Змістовий модуль 2. Політична діяльність

Тема 4. Суб’єкти політики

Соціальна структура і соціальна стратифікація. Поняття і види суб’єктів політики. Особистість як первинний суб’єкт і об’єкт політики. Соціальні групи як суб’єкти і об’єкти політики. Репрезентація соціальної необхідності у особистісних, групових, класових, етнонаціональних інтересах. Групи інтересів. Політичні партії і партійні системи.

Політичні партії. Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і пар­тійних систем С.Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, Г.Моска, Р.Міхельс, М.Вебер, М.Дюверже, З.Ньюмен, М.Вінер та ін.). Сутність і місце партій у політичному процесі. Основні озна­ки партії: наявність організації, тяжіння до влади, ідеологіч­ний характер. Відмінність політичних партій від груп інте­ресів, суспільних організацій, груп тиску та інших об'єднань. Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій: кадрові, масові і строго централізовані (М.Дюверже); патронаж­ні та ідеологічні (З.Ньюмен); консервативні й революційні; легальні й нелегальні, правлячі та опозиційні; партії-лідери і партії-аутсайдери та ін. Внутрішні та зовнішні функції політич­них партій в суспільстві. Латентні функції: надання можливос­тей соціального підйому представникам непривілейованих сус­пільних груп, гарантування привілеїв членам партії та ін. Вплив політичних партій на формування правлячої еліти, підбір та розстановку управлінських кадрів та їхню участь у процесі прий­няття політичних рішень і контролю за їхнім виконанням.

Поняття і типи партійних систем. Чинники, що зумовлю­ють утворення партійних систем. Типології партійних систем. Однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Кри­терії оцінки ефективності партійних систем: чутливість до соціальних запитів і потреб населення, можливості задово­лення владно значущих інтересів громадян, критичне кори­гування урядового курсу, демократичний контроль за діяль­ністю еліт. Можливості та недоліки монопартійності, недоліки мультипартійності. Вплив законодавства на характер і тип партійної системи. Проблеми розвитку багатопартійної сис­теми в Україні. Конституція України про свободу та умови об'єднання громадян у політичні партії. Закон України “Про політичні партії в Україні”.

Поняття громадських організацій та рухів, їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні пе­редумови і причини їх виникнення. Мета, завдання і організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Шлях, характер, тактичні завдання громадських рухів.

Підходи до типології громадсько-політичних організацій і рухів суспільно-політичних (за поставленими цілями, за правовим статусом, за со­ціально-класовими ознаками, за масштабами діяльності, за ставленням до існуючого ладу та ін.). Функції громадсько-політичних організацій та рухів щодо забезпечення захисту інтересів своїх членів і стосовно системи влади в державі, роз­витку суспільства.

Відмінність громадських організацій і рухів від державних інститутів і політичних партій. Особливості громадсько-полі­тичних рухів, що виникли наприкінці 80-х років в Україні. Законодавство України про свободу та умови політичного об'єднання громадян.

Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія ді­яльності. Характер і можливості впливу груп тиску на полі­тичну владу (поінформованість, кваліфікація керівників, політичний досвід). Зв'язок груп тиску з політичними парті­ями і державними лідерами. Позитивні риси в діяльності груп тиску (реалізація принципів відкритості, гласності, свободи слова; вплив на економіку, прийняття політичних рішень) та можливі негативні явища (корупція, корпоративізм, протек­ціонізм, дискредитація суперників).

Лобізм як політична практика. Типи лобіювання: вплив або тиск на владу, політичні партії, на громадську думку. Форми політичного лобі. Лобіювання і вдосконалення законодавст­ва. Розвиток груп тиску і лобіювання в політичному житті сучасної України.

Політична еліта. Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Кла­сичні теорії еліт (В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс). Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських полі­тичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавелістська шко­ла, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психо­логічні, ірраціональні, функціональні, технократичні. Со­ціальне представництво еліти. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Номенклатурна систе­ма і її наслідки. Політична еліта і демократія: дилема поєд­нання.

Природа і соціальна сутність політичного лідерства. Гене­за класичних поглядів на політичне лідерство (Н.Макіавеллі, Т.Карлейль, Р.У.Емерсон, Ф.Ніцше, Г.Тард та ін.). Діалекти­ка об'єктивних і суб'єктивних передумов політичного лідер­ства. Взаємовплив і взаємозалежність соціально-політично­го середовища, розстановки сил, психолого-соціальних і особистісних характеристик політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства. Класифікація М.Вебера: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний типи лідерства. Сутність вождизму в політиці. Популізм. Культ особи як край­ня, максимально завищена оцінка ролі політичного лідера в історії.

Соціальна роль та функції політичного лідера, інтеграція суспільства, оптимізація політичних рішень, соціальний ар­бітраж і патронаж, комунікація влади і мас, ініціювання онов­лення, легітимація політичного устрою. Критерії оцінки по­пулярності і ефективності діяльності політичного лідера. Політичний імідж. Проблеми формування політичних ліде­рів у сучасній Україні.

 

Тема 5. Політична система суспільства

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільст­ва. Політична система суспільства в її взаємодії з економічною, соціальною, правовою та іншими суспільними структурами. Політична система як фактор стабілізації і розвитку політично­го життя. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи (Г.Алмонд, Д.Істон, Т.Парсонс). Системоутворюючі засади та основні функції політичних сис­тем. Політична влада як основа політичної системи. Характеристика структурних елементів політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивна складові. Держава, її властивості, місце, роль і значення в політичній системі суспільства. Політичні партії і партійні системи, їх роль і функції в політичній організації суспільства. Значення засобів масової інформації в розвитку і функціонуванні політичної системи. Політична культура як важлива складова політичної системи.

Основні характеристики функціонування політичної систе­ми та необхідність її стабільності для нормального функціонування суспільства.

Зміст поняття “політична система”. Структура і функції політичних систем. Типологія політичних систем. Політична стабільність та політичний ризик. Фактори політичного ризику. Політична безпека. Політична система України та Криму.

 

Тема 6. Політичні режими

Політичний режим як сукупність мето­дів і форм реалізації політичної влади та його взаємовідносини з громадянським суспільством. Головні параметри політичних режимів: рівень централізації влади, співвідношення держа­ви та громадянського суспільства, правовий статус особи, на­явність чи відсутність політичного та ідеологічного плюраліз­му, легальної опозиції. Типологія і динаміка політичних режимів: тоталітарний, жорстко авторитарний, авторитарно-демократичний, демократично-авторитарний, ліберальний, демократичний, анархо-демократичний. Тенденція до пере­родження партійної і державної бюрократії в умовах тоталі­тарних режимів. Раціоналізація бюрократії і управління в умовах демократії.

Демократія як гуманістична цінність. Сутнісні риси демок­ратії як процесу, способу організації і функціонування сус­пільно-політичного життя та форми здійснення влади. Багатоаспектність демократії як соціально-політичного і правового явища (народовладдя; ідея і світоглядна орієнтація різних соціальних груп; принцип, метод і режим функціонування відповідних соціально-політичних систем; форма держави; спосіб організації діяльності громадських організацій; єдність прав і обов'язків громадян).

 

Тема 7. Держава як інститут політичної системи

Поняття держави, її визначальні ознаки. Різнома­нітність концептуальних підходів до визначення держави, її сутності і місця у політичній організації суспільства, взаємин з іншими суб'єктами політичної системи. Виникнення та ево­люція держави. Особливості держави як політичного інституту. Держава і громадянське суспільство: діалек­тика взаємодії.

Різновиди і типи держави. Форми правління: монархії та республіки. Форми державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Функції держави (внутрішні і зов­нішні, постійні і тимчасові, відкриті і латентні). Функція здій­снення «загальних справ» і функція захисту існуючого режи­му. Держава і право. Політичний режим як сукупність засобів і методів здійснення державної влади. Співдружності держав та міждержавні союзи.

Апарат державного управління. Система центральних, ре­гіональних і місцевих органів державного управління. Місце і роль управлінського апарату у здійсненні державної полі­тики. Державна бюрократія і суспільна демократія. Держав­ний патерналізм. Основні напрямки демократизації органі­зації і діяльності державного апарату.

Конституція України та практичне втілення ідеї демокра­тичної, соціально-правової держави. Принципи соціальної, правової держави як рух суспільства до політичної свободи. Значення соціальної держави для розвитку соціальної демок­ратії, реалізації принципу поваги людської гідності. Органи державної влади в Україні та Криму, що забезпечують функціонування та розвиток культури.