Родина Молочайні – Euphorbiaceae

Систематичне положення: Молочай карпатський - Euphorbia carpatica. Родина Молочайні – Euphorbiaceae.

Морфологічний опис: трава, має одностатеві квітки, що зібрані в складне суцвіття оригінальної будови і зовні схожі на квітку — ціацій, із численними чоловічими і 1-2 жіночими квітками, яке виконує функцію двостатевої ентомофільної квітки. Ціації оточені приквітками, забарвленими переважно в зеленувато-жовтий колір, у деяких видів вони червоні, рожеві, темно-рожеві, розміщені одиночно або зібрані в китице-, або зонтикоподібні суцвіття. Оцвітини немає або вона чашечковидна, рідше подвійна; тичинок 5, багато або тільки одна; маточка з трьох плодолистиків з тригніздою верхньою зав'яззю; плід — звичайно три гнізда коробочка, що розпадається на 3 горішки, рідше ягода або кістянка

Поширення: Українські Карпати.

Сфери використання: занесена в червону книгу України!!!!!

Вовчі ягоди звичайні, вовче лико

Daphne mezereum

Родина Тимелеєві - Thymelaeaceae

Систематичне положення: Вовчі ягоди звичайні, вовче лико - Daphne mezereum. Родина Тимелеєві – Thymelaeaceae.

Морфологічний опис: кущ родини тимелейових (до 1,5 м заввишки) з сірою або жовтувато-сірою корою та малочисельними прямостоячими тонкими пагонами. Молоді пагони сірі, довгасто-оберненояйцеподібні (3-5 см. завдовжки, 1-3 см. завширшки) з тупуватою верхівкою і клиноподібною основою, зверху темно-зелені з сизим нальотом, зісподу світліші, голі, лише по краю війчасті., черешки короткі (3-8 мм завдовжки). Квітки світло-рожеві або білі, в перерваному волотистому суцвітті, розміщуються на дворічних пагонах, у пазухах опадаючих лусок. Оцвітина проста, трубчаста або лійкоподібна, з циліндричною трубочкою і широко яйцеподібними лопатями відгину; тичинок вісім, маточка вдвоє коротша від трубки оцвітини з майже сидячою приймочкою. Цвіте до появи листя. Плід — соковита кістянка (6-7 мм завдовжки), овальна, яскраво-червона або жовтувата. Кісточка куляста, темно-сіра, блискуча.

Поширені: на Поліссі, в Карпатах, Розточчі — Опіллі, в правобережному Лісостепу. Запаси обмежені, заготівля ускладнюється розсіяним поширенням, відсутністю суцільних заростей. Потребує охорони.

Сировина, що використовується в медицині: кора.

Сфери використання: лікарська, отруйна, олійна, медоносна і фарбувальна рослина. У народній медицині використовують сушену кору гілок вовчих ягід звичайних зовнішньо як протинаривний засіб, при ревматизмі і невралгії, при золотусі й водянці. Есенцію з свіжої кори, зібраної перед цвітінням, застосовують у гомеопатії.

 

 

Фіалка відхилена

Viola declinata

Родина Фіалкові - Violaceae

Систематичне положення: Фіалка відхилена - Viola declinata. Родина Фіалкові – Violaceae.

Морфологічний опис: листки з серцевидною, або обрубаною основою із коротеньким черешком. Довгасто-яйцевидні, або довгасто-ланцетні; прилистки перисто-зубчасті. Середні листки – округлі, верхні – довгасто-овальні, нерідко серцевидні або широколанцетні. Квіти блакитні з темнішими жилками 15-30 мм завдовжки.

 

Поширення: росте у всіх типах лісу, вона знаходиться лише на окраїнах, полянах та галявинах. В лісостеповій і степовій зоні фіалка росте на схилах балок, байрачних лісах і заростях кущів.

 

Сировина, що використовується у медицині: збирають усю траву під час цвітіння – з червня по вересень (тільки ті рослини що ростуть дико).

Сфери використання: препарати фіалки призначають для прийому всередину в якості відхаркуючого засобу при катарах дихальних шляхів. Під їх впливом спостерігається підсилення секреції бронхіальних залоз, розрідження мокроти і більш легке її виділення. Трава фіалки входить в склад відхаркуючих і сечогінних засобі. Використовують її також при лікуванні дитячих діатезів. Фіалка має антисептичні, протизапальні, бронхолітичні, відхаркувальні, діуретичні, слабкі жовчогінні й спазмолітичні властивості. Настій трави фіалки призначають при гострих респіраторних захворюваннях, хронічних бронхітах і бронхопневмоніях, при коклюші, у разі запальних захворювань ШКТ, нирок, сечового міхура, при нирковокам'яній хворобі, подагрі й поліартриті. У дерматологічній практиці фіалку застосовують як дермотонічний, гіпосенсибілізуючий, протизапальний, антимікробний, антисклеротичний, болезаспокійливий і протисвербіжний засіб.

Фіалка триколірна

Viola tricolor

Родина Фіалкові – Violaceae

Систематичне положення: Фіалка триколірна - Viola tricolor. Родина Фіалкові – Violaceae.

Морфологічний опис: одно-, дворічна трав'яниста рослина 5—45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно-яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листки — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі мають волоски.

Поширення: росте на сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях. Поширена на більшій території України, за винятком Криму. Цвіте з квітня до осені.

Сировина, що використовується у медицині: збирають усю траву під час цвітіння – з червня по вересень (тільки ті рослини що ростуть дико).

Сфери використання: використовують при простудному кашлі як відхаркувальний засіб як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункульозі, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечовою міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. Лікарська, фарбувальна, медоносна і декоративна рослина.

Астранція велика

Astrantia major

Родина Зонтичні - Apiaceae

 

 

Систематичне положення: Астранція велика - Astrantia major. Родина Зонтичні – Apiaceae.

Морфологічний опис: багаторічна трав’яниста рослина. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, 40—80 см заввишки. Листки пальчастороздільні, глибокорозсічені, здебільшого двічі-тричі надрізаними великопилчастими частками, які закінчуються щетинкою. Квітки дрібні, білувато-рожеві, в простих зонтиках, оточених великими блідо-рожевими листочками обгорточки. Плід— двосім'янка.

Поширення: росте в лісах Карпат, Західного Полісся та Західного Лісостепу. Її можна знайти на лiсових галявинах, узлiссях, просiках, серед чагарникiв. Цвіте у червні—липні.

Сировина, що використовується у медицині: траву та коріння.

Сфери використання: в медичній та харчовій промисловості.

Дягель лікарський

Angelica archangelica

Родина Зонтичні -Apiaceae

 

 

 

Систематичне положення: Дягель лікарський - Angelica archangelica. Родина Зонтичні - Apiaceae.

Морфологічний опис: дворічна рослина 1—2 м заввишки. Кореневище вкорочене, циліндричне, зверху буре, всередині біле, зі своєрідним приємним запахом, гострогіркувате на смак, до 5 см завтовшки, коли його переламати, виділяє молочний сік. Листки крупні з великими здутими піхвами, частки їх великі, дво-, три-пористі, по краях пилчасті. Зонтик великий, багатопроменевий. Квітки зеленувато-білі. Плід — плоска двосім'янка з крилами по боках.

Поширення: росте на Поліссі, в Лісостепу, Степу (по берегах річок Осколу, Дінця, Красної) — по всій території України, крім Криму, по болотах, біля берегів річок, на вологих місцях.

Сировина, що використовується в медицині: кореневища й корені, восени після того, як зів'яло листя. Миють, ріжуть на куски поперечно, нанизують на нитку і сушать у затінку або біля печі.

Сфери використання: застосовують в медицині, харчовій промисловості, лікеро – горілчаному виробництві, та є дуже хорошим медоносом.

 

Борщівник європейський

Heracleum sphondylium

Родина Зонтичні - Apiaceae

 

Систематичне положення: Борщівник європейський - Heracleum sphondylium. Родина Зонтичні – Apiaceae.

Морфологічний опис: дво- або багаторiчна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових. Має товстий, м'ясистий, багатоголовий, зовнi жовтий, усерединi бiлий корiнь. Стебло прямостояче, порожнисте, ребристе, слабо розгалужене, до 120 см заввишки. Листки тричiрозсiченi, з округлояйцевидними або перисто-роздiльними частими сегментами; нижнi - довгочерешковi, верхнi - майже сидячi. Квiтки бiлi або червонуватi, в складних зонтиках. Плід - двосiм'янка.

Поширення: росте в Карпатах на луках, по чагарниках.

Сировина, що використовується в медицині: для виготовлення галенових препаратів використовують корінь і листя. Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Корені викопують восени або навесні.

Сфери використання: як лікарську сировину, а також як харчовий продукт.

 

 

 

Брусниця звичайна

Vaccinium vitis ideaea

Родина Вересові - Erіcaceae

 

Систематичне положення: Брусниця звичайна - Vaccinium vitis ideaea. Родина Вересові - Erіcaceae.

Морфологічний опис: вічнозелений кущик до 15 см завв. з дов­гим, повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, короткочерешкові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні, на верхівці притуплені або маловиїмчасті, з цільними або зазубреними, загнутими донизу краями, 5–30 мм завд., зверху темно-зелені, блискучі, зісподу — зелені, матові з темно-брунатими крапками (залозками). Квітки правильні, з біло-рожевим дзвоникуватим віночком, зібрані в короткі пониклі китиці. Плід — багатонасіннєва куляста блискуча яскраво-червона ягода, до 8 мм у діаметрі, гіркувата на смак.

Поширення: широко розповсюджена у лісовій і тундровій зонах, у Північній та Центральній Європі, Азії, Північній Америці. В Україні росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка на півночі лісостепу, переважно у хвойних та мішаних лісах.

Сировина, що використовується в медицині: листки та пагони.

Сфери використання: у науковій медицині використовують свіже та сушене листя брусниці. Препарати рослини мають легку сечогінну, в'яжучу та жовчогінну дію, знижують вміст цукру в крові. Настої і відвари листків корисні при печінкових недугах, гастроентеритах, метеоризмі, запорах, сечокам'яній хворобі, хронічних запальних захворюваннях сечовивідних шляхів, нічному нетриманні сечі, цукровому діабеті, подагрі, ревматизмі, остеохондрозі та артритах різного походження. Застосовують у медицині, харчовій промисловості, є хорошим медоносом та декоративною рослиною.

Чорниця звичайна

Vaccinium myrtillus

Родина Вересові - Erіcaceae

 

Систематичне положеня: Чорниця звичайна - Vaccinium myrtillus. Родина Вересові - Erіcaceae.

Морфологічний опис: це листопадний гіллястий чагарник з довгим, повзучим горизонтальним кореневищем: що сильно гілкується і з численним корінням. Висота чагарника досягає 50 сантиметрів. Стебла у чорниці циліндрові, прямостоячі. Листя сидяче, еліптичне або ж яйцевидно-еліптичне, по краю пильчато-зубчате, із загостреною верхівкою. Квітне рослина в травні — червні невеликими одиночними зеленувато-рожевими квітами на коротких квітконіжках. Після цвітіння чагарник утворює плід: сизо-чорну ягоду. Дозрівання плодів наступає в липні. Плоди — кулясті ягоди розміром 5-8 міліметрів. Вони забарвлені зовні в синьо-чорний колір, сік ягід чорниці — червоний.

Поширення: чорниця росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах утворюючи живе надґрунтове вкриття. Поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка у північному Лісостепу.

Сировина, що використовують у медицині: ягоди і листки чорниці.

Сфери використання: застосовують при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових коліках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). У зв'язку з тим, що чорниця містить багато заліза, її доцільно призначати при анемії. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітчатці ока, загострює нічний зір. Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін). Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина.

Тирлич ваточниковий

Gentiana asclepiadea