Тема 8. Громадянське суспільство

Поняття громадянського суспільства, його сутність, ознаки, струк­тура, фактори становлення та розвитку. Сучасні уявлення про громадянське суспільство. Громадянське суспільство як ма­теріальна та соціальна основа демократичної, правової, соці­альної держави. Специфіка функціонування громадянсько­го суспільства в економічній, соціальній, політичній та духовній сферах. Принципи організації життя громадянсь­кого суспільства. Соціокультурні аспекти громадянського суспільства. Права людини. Роль права у розвитку громадянського суспільства. Взаємозв'язок громадянського суспільства, демократії, політичного плюралізму та правового статусу осо­би. Конституція України і формування громадянського демок­ратичного суспільства в Україні.

 

Тема 9. Політична культура і політична соціалізація особистості

Поняття, структура і функції політичної культури. Типи політичної культури.

Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Обумовленість політичної свідомості історичними, на­ціональними, соціально-економічними і культурними чинни­ками розвитку суспільства. Політична свідомість суспільст­ва, соціальної групи та особи. Структура та під структура політичної свідомості (емпірична і теоретична, буденна і на­укова, ідеологічна і соціально-психологічна). Політична субкультура. Групова і масова політична свідомість. Типи полі­тичної свідомості. Політична свідомість і політична воля. Авторитарна і демократична свідомість. Характеристика роз­витку та стану політичної свідомості в Україні. Значення політичних ідеалів, символів та традицій для розвитку політич­ної свідомості.

Поняття ідеології та класичні уявлення про неї (Де Тресі, К.Маркс, Р.Міхелс, М.Вебер, О.Лемберг, Т.Парсонс, Р.Пайпс). Функції політичної ідеології (створення позитивного образу здійснюваної політики, інтеграція суспільства, мотивація політичної поведінки). Державна ідеологія і політичний ідеал. Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний, програмно-політичний, актуалізований (засвоєння і втілен­ня принципів і цілей певної ідеології).

Основні ідейно-політичні течії сучасності. Лібералізм і нео­лібералізм. Консерватизм і неоконсерватизм. Марксизм і со­ціал-демократизм. Фашизм і неофашизм. Християнсько-де­мократична ідеологія і альтернативні ідейно-політичні течії. Проблеми надмірної ідеологізації суспільства та ідеологічної безпорадності. Ідеологічні орієнтації українського суспільства. Національна ідея та ідеологія державотворення в Ук­раїні. Необхідність активізації політологічних досліджень щодо створення системи ідейно-політичних засад обґрунтування і самоствердження держави.

Національна і політична ментальність. Сутність, структу­ра, типи політичної культури. Політична ідеологія як стри­жень політичної культури суспільства. Культура політично­го мислення, її ознаки і прояви. Культура функціонування політичних інститутів і способів політичної діяльності. Взає­мозв'язок політичної, світоглядної, моральної та правової культури. Функції політичної культури. Політичні комуні­кації. Механізм формування і виявлення громадської думки. Політична культура в умовах ідеологічного плюралізму і ба­гатопартійності. Історичні особливості формування політич­ної культури в Україні, її стан в сучасних умовах. Актуальні завдання оновлення і розвитку політичної культури України в контексті реалій її перехідного стану і процесу переоцінки цінностей. Конституція України як державний нормативний документ для ціннісних орієнтацій політичної культури суспільства. Політична соціалізація, її сутність, етапи і фактори. Роль культури в політичній соціалізації особистості. Політична поведінка. Паблік рілейшнз і їх соціальне значення. Проблеми розвитку політичної культури і політичної соціалізації особистості в Україні та Криму.

 

Тема 10. Політичні процеси

Політичне життя суспільства, його сутність, основні законо­мірності, компоненти та історичні форми. Поняття політичного процесу. Політичне життя як втілення політичних процесів. Політичне життя і політика. Взаємодія суб'єктів і об'єктів політичного життя. Ді­алектика політичної діяльності і політичних відносин. Полі­тична влада як об'єкт політичного життя.

Політичні потреби, інтереси, позиції, політичні сили та їхні особливості в сучасній Україні. Нації, соціальні групи, індиві­ди як суб'єкти політичного життя. Політичні комунікації і сус­пільна думка, форми соціально-політичного контролю за полі­тичними процесами. Обумовленість діяльності суб'єктів політики конкретним політичним часом і простором. Конструк­тивні та деструктивні форми політичного розвитку. Проблема політичної стабільності і динамізму в політичному житті.

Форми проявів політичного життя: політичні демонстрації, маніфестації, мітинги. Вибори і участь в них. Політичний про­цес як реальна взаємодія суб'єктів політики. Структура полі­тичного процесу. Співвідношення раціональних та ірраціо­нальних ланок та складових політичного процесу. Типологія політичних процесів. Особливості розгортання політичних процесів в сучасній Україні (процеси державотворення, націо­нального відродження, утворення громадських об'єднань тощо). Стадії розвитку і правова регламентація політичних процесів. Конституція України як нормативна основа розвит­ку і ходу політичних процесів.

Політична діяльність як спосіб участі суб'єктів у виробленні і здійсненні питань політичної влади та вираження політич­них інтересів. Структура політичної діяльності: суб'єкти та об'єкти, мотиви і способи їх взаємовпливу. Політична влада як основний об'єкт політичної діяльності. Форми політичної діяльності (управлінська, виконавча, законодавча, судова, контрольна та ін.).

Виборча кампанія як форма політичної діяльності. Функції виборів в демократичному суспільстві. Види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна та змішана.

Залежність політичної діяльності від факторів довготрива­лого (стратегічного) та динамічного (тактичного) характеру. Значення оцінки політичних ситуацій та подій, політичної обстановки для ефективного здійснення політики. Правові оцінки регламентації політичної діяльності. Зміст політич­них акцій і процедур. Політичні рішення та інші види соці­альних рішень, їх класифікація. Принципи і методи прийнят­тя рішень у політичній сфері. Стадії підготовки та прийняття політичних рішень: пошуки і вибір варіантів, політичні де­бати, діалог, досягнення згоди. Контроль, інформація і зво­ротний зв'язок в ході реалізації політичних рішень. Пробле­ми політичної діяльності в сучасній зарубіжній політології.

Політичні відносини як засіб регулювання взаємодії соціаль­них суб'єктів щодо політичної влади; управління та регулю­вання їх політичних інтересів, доведення їх до рівня всезагальної громадянської та державної згоди. Політичні відносини як форма, умова і результат політичної діяльності. Типологія та основні форми політичних відносин: політична боротьба, ком­проміс, консолідація, конкуренція, конфлікт, консенсус.

Значення політичної влади для розвитку і функціонуван­ня політичних відносин. Конституція України і процес пог­либлення демократизації політичних відносин, стабілізації політичного життя.

Поняття конфлікту як соціального явища, постійного супут­ника суспільного поступу. Західна конфліктологія: історичні та теоретичні аспекти (Г.Зіммель, Л.Козер, Р.Дарендорф, К.Боулдінг та ін.). Співвідношення соціального і політичного кон­фліктів. Політичний конфлікт як форма взаємовідносин між особами, партіями, політичними та соціальними групами, дер­жавами з приводу влади. Політичні інтереси і суперечності як об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення конфліктів.

Форми, моделі, типи і функції політичного конфлікту, ме­ханізми його динаміки. Джерела і чинники конфлікту. Учас­ники конфлікту, їх характеристики. Політична криза. Спе­цифіка прояву та розв'язання конфліктів у тоталітарній та демократичній системах. Політичні конфлікти і кризи при переході від тоталітарного до демократичного режиму. Соці­ально-політичні конфлікти та модернізація. Міжнародні кон­флікти, їх особливості.

Методологія та практика вирішення конфліктних проблем. Стабілізація політичної обстановки. Умови досягнення полі­тичного консенсусу. Насильство та ненасильницька боротьба в суспільному житті. Позитивний зміст соціально-політично­го примусу. Ідея ненасилля у вітчизняній і зарубіжній соці­ально-політичній і філософській думці і суспільній практиці. Ненасильницькі засоби впливу та примусу в практиці світо­вої політики. Основні шляхи і засоби досягнення та дотри­мання національної й соціальної злагоди в сучасному укра­їнському суспільстві.

Політичний розвиток як багатомірний процес взаємодії різноспрямованих соціальних сил та засіб створення якісно нових інститутів для реалізації прогресивних можливостей сус­пільства і формування соціально бажаних суспільних груп. Ос­нови теорії політичного розвитку (М.Вебер, Ф.Тенніс, Т.Парсонс).

Політичний розвиток та політичні зміни. Головні парамет­ри політичного розвитку: вироблення оптимальної стратегії щодо прийняття політичних рішень; удосконалення зако­нодавчої бази; селекція правлячих і опозиційних еліт за ознакою компетентності і дієздатності; створення умов для вільної політичної конкуренції. Проблеми та суперечності політичного розвитку.

Поняття, сутність і етапи політичної модернізації. Типи і шляхи модернізації. Проблема вибору варіантів модернізації: ліберальний напрямок (Р.Даль, Г.Алмонд, Л.Пай) і консер­вативна орієнтація (С.Хантінгтон, К.Дейч, Х.Ліндз).

Поетапний характер політичної модернізації. Політична корекція моделей та програм соціального розвитку. Зміст і основні характеристики політичної модернізації: раціоналі­зація влади, диференціація політичної структури, масова політична активність населення, вдосконалення норматив­ної й ціннісної систем. Суперечності політичної модернізації: дилема економічної ефективності і соціальної справедливості. Політична модернізація і проблема вироблення консенсусної політичної культури.