Змістовий модуль 1. Політика як соціальний феномен

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Історія визначення поняття та категорії «політика», її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соці­ального явища (Арістотель, Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, М. Вебер, Т.Парсонс, А.Бентлі, Г.Лассуел, Р.Даль, М.Бердяев, Г.Алмонд та ін.). Політика як соціальне явище. Походження і сутність політики. Головні дефініції політики.

Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. По­няття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження ціліс­ності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Національна політика. Проблеми національної політики в Україні і Криму.

Культурна політика як найважливіша умова розвитку особистості та суспільства. Основи культурної політики. Взаємозв’язок та взаємозалежність політики й культури. Політичні фактори культурного розвитку: роль держави та громадських організацій; погодженість, якість та своєчасність прийнятих рішень і законів, ефективність їх реалізації; компетентність та відповідальність органів влади і посадових осіб. Роль міжнародних організацій у вирішенні проблем культурного життя.

Предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психо­логія, політична історія, політична географія, політична ан­тропологія, політична семантика та ін.

Закони, принципи та категорії політичної науки. Теоретич­ний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні ас­пекти вивчення політичного життя в межах навчального кур­су політології: субстанціональний, інституціональний, функціональний та ін. Багатовимірність системи методів полі­тологічного пізнання: філософські, загальнонаукові і спеці­альні методи. Прикладна політологія та методика конкретних політологічних дослід­жень.

Основні завдання та функції політології. Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Зна­чення політології для формування політичної свідомості і культури працівників галузі культури та мистецтв. Політологія у системі відповідної професійної підготовки.

 

Тема 2. Головні етапи і напрямки розвитку політичної думки

Політичне життя суспільства – багатовікове соціальне яви­ще. Зародження політичної думки у країнах Стародавнього Сходу: закони Хаммурапі у Вавилоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство і даосизм у Китаї.

Політичні вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа. Теорія ідеальної держави Платона. Аристотель про політи­ку, державу і політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політико-правові пог­ляди Цицерона.

Політичні ідеї раннього християнства. Аврелій Августин. Політична думка часів Середньовіччя. Фома Аквінський. Епоха Відродження - новий етап у розвитку політичної думки. Н.Макіавеллі – засновник світської полі­тичної науки.

Політичні концепції Нового часу. Дж.Локк — родоначальник теоретичної системи класичного лібералізму. Т.Гоббс про по­ходження і сутність держави. Ш.Монтеск’є про форми держави та поділ влади. Ідеологія буржуазно-демократичного радикаліз­му. Ж.-Ж.Руссо та його вчення про народовладдя і пріоритет громадянського суспільства, «суспільний договір», демократію.

Політичні вчення кінця XVIII - початку XIX ст. І. Кант про правову державу, етичні основи політики. Г.Ф.Гегель про спів­відношення громадянського суспільства, держави і права. Ліберальна політична думка: Б.Констан, Є.Бентам, А.Токвіль та ін. Теорія насильства Л.Гумпловича. Виникнення і еволю­ція соціально-політичних утопій. Концепції Т.Мора, Т.Кампанелли, А.Сен-Сімона, Ш.Фур'є, Р.Оуена. Виникнення і основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму. Сутність кризи марксизму.

Формування політології як самостійної галузі й загальної системи соціальних і гуманітарних наук. Дж.С.Мілль про свободу, порядок і соціальний прогрес. Е.Дюркгейм про значен­ня солідаризму в розвитку суспільства. М.Вебер як класик західної політології. Вчення Вебера про ідеальні типи влади та теорія раціональної бюрократії. Теорія еліт (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельс, Д.Донцов, В.Липинський). Дослідження по­літичних партій (М.Дюверже, Ж.Шарло, Дж.Сарторі). Між­народні відносини і світова політика: політологічні виміри (Б.Рассел, Г.Моргентау, Р.Хілсмен, М.Каплан).

Основні школи і течії сучасної зарубіжної політології. Біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч.Мерріам, Г.Лассуелл, Дж.Кетлін та ін.). Системний аналіз влади (Т.Парсонс, Д.Істон, Р.Даль та ін.). Концепції елітократії і націократії (Р.Міллс, Ч.Раш та ін.). Політична соціологія (С.Ліпсет, М.Дюверже, Р.Арон, М.Кроз'є та ін.). Психоаналі­тичні концепції політики (Ж.Лакан, Ч.Мерріам та ін.). Тео­рія соціально-політичних конфліктів (П.Блау, К.Боулдінг, Р.Дарендорф). Компаративістика як метод аналізу різно­рідних політичних систем (Д.Істон, Г.Алмонд, С.Верба, К.Дойч, С.Хантінгтон). Теорія політичних систем (Р.Роуз, М.Девіс, Х.Білдсман).

Концепція політичного плюралізму та її проблеми. Теорія партисипаторної демократії (масштаби політичної участі, зростання свободи, посилення рівності, оптимальне поєднан­ня елементів прямої і представницької демократії). Теорія поліархії Р.Даля. Множинність центрів влади в демократич­ному суспільстві. Корпоративна суспільна демократія як ме­ханізм формування національно-державної цілісної політи­ки з участю політичної еліти, бізнесу та профспілок.

Геополітика, етнополітологія, політична конфліктологія, кратологія: досягнення зарубіжної і вітчизняної політології XX століття.

Буття українського народу і формування перших політич­них уявлень. Політична думка Київської Русі. Морально-пра­вові та релігійні уявлення про суспільство. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Руська правда» часів Ярос­лава Мудрого і «Повість минулих літ» як своєрідний заклик до єдності і незалежності руської землі. "Повчання" князя Володимира Мономаха (прообраз ідеального князя, поєднан­ня політики і моралі). "Моління" Даниїла Заточеника: обґрунтування принципу єдиновладдя князя.

Вітчизняні політичні доктрини в Галицько-Волинській дер­жаві та Литовсько-Польській державі (XIV — перша пол. XVII ст.). Ідеї соціальної і національної рівності: С.Оріховський-Роксолан, Ю.Дрогобич, Г.Смотрицький, С.Зизаній, М.Смотрицький. Ідеї політичного і національного відродження Ук­раїни (П.Могила, І.Вишенський, С.Яворський).

Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга пол. XVII — кінець XVIII ст.). Ідеї волі і демократії в полі­тичному житті козацтва. Державотворча діяльність Б.Хмель­ницького. Конституція П.Орлика як втілення української дер­жавницької ідеї. Києво-Могилянська академія як головний осередок культури і освіти на Україні, центр основних політич­них сил у боротьбі за національну незалежність. Духовно-мо­ральний підхід до політики у поглядах Г. Сковороди.

Політична думка України XIX- поч. XX ст. Зародження ук­раїнського лібералізму. "Історія Русів". Політичні ідеї членів Кирило-Мефодіївського братства. В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко про шляхи національ­ного і соціального відродження України. М.Драгоманов — ос­новоположник політичної науки в Україні. Політична ідео­логія українських демократів: М.Павлик, О.Терлецький, С.Подолинський. І.Франко про історичний характер держа­ви і політичної влади, правовий статус особи і демократію. Народницька школа в історії української політичної думки (В.Антонович). Національно-самостійницька концепція М.Міхновського. Політичні концепції часів УНР. Національ­но-політична доктрина М.Грушевського. В.Винниченко про державну організацію і відродження української нації.

Українська політична думка 20—30-х рр. XX ст. Українсь­кий націонал-комунізм (В.Шахрай, О.Шумський, М.Скрип­ник, М.Хвильовий). Концепція української державності в історико-політичній науці: народницький напрямок (П.Ладенко, С.Шелухин); консервативний (В.Липинський, С.Томашівський, В.Кучабський); національно-державницький (С.Дністрянський, Д.Донцов, М.Міхновський, В.Старосольський, М.Сціборський).

Українська політична думка 40 - 90-х рр. XX ст. Політичні концепції вчених українського зарубіжжя (Б.Крупницький, І. Лисяк-Рудницький, Я.Пеленський). Рух українських «шіст­десятників». Обґрунтування новітньої української держав­ності: «Декларація про державний суверенітет України», «Акт про державну «самостійність України», «Конституція Украї­ни» 1996 р. Формування і розвиток національної школи полі­тології в сучасній Україні (Є. Бистрицький, Ю. Римаренко, В. Полохало, С. Грабовський та ін.) ствердження політології як на­вчальної вузівської дисципліни, розвиток фундаментальних досліджень (філософія та соціологія політики, конфліктологія, етнополітологія, партологія, кратологія, прикладна полі­тологія та ін.).

 

Тема 3. Політична влада

Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підхо­ди до проблеми політичної влади (Р.Даль, Т.Парсонс, М. Ве­бер, М.Кроз'є). Сутність політичної влади та її головні властивості: верховенство, суверенітет, авторитарність, відпо­відальність, примусовість. Функції влади. Співвідношення державної і політичної влади.

Обумовленість політичної влади соціально-економічними і культурними чинниками (власність, мораль, право та ін.). Ресурси, межі і сила влади. Сутність, структура і механізм здійснення політичної влади. Політичне пануван­ня і легітимність. Ефективність політичної влади. Влада як співвідношення панування і під­порядкування між соціальними групами. Джерела влади та її носії. Авторитет влади. Влада і опозиція. Проблеми легітимності і ефективності політичної влади в Україні.

Основні способи існування влади (залежність, незалежність, взаємозалежність між соціальними суб'єктами). Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Методи здійснення влади: спів­робітництво і суперництво; заохочення і примус. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади: монархія, демок­ратія, аристократія, технократія, охлократія, бюрократія, теократія, плутократія, елітократія.

Зміст концепції поділу влади. Система стримувань і проти­ваг. Законодавча, виконавча і судова влади. Централізація та децентралізація влади. Конституційні положення про пер­спективи розвитку політичної влади в Україні, її подальшу демократизацію. Роль політичної влади у забезпеченні функціонування та розвитку культури.