будь-якому ВНЗ як у середині країни, так за її межами. Це буде сприяти спрощенню професійного визнання кваліфікації випускників у різних країнах, можливості враховувати під час визнання кваліфікації накопичених знань та усіх досягнень студентів та випускників (наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо), реалізації концепції «навчання на все життя»,

Система ЕСТS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно програм навчання і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ЕСТS (для визначення навчального навантаження для студентів).

Шкала ЕСТS для оцінювання здобутків студентів під час вивчення окремих дисциплін має такий вигляд:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (В,С): 80-89 балів – дуже добре (В), 75-79 балів – добре (С);

60-74 балів – задовільно (D,E): 70-74 бали – задовільно (D), 60-69 балів – достатньо (Е);

35-59 балів - незадовільно с можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно с обов'язковим повторним курсом (F).