Родина Жимолостевих – Caprifoliaceae

Підмаренник м’який

Galium mollugo

Родина Маренові - Rubiaceae

Систематичне положення: Підмаренник м'який - Galium mollugo. Родина Маренові- Rubiaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина. Має розга­лужене дерев'янисте кореневи­ще. Стебло висхідне, чотири­гранне, розгалужене, голе, 50—100 см заввишки. Листки сидячі, цілокраї, лінійні або лінійно-довгасті, гострокінцеві, до основи звужені, з 1 жилкою, голі й гла­денькі, у восьмичленних кільцях, часто з загорнутими краями. Квітки запашні, дрібні, правиль­ні, зрослопелюсткові, чотири­членні, зібрані у велику розло­гу верхівкову волоть; віночок колесовидний, білий, 2,5—3,5 мм у діаметрі. Плід — сухий торішок. Цвіте у червні — серпні.

Поширення: підмаренник м'який росте в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу на луках, по берегах річок, на узліссях, серед чагар­ників.

Вид сировини, що використовується в медицині: Для виго­товлення ліків використовують траву підмаренника, зібрану в період його цвітіння. Зрізують верхівки стебел завдовжки 20—30 см, в'яжуть у невеличкі пучки й розвішують для сушіння у про­вітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Висушену траву зберігають у доб­ре закритих банках або бляшан­ках.

Сфери ви­користання: у народній медици­ні настій трави підмаренника м'якого вживають при епілепсії, хворобах серця і печінки, при болях у шлунку та при подагрі. Ванни з відвару трави підмарен­ника діють заспокійливо. В го­меопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини.

 

 

 

Бузина червона

Sambucus racemosa

Жимолость пухнаста

Lonicera xylosteum

Родина Жимолостевих – Caprifoliaceae

Систематичне положення: Жимолость пухнаста- Lonicera xylosteum. Родина Жимолостевих – Caprifoliaceae.

Морфологічний опис: чагарник висотою 1-2 м, з відстаючими гілками і темно-сірою корою. Плід кулястий, темно-червоний, рідше-жовтий. Нирки мають сірий колір через довгих, притиснутих волосків. Квітконоси залізисті, довше черешки. Цвіте в травні – червні. Молоді пагони тонкі, зелені або червонуваті, від густоопушених до голих. Плодоносить у липні – серпні. Листя завдовжки 3-7 см, широкоеліптичні, короткозагострені, зверху матові, темно-або сірувато-зелені, зазвичай вкриті розсіяними волосками, знизу світліші. Квітки спочатку білі або жовтувато-білі, потім жовтіють.

Поширення: росте в підліску розріджених змішаних і хвойних лісів, утворює зарості по берегах річок та ярів.

Вид сировини, що використовується в медицині: для лікувального використання застосовують плоди.

Сфери використання: у народній медицині як проносний засіб.

Дзвіночки Скупчені

Campanula glomerata

Золотушник звичайний

Solidago virgaurea

Деревій звичайний

Achillea millefolium

Королиця звичайна

Leucanthemum vulgare

Petasites officinalis

Арніка гірська

Arnica montana

Жовтозілля звичайне

Senecio vulgaris

Родина Айстрові - Asteraceae

 

 

Систематичне положення: Жовтозілля звичайне - Senecio vulgaris. Родина Айстрові - Asteraceae.

Морфологічний опис: однорічна або дворічна паву­тинисто-волосиста рослина. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, 15—50 см заввишки. Листки перистолопатеві або перистороздільні, з видов­женими сегментами, по краю нерівно-виїмчасто-зубчасті або вій­часто-лопатеві. Квітки трубчасті, жовті, зібрані в кошики, що утворюють негусте волотисто-щитковидне суцвіття. Плід — сі­м'янка. Цвіте у квітні — листо­паді.

 

Поширення: росте як бур'ян біля шляхів, поблизу жител, на полях і городах по всій території України.

 

Вид сировини, що використовується в медицині: з лікувальною метою використовують траву, заготовля­ють її з травня по серпень.

 

Сфери ви­користання: рослина має раноза­гоювальні, протизапальні, спазмо­літичні, гіпотензивні та крово­спинні властивості, в малих дозах збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему, ви­являє дію, подібну до дії атро­піну. В народній медицині препа­рати з рослини використовують як засіб, що регулює й зумовлює менструації, застосовують при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні товстої кишки і жовч­ного міхура, при гострих шлун­кових і кишкових спазмах, гі­перацидному гастриті, маткових і різних внутрішніх кровотечах, при бронхіальній астмі й сте­нокардії.

 

Відкасник безстебловий

Carlina acaulis

Волошка карпатська

Centaurea carpatica

Scorzonera purpurea

Купина лікарська

Polygonatum officinale

Билинець комариний

Gymnadenia conopsea

Траунштейнера куляста

Trunsteinera globoso

Родина Зозулинцеві – Orchidaceae

Систематичне положення: Траунштейнера куляста - Trunsteinera globoso. Родина Зозулинцеві – Orchidaceae.

Морфологічний опис:багаторічна трав`яниста рослина заввишки 25-65 см. Бульби цілісні, еліптичні. Стебло циліндричне, облиснене до суцвіття. Нижні листки довгасто-ланцетні, з довгими піхвами, верхні - дрібніші, ланцетні. Суцвіття дуже щільне, на початку розвитку рослини - пірамідальне та згодом стає яйцевидно-кулястим. Квітки дрібні, рожеві, зі слабким запахом. Цвіте у травні - липні. Плодоносить у серпні - вересні. Розмножується насінням.

 

Поширення: Українськi Карпати, Передкарпаття (Львiвська обл.), Зх. Полiсся (Волинська обл.), Лiсостеп (Тернопiльська та Вiнницька областi). Гiрський Крим (Бабуган-яйла). Вид поширений також у Центр. Європi, Середземномор`ї, на Кавказi, в Малiй Азiї.

Вид сировини, що використовується в медицині: кореневище.

Сфери використання: декоративне і лікарське

 

Гірчак перце́вий

Polygonum hydropiper

Гірчак почечуйний

Polygonum persicaria

Epilobium angustifolium

Звіробій звичайний

Hypericum perforatum

Папороть чоловіча

Dryopteris filix-mas

М'ята довголиста

Mentha longifolia

Подорожник великий

Plantago major

Подорожник середній

Plantago media

Подорожник ланцетолистий

Plantago lanceolata

Щавель кінський

Rumex confertus

Verbascum thapsiforme

Сівець луговий

Scabiosa succia

Вербозілля звичайне

Lysimachia vulgaris

Вербозілля лучне

Lysimachia nummularia

Береза повисла

Bétula péndula

Родина Березові - Betulaceae

 

Систематичне положення: Береза повисла - Bétula péndula. Родина Березові – Betulaceae.

 

Морфологічний опис: дерево заввишки 10-20 м з білою корою. В старих дерев підстава ствола чорно-сірого кольору, з глибокими тріщинами. Гілки повислі, молоді - червоно-бурі, густо усаджені смолистими бородавочками. Нирки загострені. Листя чергове, черешкове, трикутно-ромбічне. Квітки зібрані в повислі сережки. Плід - крилатка, з двома перетинковими крилами. Квітне в травні, плоди дозрівають в серпні-вересні.

 

Поширення: лісова і лісостепова зони європейської частини країни, Сибір.
Місце проживання. У сухих і сируватих місцях. Береза пухнаста зустрічається в більш сирих місцях і заходить навіть на північний схід.

Вид сировини, що використовується в медицині: лікарською сировиною служать бруньки, дьоготь, листя і сік.

Сфери використання: настій листя берези використовують при запальних захворюваннях нирок і сечового міхура. Він зменшує утворення сечових каменів. У багатьох країнах світу він відомий як сечогінний засіб. Особливо корисно вживання березового соку, зібраного ранньою весною. У зв'язку з наявністю в ньому легкозасвоюваних цукрів, мікроелементів та інших речовин він надає загальнозміцнюючу дію, підвищує опірність організму, сприяє загоєнню виразок в'ялотекучих, полегшує подагричні болі, має сечогінну дію. Зовнішньо його застосовують для лікування екземи і для вмивання при вуграх. Березовим соком миють обличчя і голову. Він покращує тургор шкіри, видаляє лупу і покращує ріст волосся.

Люпин

Lupinus polyphyllus

Родина Бобові - Fabaceae

Ромашка без’язичкова

Matricaria suaveolens
Родина складноцвітих — Compositae

Систематичне положення: Ромашка без’язичкова - Matricaria suaveolens. Родина складноцвітих — Compositae.

Морфологічний опис: однорічний бур'ян. Стебло прямостояче, товсте, гіллясте, заввишки до 30 см. Вся рослина гола, має сильний, приємний запах. Листки двічі- або тричіпірчасті, частки у них лінійні або лінійно-ланцетні. Квітки дрібні, в кошиках, трубчасті, з зеленаво-жовтим віночком. Від усіх інших видів ця ромашка відрізняється тим, що кошики в неї без крайових язичкових квіток, тому вона й називається без'язичковою.

Поширення: походить з Північної Америки, поширена майже по всій території України. Росте у дворах, біля огорож, панелей, на пустирях, уздовж доріг, іноді по берегах річок і струмків.

Вид сировини, що використовується в медицині: з лікувальною метою використовують її траву.

Сфери використання: без'язичкова ромашка відома в народі й у науковій медицині як протиспазматичний, заспокійливий, болетамувальний, потогінний, вітрогінний і протизапальний засіб. Ліки з цієї рослини є жовчогінним засобом, якщо їх вживати всередину, а при зовнішньому застосуванні — виявляють протизапальну дію.У народній медицині цю рослину застосовують від мігрені й безсоння.Як протизапальний засіб, ліки з без'язичкової ромашки корисні при катарах шлунка й кишок, при простудах, навіть з гарячкою, та при малярії (в поєднанні з золототисячником порівну). У науковій медицині схвалено застосовувати ліки з ромашки цього виду як добрий регулятор менструацій (надмірних і мізерних).

 

 

Пікульник пушистий

Galeopsis pubescens

Війник наземний (куничник)

Calamagrostis epigeios

Родина Злакові – Gramineae

 

Систематичне положення: Війник наземний (куничник ) – Calamagrostis epigeios. Родина Злакові – Gramineae.

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина сімейства злакові (м'ятликові) висотою 80-150 см з довгим повзучим кореневищем. Листки лінійні і широколінійні, блакитно- чи сивувато-зелені, жорсткі, до 1 см шириною. У місці переходу пластинки листа у піхву розташований плівчастими язичками до 9 мм завдовжки. Квітки в колосках, зібрані у пухкі або стислі волоті. Плід - видовжена зернівка, опадає разом з приквітковим лусками.

Поширення: зустрічається по всій країні, крім Арктики і високогір'я. Поширений в світлих лісах, на вирубках, узліссях, по лугах і лугових степах. На відкритих місцях утворює суцільні зарості. Воліє піщані грунти, але іноді зустрічається в сирих чагарниках і по краях боліт. Світлолюбний.

Вид сировини, що використовується в медицині: в якості лікарського засобу в народній медицині використовуються кореневище і коріння.

Сфери використання: здійснює сечогінну дію і застосовується в якості дезинфікуючого засобу при деяких захворюваннях сечовивідних шляхів інфекційного характеру.

 

 

Плаун булавовидний

Lycopodium clavatum

Смерека європейська

Picea abies

Родина Соснові – Pinaceae

Систематичне положення: Смерека європейська - Picea abies. Родина Соснові – Pinaceae.

Морфологічний опис: смерека належить до могутніх і довговічних дерев. За сприятливих умов вона досягає висоти 40-50 м. Старі велетенські екземпляри можуть мати 1.5 м в діаметрі і вік 300 - 400 років. Для того, щоб виросло дерево висотою 35 м, потрібно 100 років. Дерево має широкопірамідальну крону, переважно без розгалужень. Кора смереки тонка, червонувато-бурого кольору, зі смолистими виділеннями. Хвоя - чотирикутна в перерізі, гостра. Довжина хвоїнок - до 2.5 см, вони блискучі, темно-зеленого кольору. Хвоя росте практично по спіралі, з усіх боків гілки, що відрізняє смереку від ялиці. Плід смереки - шишка. Вона має циліндричну форму, діаметр 3-4 і довжину 10-15 см.

Поширення: дерево росте в чистих і мішаних насадженнях. Нижня межа її поширення - біля 700 м н.р.м., а верхня - біля 1600 м. Окремі низькорослі екземпляри ростуть на висотах до 1900 м н.р.м. Мішані ліси смерека формує переважно з ялицею та буком. Вище 1250 м ці більш теплолюбні дерева зникають, і уворюються чисті смерекові ліси. У такому лісі навіть сонячного дня панує напівтемрява, росте дуже мало трав і кущів, а землі вкрита суцільним килимом опалих хвоїнок.

Сировина, що використовується у медицині: кора.

Сфери використання: весь побут гірських жителів тісно повязаний з цим деревом. Воно здавна було основним будівельним матеріялом для хатів і громадських споруд. Смерека використовується для виготовлення трембіт, причому найкращим вважається дерево, у котре вдарила блискавка. Деревина смереки цінується за свою м'якість, легкість, рівномірний білий колір, котрий з часом не тьмяніє. Вона має дрібні волокна і рівномірний приріст по діаметру, що забезпечує файні резонансні властивості. Тому деревина іде на виготовлення музичних інструментів. Зі смереки здавна добували смолу, дьоготь, живицю, деревний оцет. Використовується і у паперовій промисловості. З хвої добувають ефірну олію і вітамін С. Смерека використовується і як лікарська рослина, зокрема для заживлення ран.

 

 

Сосна кедрова

Pinus cembra L.

Родина Соснові – Pinaceae.

Систематичне положення: Сосна кедрова - Pinus cembra. Родина Соснові – Pinaceae.

Морфологічний опис: дерево 10-25 м заввишки з діаметром стовбура до 1,5 м. Потужний стовбур в старості часто стає викривленим. Крона широка, яйцевидна, часто — багатовершинна. Однорічні пагони вкриті густим червонувато-бурим опушенням. Нижні гілки часто торкаються землі. Кора молодих дерев сіро-зелена, гладка, місцями із смолистими бульбашками, з віком все більш шорстка, розтріскано-луската, в зрілому віці коричнева з червонуватими тріщинами між пластинками.Хвоя темно-зелена з блакитним відливом, пряма, щільна, довга (12-15 см) і тонка, по 5 хвоїнок в пучках. Тримається на гілках 3-5 років. Шишки. Чоловічі — жовті або червонуваті колоски, 10 мм завдовжки, 5 мм завтовшки. Жіночі шишки — яйцевидно-довгасті, 1 см завдовжки, спочатку фіолетово-бурі, потім — коричнево-пурпурні. На коротких сильних черешках розташовуються під верхівкою пагона. Квітнуть в травні-червні. При дозріванні стають темно-коричневими. Дозрівають на другий рік і не розкритими опадають. Насіння — завдовжки до 12 мм, завтовшки — 6-7, червоно-коричневе, відоме під назвою «кедрові горішки», їстівне. Маса 1000 насінин — 140-370 грам. Дозрівають горішки на початку вересня (на другий рік після запилення), опадають разом з шишкою, не розкриваючись. Після удару об землю легко лущаться.

Поширення: розташований у Високих Татрах та Карпатах. Росте на висоті 1200-2600 м над рівнем моря, в континентальному кліматі, де дуже низькі температури і сніг лежить більше 9 місяців на рік.

Сировина, що використовується в медицині: шкарлупа горіхів, хвоя.

Сфери використання: відвар хвої використовують як протицинговий і потогінний засоби. Настій шкаралупи горіхів — при глухоті, нервових розладах, хворобах печінки та нирок. Як і всі кедрові сосни сосна європейська має сильні бактерицидні властивості. Її живицею змащують рани, порізи та опіки. З горіхів отримують кедрові вершки і молоко.

Вільха зелена

Álnus viridis

Смілка звичайна

Silene latifolia

Гвоздика картузіанска

Dianthus carthusianorum

Калюжниця болотна

Caltha palustris

Рутвиця орликолиста

Thalictrum aquilegifolium

Лядвенець рогатий

Lótus corniculátus

Родина Бобові - Fabaceae

Систематичне положення: Лядвенець рогатий - Lótus corniculátus. Родина Бобові – Fabaceae.

Морфологічний опис: багаторічна рослина заввишки 10-40 см. Стебло лежачий, підводиться або висхідний. Корінь стрижневий. Листки чергові, черешкові, трійчасті. Прилистки загострені, листочки до 15 мм завдовжки, яйцевидні. Суцвіття зонтичні, пятіцветковие. Квітки до 15 мм довжиною, жовті. Чашечка слабоопушенние або гола. Боби до 25 мм завдовжки, прямі. Цвіте з кінця весни до пізньої осені.

Поширення: росте на супіщаних і суглинних сухих і свіжих грунтах в соснових і мішаних лісах, на галявинах, по узбіччях доріг, суходільних луках.

Сировина, що використовується: трава.

Сфера використання: застосування в медицині. Надземна частина. Відвар - при простудних захворюваннях; зовнішньо - ранозагоювальну, пом'якшувальний і болезаспокійливий. Листя. В'яжуче. На Кавказі - при сказі. Квітки. Заспокійлива, загальнозміцнюючу у фазі реконвалесценції, тонізуючу при втомі. Квітки дають жовте забарвлення. Незрілі плоди іноді вживають в їжу. Корм для тварин. Медонос. Кормове, добре поїдається всіма видами сільськогосподарських тварин в сіні, у вигляді силосу і в свіжому стані на пасовище. В останньому випадку поїдається тільки до цвітіння. По живильній цінності близький до люцерні синьою і конюшині червоному. Лактогенное. Декоративне, може бути рекомендований як замінник газонних трав при озелененні схилів і полів в парках і садах. Культивується в багатьох країнах.

Молочай карпатський

Euphorbia carpatica

Daphne mezereum

Фіалка відхилена

Viola declinata

Родина Фіалкові - Violaceae

Систематичне положення: Фіалка відхилена - Viola declinata. Родина Фіалкові – Violaceae.

Морфологічний опис: листки з серцевидною, або обрубаною основою із коротеньким черешком. Довгасто-яйцевидні, або довгасто-ланцетні; прилистки перисто-зубчасті. Середні листки – округлі, верхні – довгасто-овальні, нерідко серцевидні або широколанцетні. Квіти блакитні з темнішими жилками 15-30 мм завдовжки.

 

Поширення: росте у всіх типах лісу, вона знаходиться лише на окраїнах, полянах та галявинах. В лісостеповій і степовій зоні фіалка росте на схилах балок, байрачних лісах і заростях кущів.

 

Сировина, що використовується у медицині: збирають усю траву під час цвітіння – з червня по вересень (тільки ті рослини що ростуть дико).

Сфери використання: препарати фіалки призначають для прийому всередину в якості відхаркуючого засобу при катарах дихальних шляхів. Під їх впливом спостерігається підсилення секреції бронхіальних залоз, розрідження мокроти і більш легке її виділення. Трава фіалки входить в склад відхаркуючих і сечогінних засобі. Використовують її також при лікуванні дитячих діатезів. Фіалка має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави фіалки призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам'яній хворобі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці фіалку застосовують як дермотонічний, гіпосенсибілізуючий, протизапальний, антимікробний, антисклеротичний, болезаспокійливий і протисвербіжний засіб.

Фіалка триколірна

Viola tricolor

Родина Фіалкові – Violaceae

Систематичне положення: Фіалка триколірна - Viola tricolor. Родина Фіалкові – Violaceae.

Морфологічний опис: одно-, дворічна трав'яниста рослина 5—45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листки — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі мають волоски.

Поширення: росте на сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях. Поширена на більшій території України, за винятком Криму. Цвіте з квітня до осені.

Сировина, що використовується у медицині: збирають усю траву під час цвітіння – з червня по вересень (тільки ті рослини що ростуть дико).

Сфери використання: використовують при простудному кашлі як відхаркувальний засіб як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункульозі, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечовою міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. Лікарська, фарбувальна, медоносна і декоративна рослина.

Астранція велика

Astrantia major

Родина Зонтичні - Apiaceae

 

 

Систематичне положення: Астранція велика - Astrantia major. Родина Зонтичні – Apiaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, 40—80 см заввишки. Листки пальчастороздільні, глибокорозсічені, здебільшого двічі-тричі надрізаними великопилчастими частками, які закінчуються щетинкою. Квітки дрібні, білувато-рожеві, в простих зонтиках, оточених великими блідо-рожевими листочками обгорточки. Плід— двосім'янка.

Поширення: росте в лісах Карпат, Західного Полісся та Західного Лісостепу. Її можна знайти на лiсових галявинах, узлiссях, просiках, серед чагарникiв. Цвіте у червні—липні.

Сировина, що використовується у медицині: траву та коріння.

Сфери використання: в медичній та харчовій промисловості.

Дягель лікарський

Angelica archangelica

Родина Зонтичні -Apiaceae

 

 

 

Систематичне положення: Дягель лікарський - Angelica archangelica. Родина Зонтичні - Apiaceae.

Морфологічний опис: дворічна рослина 1—2 м заввишки. Кореневище вкорочене, циліндричне, зверху буре, всередині біле, зі своєрідним приємним запахом, гострогіркувате на смак, до 5 см завтовшки, коли його переламати, виділяє молочний сік. Листки крупні з великими здутими піхвами, частки їх великі, дво-, три-пористі, по краях пилчасті. Зонтик великий, багатопроменевий. Квітки зеленувато-білі. Плід — плоска двосім'янка з крилами по боках.

Поширення: росте на Поліссі, в Лісостепу, Степу (по берегах річок Осколу, Дінця, Красної) — по всій території України, крім Криму, по болотах, біля берегів річок, на вологих місцях.

Сировина, що використовується в медицині: кореневища й корені, восени після того, як зів'яло листя. Миють, ріжуть на куски поперечно, нанизують на нитку і сушать у затінку або біля печі.

Сфери використання: застосовують в медицині, харчовій промисловості, лікеро – горілчаному виробництві, та є дуже хорошим медоносом.

 

Борщівник європейський

Heracleum sphondylium

Родина Зонтичні - Apiaceae

 

Систематичне положення: Борщівник європейський - Heracleum sphondylium. Родина Зонтичні – Apiaceae.

Морфологічний опис: дво- або багаторiчна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових. Має товстий, м'ясистий, багатоголовий, зовнi жовтий, усерединi бiлий корiнь. Стебло прямостояче, порожнисте, ребристе, слабо розгалужене, до 120 см заввишки. Листки тричiрозсiченi, з округлояйцевидними або перисто-роздiльними частими сегментами; нижнi - довгочерешковi, верхнi - майже сидячi. Квiтки бiлi або червонуватi, в складних зонтиках. Плід - двосiм'янка.

Поширення: росте в Карпатах на луках, по чагарниках.

Сировина, що використовується в медицині: для виготовлення галенових препаратів використовують корінь і листя. Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Корені викопують восени або навесні.

Сфери використання: як лікарську сировину, а також як харчовий продукт.

 

 

 

Брусниця звичайна

Vaccinium vitis ideaea

Родина Вересові - Erіcaceae

 

Систематичне положення: Брусниця звичайна - Vaccinium vitis ideaea. Родина Вересові - Erіcaceae.

Морфологічний опис: вічнозелений кущик до 15 см завв. з дов­гим, повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, короткочерешкові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні, на верхівці притуплені або маловиїмчасті, з цільними або зазубреними, загнутими донизу краями, 5–30 мм завд., зверху темно-зелені, блискучі, зісподу — зелені, матові з темно-брунатими крапками (залозками). Квітки правильні, з біло-рожевим дзвоникуватим віночком, зібрані в короткі пониклі китиці. Плід — багатонасіннєва куляста блискуча яскраво-червона ягода, до 8 мм у діаметрі, гіркувата на смак.

Поширення: широко розповсюджена у лісовій і тундровій зонах, у Північній та Центральній Європі, Азії, Північній Америці. В Україні росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка на півночі лісостепу, переважно у хвойних та мішаних лісах.

Сировина, що використовується в медицині: листки та пагони.

Сфери використання: у науковій медицині використовують свіже та сушене листя брусниці. Препарати рослини мають легку сечогінну, в'яжучу та жовчогінну дію, знижують вміст цукру в крові. Настої і відвари листків корисні при печінкових недугах, гастроентеритах, метеоризмі, запорах, сечокам'яній хворобі, хронічних запальних захворюваннях сечовивідних шляхів, нічному нетриманні сечі, цукровому діабеті, подагрі, ревматизмі, остеохондрозі та артритах різного походження. Застосовують у медицині, харчовій промисловості, є хорошим медоносом та декоративною рослиною.

Чорниця звичайна

Vaccinium myrtillus

Родина Вересові - Erіcaceae

 

Систематичне положеня: Чорниця звичайна - Vaccinium myrtillus. Родина Вересові - Erіcaceae.

Морфологічний опис: це листопадний гіллястий чагарник з довгим, повзучим горизонтальним кореневищем: що сильно гілкується і з численним корінням. Висота чагарника досягає 50 сантиметрів. Стебла у чорниці циліндрові, прямостоячі. Листя сидяче, еліптичне або ж яйцевидно-еліптичне, по краю пильчато-зубчате, із загостреною верхівкою. Квітне рослина в травні — червні невеликими одиночними зеленувато-рожевими квітами на коротких квітконіжках. Після цвітіння чагарник утворює плід: сизо-чорну ягоду. Дозрівання плодів наступає в липні. Плоди — кулясті ягоди розміром 5-8 міліметрів. Вони забарвлені зовні в синьо-чорний колір, сік ягід чорниці — червоний.

Поширення: чорниця росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах утворюючи живе надґрунтове вкриття. Поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка у північному Лісостепу.

Сировина, що використовують у медицині: ягоди і листки чорниці.

Сфери використання: застосовують при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових коліках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). У зв'язку з тим, що чорниця містить багато заліза, її доцільно призначати при анемії. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітчатці ока, загострює нічний зір. Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін). Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина.

Тирлич ваточниковий

Gentiana asclepiadea

Незабудка альпійська

Myosotic alpestris

Чебрець звичайний

Thymus vulgaris

Чебрець повзучий

Thymus serpyllum

Наперстянка великоцвіта

Digitalis grandiflora

Очанка маленька

Euphrasia micrantha

Гадючник в'язолистий

Filipendula ulmaria

Родина Розові - Rosaceae

Систематичне положення: Гадючник в'язолистий - Filipendula ulmaria. Родина Розові – Rosaceae.

 

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина 1-1,2 м заввишки. Має товсте дерев'янисте повзуче кореневище без бульб. Листки переривчасто-перисті з великим 3-5-роздільним кінцевим сегментом, бокових часток 25 пар. Зверху листки голі, зелені; зісподу з густим і тонким сіро- або білоповстистим опушенням. Чашолистків і пелюсток по п'ять (рідко шість). Квітки жовтувато-білі.

Поширення: росте в заболочених листяних лісах, вільшняках, на лісових еутрофних болотах, у заплавних дібровах. Рослина тіньовитривала. Поширена по всій Україні, але на півдні трапляється рідше. Цвіте у червні — липні.

Вид сировини, що використовується в медицині: трава або коріння.

Сфери використання: з лікувальною метою застосовують траву гадючника, яку збирають під час цвітіння (у червні-липні). Корені викопують рано навесні або пізно восени. Сировину добре висушують (корені попередньо миють та подрібнюють) і зберігають у щільній упаковці. У народній медицині корені гадючника в'язолистого застосовують для лікування ревматизму, запалення верхніх дихальних шляхів, геморою, запалення сечових шляхів, для промивання гнійних ран, виразок, фурункулів.

 

 

 

Глуха кропива біла

Lamium album

Potentilla erecta

Родина Розові – Rosaceae.

Систематичне положення: Пе́рстач прямостоя́чий, калган - Potentilla erecta. Родина Розові – Rosaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина.15—50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3—5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі (10—13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15—20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок.

Поширення: по всій Україні.

Вид сировини, що використовується в медицині: кореневище.

Сфери використання: лікарська, харчова, танідоносна, фарбувальна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують кореневища перстача прямостоячого. Кореневища використовують як в'яжучий, кровоспинний і бактерицидний засіб, при запальних процесах шлунково-кишкового тракту, при дизентерії, легеневих, кишкових і маткових кровотечах, зовнішньо — при опіках, екземах та інших нашкірних хворобах; при запальних процесах слизових оболонок рота. У народній медицині кореневища застосовують при хворобах шлунка, нирок, печінки, як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, хворобах серця і легень, а також від цинги. У гомеопатії використовують спиртовий екстракт кореневища.У ветеринарії застосовують водні настої як кровоспинний засіб.

 

Китятки

Polygala
Родина Китяткових - Polygalaceae

Систематичне походження:Китятки – Polygala. Родина Китяткових - Polygalaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина родини китяткових. Стебел багато, вони прості або у верхній частині розгалужені, майже голі, біля основи висхідні, 15—30 см заввишки. Листки чергові, прості, цілокраї; нижні — яйцевидні або округло-яйцевидні, 0,5—2 см завдовжки, при основі — звужені в черешок, тупуваті, інші — лінійно-ланцетні, сидячі, гострі, довші за нижні. Квітки двостатеві, неправильні, 5-пелюсткові, сині, в рідких китицях; приквітки не перевищують довжину квіткових бруньок і не утворюють на верхівці суцвіття чубок. Плід — коробочка.

Поширення: ростуть на вологих луках у Карпатах, рідше — на Розточчі-Опіллі і на Поліссі.

Вид сировини, що використовується в медицині: використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і корені, які копають восени. Рослина неофіцинальна.

Сфери використання: відвар трави з коренями використовують як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних катарах гортані, бронхів і легень.

Свербіжниця польова

Knautia arvensis
Родина Ворсянкові - Dipsacaceae

 

Систематичне положення: Свербіжниця польова - Knautia arvensis. Родина Ворсянкові – Dipsacaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав'яниста рослина 30-100 см заввишки, густо вкрита шорсткими волосками. Стебло у неї прямостійне, у верхній частині зазвичай розгалужене. Листки, залежно від їхнього розташування, від цілісних і майже цілокраїх до глибоко перистороздільних. Квітки синювато-бузкові, брудно-рожеві чи брудно-жовті. У крайніх квіток головчастого суцвіття віночок дуже збільшений. Цвіте рослина від початку літа до глибокої осені — на луках, узліссях, чагарниках, перелогах, схилах пагорбів і парових полях. Плід — сім'янка.

Поширення: крім крайніх північних районів та Арктики свербіжниц