VI. Надання місць у спеціально пристосованих казармах, переобладнаних будівлях і спорудах для проживання військовослужбовців, працівників ЗС України та членів їх сімей

6.1. За відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі (у тому числі одинока (одинокий) мати (батько)), розміщуються безкоштовно в спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах (далі - казарма) у розташуванні військової частини.

При наданні жилого приміщення в казармі перевагу необхідно надавати військовослужбовцям військової служби за контрактом, спеціальності яких визначають бойову готовність військової частини.

Казарми - будівлі, розташовані на територіях військових містечок, які переобладнані для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані в органах місцевого самоврядування як об’єкти житлового фонду.

Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.

За відсутності потреби в наданні житлових приміщень у казармах у розташуванні військової частини для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, зазначені приміщення за рішенням командира військової частини надаються особам офіцерського складу за їх письмовою згодою.

За рішенням Міністра оборони України може бути порушено клопотання перед сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою (відповідною державною адміністрацією) про реєстрацію казарми як гуртожитку чи житлового будинку, а у військовій частині А0515 - за рішенням командира військової частини А0515.

Проект рішення готується у ГКЕУ ЗС України за клопотанням начальника КЕВ (КЕЧ) району, погодженим із начальником гарнізону. Після отримання відповідного рішення Міністра оборони України начальник КЕВ (КЕЧ) району подає клопотання до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (відповідної державної адміністрації) про реєстрацію казарми як гуртожитку чи житлового будинку з одночасним поданням документів, передбачених законодавством.

6.2. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовослужбовцями, які розміщені в казармах і переобладнаних будівлях, здійснюється військовою частиною за рахунок кошторису Міністерства оборони України.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих військовослужбовцями, які розміщені у казармах і переобладнаних будівлях, що перебувають на балансі Дніпровської КЕЧ, організовуються військовою частиною А0515.

Військовослужбовці офіцерського складу та особи, звільнені з військової служби в запас або відставку, які залишились перебувати на квартирному обліку у гарнізонах ЗС України і проживають у казармах та переобладнаних будівлях, компенсують військовій частині вартість отриманих ними комунальних послуг і спожитих енергоносіїв за тарифами для населення.

Військовослужбовці офіцерського складу та особи, звільнені з військової служби в запас або відставку, які проживають у казармах і переобладнаних будівлях, укладають з балансоутримувачем переобладнаної будівлі (казарми) договір на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. У разі відсутності приладів обліку енергоносіїв, тепла та води у договорі відображаються норми їх споживання як для гуртожитку у цьому населеному пункті.

Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом, які не перебувають у шлюбі та проживають у казармах і переобладнаних будівлях, оплату такої компенсації не здійснюють.

6.3. Місце для проживання в казармах надається військовослужбовцям на час проходження служби в цьому населеному пункті рішенням КЕВ (КЕЧ) району за клопотанням командира військової частини. Список розподілу місць для проживання в казармі затверджується начальником гарнізону.

Для прийняття рішення про надання місця для проживання в казармі командиром (начальником) військової частини подається клопотання начальнику КЕВ (КЕЧ) району на підставі рапорту про надання місця для проживання в спеціально пристосованій казармі (додаток 27), зареєстрованого в журналі реєстрації рапортів військовослужбовців щодо надання жилої площі в гуртожитках і місць у спеціально пристосованих казармах та заяв працівників щодо надання жилої площі в гуртожитках (додаток 23), який ведеться у військовій частині.

До рапорту про надання місця для проживання в спеціально пристосованій казармі (додаток 27) військовослужбовцем додаються такі документи:

копії паспортів військовослужбовця та повнолітніх членів сім’ї;

Ф-3;

Ф-5;

Ф-7.

У десятиденний строк з дня надходження рапорту про надання місця для проживання у спеціально пристосованій казармі (додаток 27) представник житлової комісії надсилає його копію, завірену в установленому порядку, з резолюцією командира військової частини до КЕВ (КЕЧ) району.

У КЕВ (КЕЧ) району на підставі отриманих документів військовослужбовці обліковуються у списку рапортів військовослужбовців, що потребують жилої площі в гуртожитках і місць у спеціально пристосованих казармах, та заяв працівників щодо надання жилої площі в гуртожитках (додаток 25), який ведеться у КЕВ (КЕЧ) району.

6.4. На підставі рішення про надання місця для проживання в казармі квартирно-експлуатаційний орган видає спеціальний дозвіл на проживання в спеціально пристосованій казармі (додаток 28) (далі - Спеціальний дозвіл), який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Спеціальний дозвіл вручається військовослужбовцю, на ім’я якого він виданий. Під час одержання Спеціального дозволу пред’являються паспорти (або документи, що їх замінюють) усіх осіб, включених до Спеціального дозволу, з відміткою про зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання та реєстрацію за місцем служби. Під час видачі Спеціального дозволу вносяться відповідні відмітки до обох примірників Карток обліку.

Під час вселення в надане приміщення військовослужбовець здає Спеціальний дозвіл у КЕВ (КЕЧ) району або навчальний заклад, на балансі якого перебуває казарма. Спеціальний дозвіл дійсний на час навчання або проходження військової служби військовослужбовцем у ЗС України в цьому населеному пункті.

6.5. Місця для проживання в казармах надаються в розмірі не менше ніж розмір, встановлений Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 року № 208.

Приміщення в казармі не підлягають обміну, розділу, бронюванню і здаванню в оренду, найому (піднайому).

6.6. Військовослужбовці, направлені на навчання до військових навчальних закладів з виключенням зі списків військових частин, разом з членами сім’ї звільняють займане приміщення в казармі за місцем служби за умови забезпечення на час навчання жилим приміщенням у гуртожитку військового навчального закладу (службовим жилим приміщенням, приміщенням у казармі) відповідно до складу сім’ї.

6.7. За військовослужбовцями, направленими у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, багатонаціональних органів військового управління, а також закордонних дипломатичних установ України з виключенням зі списків військових частин, на період виконання службових обов’язків залишається місце для проживання в казармі за місцем попередньої служби.

6.8. У разі переміщення військовослужбовця по службі, пов’язаного з переїздом в іншу місцевість, місце для проживання в казармі, яке він займав за попереднім місцем служби, підлягає звільненню ним та членами його сім’ї в місячний строк з дня отримання жилого приміщення за новим місцем служби.

Військовослужбовець та члени його сім’ї зобов’язані у двотижневий строк звільнити займане ними місце для проживання в казармі в разі надання службового жилого приміщення, отримання жилого приміщення для постійного проживання, придбання в межах гарнізону жилого приміщення для постійного проживання або вибуття для виконання службових обов’язків за кордон разом з членами сім’ї.

6.9. Начальник КЕВ (КЕЧ) району зобов’язаний прийняти місце для проживання в казармі за актом приймання-передавання, до якого додаються дефектний акт (за потреби) та довідка про оплату користування комунальними послугами (для осіб офіцерського складу).

Особи, які вибувають з казарми, зобов’язані здати все майно, що надавалося їм у користування.

У разі нездачі зазначеного майна, його псування, пошкодження жилих та інших приміщень, меблів, обладнання, інвентарю військовослужбовець, який вибуває з казарми, відшкодовує заподіяну шкоду відповідно до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.

Після цього військовослужбовцю видається довідка (додаток 4) про здачу жилого приміщення у КЕВ (КЕЧ) району та вносяться відповідні відмітки до обох примірників Карток обліку (додаток 8).

6.10. Особа, яка звільнена з військової служби і має вислугу менше ніж 10 років, підлягає виселенню з казарми з усіма членами сім’ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

6.11. Підлягають виселенню з казарми без надання іншого жилого приміщення особи в разі, якщо вони систематично руйнують, або пошкоджують приміщення в казармі, або використовують його не за призначенням, або створюють умови, які унеможливлюють проживання інших осіб у цій казармі.

У разі якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ЗС України, вона підлягає виселенню з казарми з усіма членами сім’ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством, незалежно від вислуги років у календарному обчисленні.

Підлягають виселенню з казарми без надання іншого жилого приміщення особи, які самоправно зайняли жилу площу, і колишні члени сім’ї військовослужбовця, які проживають у ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний строк з дня розірвання шлюбу, а також особи, які підпадають під підстави, передбачені статтею 116 Житлового кодексу Української РСР.

6.12. Військовослужбовці, які проживають у казармі, підлягають виселенню в разі знесення чи переобладнання казарми в нежилу, а також, якщо будівля загрожує обвалом. При цьому особам, які підлягають виселенню, надається інша жила площа або інше жиле приміщення не менше займаного, яке повинне відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 Житлового кодексу Української РСР.

6.13. Усі спори щодо виселення вирішуються в судовому порядку. Здійснення представництва в судових органах покладається на орган, на балансі якого перебуває казарма.